Конспекти занять з дітьми.

ІГРИ І ЗАНЯТТЯ З ДІТЬМИ ТРЕТЬОГО РОКУ ЖИТТЯ

Автори: О. В. Єлецька, О. Ю. Варениця

1. ІГРИ НА РОЗВИТОК УВАГИ І ПАМ'ЯТІ

1.1. ІГРИ НА РОЗВИТОК УВАГИ І ПАМ'ЯТІ. Блок 1.

1.2. ІГРИ НА РОЗВИТОК УВАГИ І ПАМ'ЯТІ. Блок 2.

1.3. ІГРИ НА РОЗВИТОК УВАГИ І ПАМ'ЯТІ. Блок 3.

2. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ТА ОРІЄНТУВАННЯ НА ТРЕТЬОМУ РОЦІ ЖИТТЯ

2.1. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ТА ОРІЄНТУВАННЯ НА ТРЕТЬОМУ РОЦІ ЖИТТЯ. Ігри.

3. СКЛАДАННЯ РОЗПОВІДІ ПО КАРТИНКАХ

3.1. Оповідання та казки.

4. ВІРШІ

5. ІГРИ, ЩО РОЗВИВАЮТЬ МИСЛЕННЯ

5.1. ІГРИ, ЩО РОЗВИВАЮТЬ МИСЛЕННЯ. Продовження.

6. ВИСНОВОК

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ТА ОРІЄНТУВАННЯ НА ТРЕТЬОМУ РОЦІ ЖИТТЯ

Вдосконалення мови дітей на 3-му році життя має велике значення, так як мова, тісно пов'язана з мисленням, впливає на загальний розвиток і поведінка дитини. В цьому віковому періоді мова стає не тільки засобом спілкування, але і засобом пізнання навколишнього світу.

Якщо на 2-му році життя дитина сприймає тільки те, що його безпосередньо оточує, то на 3-му році він може зрозуміти розповідь дорослого про предметах і явищах, які в даний момент не знаходяться в полі його зору, але з якими він стикався раніше.

Дитину починають цікавити причини часто повторюваних явищ, він робить примітивні порівняння, висновки та узагальнення.

Дитина легко запам'ятовує короткі віршики та пісеньки. Його активна мова вдосконалюється, словниковий запас збільшується до 1200-1300 слів. Дитина легко наслідує мови дорослого, швидко запам'ятовує те, що чує, і використовує це у своїй промові. У вимові слів допустимі спотворення: ще вимовляються нечітко або замінюються звуки "р" і шиплячі, проте і з цим деякі діти до 3 років легко справляються.

Дитина починає вживати у розмові всі частини мови, крім дієприкметників і дієприслівників. Він каже поширеними пропозиціями, іноді навіть використовуючи придаткові, задає питання "де?", "навіщо?", "чому?".

З допомогою промови на 3-му році життя діти пояснюються не тільки з дорослими, як це було раніше, але й один з одним, причому мова їх вже виходить за межі безпосередньо оточуючої їх дійсності. Накопичуються уявлення і елементарні поняття про явища неживої природи (сонце світить, йде сніг, сьогодні холодно); про тварин (кішка, собака, кінь, корова та ін); про рослинному світі (квітка, дерево, трава, листки, яблуко, морква, полуниця); про деякі явища суспільного життя (сьогодні свято: на вулиці багато народу, діти отримують подарунки); про працю дорослих (мама миє посуд, поливає квіти, шофер їздить на машині, доктор лікує дітей тощо); побутових явищах і призначення предметів домашнього вжитку (на ліжку сплять, за столом їдять у чашку наливають молоко, в тарілку - суп). Слід формувати у дітей первісні уявлення про просторі (близько, далеко, тут, там), про час (ранок, вечір, потім, зараз, завтра, сьогодні), розуміння елементарного зв'язку явищ (йде дощ - на вулиці калюжі, чашку упустили - вона розбилася).

Мама розмовляє з малюком під час годування та інших режимних моментів, а також під час його самостійної діяльності. Крім того, слід проводити спеціальні заняття для розвитку мовлення. Цілі занять:

1) розширювати орієнтування в навколишньому середовищі;

2) розвивати розуміння усного мовлення без наочного супроводу;

3) збагачувати словниковий запас;

4) вчити говорити реченнями, передавати свої враження і відповідати на запитання;

• вчити правильно вимовляти звуки і слова;
• вчити говорити емоційно, виразно;

7) вчити самостійно користуватися картинками і книжками та обережно з ними поводитися.

Мова дорослого повинна бути різноманітною, виразною, правильною і чіткою.

ОРГАНІЗОВАНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Уміння спостерігати відіграє велику роль у розвитку дітей. Спостереження розширюють кругозір, сприяють розвитку уваги, пам'яті та уяви.

Маленького дитини багато чого цікавить в навколишньому його дійсності, але він ще не здатний виділити головне, його спостереження поверхневі. Завдання мами - звернути увагу дитини на те, що може бути ним не помічено; пояснити йому те, що йому ще не зрозуміло. Тому слід проводити спеціальні організовані спостереження.

Можна, наприклад, розглядати меблі, звертаючи увагу на призначення кожного предмета; показати і пояснити, що вода, яку мама миє підлогу, стала брудна, а підлогу чистим; під час годування рибок в акваріумі звернути увагу на те, що всі рибки піднялися на поверхню, відкривають роти і хапають їжу; дивлячись у вікно, спостерігати за видами транспорту: вантажівки везуть вантаж, а легкові машини людей.

Особливо багато об'єктів для спостереження знайдеться влітку на дачі.

Спостереження можна проводити у формі ігор, наприклад: "Подивися, що в нас є?" або "Назвемо, що бачимо".

У дитини з розвиненою спостережної здатністю розширюється коло уявлень про навколишньої дійсності.

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ НЕСКЛАДНИХ СЮЖЕТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ІГРАШОК

Покази-інсценівки збагачують дітей враженнями, розширюють їх кругозір, розвивають мислення, уяву, пам'ять. Розповіді і казки, иллюстрируемые сюжетними іграшками, радують дітей, активізують їх мова, розвивають вміння слухати, сприяють ускладнення ігрової діяльності.

До початку показу мама знайомить дитину з головними діючими особами: показує іграшку, говорить, як вона називається або як її звуть, знайомить з тими її особливостями, які будуть згадані в подальшому.

Для того, щоб потім не переривати показ із-за спроб дитини ближче познайомитися з іграшками, мама дає йому добре їх розглянути і помацати. Після цього вона розставляє іграшки близько себе, сідає на своє місце і повідомляє, подання буде показано, намагаючись зосередити увагу дитини на майбутньому дії.

З іграшками, опрацьованими в показах, діти починають грати зовсім по-іншому. Наприклад, якщо до цих пір вони зайчика одягали, укладали спати і т. д., то тепер будуть відображати в грі особливості зайчика як тварини. Крім іграшок, можна проводити покази фігурок, що ілюструють російські народні казки: "Ріпка", "Курочка Ряба" та ін.