Консультації для вихователів

«Використання дидактичних ігор при подоланні фонетико-фонематичного недорозвинення і загального недорозвитку мовлення»

Автор: Лавренюк Ірина Валеріївна, вихователь, вчитель-логопед, Муніципальне казенне дошкільна освітнє установа дитсадок N105 Тверська обл., р. Твер.

При побудові логопедичних занять у вигляді ігор, при широкому застосуванні дидактичного матеріалу є можливість максимально передбачити інтереси і бажання дитини, включити максимум рецепторів сприйняття в процес усунення мовного недоліку, що полегшує дитині усвідомлення та освоєння логопедичного матеріалу.
Слід особливо підкреслити той факт, що в процесі гри світ емоцій дуже широкий, дитині тільки в цій формі поведінки дається максимальна можливість проявити свої здібності, незалежність, ініціативу.
При побудові логопедичної роботи у вигляді гри порівняно легше можна домогтися від дітей засвоєння матеріалу. У дидактичній грі процес засвоєння матеріалу вимагає від дитини великої активності не тільки прослуховування матеріалу, але і практичного застосування його для вирішення дидактичної задачі. Під дидактичною грою ми маємо на увазі таку діяльність, сенс і мета якої дати дітям певні знання, навички.
Дидактичні ігри, отже, це ігри, призначені для навчання.
Дидактичні ігри у порівнянні з іншими мають одну характерну особливість: мета дидактичних ігор - вчити дітей, тренувати і розвивати їх розумові здібності.
На відміну від творчих ігор, де мета, зміст і процес визначають самі учасники, дидактичні гри діти отримують вже готовими.
Іноді за допомогою дидактичної гри можна здійснювати прищеплення певних знань і навичок. Наприклад, у грі «Оркестр» деякі діти представляють трубачів (ру-ру-ру), ударників, б'ють у бубни (ра-ра-ра), скрипалів (рі-рі-рі). Логопед підкликає до себе поступово групи музикантів і разом з ними виголошує відповідні склади. Потім співають мелодію знайомої пісні на певних складах. Діти вчаться правильно вимовляти звук «р», але при цьому абсолютно не порушується ігрова діяльність.
Дидактичну гру можна використовувати і для перевірки знань і умінь.
Дидактична гра - це практична діяльність, з допомогою якої можна перевірити, чи засвоїли діти знання докладно або поверхнево і вміють їх застосовувати, коли це потрібно.
Різні слухові гри і музичні загадки допомагають інтенсивному розвитку слухового сприйняття. Словесні ж дидактичні ігри допомагають дітям розрізняти елементи розмовної мови, підвищують значення словесних сигналів у формуванні дитячого сприйняття, спонукають дітей формулювати відповіді, що надає їх сприйняття цілеспрямований характер.
Дидактична гра, безсумнівно, є незамінним засобом подолання різних мовленнєвих порушень.
Індивідуальна дидактична гра, яку організовує логопед, створює сприятливий умови для безпосереднього контакту між ним та дитиною, допомагає глибше з'ясувати причини мовного недорозвинення, сприяє більш активному вправі в навчальному матеріалі.
У посібнику представлені варіанти дидактичних ігор, використовуваних при подоланні ФФН.
Дидактичні ігри на закріплення правильної вимови звуків.
1. «Лист» - картинки на заданий звук лежать в конвертиках. Дитина отримує лист і «читає» логопеда, пропонується виділити певний звук із слова, вказати його місце в слові.
2. «Послухай і запам'ятай» - на складальному полотні кілька картинок. Викликаний дитина стоїть спиною до дошки і зображень не бачить. Логопед називає кілька картинок. Дитина повинна запам'ятати їх і, повернувшись до дошки, поставити картинки в заданій послідовності, а потім назвати їх.
