Методичні розробки

Навчання математики у підготовчій до школи групі дитячого садка

1. Організація роботи на заняттях. Варіанти структури заняття

 1.1. ПІДГОТОВЧА ДО ШКОЛИ ГРУПА

До моменту вступу до школи діти повинні засвоїти відносно широке коло взаємопов'язаних знань про безліч і числі, формою і величиною, навчитися орієнтуватися в просторі і в часі.

Практика показує, що труднощі першокласників пов'язані, як правило, з необхідністю засвоювати абстрактні знання, переходити від дій з конкретними предметами, їх образами до дії з числами й іншими абстрактними поняттями. Такий перехід вимагає розвиненої розумової діяльності дитини. Тому у підготовчій до школи групі особливу увагу приділяють розвитку у дітей вміння орієнтуватися у деяких прихованих істотних математичних зв'язках, відносинах, залежностях: "одно", "більше", "менше", "ціле і частина", залежності між величинами, залежно результату вимірювання від величини заходи та ін. Діти оволодівають способами встановлення різного роду математичних зв'язків, відносин, наприклад способом встановлення відповідності між елементами множин (практичного зіставлення елементів множин один до одного, використання прийомів накладення, додатки для з'ясування відносин величин). Вони починають розуміти, що найбільш точними способами встановлення кількісних відносин є рахунок предметів і вимірювання величин. Навички рахунку і вимірювання стають у них досить міцними і свідомими.

Вміння орієнтуватися в істотних математичних зв'язках і залежностях і оволодіння відповідними діями дозволяють підняти на новий рівень наочно-образне мислення дошкільнят та створюють передумови для розвитку їх розумової діяльності в цілому. Діти привчаються вважати одними очима, про себе, у них розвиваються окомір, швидкість реакції на форму.

Не менш важливо в цьому віці розвиток розумових здібностей, самостійності мислення, розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, здатності до відволікання і узагальнення, просторової уяви.

У дітей повинні бути виховані стійкий інтерес до математичних знань, вміння користуватися ними і прагнення самостійно їх набувати.

Програма з розвитку елементарних математичних уявлень підготовчої до школи групи передбачає узагальнення, систематизацію, розширення і поглиблення знань, набутих дітьми в попередніх групах.

1.2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НА ЗАНЯТТЯХ

Робота з розвитку математичних уявлень в основному здійснюється на заняттях. Як слід будувати їх, щоб забезпечити міцне засвоєння дітьми знань?

У підготовчій до школи групі з математики проводяться 2 заняття в тиждень, протягом року - 72 заняття. Тривалість занять: першого - 30 - 35 хв, другого - 20 - 25 хв.

Структура занять. Структура кожного заняття визначається його змістом: присвячується воно вивчення нового, повторення і закріплення пройденого, перевірці засвоєння знань дітьми.

Перше заняття за новою темою майже цілком присвячується роботі над новим матеріалом. Знайомство з новим матеріалом організовують, коли діти найбільш працездатні, тобто на 3-5-й хв. від початку заняття, і закінчують на 15-18-й хв. Повторення пройденого приділяють 3-4 хв. до початку і 4-8 хв. в кінці заняття. Чому доцільно будувати роботу саме так? Вивчення нового стомлює дітей, а включення повторного матеріалу дає їм деяку розрядку. Тому там, де це можливо, корисно повторювати пройдений матеріал по ходу роботи над новим, так як дуже важливо ввести нові знання в систему раніше засвоєних.

На другому і третьому заняттях по цій темі їй відводять приблизно 50% часу, а в другій частині заняття повторюють (або продовжують вивчати) безпосередньо передує матеріал, в третій частині повторюють те, що діти вже засвоїли.

Проводячи заняття, важливо органічно зв'язати його окремі частини, забезпечити правильний розподіл розумової навантаження, чергування видів і форм організації навчальної діяльності.

Варіанти структури заняття

1-й варіант

1. Повторення з метою введення дітей у нову тему - 2-4 хв.

2. Розгляд нового матеріалу-15-18 хв.

3. Повторення раніше засвоєного матеріалу - 4-7 хв.

Заняття, на якому діти вперше знайомляться з прийомами вимірювання довжини предметів, може бути побудована приблизно так:

1-я частина. Порівняння довжини і ширини предметів. Гра "Що змінилося?" - 5 хв.

2-я частина. Демонстрація прийомів вимірювання довжини і ширини умовною міркою при вирішенні завдання на практичне зрівняння розмірів предметів - 10 хв.

3-я частина. (Закріплення знань.) Самостійне застосування дітьми прийомів вимірювання в ході виконання практичного завдання - 10 хв.

4-я частина. Вправи в порівнянні і угрупуванню геометричних фігур і в порівнянні чисельностей множин різних фігур - 5 хв.

2-й варіант

1. Продовження роботи з вивчення нової теми - 13-15 хв.

2. Продовження вивчення безпосередньо передує матеріалу або його закріплення - 8-12 хв.

3. Повторення раніше пройденого - 4-5 хв.

Приблизно так може бути побудоване заняття, на якому триває робота по навчанню вимірювання довжини.

1-я частина. Пригадування знайомих прийомів виміру та демонстрація нових - 5 хв.

Самостійне виконання дітьми практичних завдань - 8-10 хв. Разом - 13-15 хв.

2-я частина. Повторення пройденого. Вправи в розподілі предметів на 2 і 4 рівні частини. Самостійне виконання практичних завдань - 8 хв.

3-я частина. Вправи на орієнтування на площині аркуша з використанням 2 таблиць. Гра "Де що знаходиться?" - 3-4 хв.

3-й варіант

1. Закріплення матеріалу нової теми - 8-10 хв.

2. Закріплення 3-4 раніше вивчених програмних завдань - 12-15 хв (з них 3-5 хв приділяють повторення матеріалу, знання якого забезпечує перехід до вивчення наступної теми).

Дані приклади можна розглядати лише як можливі варіанти структури заняття.

Далі