"Екологічне виховання дошкільників на заняттях і в повсякденному житті"

1.2. Заняття як основна форма організації екологічного виховання в ДНЗ

Систематичне навчання на заняттях - важливий засіб освітньої роботи з дітьми дошкільного віку.

Протягом ряду десятиліть ХХ ст. всі провідні дослідники і практики дошкільного виховання слідом за А. П. Усової приділяли велику увагу заняттям як провідної формі фронтального навчання дітей.

Сучасна дошкільна педагогіка також надає велике значення занять: безсумнівно, вони надають позитивний вплив на дітей, сприяють їх інтенсивному інтелектуальному і особистісному розвитку, планомірно готують їх до навчання в школі. В даний час триває вдосконалення занять в різних аспектах: розширюється й ускладнюється зміст навчання, здійснюється пошук форм інтеграції різних видів діяльності, способів привнесення гри в процес навчання, пошук нових (нетрадиційних) форм організації дітей. Все частіше можна спостерігати перехід від фронтальних занять з усією групою дітей до занять з підгрупами, малими групами. Дана тенденція забезпечує якість навчання: індивідуальний підхід до дітей, врахування особливостей їх просування у засвоєнні знань і практичних навичок.

Проглядається ще одна важлива тенденція - побудова систем занять в кожній області, з якою знайомлять дошкільнят. Ланцюжок поступово ускладнюються занять, органічно пов'язаних із заходами повсякденному житті, - це оптимальний шлях, що забезпечує необхідний інтелектуальний і особистісний розвиток дошкільників.

В екологічному вихованні дітей заняття виконують абсолютно певну і дуже важливу функцію: чуттєві уявлення дітей, одержувані повсякденно, можуть бути якісно перетворені, розширено, поглиблено, об'єднані, систематизовані.

Розглянемо основні типи екологічних занять, які принципово відрізняються один від одного дидактичними завданнями, логікою побудови, ходом організації та проведення, - заняття первинно-ознайомлювального, поглиблено-пізнавального, узагальнюючого та комплексного типів.

Заняття первинно-ознайомлювального типу. Протягом дошкільного періоду значна частка первинних екологічних відомостей про різні сторони життя природи і діяльності людини передається дітям на заняттях первинно-ознайомлювального типу. Найчастіше ці заняття присвячуються ознайомленню дітей з видами тварин, рослин, умовами їх життя і проживання, які не представлені в найближчому природному оточенні і не можуть бути пізнані через спостереження.

Головним компонентом таких занять стають різні демонстраційні і навчальні посібники, що дозволяють формувати у дітей чіткі й правильні уявлення. Темами занять можуть бути домашні і дикі тварини, мешканці лісу і півночі, тундри і жарких країн, річки і моря, а також, діяльність людей на сільськогосподарській фермі, в лісництві, у області природокористування і охорони природи на заняттях цього типу діти знайомляться із зовнішнім виглядом тварин і рослин, вчаться їх розпізнавати, дізнаються про середовище їх існування, пристосованості до неї, про сезонної життя, про різні особливості поведінки.

Навчання дітей на таких заняттях здійснюється через розглядання картин і бесіду. Нерідко їх компонентами стають також читання дитячої літератури, розглядання ілюстрацій, перегляд діафільмів чи слайдів, розповідь вихователя у всіх варіантах занять цього типу першорядне значення набуває словесний метод екологічного виховання - від слова вихователя (його запитань, пояснень, їх системи і послідовності) залежать успішність та якість сприйняття дітьми нових образів, представлених наочністю залежить розуміння зв'язку подій, зв'язку об'єктів продумане і сплановане слово вихователя організовує зміст занять, забезпечує успішний результат навчання,

Заняття первинно-ознайомлювального типу зі старшими дошкільниками значно складніше, ніж заняття в іншій віковій групі. З ними можна розглядати картини природи, далекі від їх досвіду, виходити за межі зображеного сюжету, розглядати одночасно декілька картин - цьому сприяють і деякий вже сформований досвід дітей, і наявних у них коло уявлень.

Картини допомагають сформувати уявлення про екосистемі лісу, її мешканців, про пристосованості лісових тварин до життя в екосистемі. Наприклад, дошкільнятам можна показати, як білка пересувається в лісі по деревах (тобто як пристосоване будова її ніг до пересування у цьому середовищі), чим вона харчується в теплу і холодну пору року, як поїдає корм (тобто як пристосована вона в даному середовищі у сфері харчування), як і де влаштовує своє гніздо, коли і як виводить потомство, як вона захищається від ворогів, як у неї відбувається зміна вовни під час линьки, і яку приспособительную функцію в її житті виконує цей процес. Показуючи одночасно картини про життя білки в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди, дошкільнятам можна таким чином уявити панораму подій в різні сезони, показати пристосованість типово лісового тварини до сезонно мінливих умов життя. З допомогою цих картин можна продемонструвати ріст і розвиток більчат, турботу матері про них, їх поступове дорослішання, підготовку до дорослого і самостійного життя.

