Методичні розробки.

Подорож по байкалу.

Навчально-методичний посібник. Хрестоматія для читання дітям дошкільного віку за творами сибірських письменників і поетів.

Зміст.

Розробник навчально-методичного посібника: Муратова Тетяна Миколаївна, вихователь, Муніципальне бюджетне освітня установа дитячий сад загальнорозвиваючого виду N166 р. Іркутська.

Побут, традиції, культура народів Прибайкалля

Бурятські казки

РОЗУМНИЙ БАДМ І ДУРНИЙ ЛАМА

Колись, у дуже давні часи, у одного старого жив на вихованні сирота, хлопчисько Бадм. Хто у Бадмы були батьки, ніхто не знав, а старому це було все одно. Жив собі Бадм, жив і старого називав дядьком.
Одного разу Бадм грав разом з іншими хлопцями на дорозі. Будували міста і такого налаштували з палиць і каменів, що ні пройти, ні проїхати. А в цей час по дорозі їхала гарба, а на гарбі сидів лама. Побачив лама, що хлопці своїми будівлями дорогу загородили, розсердився і почав кричати:
- Гей, діти! Чому на дорозі граєте? Всю загородили. Приберіть негайно, або я вам вуха відірву!
Діти злякалися і втекли, а Бадм не втік і не злякався. Запитав ламу:
- Хіба буває, щоб місто людині дорогу поступався? Людина об'їжджає місто.
Лама не знайшовся, що відповісти об'їхав ребячью споруду. Об'їхав, поїхав далі і подумав: "Як же так? Я, мудрий лама, не зумів хлопчиськові відповісти. Тепер всі будуть говорити: «Наш лама дурніші дитини!» Ну, постривай! Я тобі завтра покажу, як з ламою треба розмовляти!" Сильно розсердився лама та вранці на другий день поїхав до юрті, де жив Бадм.
Під'їхав і бачить: старий і Бадм на биках землю орють. Лама підкликав Бадму і запитав:
- Гей, хлопчисько! Скільки разів ти кругом своєї ділянки з сохою обійшов?
Бадм подумав і відповів:
- Я не рахував. Але не більше ніж ваша кінь зробила кроків від дому.
І знову лама не знайшовся, що відповісти хлопчиську і від цього розсердився ще дужче. А тут, як на зло, побачив, що дядько Бадмы посміюється. Зовсім розсердився лама, під'їхав до старого і сказав:
- Сьогодні ввечері подої бика і приготуй мені кисляк. Завтра приїду, даси її мені. А не зробиш - бика заберу.
Старий не знав, як сказати ламі, що биков доїти не можна, а коли придумав, лама вже поїхав. Побачив Бадм, що його дядько сумний, підійшов до нього і запитав:
- Що з тобою, дядю?
- Велів мені лама бика подоїти й кисле молоко з молока його зробити. Не зроблю - бика відбере. Як бути?
- Не журися, дядько! - сказав Бадм. - завтра я сам з ламою поговорю.
Вранці лама приїхав до юрті старого. Бадм сидів біля входу. Лама суворо наказав йому:
- Поклич дядька!
- Не можна йому зараз, мудрий лама! - відповів Бадм.
- Як так можна, коли я наказую?
- У нас бик телиться, добрий лама. Дядько йому допомагає.
- Дурний хлопчисько! Ніколи ще не було такого, щоб бики телилися. Ти брешеш!
- Святий лама, але ви ж самі звеліли бика подоїти і вам кисляк зробити. Ось дядько для вас і старається. Як тільки бик отелиться, дядько його подоїть і кисле молоко зробить.

