Методичні розробки

Автори: О. В. Єлецька, О. Ю. Вареницина

ПОБУТОВІ НАВИЧКИ ТА ВМІННЯ, ДІЇ З ПРЕДМЕТАМИ

ВІКОВІ НОРМИ

2 р. 1 міс. - 2 р. 2міс. Гра являє собою послідовний ряд пов'язаних між собою дій (наприклад, "готує" ляльці обід, потім "годує" її і "вкладає" спати).

2 р. 5 міс. Повністю одягається сам, хоча, можливо, не вміє застібати ґудзики та зав'язувати шнурки.

2 р. 9 міс. Освоює початку образотворчої діяльності: малює (гуртки, палички), ліпить (кульки, коржики).

2 р. 10 міс. Здатний зосереджуватись на деякий час на якомусь занятті.

3 р. Одягається повністю самостійно. Вільно тримає олівець.

РОЗВИТОК ТИМЧАСОВИХ УЯВЛЕНЬ

Спілкуючись з дитиною, постійно вживайте слова: ранок, день, вечір, ніч, вчора, сьогодні, завтра, назви днів тижня, місяців, пір року. Добре б мати таблички з потрібними назвами і в міру потреби разом з дитиною розставляти їх у дитячому куточку. Наприклад, нагадавши дитині, що зараз ранок (день, вечір, ніч), поставити картку з відповідним написом. Потім дитина за вашою вказівкою навчиться сам діставати потрібні картки, а надалі буде робити це самостійно.

Пропонуйте дитині наступні завдання.

1. Розкласти картки з назвами днів тижня по порядку. До картками "вчора", "сьогодні", "завтра" підібрати назву відповідного дня.

2. Користуватися відривним календарем, закреслювати дні в настільному або настінному календарі.

3. Визначати на картинках час року. Розрізняти часи року за їх ознаками. Наприклад, гра в лото: відібрати серед безлічі картинок ті, які відповідають тому чи іншого часу року. До зими відбирають картинки, на яких зображені дерева, вкриті снігом, діти катаються на санках, на лижах, на ковзанах, ліплять снігову бабу; веселяться навколо ялинки; висить годівниця для птахів, вкрита снігом, і т. д.

4. Заучувати вірші і загадки, відповідні того чи іншого часу року.

5. Знати назви місяців, відповідних кожному пори року.

Зробіть разом з дитиною великі барвисті календарі на кожну пору року з назвами місяців, днів тижня і числами, в яких можна було б відзначати погоду.

6. Познайомитися з годинником, годинниковою та хвилинною стрілками, знати їх призначення. Прищеплюйте дитині інтерес до визначення часу. Можна зробити кольоровий циферблат з обертовими стрілками і повісити його в дитячому куточку, показуючи на ньому час (переставляючи стрілки) основних режимних моментів.

РОЗВИТОК ПРОСТОРОВИХ І КІЛЬКІСНИХ УЯВЛЕНЬ

Розвиваючи у дитини просторові уявлення, вчить його розуміти та вживати слова: ззаду, спереду (попереду), вгорі, внизу, ліворуч (ліва), праворуч (права), близько, далеко.

ГРА

Розташувати іграшки або предмети у вказаному просторі. Наприклад: посади ведмедика праворуч (ліворуч, ззаду) від ляльки. Намалюй будиночок, а зліва - ялинку. Намалюй вгорі гурток, а внизу трикутник. Постав ялинку далеко від дому, а машину - близько.

Навчаючи дитину розуміти і вживати прийменники на, під, над, за, у (близько), просіть його мати і визначати місце розташування іграшок і предметів в кімнаті і на картинках. Можна запропонувати завдання відібрати картинки з потрібними приводами.

Робота над кількісними уявленнями починається з парних однакових картинок, на них відпрацьовується поняття "однаковий" ("однаково"). Для цього проводяться наступні ігри.

1. Розкладаються зображення, причому другі примірники цих картинок залишаються у дорослого. Дитині показується будь-яка картинка і пропонується підібрати точно таку ж.

2. Можна з усіх картинок вибрати дві пари однакових і попросити дитину розділити (розкласти) їх між лялькою і ведмедиком так, щоб у них виявився один і той же набір картинок.

3. Так само можна розкладати різні предмети, іграшки. При цьому задати дитині, наприклад, таке питання: "Як ти разложишь грибочки (огірки, сливи) на тарілочки для ляльки і ведмедики?"

Поняття "однаково", "багато-мало", "більше-менше" даються при порівнянні кількості предметів.

Знайомство дитини з числом починається з виділення різних частин тіла: одна голова, один ніс, два ока. А скільки вух? Скільки рук? Скільки ніг? Скільки пальців на руці?

Слід вчити дитину подавати (відкладати, малювати) один і два предмети, один і багато, а потім від одного до п'яти, домагаючись при цьому правильної відповіді на питання "скільки?". Наприклад: "Скільки потрібно одній людині (двом, трьом...) шапок, сорочок, панчіх, капців, пуловери? А скільки потрібно ложок, тарілок, стільців?"

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Оволодіння мовою має величезне значення для психічного розвитку малюка. Мова поступово стає найважливішим засобом передачі дитині суспільного досвіду, управління його діяльністю. Під впливом мови перебудовуються його психічні процеси: сприйняття, мислення, пам'ять.

