Методичні розробки

Нетрадиційні форми взаємодії дошкільного закладу з сім'єю

Автор: Важнина Ст. А., студентка Відділення заочного навчання Педагогічного коледжу N 2 м . Оренбурга.

Глава 2. Дослідно-експериментальна робота з впровадження нетрадиційних форм взаємодії ДНЗ з сім'єю в практику роботи дошкільного навчального закладу

2.1. Вивчення стану роботи з батьками на етапі констатуючого експерименту

Дослідно-експериментальна робота з впровадження нетрадиційних форм взаємодії дошкільного навчального закладу в практику роботи ДНЗ була проведена в ДНЗ N 2 у підготовчій до школи групі. Робота проводилася в 3 етапи, що представляють собою констатуючий, формуючий та контрольний експерименти. Для проведення дослідно-експериментальної роботи нами були виділені дві групи батьків - експериментальна і контрольна - по 10 батьків у кожній групі.

У період констатувального етапу робота велася з вересня 2004 року по грудень цього ж року. В даний період була проаналізована психолого-педагогічна література з даної проблеми. З'ясовував ся понятійний апарат дослідження, формулювалася апарат дослідження.

Дослідно-експериментальну роботу почали з вивчення стану роботи з батьками в групі. Для цього ми проаналізували річний план, перспективний план роботи з батьками і з'ясували, що в групі один раз у чотири місяці проводяться батьківські збори, також проводяться анкетування, розваги, семінари-практикуми.

Потім ми провели анкетування батьків . Зміст анкети та результати анкетування батьків контрольної та експериментальної груп наведено в табл. 1-2.

Таблиця 1

Відповіді батьків експериментальної групи на питання анкети (констатувальний етап роботи з батьками)

Таблиця 2

Відповіді батьків контрольної групи на питання анкети (констатувальний етап роботи з батьками)

Аналіз відповідей на питання анкети показав наступне:

1. На питання "Які проблеми виховання залишаються для Вас менш вивченими?" більшість батьків експериментальної (60%) і контрольної (70%) груп відповіли: "Взаємини між дітьми і батьками". Це говорить про те, що батьки обох груп погано обізнані в питаннях виховання дошкільнят. Цей факт підтверджують відповіді на такі два запитання: "чи Ви Читаєте педагогічну літературу?", "Чи Ви читаєте газети і журнали, присвячені проблемам виховання дошкільнят?" 50% батьків експериментальної групи і 40% батьків контрольної групи не читають педагогічну літературу. 30% батьків експериментальної і 50% батьків контрольної групи не читають періодичні видання, присвячені проблемам виховання дошкільнят.

2. Переважна більшість батьків експериментальної і контрольної груп займають пасивну позицію в питанні взаємодії з ДНЗ. Так, 60% батьків експериментальної групи і 50% батьків контрольної групи хотіли б отримувати інформацію про виховання своїх дітей лише на батьківських зборах. 90% батьків експериментальної групи і 80% батьків контрольної групи не хотіли брати участь в роботі з дітьми у дитячому садку, мотивуючи це браком вільного часу і тим, що цим питанням повинні займатися тільки працівники ДНЗ. Вести гурток в дитячому саду виявили бажання тільки по одному з батьків у кожній досліджуваній нами групі.

За результатами анкетування нами були поставлені наступні завдання роботи з батьками експериментальної групи:

• Встановити партнерські стосунки з родиною кожного вихованця, об'єднати зусилля для розвитку і виховання дітей.

• Створити атмосферу спільності інтересів, емоційної взаимопод-тримки і взаємопроникнення в проблеми один одного.

• Активізувати і збагатити виховні вміння батьків.

• Підтримувати їх впевненість у власних педагогічних можливостях

Вирішення цих завдань пов'язане з усвідомленням батьками своєї виховної ролі в сім'ї, свого досвіду взаємин з дитиною. У психології така форма переосмислення називається рефлексією (у перекладі з латинського - "звернення назад").

Нами використовувалася рефлексивна модель спілкування педагога з сім'єю, яка ставить своєю метою переосмислення батьками своїх виховних установок і стереотипів. У поняття "педагогічна рефлексія" нами було включено вміння батьків аналізувати власну виховну діяльність, критично її оцінювати, знаходити адекватні причини своїх педагогічних успіхів, так і прорахунків, вибирати методи впливу на дитину, відповідні його особливостей і конкретної ситуації.

Перш ніж ми приступили до роботи, вихователями було обговорено колегіально, а потім прийняті принципи взаємодії з батьками:

Усвідомити, що тільки спільними зусиллями сім'ї та освітнього закладу можна допомогти дитині; з повагою і розумінням ставитися до батьків.

Пам'ятати про те, що дитина - унікальна особистість. Тому неприпустимо порівнювати його з іншими дітьми. Такого, як він (вона), більше немає у світі, і ми повинні цінувати його індивідуальність, підтримувати і розвивати її. В педагогах дитина завжди повинен бачити людей, готових надати йому особисту підтримку і прийти на допомогу.

Виховувати в дітях безмежну повагу до батьків, які дали їм життя і доклали багато душевних і фізичних сил для того, щоб вони росли і були щасливі.

Враховувати побажання і пропозиції батьків, високо цінувати їх участь в житті групи.

Розглядати виховання і розвиток дітей не як звід загальних прийомів, а як мистецтво діалогу з конкретною дитиною та її батьками на основі знань психологічних особливостей віку, з урахуванням попереднього досвіду дитини, її інтересів, здібностей і труднощів, які виникли в родині і навчальному закладі.

З повагою ставитися до того, що створиться самою дитиною (розповідь, пісенька, споруда з піску або іншого будівельного матеріалу, ліплення, малюнок тощо). Захоплюватися разом з батьками його ініціативністю і самостійністю, що сприяє формуванню в дитини впевненості в собі і своїх можливостях, а у батьків викликає почуття поваги до вихователям їх дітей.

Регулярно в процесі індивідуального спілкування з батьками обговорювати всі питання, пов'язані з вихованням і розвитком дітей.

Проявляти розуміння, делікатність, терпимість і такт, враховувати точку зору батьків.

Авторитарні методи "виховання"батьків виключаються. Слід зацікавлено і з любов'ю до дитини взаємодіяти з батьками. Щоб у вихователів і батьків знайшовся час для такої взаємодії, його треба спеціально організовувати. Кожне напрям розвитку дитини передбачає особливі зміст і форми спілкування вихователів з батьками, в процесі яких і буде підвищуватися їх психолого-педагогічна культура.

Метою наступного етапу стало впровадження нетрадиційних форм роботи з батьками в практику роботи, про що й піде мова в наступному параграфі.

Зміст | Далі