Неоціненну користь картини, слайди, відеофільми можуть надати в ознайомленні дітей з екосистемами, недоступними для безпосереднього їх сприйняття, - морем, пустелею, Арктикою. Наочність у поєднанні з емоційними поясненнями вихователя розширюють кругозір дітей, формують нові образи природи.

На заняттях первинно-ознайомлювального типу з дітьми можна розглядати живі об'єкти природи, але тільки в тому випадку, якщо вони опинилися в дитячому саду випадково, оселилися ненадовго. Наприклад, хтось із батьків навесні приніс їжака, педагог вирішив віднести його в ліс (звідки, мабуть, він і був узятий), але спочатку показати його дітям. В цьому випадку всі групи проводять заняття, на яких спостерігають за їжаком, годують, роблять нескладні досліди, щоб показати, як він пересувається, як згортається, як шипить і підстрибує, демонструють його маскувальну забарвлення і пр. А потім старші дошкільнята проводять акцію, роблять добру справу, - відносять їжака в ліс. Якщо ж їжак довго живе в дитячому саду, то для знайомства з них плануються цикли спостережень, які допоможуть дітям поступово накопичити знання.

В середині заняття вихователь планує физкультминутку або зміну діяльності: розмова з дітьми, бесіда, які є провідним компонентом заняття, стомлюють їх - необхідна розрядка в русі.

Заняття поглиблено-пізнавального типу. Зміст занять, які можна назвати поглиблено-пізнавальними, спрямоване на виявлення і показ дітям зв'язку між рослинами, тваринами і зовнішнім середовищем, якої вони потребують. Тематика таких занять визначається рядом конкретних залежностей, які, як показали дослідження і практика дитячих садків, доступні розумінню і засвоєнню старшими дошкільниками. Це заняття, присвячені ознайомленню дітей з залежностями життя і росту рослин від факторів зовнішнього середовища, наприклад зростанням овочевих культур, садових рослин, їх сезонними змінами і пр. Це заняття по ознайомленню дітей з пристосованістю тварин до середовища існування, наприклад з маскувальною забарвленням тварин, зі способами їх пересування, захисту від ворогів.

Поглиблено-пізнавальне заняття - завершальна ланка тієї або іншої локальної системи роботи з дітьми. У старшій групі - бесіда про осінь в кінці листопада, після тритижневих (по одній тижня в кожен осінній місяць) систематичних спостережень і ведення календаря або бесіда про зимуючих птахів в березні, наприкінці зимової підгодівлі птахів після регулярних спостережень за ними.

Дуже результативні різноманітні види опытнических робіт, що мають метою формування уявлень про маскувального фарбування тварин.

Заняття поглиблено-пізнавального типу активно сприяють розумовому вихованню дошкільників. Діти навчаються вмінню встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, логічно міркувати, робити висновки. Все це забезпечує інтенсивний розвиток мислення дошкільника.

Заняття узагальнюючого типу. На занятті узагальнюючого типу вихователь ставить мету виділити ряд значущих ознак (істотних і характерних) для групи знайомих об'єктів і на їх основі формує узагальнене уявлення.

Що ж може бути змістом узагальнених уявлень, які формуються в дошкільному віці? Практика навчання показує, що узагальнення повинні будується на конкретних різноманітних знаннях, систематично придбаних дітьми протягом усього дошкільного віку, а також отриманих в процесі багаторазових спостережень за об'єктами в природі. Аналіз програм виховання в дитячому садку і методичних посібників по ознайомленню з природою дозволяє зробити висновок, що до них належать знання про різноманіття рослинного і тваринного світу, закономірних особливості росту і розвитку рослин, сезонні явища в природі.

У старшому дошкільному віці всі конкретні заняття можуть бути підсумовані, узагальнено. З'являється можливість показати дошкільнятам єдність форм у живій природі. Змістом узагальнених уявлень можуть бути закономірно мінливі явища: зростання і розвиток рослин, сезонні зміни в природі. Протягом ряду років діти спостерігають, як ростуть кімнатні рослини, овочі на городі, квіти на клумбі. Накопичується велика кількість яскравих, різноманітних уявлень. На їх основі можна сформувати узагальнене уявлення про те, що рослина розвивається з насіння, воно росте, цвіте, утворює нові насіння. Для його зростання потрібні певні умови: світло, тепло, волога, хороший грунт.