На третьому році життя у дитини інтенсивно розвивається мислення: він починає порівнювати одні предмети іншими, встановлювати між ними найпростіші зв'язки, узагальнювати предмети за схожими ознаками. Увага стає більш стійким: він може, не відволікаючись, спокійно слухати, що йому розказує або читає дорослий. З розвитком мови вдосконалюються сприйняття і пам'ять малюка. Він починає запам'ятовувати і правильно осмислювати зміст невеликих оповідань, коротких казок, може слідом за дорослим повторити досить складні слова і фрази. Зростаючий інтерес дитини до предметів і дій з ними спонукає його постійно звертатися до дорослих, а це можливо тільки при оволодінні промовою. Подібна необхідність і є головним стимулом в засвоєнні мови. Швидко поповнюється активний і пасивний словник дитини: до трьох років він досягає приблизно 1000-1200 слів. Крім іменників і дієслів, все частіше вживаються й інші частини мови: прикметники, прислівники, прийменники, займенники. Поряд з розширенням словника і уточненням вимови в цьому віці відбувається подальше засвоєння граматичного ладу рідної мови. Дитина починає вільно пов'язувати слова в цілі речення, узгоджуючи їх у роді, числі і відмінку, хоча в граматичному відношенні його мова не завжди правильна ("Мама, ти куди пося?"). У розмові з дорослими дитина в основному користується простими реченнями. Він настільки вже володіє річчю, що може пояснити, що йому потрібно, розповісти, що він бачив. Малюк легко спілкується з незнайомими людьми, з однолітками.

На третьому році життя дитина освоює ряд нових звуків, починає вимовляти м'які свистячі звуки З, 3' і пом'якшене Ц "цяпля" замість "чапля", звук Л'. Однак вимову багатьох звуків не абсолютно, що на даному віковому етапі є характерним для дитячої мови, так як рухливість м'язів мови, губ ще недостатня. Багато важкі звуки дитина замінює більш легкими за вимовою. Так, замість шиплячих звуків (Ш, Ж, Ч, Щ) малюк нерідко вимовляє м'які свистячі: "сяпка" (шапка), "зюк" (жук), "сяйник" (чайник), "сенок" (щеня), а іноді і звук Т: "тясы" (годинник). Деякі діти в цьому віці замінюють шиплячі звуки твердими свистящими: "сапка" (шапка). Замість твердих свистячих звуків вимовляються м'які свистячі: "сянки" (санки), "зяйка" (зайчик). Приголосні Р, Р', Л відсутні або замінюються звуками Л', Ї: "ыба" (риба), "двель" (двері), "мей" (крейда).

РОЗВИТОК ІМПРЕСИВНОЇ МОВИ

ВІКОВІ НОРМИ

2 р. 2 міс. Розуміє розповідь, навіть якщо він не супроводжується ілюстраціями, і може відповісти на питання, пов'язані з утриманням.

2 р. 9 міс. Добре розуміє мову оточуючих.

2 р. 10 міс. Розуміє розповідь про події, яких не було в його особистому досвіді. Наприклад: "Обережно, ти можеш попектися, перекинути чайник з гарячою водою".

РОЗВИТОК ЕКСПРЕСИВНОЇ МОВИ

ВІКОВІ НОРМИ

2 роки. Задає питання типу "Що це?". Вміє відповісти на поставлене питання, говорить фразами з двох і більше слів, запам'ятовує багато двовіршів, кінцівки пісеньок і повторює їх.

2 р. 2 міс. Задає питання типу: "Де?", "Куди?", "Чому?".

2 р. 3 міс. Дитина вживає багатослівні, хоча граматично не зовсім правильні пропозиції. Може скласти по картинці розповідь.

2 р. 4 міс. Задаючи питання, дитина знає, що кожна річ, якість, дія мають свою назву. Наприклад, показуючи на качку, дитина запитує: "А що це таке, гусак або качка?"

2 р. 5мес. В іграх з'являються елементи планування. Наприклад: "Я візьму кубик і побудую будинок".

2 р. 6 міс. Дитина продовжує вживати прості речення, але додатково з'являються складносурядні речення без сполучників, а потім і з спілками, особливо при розгляданні сюжетних картинок. У складової структури слів ще спостерігаються порушення: у багатоскладових словах частіше опускаються предударные склади, іноді - приставки.

2 р. 7 міс. Легко запам'ятовує вірші, пісні. Може встановити причину і наслідок явища: "Плаче бідна - ручка болить", хоча на картинці цього не видно.

2 р. 9 міс. У пропозиціях вживає всі частини мови, крім, можливо, дієприкметників і дієприслівників.

2 р. 10 міс. - 2 р. 11 міс. Мова стає зрозумілою для всіх і є засобом спілкування з оточуючими.

До 3 років. Триває розвиток складного речення, складова структура порушується рідко, притому в малознайому слові.

3 роки. Порівнюючи предмети, дитина результат оформляє у промові: "Обличчя червоне, червоне плаття і тут червоне, чому все червоне?" Здатний вимовляти правильно більшість звуків, крім Р, Л, шиплячих.

Тому | Далі