Методичні розробки.

"Розвиток зв'язного мовлення у дітей 5-6 років з мовними патологіями"

Автор: логопед МДОУ "Дитячий садок N 43" міста Казані РТ Ruzaeva Ірина Володимирівна

ЗМІСТ.

ВВЕДЕННЯ

ГЛАВА I. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВ'ЯЗКОВОЮ УСНІЙ МОНОЛОГІЧНОЮ ПРОМОВИ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕННЯ ЗВ'ЯЗКОВОЮ УСНІЙ МОНОЛОГІЧНОЮ МОВИ В ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВИ.

1.2. ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗВ'ЯЗКОВОЮ УСНІЙ МОНОЛОГІЧНОЮ МОВИ В ДІТЕЙ З ПРОБЛЕМАМИ В МОВНОМУ РОЗВИТКУ

1.3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ ЗІ СТАРШИМИ ДОШКІЛЬНИКАМИ, ЩО МАЮТЬ ПОРУШЕННЯ МОВИ

ГЛАВА II. ПРОГРАМА ПО РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ ПРОМОВИ III РІВНЯ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Основні вимоги до рівня підготовки вихованців.

Способи перевірки знань умінь і навичок.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

КОНСПЕКТИ ЗАНЯТЬ ТА ЛІТЕРАТУРНО ХУДОЖНІ ВІКТОРИНИ

Заняття 1.

Заняття 2.

Заняття 3.

Заняття 4.

Заняття 5.

Заняття 6.

Заняття 7.

Заняття 8.

ДВА КУРЧАТИ

БДЖІЛКИ НА РОЗВІДКАХ

НА МАШИНІ

БІБЛІОГРАФІЯ

1.2 ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗВ'ЯЗКОВОЮ УСНІЙ МОНОЛОГІЧНОЮ МОВИ В ДІТЕЙ З ПРОБЛЕМАМИ В МОВНОМУ РОЗВИТКУ

Сформованість зв'язного мовлення старших дошкільників негативно позначається на розвиток всієї речемыслительной діяльності, обмежує їх комунікативні потреби і пізнавальні можливості, перешкоджає оволодінню знань. Тому спеціальні пошуки методичних шляхів і засобів формування зв'язного мовлення мають важливе значення для всього процесу навчання та виховання цих дітей. Разом з тим у відповідній спеціальній літературі не повною мірою відображено зміст логопедичної роботи по навчанню усвідомленим навичок побудови зв'язного й цілісного висловлювання.
Ефименкова Л. Н. робить спробу систематизувати прийоми роботи з розвитку мовлення дітей із ЗНМ. Вся корекційна робота ділиться на три етапи. На кожному етапі проводиться робота з розвитку словника, фразового мовлення і виходу у зв'язне мовлення. Формування зв'язного мовлення основне завдання третього етапу. Робота починається з поняття про слово, про зв'язки слів у реченні. Автор пропонує навчати дітей із ЗНМ спочатку докладного, потім вибіркового і творчого переказу. Будь-якого виду переказу передує аналіз тексту. Завершується робота над зв'язним мовленням навчанням складання розповіді на основі особистого досвіду.
Глухів В. П. пропонує систему навчання рассказыванию дітей в кілька етапів, що передбачають оволодіння дітей навичок монологічної мови в таких формах:
Складання висловлювань наочного сприйняття,
відтворення прослуханого тексту,
складання розповіді опису,
рассказыванию з елементами творчості.
Ткаченко Т. А. при роботі над формуванням мовлення у дітей із ЗНМ використовує допоміжні засоби, такі як наочність та моделювання плану висловлювання. Вправи розташовуються у порядку зростаючої складності, з поступовим убуванням наочності і "згортанням" плану висловлювання. В результаті позначається наступний порядок роботи:
Переказ розповіді по наочному дії.
Розповідь слідами наочного (демонструється) дії.
Переказ розповіді з використанням фланелеграфа.
Переказ розповіді по серії сюжетних картин.
Складання розповіді по серії сюжетних картин.
Переказ розповіді за сюжетною картині.
Розповідь по сюжетної картині.
Лалаева Р. В. виробила свою систему логопедичної роботи з формування зв'язного мовлення, грунтуючись на поступове збільшення самостійності дитини. Тому розвиток зв'язного мовлення проводиться в наступній послідовності:
Переказ з опорою на серію сюжетних картин;
Переказ по сюжетній картинці;
Переказ без опори на картинки;
Розповідь по серії сюжетних картин;
Розповідь за сюжетною картинці;
Самостійний розповідь;
Почавши працювати за темою "Розвиток зв'язного мовлення дітей з ОНРІІІ рівня", я зіткнулася з безліччю проблем.

1. У посібнику Филичева Т. Б., Чиркіна Р. В. "Підготовка до школи дітей із загальним недорозвиненням мовлення в умовах спеціального дитячого саду", на яку ми спираємося, як на програму, зв'язкова мова входить в комплекс занять по формуванню лексикограмматических категорій, тобто немає окремого заняття з розвитку зв'язного мовлення;
2. У програмі також не вказані твори, картини, серії картин, за якими має вестися навчання;
3. У програмах масового дитячого садка, такі як "Веселка", "Дитинство", "Розвиток", дані твори, але вони дуже складні для переказу дітьми з порушенням мови.
4. У програмі М. А. Васильєвої "Виховання і навчання в дитячому садку", за якою працювали всі дошкільні заклади нашої країни, для переказу пропонуються в основному казки;
5. Разом з тим, у відповідній спеціальній літературі і в програмах зокрема) не прописано кількість занять відводиться на зв'язне мовлення;
6. Немає адаптованих картин, серій картин, за якими має вестися навчання дітей з порушенням мови;

Все це створює певні труднощі з розвитку зв'язного мовлення дітей з мовленнєвими вадами.