Консультації для вихователів

Рання комплексна психолого-педагогічна діагностика дітей раннього віку.

Автор: Селищева Тетяна Вікторівна, педагог-психолог, Муніципальне бюджетне дошкільна освітнє установа дитсадок комбінованого виду N38 «Лісовичок» р. Усть-Ілімськ.

Дана психолого-педагогічна діагностика систематизовано на основі вивчення спеціалізованої літератури з даного напрямку, власного практичного досвіду у роботі з дітьми раннього віку в дитячих установах компенсуючої, общеразвивающей спрямованості.
Практичний матеріал представлений у вигляді таблиць включають відповідні основні показники розвитку навичок і умінь для дітей у віці від одного до трьох років, а саме сенсорний розвиток, розвиток загальних рухів, розвиток мовлення, формування навичок самообслуговування. Формування ігрової діяльності, передумов для продуктивної діяльності. Емоційний розвиток.

Також необхідно відзначити, що до кожної таблиці прикріплений відповідний коментар, який розкриває спосіб виявлення у дитини обстежуваного вміння, а також представлений діагностичний матеріал, що використовується при обстеженні.

Процедура обстеження.
Обстеження дитини проводиться за допомогою діагностичних таблиць, що містять нормативні показники розвитку. Оцінка розвитку проводиться в довільному порядку. Зазвичай спочатку обстежують сприйняття, потім дії з предметами, розуміння мови і рухові функції. Емоційні реакції і соціальний розвиток оцінюються не тільки у процесі обстеження, але і під час спостереження за дитиною.
Спостереження за дитиною проводиться в ситуації спілкування з педагогом, з батьками, з однолітками, в самостійної ігровий діяльності. У процесі спостереження доцільно вести протокол, фіксуючи в ньому всі емоційні і поведінкові реакції дитини, а також репліки і вчинки оточуючих (дітей і педагогів), що викликали ці реакції. Спостереження за дитиною найбільш інформативно, якщо воно проводиться не менше двох-трьох раз. Результати спостереження узагальнюються і заносяться в таблицю 7-а «Соціальний розвиток».
Оцінку розвитку дитини слід починати з завдань, відповідних його паспортному віку, а в разі недоношеності біологічному віку. Вік дитини 1-3 років оцінюється «з недоліком», тобто заокруглюється в бік зменшення до величини, присутньої в таблиці (дитини у віці одного року чотирьох місяців, слід оцінювати за графою одного року трьох місяців). У тому випадку, якщо дитина не в змозі виконати відповідні завдання, йому пропонуються інші, розраховані на попередній вік.
Результати обстеження заносяться у відповідну таблицю, в останню графу. Отримані результати зіставляються з даними розвитку окремих функцій в нормі. Для того щоб визначити, якому віку відповідає розвиток функціональної області в цілому, слід знайти середнє значення по обстеженим показниками даної функціональної області. Для цього підсумовуються значення верхніх меж норми сформованості функції, потім отримане значення ділиться на кількість показників. Результат може збігатися з паспортним віком дитини, перевищувати його або виявитися менше.
Приклад.
Обстеження маніпулятивної (предметної діяльності дитини 11 місяців. Пропоновані завдання (відповідно до віку дитини):

1. Покласти родзинку в чашку (наявність пинцетообразного захоплення предмета великим і вказівним пальцями).
2. Гра з машинкою, м'ячем (використання предмета з урахуванням основних властивостей).