3. «Відгадай картинку» - на складальному полотні 4-5 картинок. Дітям необхідно подивитися на картинки і постаратися запам'ятати їх. Назви картинок проговорюються хором і окремими дітьми. Потім діти закривають очі, а логопед повертає картинки зворотною стороною і, вказуючи на одну з них, пропонує вгадати, що на ній зображено. Хто вгадав отримує картинку.
4 «Закінчи пропозицію по картинці», наприклад на звук [р] - Захар тримає в руці...(логопед показує картинку сокира), В зоопарку ми бачили...(діти додають страуса), Трохим наливає воду в ..{відро) і т. д.
5. «Чи знаєш ти ці слова?» - Логопед вимовляє фразу, не доказуючи склади. Хто перший правильно вимовить, той отримує фішку. Приклад: Навколо парку(бор), У нас крижана го(ра), Під землею у нас мо(тро), У крота в землі а(ра), З курчатами ходять ку(ри), Хлопці розпалили в лісі кос(тер) і т. д.
6. «Дотримуйся порядок» - на столі логопеда розкладені предмети, в назві яких зустрічається звук р (або будь-який інший заданий звук). Логопед викликає одну дитину, який повинен назвати і показати дітям предмети. Далі дитина по пам'яті називає предмети в тому порядку, в якому він розклав їх на столі. Перелік ігор можна було б продовжувати.
7. «Оркестр»
Мета: розвивати слухове сприйняття, вправлятися у вимові звуку «р».
Діти сідають півколом. Одна група дітей - сурмачі, інша-скрипалі, третя - ударники. Вихователька - диригент. Вона показує кожній групі, як потрібно наслідувати рухам сурмачів, скрипалів і ударників; потім пропонує заспівати який-небудь знайомий мотив. Сурмачі співають склад ру-ру-ру, скрипалі - ри-ри-ри, а ударники - ра-ра-ра.
Коли кожна група досить самостійно поупражнялась, вихователька починає «диригувати». Співає лише та група, на яку вихователька вказує паличкою. Коли вихователька піднімає обидві руки, грають всі одночасно. «Оркестр» виконує 3-4 пісні. Потім вихователька викликає трьох-чотирьох дітей і пропонує їм тихо домовитися про те, яку пісню вони будуть виконувати і на якому інструменті. Інші діти повинні вгадати, яку пісню грали. Виконавці змінюються кілька разів.
8. «Статуетки»
Мета: вправлятися у вимові звуку «р».
За допомогою лічилки обирають продавець і покупець. Інші діти - статуетки. Вони стають у коло і кожен зображує що-небудь або кого-небудь. Діти-статуетки не мають права рухатися. У магазин приходить покупець, вітається і вибирає статуетку. Ту, яку він обирає, продавець витягає звуком - тррр (дррр). Витягнута статуетка виконує яку-небудь дію. Наприклад, якщо дитина є півника, він кукурікає; якщо є автомобіль або мотоцикл, то зображує відповідний рух і звук. Покупець платить за статуетку і забирає її додому.
Потім вибирають іншого продавця і покупця, і гра продовжується.
9. «Голуб»
Мета: вправлятися у вимові звуків «л» і «р».
Діти вибирають яструба і господиню. Інші діти - голуби. Яструб стає осторонь, а хазяйка гонить голубів: «Кыш, кыш!» Голуби розлітаються, а яструб їх ловить. Потім господиня кличе: «Гулі - гулі-гулі!»,- і голуби злітаються до господині. Той, кого яструб зловив, стає яструбом, а колишній яструб - господинею.
Голуби час від часу видають звуки «врку-врку-врку» або «влку-влку-влку».
10. «Горобчики і автомобіль»
Мета: вправлятися у вимові звуків «ч» і «р».
Кілька дітей - «горобчиків» - скачуть по дорозі і цвірінькають: «Чик-чирик, чик-чирик». Раптом на дорозі показується автомобіль. Спочатку звук мотора чутний слабо, потім все сильніше. Коли
машина наближається до горобців, вони видають звук «фрр», розправляють крила і розлітаються.
Діти, що зображають автомобіль і горобців, після одного-двох повторень гри змінюються.