І ще раз лама не знайшовся, що відповісти Бадме, став ще зліше і велів сказати, щоб старий негайно з'явився до нього. Коли той прийшов, лама сказав:
- Мені потрібна зольна мотузка. Звий з золи її і принеси мені. Трьох баранів дам. Не совьешь мотузки, не принесеш її мені, твою юрту візьму.
Старий довго думав, як ламі сказати, що із золи не можна мотузку звити. Нарешті придумав, хотів сказати, а лами вже і немає вдома - поїхав.
Бадм побачив, що його дядько повернувся чимось сильно засмучений і запитав його:
- Що з тобою, дядю?
- Велів мені лама з золи мотузку звити, йому принести. Трьох баранів дасть. Не принесу - юрту і все барахло візьме. Як бути?
- Лягай спати, дядько, - порадив Бадм. - А завтра віддаси ламі зольний мотузку.
Старий ліг спати, а Бадм набрав соломи і звив з неї довгу мотузку. Вранці раненько розбудила старого і сказав йому:
- Візьми, дядько, цю мотузку і віднеси ламі. Розстели її біля юрти і підпали з двох кінців. Коли згорить солома, поклич ламу, щоб узяв мотузок.
Старий забрав мотузок, пішов до лами і зробив усе так, як велів Бадм. коли згоріла солома, він покликав ламу і сказав:
- Мудрий лама, я виконав ваше замовлення. Давайте, будь ласка, трьох баранів і беріть мотузку. А якщо вам ще зольні мотузки знадобляться, то я наплету їх за подібною ціною.
Лама скоріше віддав старому трьох баранів і випровадив його. А сам потім довго молився, дякував богів, що так дешево відбувся.

ХВАЛЬКУВАТА ПЕСИК

У спекотний полудень, обливаючись потом, везла стара кінь важкий віз, а маленька собачка бігла поруч, ховаючись в тіні від воза, і голосно гавкав.
До вечора кінь ледь-ледь дійшла до хазяйського будинку. Господар випряг її і прив'язав до стовпа. Песик лягла поруч, скаржиться:
- Ох, втомилася! Ох, болять ноги, ломить спину! Худе життя, хоч помирай.
- А що ти робила? Чому втомилася? - запитала кінь.
- Безсоромна, ще й питаєш! Та я ж тебе гавкотом підганяла. Ти б, стара шкапа, і зараз тягнулася по дорозі.
Песик хвіст догори задерла, горда, важлива походжає.
Тупнула кінь сердито про землю копитом - хвалькувата песик піджала хвіст і втекла.

ХИТРИЙ КІТ

Жив на світі грізний ведмідь. Був він царем звірів у великому лісі. Але ось постарів ведмідь, не може лапою поворухнути. І почали йому докучати миші. Сну і спокою позбавили, ніякого сладу з ними немає.
Зібрався ведмідь з силами і видав указ: "Знищити всіх мишей!" Знайшли звірі гарного кота і приставили до ведмедю в вартові. Дуже хитрим виявився кіт: у своїй службі сильно не старається, зловить для острашки одну мишку - інші вже не показуються зі своїх нір. Але варто коту відлучитися, як миші знову сміливішають і докучають старому ведмедеві. Щоб такого не траплялося, ведмідь наблизив до себе кота, став з ним у всьому радитися, став біля себе тримати вдень і вночі.
Але одного разу захворів кіт і залишив біля ведмедя свого сина. Став кошеня охороняти ведмежий спокій: як побачить миша, так відразу ж і зловить. За одну ніч переловив усіх мишей. Назавтра прийшов старий кіт, побачив передавленных мишей, дуже розсердився, але ще більше засмутився.
- Дурна голова! - сказав він синові. Через багато років я не вбив жодної зайвої миші, щоб було від кого охороняти царя звірів, а ти за одну ніч розправився з ними: За вірну службу ведмідь наблизив мене до себе, а ти - рідний син - позбавив мене цієї служби.
Через малий час дійшов до царських вух слух: «На превелике щастя, у нашому лісі не залишилося ні однієї мишки!» - А раз так, - сказав ведмідь, то не повинно залишитися жодної кішки, ні одного кота.

Назад | Вперед