Методичні розробки.

Розвиток мовлення дітей із ЗНМ в театралізованій діяльності

Автор: Колесник Лариса Олександрівна, вихователь МОУ СЗШ N 47(МДОУ N 32), р. Твер, п. Литвинка.

Зміст

Введення

Вихідна ситуація

Проблеми

Причини

Ключова проблема

Досвід вирішення подібних проблем

Актуальність

Концепція діяльності

Теоретична база

Психолого-педагогічна характеристика дітей з ОНР

Загальні основи формування зв'язного мовлення дітей із ЗНМ

Театралізована гра як один із видів ігор

Практична частина

Обстеження стану зв'язного мовлення дітей із ЗНМ

Цикл заходів, спрямованих на розвиток зв'язного мовлення

Висновок

Література

Загальні основи формування зв'язного мовлення дітей із ЗНМ.

Цілеспрямоване формування зв'язного мовлення має найважливіше значення в загальній системі логопедичної роботи з дітьми із ЗНМ. Це визначається насамперед провідною роллю зв'язного мовлення у навчанні дітей старшого дошкільного, так і особливо шкільного віку.
Формування зв'язного мовлення дітей з ОНР в коррекционном дитячому садку здійснюється як у процесі різноманітної практичної діяльності при проведенні ігор, режимних моментів, спостережень за навколишнім та ін., так і на спеціальних корекційних заняттях. Методика роботи з розвитку зв'язного мовлення дошкільників із ЗНМ висвітлена в ряді наукових та науково-методичних праць з логопедії.
Навички діалогічного мовлення розвивається і закріплюються на логопедичних заняттях по формуванню лексико-граматичних засобів мови, зв'язного мовлення і при проведенні всіх видів виховної роботи з дітьми(навчальні заняття, тематичні бесіди, організовані ігри, прогулянки та екскурсії та ін). Розвиток монологічної форми мовлення здійснюється насамперед на логопедичних заняттях з формування зв'язного мовлення.
При навчанні дітей з 3 рівнем мовного розвитку особлива увага приділяється формуванню зв'язковою монологічною(описової і оповідної)мови.
У багатьох працях з дошкільної педагогіки навчання дітей рассказыванию розглядається як один з основних засобів формування зв'язного мовлення, розвитку мовної активності і творчої ініціативи. Відзначається вплив занять з навчання рассказыванию на формування психічних процесів і пізнавальних здібностей дітей. Підкреслюється важлива роль навчання рассказыванию у розвитку монологічної форми мовлення. До основних методів навчання дітей зв'язковою монологічною мови дослідники відносять навчання переказу, рассказыванию та усного твору по уяві.
Залежно від психологічної основи змісту дитячих оповідань у педагогічній літературі виділяють : розповідання за сприйняттям( оповідання опису предметів, розповіді за картинами та переказ); розповідання по пам'яті( з колективного і індивідуального досвіду дітей) і розповідання за уявою чи творче розповідання.
При проведенні занять по навчанню рассказыванию перед логопедом стоять наступні завдання:

• Закріплення і розвиток у дітей навичок мовного спілкування, мовної комунікації;
• Формування навичок побудови зв'язних монологічних висловлювань;
• Розвиток навичок контролю і самоконтролю за побудовою зв'язних висловлювань;
• Цілеспрямований вплив на активацію і розвиток ряду психічних процесів( сприйняття, пам'яті, уяви, мислення), тісно пов'язаних з формуванням навичок усного мовленнєвого повідомлення.

Робота з формування зв'язного граматично правильної мови ґрунтується на загальних принципах логопедичного впливу, розроблених у вітчизняній корекційної педагогіки. Провідними з них є наступні:

• Опора на розвиток мови в онтогенезі з урахуванням загальних закономірностей формування різних компонентів мовленнєвої системи в нормі в період дошкільного дитинства;
• Оволодіння основними закономірностями граматичного ладу мови на основі формування мовних узагальнень і протиставлень;
• Здійснення тісного взаємозв'язку роботи над різними сторонами мовлення - граматичним ладом, словником, звукопроизношением і ін.

Найважливішим у роботі є принцип комунікативного підходу до формування усного зв'язного мовлення дітей.
Робота з формування зв'язного мовлення будується також відповідно до общедидактическими принципами( систематичність і послідовність в навчанні, врахування вікових та індивідуально-психологічних особливостей дітей, спрямованість навчання на розвиток їх активності і самостійності).
Основними завданнями, що стоять перед логопедом при навчанні дітей граматично правильної зв'язного мовлення, є:

• Корекційна формування і включення в <мовний арсенал> дітей мовних(морфолого-синтаксичних,лексичних) засобів побудови зв'язних висловлювань;
• Засвоєння норм смислової та синтаксичної зв'язку між реченнями в складі тексту і відповідних мовних засобів її вираження;
• Забезпечення достатньої мовної практики як основи практичного засвоєння важливих закономірностей мови, опанування мови як засобу спілкування.

Основною формою роботи є навчальні логопедичні заняття,що проводяться малогрупповым методом(5-6 осіб).Заняття проводяться 1-3 рази в тиждень по 20-30 хв., у ранкові години.
Людина формується у діяльності, ніж вона різноманітніше, тим різноманітніше його особистість. Гра, спілкування, навчання, праця - ось основні ступені, які є основними для розвитку дитини.
Існують різні ігри. Одні розвивають мислення і кругозір дітей, інші - спритність, силу, треті - конструкторські навички. Є ігри, спрямовані на розвиток творчості у дитини, у яких дитина виявляє свою вигадку, ініціативу, самостійність. Творчі прояви дітей в іграх різноманітні: від придумування сюжету та змісту гри, пошуку шляхів реалізації задуму до перевтілення в ролях, заданих літературним твором. Одним з таких видів творчих ігор є драматизація або, як тепер частіше називають цей вид гри - театралізована гра.