11. «Хто (що) літає»
Мета: Закріпити вимову звука «л».
Діти сидять або стоять у колі. Вихователька або дитина називає який-небудь предмет або тварина, причому піднімає обидві руки вгору і каже: «Летить». Коли називається предмет, який літає, діти разом з вихователькою (провідним) піднімають руки вгору і кажуть: «Летить». Якщо хто-небудь з дітей помилиться, на «його накладається штраф, наприклад, він повинен прочитати знайоме вірш, запропоноване вихователькою. Бажано, щоб у цьому вірші часто зустрічався звук «л». Варіант. Хто (що) плаває?

Дидактичні ігри на розвиток фонематичного сприйняття.
1. «Червоний - білий»
Мета. Знаходження звука в словах, сприйнятих на слух. Обладнання: по два гуртка у кожної дитини (червоний і білий).
Педагог пропонує дітям уважно вслухатися і визначати, у якому слові є заданий звук. Якщо в слові заданий звук є, діти повинні підняти червоний кружечок, якщо немає - піднімають білий кружок.
2. «Де звук?»
Мета. Знаходження місця звуку в слові. Обладнання. Смужка з кольорового картону, розділена на три частини яскравими лініями, фішка (прапорець або гурток),
Педагог називає слово. Діти визначають місце заданого звука у ньому. В залежності від того, чується звук на початку слова, в кінці або в середині, фішка ставиться на відповідну частину подоски. Можна обмежитися лише однією великого формату смужкою на столі педагога або роздати кожній дитині смужки і фішки, що В останньому випадку діти мають сидіти за столами.
Спочатку діти визначають місце звуку тільки на початку, потім в кінці слова. І лише коли вони це засвоять, можна взяти слова, в яких заданий звук у середині слова. Якщо заданий звук голосний, то підбираються слова з додатковою умовою: гласний повинен бути ударним (лелека, річка, мак).
3. «Хто більше?»
Мета. Знаходження звуку в назвах предметів по картині. Обладнання: сюжетна картина із зображенням предметів з певним звуком.
Педагог показує дітям картину, наприклад, «Город». Після розглядання її педагог пропонує розповісти, що збирають діти на городі. Потім перед дітьми ставиться завдання сказати, в назві яких предметів є звук? (звук). За кожне слово дається картонний кружок. Виграє той, у кого більше гуртків.
4. «Злови рибку»
Мета. Активізація словникового запасу, автоматизація окремих звуків.
Обладнання: металеві скріпки, невеликі предметні картинки (зображений предмет вирізаний по контуру), коробка і вудка з магнітом з гри «Злови рибку». Скріпки прикріплюються до предметних картинок.
Діти по черзі виловлюють вудкою різні предмети. Називають їх. Визначають наявність або відсутність в назві звуку (наприклад, р), його місце в слові. За правильну відповідь дитина отримує очко. Виграє той, хто набере більше очок.
5. «Хто уважніший?»
Мета. Активізація словника, автоматизація різних звуків, Обладнання: картинки на певний звук.
Діти сидять за столами. Педагог показує картинки і називає їх, а діти відгадують, який звук зустрічається в усіх словах. Хто вгадає, той підніме руку». Потім педагог показує і називає картинки, які починаються, наприклад, зі звуку з: санки, стакан, сумка, слон, лавка. Діти визначають загальний початковий звук, називають картинки і самі називають інші слова з цим звуком.
6. «Хто більше придумає слів?»
Мета. Розвиток словника, автоматизація різних звуків. Обладнання: м'яч, фанти.
Педагог називає який-небудь звук і просить дітей придумати слова, у яких він зустрічається. Потім діти утворюють коло. Один з гравців кидає комусь м'яч. Зловив м'яч повинен сказати слово з домовленим звуком. Він отримує фант. Той, хто не придумав слово або повторює вже сказане, фанта не отримує. Переможець визначається але кількістю набраних фантів.