Аналогічним чином формуються узагальнені уявлення про пори року (сезонах). Наприклад, у дітей підготовчої групи можна сформувати уявлення про осінь на основі трьох груп ознак: змін у неживій природі (день коротшає, стає холодніше, частіше йдуть дощі, дмуть холодні вітри); змін в рослинному світі (листя на деревах змінює забарвлення і опадає, трави жовтіють і в'януть); змін у живому світі (комахи зникають, перелітні птахи відлітають на південь, звірі готуються до зими). Протягом ряду років діти накопичували конкретні знання про те, що відбувається з природою восени. У старшому дошкільному віці важливо усвідомлення того, що перетворення відбуваються поступово. Саме тому узагальнене уявлення про осінь у дошкільників формувалася не тільки на основі її характерних ознак, але і на їх мінливості.

Формування узагальнених уявлень відбувається при користуванні словесного методу роботи з дітьми. Бесіда з ними здійснюється в строго певній послідовності питань, відповідей, висновків - це алгоритм формування узагальненого знання.

Узагальнюючі заняття дозволяють інтенсивно розвивати інтелект дітей - вміння порівнювати, зіставляти, аналізувати, робити висновки.

Заняття комплексного типу. Комплексні заняття у рамках однієї теми вирішують різні завдання розвитку дітей і будуються на різних видах діяльності. Ці заняття можна проводити у всіх вікових групах, але особливо вони корисні зі старшими дошкільниками.

Комплексні заняття широко використовуються практикою дошкільного виховання в різних сферах навчання дітей. В області екологічного виховання комплексні заняття можуть бути використані в різних вікових групах. Наприклад, в кінці осені з дітьми старшої групи зазвичай проводиться ігрове заняття, на якому формується уявлення про осінньому сезоні. Комплексне заняття на цю тему може складатися з кількох частин і включати різну діяльність.

Перша частина заняття вирішує пізнавальні завдання і розвиває інтелектуальні здібності дошкільнят. Вихователь уточнює і узагальнює уявлення дітей про осінь, виділяючи характерні її особливості. Важливу роль у цьому процесі відіграє календар природи, який діти разом з вихователем вели щомісяця по одному тижню.

Друга частина заняття передбачає інші програмні завдання й інший вид діяльності для дошкільнят. До заняття організується спеціальна невелика виставка на тему осені: кілька репродукцій відомих художників, художня фотографія, на якій можуть бути зображені картини природи, дари осені, 1-2 сучасних пейзажу, натюрморту у живописі та графіці. Огляд виставки, переживання краси - це інший вид діяльності, який несе в собі вирішення естетичних завдань.

Третя частина заняття - це художня творчість дітей, ручна діяльність, у якій вони самі стають художниками і виконують роботу на свій розсуд і бажанням. Це може бути і малювання пейзажу, букети осінніх квітів у вазі, і аплікація грибів в траві або кошику або фруктів на блюді. Це можуть бути вироби з природного матеріалу. Педагогічні завдання знову інші - розвиток творчих здібностей дітей, їх художньо-ручних умінь.

Таке комплексне заняття, якщо воно правильно організовано, за часом може виходити за рамки звичайного заняття - зміна діяльності не викликає втоми та нудьги. Тим більше, що за своїм розсудом вихователь може в потрібний момент використовувати музику в запису, зробити веселу физкультминутку.

Комплексні заняття можуть бути організовані на самі різні теми. Наприклад, заняття про овочах може включати бесіду за картиною "Прибирання овочів на городі", розігрування вірші Ю. Тувіма в перекладі С. Михалкова "Овочі", малювання або аплікацію плодів; заняття "Ми ростемо здоровими, ми бережемо здоров'я" - це і розмова Айболита з дітьми про здоров'я, про те, як його зберегти, як підтримувати сприятливе навколишнє середовище, і фізичні вправи або закаливающая процедура, і колективне приготування зеленої добавки до обіду з вирощеного цибулі, часнику, петрушки.

Комплексні заняття - це творча справа вихователя, їх можна організувати по-різному, цікаво. Вони ефективно і всебічно розвивають особистість дитини, а поєднання різних видів діяльності сприяє більш легкому та швидкому формуванню ставлення до змісту заняття.