Конспекти занять з дітьми.

ІГРИ І ЗАНЯТТЯ З ДІТЬМИ ТРЕТЬОГО РОКУ ЖИТТЯ

Автори: О. В. Єлецька, О. Ю. Варениця

1. ІГРИ НА РОЗВИТОК УВАГИ І ПАМ'ЯТІ

1.1. ІГРИ НА РОЗВИТОК УВАГИ І ПАМ'ЯТІ. Блок 1.

1.2. ІГРИ НА РОЗВИТОК УВАГИ І ПАМ'ЯТІ. Блок 2.

1.3. ІГРИ НА РОЗВИТОК УВАГИ І ПАМ'ЯТІ. Блок 3.

2. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ТА ОРІЄНТУВАННЯ НА ТРЕТЬОМУ РОЦІ ЖИТТЯ

2.1. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ТА ОРІЄНТУВАННЯ НА ТРЕТЬОМУ РОЦІ ЖИТТЯ. Ігри.

3. СКЛАДАННЯ РОЗПОВІДІ ПО КАРТИНКАХ

3.1. Оповідання та казки.

4. ВІРШІ

5. ІГРИ, ЩО РОЗВИВАЮТЬ МИСЛЕННЯ

5.1. ІГРИ, ЩО РОЗВИВАЮТЬ МИСЛЕННЯ. Продовження.

6. ВИСНОВОК

ІГРИ, ЩО РОЗВИВАЮТЬ МИСЛЕННЯ

Практично у всіх іграх, описаних раніше, діти зустрічалися з ігровими діями, в яких беруть активну участь і мовлення, і мислення (ці два найважливіших психічних процесу нерозривно пов'язані один з одним). Причому використовувався вже досягнутий рівень розвитку мовлення і мислення.

Розвиток мовлення дитини йде по декількох напрямках. Це і відпрацювання артикуляції, і розширення активного словника та вдосконалення зв'язного мовлення, тобто вміння висловити свою думку словами, і формування мовного мислення.

На відпрацювання артикуляції та уточнення вимови важких для дітей звуків направлені дві перші гри ("Чудовий скриньку" і "Мішечок, впусти!"). Причому акцент у них робиться на інтонаційної виразності промови, яка, як правило, страждає у малюків. Наступні ігри ("Зайчик і ведмедик" і "Де заховався зайчик?") спрямовані на розвиток просторових уявлень дитини і засвоєння їх словесного позначення. У захоплюючих сюжетних ситуаціях діти засвоюють значення основних прийменників і прислівників, що позначають просторові відношення предметів (близько, далеко, попереду, позаду, навпаки, поруч), і відразу ж закріплюють знання. Це збагачує словник дитини та розвиває його просторові уявлення.

В більшості ігор цього розділу слово пов'язане з рухом і дією (реальним або уявним). В іграх "День народження ляльки Оленки" та "Де ми побували, що ми побачили?" зв'язок мови і руху є основою розвитку мислення дитини: словесне вираження своїх дій сприяє їх усвідомленню й розумінню, а руху і уявні дії слова наповнюють конкретним змістом.

У деяких іграх діти вчаться виділяти призначення (функцію) предмета. Спочатку цьому сприяють сюжетна, уявна ситуація і дія з предметом ("День народження ляльки Оленки"), надалі дитина визначає призначення предметів з допомогою слів, загадуючи й відгадуючи загадки ("Кому дати?").

Для розвитку мислення дитини дуже важливо не тільки виділення істотних ознак предмета, але і синтезування їх в єдиному поданні. Розвитку цієї здатності присвячено кілька ігор даного розділу. У грі "Відгадай-ка!", у якій беруть участь декілька дітей, приклад синтезування ознак дає дорослий, а дитина йому допомагає. Разом вони перераховують характерні особливості предмета, тобто загадують загадку, а інші діти її відгадують, тобто будують цілісний образ предмета за сукупністю його ознак. У той же час, виконуючи роль помічника і перераховуючи ознаки предметів, зображених на картинці, дитина робить перші кроки до опису предмета через аналіз і синтез його характерних особливостей.

У наступній грі малюки вже порівнюють предмети за сукупністю ознак. У грі "Парні картинки" вони самі (по опорних питань) перераховують ознаки зображеного предмета, тобто виробляють елементарний аналіз і синтез. Обмінюючись враженнями, діти встановлюють тотожність або відмінності предметів. Гра вчить їх аналізувати і робити висновки.

У грі "Іграшки-артисти" дитина вчиться встановлювати смислові зв'язки і відносини між дійовими персонажами і розуміти різні життєві ситуації. Передаючи ці відносини за допомогою зв'язного мовлення, він осмислює зміст життєвих ситуацій.

