Методичні розробки.

Театралізована діяльність як засіб розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.

Автор: Бондарєва Ірина Володимирівна, заступник зведующего з виховно-освітньої роботі, МДОУ N 8 «Д/с «Ягідка» ЗАТЕ Комаровський Оренбурзької області.

Зміст:

Введення.

Глава I Театралізована діяльність як засіб розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.

1.1.Поняття «творчість» та «творчі здібності».

1.2.Форми організації театралізованої діяльності. Творчі ігри дошкільнят.

1.3.Гра - драматизація як засіб розвитку акторських здібностей дітей. Зміст роботи з розвитку акторських здібностей дітей засобами гри - драматизації.

Глава II Дослідно експериментальна робота з визначення ролі гри - драматизації у розвитку акторських здібностей дітей старшого дошкільного віку.

2.1.Констатуючий експеримент

2.2.Формуючий експеримент

2.3.Контрольний експеримент

Висновок

Список літератури

Введення

В даний час все частіше піднімається питання про те, що необхідно використовувати всі наявні педагогічні ресурси для ефективного розвитку дитини. Сучасна педагогічна наука, спрямована на освіту як на відтворення духовного потенціалу людини, має різноманітними сферами освітнього впливу на дитину. Сфера мистецтва розглядається як простір, що сприяє формуванню соціально-естетичної активності особистості. На думку сучасних вчених, які досліджують проблеми дошкільної освіти, розкриттю внутрішніх якостей особистості та самореалізації її творчого потенціалу найбільшою мірою сприяє синтез мистецтв.
Цей погляд на виховання дитину зробив актуальною проблему освіти і виховання дошкільників засобами театрального мистецтва, як потужного синтетичного засобу розвитку ихтворческихспособностей.
(Л. С. Виготський,Б. М. Теплов,Д. В. Менджерицкая,Л. В. Артемова,Е. Л. Трусова,. Р. В. Жуковська, Н.С.Карпинська та ін)
 Мистецтво театру являє собою органічний синтез музики, танцю, живопису, риторики, акторської майстерності, зосереджує в єдине ціле засоби виразності, наявні в арсеналі окремих мистецтв, тим самим, створює умови для виховання цілісної творчої особистості, сприяє здійсненню мети сучасної освіти. Театр - це гра, чудо, магія, казка!
Дитинство кожного з нас проходить в світі рольових ігор, які допомагають дитині освоїти правила і закони дорослих людей. Кожна дитина грає по-своєму, але всі вони копіюють у своїх іграх дорослих, улюблених героїв, намагаються бути схожими на них: на красуню Забаву, пустотливого Буратіно, добру Дюймовочку. Ігри дітей можна розглядати як імпровізовані театральні постановки. Дитині надається можливість побувати в ролі актора, режисера, декоратора, бутафора, музиканта. Виготовлення бутафорії, декорацій, костюмів дає привід для образотворчого та технічної творчості дітей. Діти малюють, ліплять, шиють, і всі ці заняття набувають сенс і мета як частина загального, хвилюючого дітей задуму. Особливе значення в дитячих освітніх установах можна і потрібно приділяти театралізованої діяльності, всім видам дитячого театру, тому що вони допомагають:

• сформувати правильну модель поведінки в сучасному світі;
• підвищити загальну культуру дитини, долучати до духовних цінностей;
• познайомити його з дитячою літературою, музикою, образотворчим мистецтвом, правилами етикету, обрядами, традиціями, прищепити стійкий інтерес;
• удосконалювати навик втілювати в грі певні переживання, спонукати до створення нових образів, спонукати до мислення.

Крім того, театралізована діяльність є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань дитини, тобто розвиває емоційну сферу дитини, примушуючи співчувати персонажам, співпереживати розігруються події. Самий короткий шлях емоційного розкріпачення дитини, зняття стислості, навчання чувствованию і художньому уяві - це шлях через гру, фантазування, творчість. «Театралізована діяльність є невичерпним джерелом розвитку почуттів, переживань і емоційних відкриттів дитини, залучає її до духовного багатства. Постановка казки змушує хвилюватися, співпереживати герою і подій, і в процесі цього співпереживання створюються певні відносини і моральні оцінки, просто повідомляються і засвоювані» (В. А. Сухомлинський).