Дитина не виконує запропоновані завдання.
Далі пропонуються завдання, відповідні віком десяти, дев'яти та восьми місяців. При обстеженні виявлено, що дитина активно маніпулює іграшками, причому його дії спрямовані на отримання результату (хитає неваляшку, щоб почути звук). Наслідує дії дорослого, тягнеться до нових іграшок, проте швидко втрачає до них інтерес. Таким чином, оцінюються три показника, два з яких відповідають восьми місяців, один дев'яти місяців. Середнє значення - 8,3 міс. Результати обстеження заносяться у відповідну таблицю, де вказується наступні показники. Дані таблиці структуровані індивідуальної психолого-педагогічної карті дитини.
Додаток N1
«Про» -нормативний показник;
«+» -наявність функції у обстежуваної дитини.
Таким же чином обстежуються вміння в області загальних рухів, сенсорного розвитку, мовні навички, емоційний розвиток, навички самообслуговування.
Обробка результатів обстеження та складання профілю розвитку дитини.
Приклад 1. Дитина 11 міс.
Слухове сприйняття - 11 міс.
Зорове сприйняття - 11 міс.
Руховий навик-8,5 міс.
Предметна діяльність -10 міс.
Мовленнєвий розвиток - 8 міс.
Навички самообслуговування - 11 міс.
Соціальний розвиток - 11 міс.
Приклад 2. Дитина 2 років 5 міс.
Сенсорний розвиток - 29 міс.
Руховий навик - 24 міс.
Предметна діяльність - 29 міс.
Мовленнєвий розвиток - 18 міс.
На основі отриманих середніх значень по всіх функціональних областях складається профіль розвитку, який є показником рівня актуального розвитку дитини, а також фокусує провідне порушення в картині розвитку. При розвитку, що відповідає віковій нормі, профіль являє собою пряму лінію. При затриманому або спотвореному розвитку профіль відображає найбільш проблемні ланки в розвитку дитини.
В обох випадках найбільше відставання спостерігається в мовному розвитку дитини і менше в розвитку рухової сфери дитини. Зорове і слухове сприйняття (сенсорний розвиток) сформовані відповідно до віку.
Заключним етапом обстеження є прогнозування розвитку дитини і вибір стратегії конструювання його індивідуальної програми навчання, а також індивідуальне консультування батьків, розробка спільно з педагогами індивідуального маршруту корекційно-розвивального супроводу в ДНЗ.

Діагностичні таблиці для психолог-педагогічного обстеження дітей раннього віку структуровані в індивідуальній діагностичній карті.
У таблицях даного розділу в заголовках вказаний фактичний вік дитини в роках і місяцях. В останньому незаповненому стовпчику, спеціаліст проводить діагностичне обстеження дитини, робить відмітки (позначає знаком «+») про наявність у дитини відповідних навичок і вмінь.
Таблиця 1б - Сенсорний розвиток.
Таблиця 2б - Формування предметної діяльності, передумов до ігрової та продуктивної діяльності.
Таблиця 3б-Навички самообслуговування.
Таблиця 4б-Соціальний розвиток.
Таблиця 5б-Розвиток мовлення

Додаток N1
Індивідуальна діагностична психолого-педагогічна карта.

Прізвище Ім'я дитини _________________________________________________________________

Дата рождения___________________Возраст____________________группа N_________________

Період обследования_________________________

Вікові показники:
 
Сенсорний розвиток

Предметна діяльність

Навички самообслуговування

Соціальний розвиток
               
Слухове сприйняття
              
Мовленнєвий розвиток

Висновок:________________________________________
Рекомендации__________________________________________

Таблиця 1б
Діагностичний матеріал:

• Зорове сприйняття:

а) три предмети побуту (наприклад, ложка, гребінець, чашка);
б) іграшкові предмети побуту (моделі);
в) картинні зображення.

• Сприйняття величини:

а) два порожніх куба різної величини;
б) три порожнистих куба;

• Сприйняття форми:

а) два набору предметів різної форми (куля, куб, призма, цеглинка);
б) два набору площинних зображень геометричних фігур (квадрат, коло, трикутник).

• Сприйняття кольору:

а) два набору предметів чотирьох кольорів: червоного, жовтого, зеленого і синього.

• Просторові уявлення:

а) пірамідка з трьох кілець;
б) два набори кубиків для конструювання;
в) два набору рахункових паличок для конструювання;
р) розрізна картинка з двох частин.

Сенсорний розвиток

Коментарі до таблиці 1б
1.Дослідження сприйняття величини
Дитині 1 року 3 місяців -1 року 6 місяців пропонуються два куба-вкладки, різні за величиною, дитині 1 року 9 місяців - три куба-вкладки. Дорослий дістає з більшого куба менші, розкладає їх на столі перед дитиною і просить зібрати.
2.Дослідження сприйняття форми
Дорослий розкладає перед дитиною предмети різної форми (кулі, куби, призми, цеглинки), скочує кульку з жолобка і просить дитину знайти ще кульки і скачати їх.