7. «Знайди місце для своєї картинки»
Мета. Активізація словника, диференціація звуків.
Обладнання: картинки, в назві яких є ЗВУКИ ш і ж.
Діти сидять за столами. Педагог показує їм картинки, де зображено куля. Педагог каже: «Коли виходить повітря з кулі, чутно: ш-ш-ш... Цю картинку я кладу з лівого боку столу». Потім показує їм картинку, де зображено жук, і нагадує, як жук дзижчить: ж-ж-ж... «Цю картинку я ставлю з правого боку столу. Зараз я буду показувати і називати картинки, а ви слухайте, в назві якої з них буде звук м або ж. Якщо почуєте звук ш, то картинку треба покласти зліва, а якщо почуєте звук ж, то її треба покласти справа». Педагог показує, як треба виконати завдання, потім викликає по черзі дітей, які називають показуються картинки.
Картинки треба підбирати так, щоб вимовлені звуки відповідали їх написання. Не можна брати такі слова, де звук ж стоїть в кінці слова або перед глухим приголосним.
8. «Будь уважний»
Мета: Активізація словника, автоматизація різних звуків. Обладнання. Різні іграшки і предмети: слон, лялька, ведмедик, лисичка, тамбурин, курка, автобус і т. д.
Звертаючись до дітей, педагог говорить: «Я буду називати іграшки. Як тільки ви почуєте перше слово, в якому є, наприклад, звук з, ви повинні підняти руку». Потім він викликає дитину і називає йому предмети, а інші діти слідкують, чи правильно він виконує завдання, і якщо ні, то поправляють його. Для гри беруться предмети, в назві яких звук зустрічається на початку, середині і кінці слова. Якщо дитина помиляється, то він повинен сам придумати слово зі звуком с. В процесі гри педагог змінює порядок називання предметів, щоб діти не користувалися механічним запам'ятовуванням слів (аналогічну гру можна повторити і з іншими звуками).
9. «Бринить-дзижчить»
Мета: Диференціація звуків з - ж.
Вибирається ведучий. Він виходить з кімнати. Залишилися діти придумують кожен по одному слову, в назві якого є звук з або ж. Ведучий, повернувшись, підходить до кожної дитини, і той каже йому. слово. Якщо ведучий чує у слові звук з, то він каже: «Дзвенить», якщо чує звук ж, каже: «Жужжите Оцінюються та відповіді ведучого, і придумані дітьми слова.
10. «Отстукивание складів»
Мета. Навчання слоговому аналізу слів. Обладнання. Барабан, бубон.
Діти сідають в ряд. Педагог пояснює, що кожній дитині буде надано слово, яке він повинен отстучать або отхлопать. Вимовляє чітко і голосно слово, наприклад, колесо. Викликаний дитина має отстучать стільки разів, скільки складів у даному слові. Ведучий дає дітям різні за кількістю складів слова. Переможцями будуть ті, хто не зробив жодної помилки.
11. «Телеграф»
Мета. Навчання слоговому аналізу слів.
Педагог каже: «Діти, зараз ми з вами пограємо в телеграф. Я буду називати слова, а ви будете по черзі передавати їх по телеграфу в інше місто». Перші слова педагог вимовляє по складах сам і супроводжує їх ударами. Спочатку дітям дають двоскладові слова, підбираючи їх за ступенем труднощі (тато, мама, вікно, ліжко). Потім поступово вводять трехсложные і односкладові слова (ма-ши - на, стіл, двері). Тільки після такої попередньої роботи можна дати дітям самостійно придумувати слова, які треба передавати телеграфом.
12. «Вгадай слово»
Мета. Складання слів з певною кількістю складів.
Діти сидять за столами. Педагог каже: «Зараз ми з вами будемо відгадувати слова. Я вам не назву їх, а тільки передам по телеграфу - отстучу, а ви повинні подумати і сказати, які це можуть бути слова». Якщо ж діти не можуть назвати слово, педагог знову відстукували слово і вимовляє його перший склад. Гра повторюється, але тепер педагог викликає одну дитину. Викликаний повинен вгадати слово, яке йому отстучат, назвати його і отстучать. Коли діти засвоять гру, провідним можна вибрати кого-небудь з дітей.