З театралізованою діяльністю тісно пов'язане і вдосконалення мови, так як в процесі роботи над виразністю реплік персонажів, власних висловлювань непомітно активізується словник дитини, вдосконалюється звукова культура його мови, її інтонаційний лад.
Нова роль, особливо діалог персонажів, ставить дитину перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися. У нього поліпшується діалогічна мова, її граматичний лад, він починає активно користуватися словником, який, у свою чергу, теж поповнюється. Беручи участь в театралізованій діяльності, діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті через образи, фарби, звуки, а правильно поставлені питання змушують їх думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення, сприяють розвитку розумових здібностей. Любов до театру стає яскравим спогадом дитинства, відчуттям свята, проведеного разом з однолітками, батьками та педагогами в незвичайному чарівному світі.Театралізована діяльність створює умови для розвитку творчих здібностей. Цей вид діяльності вимагає від дітей уваги, кмітливості, швидкості реакції, організованості, вміння діяти, підкоряючись певним образом, перевтілюючись в нього, живе його життям. Тому, поряд із словесним творчістю драматизація чи театральна постановка, представляє самий частий і поширений вид дитячої творчості. В. Г. Петрова зазначає, що, театралізована діяльність це форма зживання вражень життя, лежить глибоко в природі дітей і знаходить своє вираження стихійно, незалежно від бажання дорослих. Найбільша цінність дитячої театралізованої діяльності полягає в тому, що драматизація безпосередньо пов'язана з грою (Л. С. Виготський Н.Я.Михайленко), тому найбільш синкретична, тобто містить в собі елементи самих різних видів творчості. Діти самі вигадують, імпровізують ролі, інсценують який-небудь готовий літературний матеріал.

У театралізованій діяльності дії не даються в готовому вигляді. Літературний твір лише підказує ці дії, але їх ще треба відтворити з допомогою рухів, жестів, міміки. Дитина сам вибирає виразні засоби, переймає їх від старших. Велике і різноманітне вплив театралізованої діяльності на особистість дитини дозволяє використовувати їх в якості сильного, але ненав'язливого педагогічного засобу, так як сама дитина відчуває при цьому задоволення, радість. Виховні можливості театралізованої діяльності посилюються тим, що їх тематика практично не обмежена. Вона може задовольняти різнобічні інтереси дітей.
Саме театралізована діяльність є унікальним засобом розвитку художньо-творчих здібностей дітей. Рішення задач, спрямованих на розвиток художньо-творчих здібностей, вимагає визначення іншої технології, використання театральних методик та їх комбінацій в цілісному педагогічному процесі.
Разом з тим на практиці ми спостерігаємо, що розвиваючий потенціал театралізованої діяльності використовується недостатньо. Чим можна це пояснити?

• Брак навчального часу, тобто загальна завантаженість вихователів.
• Залучення до театру не носить масового характеру і значить, частина дітей залишається поза цього виду діяльності.
• Нерозуміння значення театралізованої діяльності для розвитку дитини.

4. У дошкільнят відсутній досвід сприйняття театрального мистецтва. Спостерігається безсистемність і поверхневе ознайомлення з театром в дитячому саду і сім'ї, що формується у дітей уявлення про доступне сприйняття сценічного оформлення творів без спеціальних знань.

5. Театральні ігри застосовуються в основному як «видовище» на святах Дитину навчають бути «хорошим артистом», заучувати текст, інтонації, рухи. Однак освоєні таким чином вміння не переносяться у вільну ігрову діяльність.
6.Невтручання дорослого в театралізовану гру. Діти надані самі собі, вихователь готує атрибути для театру.
Однотипний набір шапочок - масок, елементи костюмів героїв переходять з групи в групу. Молодших дошкільнят це приваблює із - за можливості переодягнутися, а старшого дошкільника
не задовольняє, оскільки не відповідає його пізнавальним інтересам, рівнем розвитку психічних процесів, можливостей самореалізації у творчій діяльності. Наслідком є повна відсутність театралізації в ігровому досвіді дітей 5 -7 років при наявності у них інтересу до цієї діяльності і потреби в ній.
Виникає протиріччя: з одного боку - визнання мистецтвознавчої і педагогічною наукою значення театру в емоційному та творчому розвитку дитини. З іншого боку дефіцит театрального мистецтва в житті дітей.
Подолання цього протиріччя можливе тільки при забезпеченні синтезу театралізованої діяльності шляхом ознайомлення дітей з театром, як з видом мистецтва і організації театрально-ігрової діяльності самих дітей.
Мета дослідження - визначити роль ігри - драматизації в розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Об'єкт дослідження - процес розвитку акторських здібностей дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження - гра - драматизація як засіб розвитку акторських здібностей дітей старшого дошкільного віку.

Для вирішення поставленої мети сформульовані наступні задачі: 1.Проаналізувати психологічну, методичну та історичну літературу з даної теми.
2.Вивчити рівень розвитку творчих (акторських) здібностей.
3.Вивчити роль гри - драматизації у розвитку акторських здібностей дітей старшого дошкільного віку.
4.Провести дослідно - експериментальну роботу, що підтверджує вплив гри - драматизації на розвиток акторських здібностей дітей старшого дошкільного віку.

Методи дослідження:

• аналіз психолого-педагогічної, методичної, іншої наукової літератури;
• вивчення та узагальнення педагогічного досвіду;
• бесіда;
• спостереження;
• вивчення дитячих творчих робіт;
• анкетування;
• педагогічний експеримент;
• методи математичної статистики.

Зазначені методи використовуються у певній системі, для якої характерне зростання ролі тих чи інших методів на окремих етапах досліджень

База дослідження: ДНЗ № 8 «Ягідка» ЗАТЕ Комаровський