Таким чином, представлені ігри забезпечують органічний зв'язок між мисленням і промовою, яка збагачує ці найважливіші психічні процеси і сприяє пізнавальному розвитку дитини.

ЧУДОВИЙ СКРИНЬКА

Завдання цієї гри - навчити дітей чітко, голосно і виразно вимовляти знайомі слова. Ігрова ситуація включає також вимоги до інтонаційної сторони мовлення (висловити з відповідною інтонацією своє прохання, подяка тощо). Крім того, діти вчаться вести діалог, тобто слухати висловлювання та відповідати на них словами і діями.

Гра побудована на сюрпризи, які діти отримують з чудесного скриньки. Властиві малюкам цікавість, бажання скоріше дізнатися, яка іграшка кому приготовлена, і радість при її отриманні забезпечують активну зацікавленість грою, сприяють успішному виконанню її вимог.

У цій грі мова є засобом приязного, ввічливого спілкування дітей один з одним. Малюки вчаться надавати допомогу товаришам, розділяти труднощі інших. Гра об'єднує дітей, розвиває у них почуття солідарності.

Ігровий матеріал. Образні іграшки, характер яких дозволяє виконувати виразні рухи, пов'язані з багаторазовим повторенням певних мовних звуків у різних поєднаннях: ляльки невеликих розмірів, літачки, зайчики, машинки, качечки, пташки, жабенята, солдатики або матроси, брязкальця і озвучені неваляшки і т. п. Іграшок повинно бути не менше, ніж учасників гри. Бажано мати кілька іграшок в запасі.

Для гри потрібна також велика картонна коробка або ящик. До них слід приробити відкидну кришку. Таку скриньку можна красиво оформити, для міцності обклеївши його марлею, а поверх неї кольоровим папером. Кожен вид іграшки потрібно мати в чотирьох примірниках. Пообіцявши показати малюкові щось дуже цікаве, мама пропонує йому сісти на стільчик і приносить ошатний скринька з іграшками. Піднімає його, злегка похитує, так, щоб дитина почула звук, і запитує: "Як ти думаєш, що там таке?" Порушивши у малюка цікавість і надавши йому можливість трошки поворожити, мама сідає за столик і приступає до пояснення гри. Вона ставить скриньку навпроти дитини з таким розрахунком, щоб йому було легко стежити за ходом гри, зручно виймати іграшки і при цьому залишалося достатньо вільного місця для ігрових дій. Намагаючись ввести малюка в ігрову ситуацію і викликати у нього активний інтерес до подій, мама знімає з скриньки тканину, якої він обгорнутий, і від імені скриньки звертається до дитини з такими словами: "Я чудовий скриньку, вам, хлопці, я - дружок. Дуже хочеться мені знати, як ви любите грати. Здрастуй, малюк! Візьми мене пограти з тобою!" Малюк разом з мамою вітається з скринькою і приймає його в гру. Приступаючи до наочно-дієвому пояснення гри, мама звертається до дитини, підказуючи йому потрібні слова, говорить від імені скриньки. В результаті відбувається приблизно такий діалог між малюком і чудесним скринькою.

Дитина. Скринька, скринька, що ти нам приніс?

Мама (від імені скриньки). Я приніс іграшки.

Дитина. От спасибі! (Плескає в долоні.) А які іграшки ти приніс?

Мама. Я приніс багато іграшок: машинки, літачки, ляльки, зайчики, качечки і жабенята.

Потім мама звертається до скриньки: "Скринька, скринька, будь ласка, відкрийся і скажи, які іграшки ти приніс?" Мама попереджає, що можна брати тільки ті іграшки, які назве скринька (адже саме ці іграшки він приніс дитині), говорити слова слід чітко, голосно, не поспішаючи, щоб скриньку почув і зрозумів, про що його просять. Потім мама нагадує слова, які потрібно сказати скриньки.

Витримавши невелику паузу, мама повільно відкидає кришку скриньки і називає іграшки, приготовані для дитини. Дитина бере названі іграшки. Спорожнілий скринька закривається, а мама нагадує дитині, що скринька хотів дізнатися, як вони люблять грати, і пропонує пограти отриманими іграшками.

Правила гри.

• Потрібні слова вимовляти не поспішаючи, чітко вимовляючи кожен звук.
• Брати із скриньки тільки ті іграшки, які були названі.
• Після показу дій з іграшками слід повертати їх у скриньку.
• Розмовляти з скринькою слід виразно, передаючи питання або прохання відповідною інтонацією.

Цю гру бажано повторити кілька разів, ускладнюючи її правила. При повторенні гри склад іграшок може поповнюватися, урізноманітнюючи тим самим зміст ігрових дій. Важливою умовою успіху заняття є приклад емоційного поведінки мами.