13. «Слова-перевертыши»
Мета. Активізація словника, навчання слоговому аналізу слова. Одна дитина виходить із кімнати, а інші діти загадують коротке слово, звуть ведучого і кажуть йому, наприклад, лок (к), мод (будинок), зако (коза), сако (коса) та ін Ведучий повинен відгадати загадане слово. Педагог стежить, щоб загадывались доступні для граючих слова і при перевертанні не допускалося помилок.
Можна запропонувати дітям і інші варіанти: загадувати одному, а розгадувати всій групі; хто перший відгадає, той і починає згадувати.
14. «Вгадай, який комар дзвенить».
Мета. Уточнення вимови звуку зь, розвиток фонематичного слуху.
Обладнання: 2 картинки (великий і маленький комар).
Логопед згадує з дітьми, як сердито дзвенів великий комар: з-з-з. Потім показує картинку з маленьким комариком і каже, що він дзвенить м'яко: зь-зь-зь. Потім дітям роздають по дві картинки, які є сигнальними картками. За інструкцією логопеда діти повинні показувати відповідні картки.
15. «Виділи слово»
Вихователь пропонує дітям плескати в долоні тоді, коли вони почують слова, в яких є певний звук, наприклад, звук [з]: зайчик, мишка, кішка, замок, зон, коза, машина, книга, дзвінок та ін Відповіді можуть бути груповими та індивідуальними. Якщо гра проводиться в перший раз, то бажано виділити голосом потрібний звук - «з».
16. «Ланцюжок слів»
Заготовлюються картки з предметними картинками, на яких зображені: олівець, шафа, прапорець, кущ, сокира, ракета, автобус, сук, ключ, чайник, кішка, ананас, сом, мак, крокодил, цибулю. Картка з «початком ланцюжка» лежить на столі вихователя, інші лунають дітям (одна картка, на двох). Вихователь пояснює умови гри: «Сьогодні ми будемо складати ланцюжок з предметів. Наша ланцюжок починається з картинки, де зображено олівець. Вимовив слово олівець. Наступним званій ланцюжка буде предмет, назва якого починається з .того звуку., яким кінчається слово олівець. Хто з вас знайде предмет з такою назвою у себе на картинці, той підійде до дошки, приєднає свою картинку до моєї і назве свій предмет так, щоб всі виразно почули останній звук у слові».
Коли весь ланцюжок складена, логопед пропонує дітям хором називати предмети, починаючи з будь-якого, виділяючи голосом перший і останній звуки у кожному злам. Цю ж гру можна провести без картинок, у формі мовленнєвої естафети: «Моє слово світ, а твоє слово.
Світла, ринг...».

17. «Секрет»
Вихователь по рядах передає «Важливе повідомлення», наприклад, вимовляє пошепки, щоб не чули інші, такі фрази: У вікно яскраво світило сонце; Соня побачила птаха-синицю; Сеня дав Саші яйце на блюдце. «Повідомлення» передасться по ряду. Останній дитина вимовляє фразу вголос. Інший варіант гри. Вихователь загадує загадку, в якій ость слова з певним звуком: червона дівиця, сидить у темниці, а коса на вулиці. Завдання: визначити, в яких словах заховався " звук [ц] (дівиця, темниця, вулиця). Назвати перший звук у слові-отгадке (звук [м]).
18. «Піраміда»
Для гри потрібні картки з зображенням піраміди з квадратів (3 ряди): внизу 3 квадрата для трехсложных слів, вище - 2 для двоскладовій і нагорі - 1 для односкладових слів. Знизу у квадратів кишеньки.