Потім бере кубик, ставить його і просить дитину знайти ще кубики і побудувати будинок. Дитина у віці 1 року 3 місяців -1 року 6 місяців підбирає предмет такої ж форми за зразком, дитина 1 року 6 місяців -1 року 9 місяців - за назвою. Дитина 2-х років і старше самостійно називає обрані форми.
3.Дослідження сприйняття кольору
а) Співвідношення:
Дорослий розкладає перед дитиною предмети різних кольорів і просить до кожного предмету підібрати пару. Дитині у віці від 1 року 9 місяців до 2-х років пропонуються три кольори: червоний, синій, жовтий; дитині - від 2-х років до 2-х років 6 місяців чотири кольори.
б) Вибір слова:
Дитині у віці від 2-х років до 2-х років 6 місяців пропонуються для вибору два предмета.
в) Називання:
Дитина 2-х років 9 місяців називає два кольори, дитина 3-х років чотири кольори.
4.Просторові уявлення
а) Орієнтування у схемі тіла:
Дитина 1 року 6 місяців показує одну частину тіла, 1 року 9 місяців три частини тіла, 2-х років п'ять частин тіла.
б) Конструктивний праксис:
Дитині пропонується по наслідуванню або за зразком відтворити споруду з трьох кубиків або фігурку з трьох паличок.

Таблиця 2б.
Діагностичний матеріал (дається до кожного пункту обстеження):
1.Гребінець, хустку, ложка, рушник.
2.Пірамідка, коробка з кришкою.
3.Ложка, олівець.
4.Іграшкова машина, лялька, набір іграшкової посуду.
5.Лялька, набір посуду, іграшкова ліжечко з постільними приладдям
6.Паличка. Кубик.
7. Ігровий набір «Доктор».
8.Кубики.
9. Воскові крейди або кольорові олівці.
Формування предметної діяльності, передумов до ігрової та продуктивної діяльності.
Спостереження в групі.

Коментарі до таблиці 2б.
1.Дитина використовує окремі побутові предмети за призначенням (гребінець, хустина, рушник, ложка).
2.Поєднує частини предметів, приводячи їх у певне просторове положення відносно один одного (нанизує кільця на стержень, закриває коробки кришками).
3.Використовує предмети як знаряддя (їсть ложкою, креслить олівцем)
4.Відтворює розучені ігрові дії (катає машинку, годує ляльку).
5.Відтворює кілька ігрових дій з одним предметом, без дотримання логічної послідовності.
6.Використовує в грі предмети-заступники.
7.Розгортає ігрові дії, підпорядковані єдиному сюжету, дотримуючись логічної послідовності.
8.Бере на себе роль у грі.
9.Відтворює нескладні споруди по наслідуванню, обіграє їх.
10.Передає в малюнку форму предмета.
11.Зображує знайомі предмети, передаючи в малюнку їх характерні особливості: форми, основні деталі.

Таблиця 3б.
Навички самообслуговування
Спостереження в групі спільно з педагогом.

Таблиця 4б.
Соціальний розвиток
-(під час обстеження)
-в процесі спостережень

Коментарі до таблиці 4б.
Ця таблиця заповнюється в ході пролонгованого спостереження за дитиною і відображає основні особливості його поведінки в ситуації спілкування з дорослими або однолітками. Аналіз отриманих даних дозволяє вибрати найбільш ефективну організаційну форму роботи з дитиною (індивідуальну, групову роботу в микрогруппе), а також підібрати склад групи з урахуванням потреб і можливостей дитини, яка потребує корекції поведінки.

Таблиця 5б.
Розвиток мовлення ( параметри відслідковуються
-спостереження в групі під час ігрової, вільної діяльності, режимних моментів
-під час обстеження,
- бесіда з вихователями,
-розділ комплексного обстеження)

Коментарі до таблиці 5б.
У числі перших слів іменники, які з'являються в незмінній формі. Назви дій (дієслова) з'являються дещо пізніше, частіше у формі інфінітива або імперативу, спонукає дитину до тих чи інших дій або забороняє їх. Спочатку дитина використовує окремі аморфні слова в ролі пропозиції. Після 1 року 8 місяців об'єднує в одному реченні два аморфних слова. Прислівники з'являються в числі перших слів, і їх кількість швидко зростає. В засвоєнні особистих займенників є невеликий початковий період, коли дитина не вловлює мінливості значення займенника в залежності від особи мовця. Числівники засвоюються дуже повільно (за даними А. Н. Гвоздєва, «два» засвоюється до двох років, «три» з'являється після 2-х років 6 місяців і засвоюється до трьох років). Пізніше поява прикметників у порівнянні з іменниками і дієсловами являє собою загальновизнану закономірність дитячої мови. Якийсь час прикметники вживаються дітьми після іменників (всупереч нормам російської мови). Розвиток складного речення відбувається поетапно: спочатку з'являються безсполучникові складносурядні пропозиції, потім складні, що включають сполучники: бо, щоб, якщо ... то.