Конспекти занять з дітьми

«Чарівна скринька»

Конспект відкритого заняття в логопедичній групі.

Автор: Орлова Наталія Валеріївна, вихователь, Муніципальне бюджетне дошкільний заклад-Центр розвитку дитини Вязьма - Брянський дитячий садок «Сонечко».

МЕТА: 1. Продовжувати виховувати у дітей інтерес до російської народної творчості (загадок, казок, частушкам).
2. Прищеплювати інтерес до народно - прикладного мистецтва російського народу. Виховувати працелюбність і шанобливе ставлення до людини - майстра. Формувати бажання наслідувати такій людині, самому долучатися до процесу творення, творчості.

ХІД ЗАНЯТТЯ:
Російська хата, в ній Дід і Баба. Баба пече пироги у печі, Дід на лавці сидить і грає на балалайці.
Баба: Діду, а Дід! Вистачити тобі тренькать, краще подивися, скільки до нас гостей прийшло!
Проходьте, сідайте! А що це ви надумали до нас з Дідом в гості просимо?
Вихователь, діти: А ми прийшли загадки та казки ваші послухати.
Дід: Так, загадки наші не прості (дивиться у вікно). Та ось хоча б ця:

Красна дівиця у дворі -
Золота коса в хаті... (промінь сонця)

Чорне суконце
Застлало все сонце... (хмара)

Застукав довгий Ермошка
Та все біля віконець... (дощ)

Синя шапка
Вся в латках... (небо, зірки)
Баба: Молодці, хлопці, добре вмієте відгадувати загадки. А самі загадки знаєте? (Діти загадують загадки).
Баба: Діду, а Дід, ти чого такий смутний став, повеселив б наших гостей.
Дід: (Співає коломийки).
Баба: Діти, а ви любите казки? А що ж таке казка? Хто складає казки? (російський народ). Хто пише (письменники). Які казки ви знаєте? Якими словами часто починаються російські казки? А якими закінчуються?
Баба: Так, діти, кого в казках тільки не зустрінеш: хитру лисицю, довірливого півня, боязливого зайця, злу мачуху. І простаків, і хоробрих, і лиходіїв, і трусів. Але в казках добро завжди перемагає зло.
У мене є загадка про казкових героїв. Чи зумієте ви їх впізнати.

З лісу птиці прилітають,
Діточок малих забирають.
До Язі в хатинку їх несуть
І в дитячій казочці живуть.

Вмовляла братика
Старша сестриця:
«Ти з калюжки не пий
Мутну водицю».
Не послухався хлопчина
І перетворився він в козеня.

Хворих звірів він зцілив
І Бармалея переміг
Вдачею зол, кольором сер,
Шістьох козенят він з'їв.
Лисичка з вигодою змінювалася,
Та трохи без шубки не залишилася.
Вихователь: Дідусь, Бабуся, діти вам теж хочуть показати казку, а яку, послухайте загадку:

Знайшла одного разу мишка
Зовсім порожній будиночок.
Стала жити та поживати,
Так мешканців до себе пускати.
(Діти показують казку «Теремок»).
Раптом у хаті почувся чийсь плач.
Вихователь: Бабуся, хто тут плаче?
Баба: Та це ж моя онучка, Даша - несмеяша (з-за грубки виходить заплакана дівчинка).
Баба: Онучка, ти не плач, не лий сльози, мені перед гостями не зручно. На ось тобі іграшки.
Даша: (кидає іграшки на підлогу) Не хочу я грати з цими іграшками - вони у всіх є, а я хочу такі, що тільки в мене були!
Баба: (звертається до гостей) От горе мені, горе. Я не знаю що робити, як її втішити?
Вихователь: Бабуся, ти не журися, ми, здається, знаємо як твоєму горю допомогти. Адже у нас в місті ярмарок скоро буде. І приїдуть на ярмарок майстри - умільці з усіх російських куточків: з Тверської області, з селища Дымково, з міста Городця, з Тульської області... І везуть вони з собою чарівний скринька. Може бути в ньому нам вдасться знайти незвичайні іграшки для Даші - несмеяши.
Вихователь: Ходімо, хлопці, зустрічати майстрів (Діти приходять у майстерню, вітаються. Майстер пропонує їм сісти зручніше і послухати).
Майстер: Знаю, знаю навіщо ви до мене завітали. За іграшками для дівчинки Даші, яка живе з Бабусею і Дідусем. А що ж ви у них в гостях робили? (Слухали казки, співали частівки, загадували загадки).
Майстер: Хлопці, а ви знаєте, що російський народ уміє не тільки відпочивати, але і справу робити, трудитися: вишивати, плести з берести, ліпити з глини... Ось і наші майстри всі уміють, за яку б справу вони не взялися - все у них виходить, все в їх руках йде на лад, про таких майстрових людей кажуть, що у них «золоті руки». А чому так говорять? (відповіді дітей).
Майстер: Люди ще складали прислів'я про працю, про справу, про майстерність. А ви знаєте такі прислів'я? (Діти говорять прислів'я).
Майстер: Ай да молодці, хлопці, все знаєте. І в подарунок вам
Привезли ми скринька великий,
А скриня - то не простий.
Він чарівний і з секретом.
Хочете дізнатися, що в скрині?
Ну-ка, майстер, не жалій,
Відкривай скриня швидше!
(Відкриває скриню і показує іграшки, зроблені з глини і дерева).
Подивіться на виріб -
Ну, що за рукоділля!
Це все Тверські іграшки:
Цар - риба, курочки - пеструхи,
Птахи, ведмеді - свистульки,
А їх прикраса - маленькі лусочки.
Чим знамените Дымково?
Игрушкою своєї!
В ній немає кольором димного,
Що сірості сергій.
У ній щось є від веселки,
Від крапельки роси.
У ній щось є від радості,
Гремящей, як баси.
У мене матрьошка є - нова іграшка,
У жовтому сарафанчике - славна пістрява.
А її відкриєш - в ній сидить інша,
Вся в зеленому, як навесні, травичка молода.
А другу отвернешь - там ще матрьошка.
Вся вона, як маків цвіт. Сарафан на ній надітий
Червоний, як квіточка. І під колір хустинку.
Ну, а більше всіх люблю маленьку крихту -
Червону матрьошку!
Гжель!
Хто придумав це слово?
Це слово дивно.
Жгелью раніше Гжель звалася.
Була строкатою, а зараз -
Це синє диво
На блюдечку розкинуті:
Завиток і точки, сині квіточки.
Филимоновская сільце
Синій ліс, пагорби, косогір.
Ліплять з глини іграшки
І розписують досі.
Їх візерунок в основному з ліній
Оббігає подолу край:
Червоний, чорний, іноді синій -
У руки взявши, дивись і грай.
Майстер: Ну, що ж, вам сподобалися наші вироби? А самі ви хочете спробувати щось змайструвати? Тоді приступайте:
Привезли ми глину
З дальнього горба.
Ну-ка, за роботу,
Диво - майстра.
1-й дитина:
Я зліпив конячку,
Я її поглажу.
І седельце з бахромою
На спині прилажу.
2-ой дитина:
Розпишу я качечку
Різними кольорами,
Свище моя качечка
Різними ладами.
3-й дитина:
Розпишу я блюдечко
Городоцької розписом.
Буде тут багато квітів -
Ось вже готовий візерунок.
(По закінченню роботи майстер заохочує дітей і звертається до Даші - несмеяше).
Майстер: Даша, я бачу, що ти вже не плачеш, значить, тобі сподобалося у мене в майстерні.
Даша: Дуже сподобалося, дякую вам. Плакати більше не буду, розповім вірш про іграшки:
Зі старовинної казкою схожі
З'явилися переді мною:
Їх роги на ялину схожі,
Колір їх - жовтий, блакитний,
Темно - червоний і зелений!
Старий козел та олень
Забавляти мене готові,
Бути зі мною цілий день.
Майстер: А тепер я запрошую всіх вас на ярмарок, і не забудьте взяти свої вироби. (Звучить російська народна музика). Під час ярмарків російські люди водили хороводи, танцювали, співали і, звичайно, виставляли напоказ свої вироби, іграшки і т. д.. Чого тут тільки не побачиш: прекрасні панянки і кавалери, коні, козли, півники - всі різних кольорів і візерунків. А скільки посуду і прикрас - вибирай, що душі завгодно!
Ось стоять продавці - народні умільці і розхвалюють свій товар на різні лади (говорять діти):
Купуйте миски, чашки -
Для чаю і кашки.
А ось матрьошка - тройняшка -
Даша, Маша і Дуняшка.
Баранчик - свисток
Лівий ріг завиток,
На грудях - квітка.
Качка - Марфутка бережком йде
Качечок - Марфуточек купатися веде.
Индя - индюшок,
Ти схожий на скриньку.
Скринька - то не простий,
Червоний, золотий.
Вихователь: А ще на ярмарку частували гостинцями. Наша ярмарок теж не виняток. А ось і бабуся з дідусем йдуть, самовар і пироги несуть.