Методичні розробки

Музей як засіб морально-патріотичного виховання дошкільнят.

Автори: Кель Надія Андріївна, вихователь МОУ «Металлплощадская ЗОШ», Кряклина Наталія Анатоліївна, заступник директора з дошкільної освіти МОУ «Металлплощадская ЗОШ», Кемеровської області, Кемеровський р.

Зміст

Введення

1. Морально-патріотичне виховання дошкільнят

2. Значення музейної педагогіки у морально-патріотичному вихованні дошкільнят

3. Організація міні-музею в умовах дошкільного навчального закладу

4. Міні-музей «Сімейні колекції» в середній дошкільній групі МОУ «Металлплощадская ЗОШ»

Висновок

Список літератури

Додатка

Додаток 1. Анкета для батьків «Патріотичне виховання»

Додаток 2. Схема опису експонатів

Додаток 3. Моніторинг морально-патріотичного виховання дошкільнят

Додаток 4. Рекомендації для батьків «Як виховати маленького патріота

Додаток 5. Моніторинг рівня морально-патріотичного виховання дітей середньої групи

Додаток 6. Міні-музей «Сімейні колекції»

Значення музейної педагогіки у морально-патріотичному вихованні

Поняття «музейна педагогіка» з'явилося на початку 80-х рр. і було запозичене з німецької термінології. За цей короткий час сам термін і позначувана ним діяльність міцно увійшли в педагогічну практику, про це свідчать музейно-освітні програми для вихованців освітніх установ.
Музейно-освітня програма володіє спеціальними методами і засобами прилучення людини до культурної спадщини з допомогою безцінних скарбів, що зберігаються в музеях, а також навколишнього предметного світу. До музейно-освітніх програм відносять певні форми і методи взаємодії музею і дитини. [7, 26]
Безумовно, дитяча аудиторія традиційно є пріоритетною категорією музейного обслуговування. Музейно-освітні програми активно впроваджуються в дошкільну і шкільну практики, використовуються в рамках гуманітарно-естетичного та природничо - наукового профілю.
Включення музеїв в освітньо-виховний процес - справа не таке простої, як може здатися на перший погляд.
Екскурсовод музею і педагог навчального закладу повинні віддавати собі звіт в тому, що дитина не підготовлена до сприйняття складної символічної мови музею, до осягнення прихованого змісту оточуючих його речей. Пізнавати ж навколишній світ дитина починає саме з «розшифрування» для себе цього прихованого сенсу речей. Завдання екскурсовода допомогти йому в цій не простій і дуже важливою пізнавальної діяльності. Потрібна велика попередня підготовка до спілкування з предметним світом культури, це безпосередньо пов'язано з формуванням музейної культури людини.
Інтерес до навколишнього світу, до культури, пробуджується в дитини ще в ранньому віці, коли рамки його обмежуються стінами будинку, близькими людьми, звичними предметами, усталеними правилами і нормами поведінки в сім'ї.
Музейна педагогіка володіє багатьма значеннями і смислами, дає багату поживу для роздумів і роздумів. З її допомогою відбувається «занурення» дитини в історичне минуле рідного краю, вивчення природних багатств та оточуючого світу.
Музейно-освітня програма екскурсійної роботи з дітьми покликана розкривати і розвивати потенційні творчі здібності, закладені в кожній дитині з народження; створювати умови для повного самовираження і реалізації творчого потенціалу; долати розрив між фізичним і духовним розвитком дітей, пропонувати нетрадиційні форми роботи, з елементами гри, пошуку та вдосконалення. [5, 9]
Засоби музейної педагогіки, взаємне партнерство, співпраця з батьками в ході виховно-освітнього процесу дозволяють розширити духовно моральні уявлення дітей про власної душевної близькості, причетності свого «Я» з іншими людьми, що живуть, працюють, поруч.
З'являється можливість «занурення» дітей в інформативну, нову для них предметне середовище, можливість співпереживання загальних вражень з батьками, іншими дітьми і дорослими, можливість продуктивного відображення отриманих вражень, переживань в дитячій і спільної з батьками, вихователями творчої діяльності (образотворчої, інтелектуальної, мовний - формується досить багатий словниковий запас, розвивається зв'язна мова, ручна умілість, мислення тощо). [7, 31]