Дидактичні ігри на розвиток граматики
5-6 років (СТАРША ГРУПА)

1. Гра «Назви ознаки»
Чому навчається дитина: активізує словник за рахунок прикметників, що позначають характерні ознаки предметів посуду; узгоджувати прикметники з іменниками в роді і числі; знаходити спільну частину споріднених слів.
Обладнання: предметні картинки (див. вклейку, рис. 20).
Хід гри: запропонуйте дитині подивитися на посуд. Попросіть його назвати якомога більше характерних для кожного предмета ознак, враховуючи форму, величину, колір. Попросіть окремо перелічити чайну посуд, кухонну, столову.
Запропонуйте назвати загальну частину в словах: суп-супниця-супчик; чай - чайник - чайничок; варити - варка - навар.
Лексичний матеріал
Столовий посуд: супниця, супові тарілки.
Кухонний посуд: сковорода, каструля.
Чайна посуд: чайник, чашки.

2. Гра «Кому що?»
Чому навчається дитина: класифікувати види посуду, використовувати в активному мовленні узагальнюючі слова - «посуд», «чайна посуд», «столовий посуд»; вживати у мовленні прийменники (на, у, під, між, біля, через, перед) і прислівники; гра сприяє розвитку зорового уваги.
Оснащення: три ляльки, іграшковий посуд, іграшкова меблі.
Хід гри: покажіть дитині трьох різних ляльок і розкажіть йому про трьох дівчат, які ходили в магазин і зробили там покупки:
«Катя купила чайну посуд, Таня купила столовий посуд, Маша купила кухонний посуд. Продавець склав покупки в одну коробку. І тепер дівчата не можуть поділити їх і просить тебе допомогти їм».
Запропонуйте дитині діставати з коробки речі по одній, називати її і класти перед Катею, Танею або Машею, пояснюючи свій вибір.
Запропонуйте дитині поставити посуд туди, куди ви скажете: на стіл, шафа, шафа,...,...,...,...; праворуч, ліворуч, ліворуч, праворуч, ближче, далі.

3. Гра «Четвертий зайвий»
Чому навчається дитина: класифікувати види посуду, використовувати в активному мовленні узагальнюючі слова - «посуд», «чайна посуд», «столовий посуд»; гра сприяє розвитку слухового уваги.
Оснащення: не вимагається.
Хід гри: запропонуйте дитині уважно прослухати сказані вами слова. Попросіть його сказати, яке слово в запропонованому вами ряду зайве. Запитаєте: «який посуд у рядку зайва - чайна або кухонні?» Чашка, заварний чайник, цукорниця, сковорода.
Каструля, сковорода, заварний чайник електричний чайник.
«Яка посуд у рядку зайва - їдальня або чайна?»
Супниця, супова тарілка, казанок, цукерниця.
Заварний чайник, чашка, блюдце, тарілка.
«Яка посуд у рядку зайва - їдальня або кухонні?»
Супниця, каструля, тарілка столова ложка.
Каструля, сковорода, тарілка, електричний чайник.
4. Гра «Допоможи мені розповісти»
Чому дитина вчиться правильно добирати потрібні за змістом дієслова з приставками.
Оснащення: посуд (іграшкова або справжня).
Хід гри: запропонуйте дитині уважно послухати розповідь. Попросіть його допомогти вам підібрати потрібні за змістом приставки. «Сьогодні мамине свято. Паша став готуватися до приходу мами. Він білу скатертину на стіл ... (постелив), посуд всю ... (перемив), чашки на стіл ... (поставив), цукерки в цукерницю ... (висипав), цукровий пісок в цукорницю ... (насипав), печиво у вазочку ... (поклав) і став чекати маму».
При необхідності супроводжуйте слова відповідними діями.
5. Гра «Знайди пару»
Чому навчається дитина: класифікувати види посуду, використовувати в активному мовленні узагальнюючі слова - «посуд», «чайна посуд», «столовий посуд»; вживати в мові іменники в різних відмінках; гра сприяє розвитку мислення.
Обладнання: предметні картинки (див. вклейку, рис. 21).
Хід гри: покажіть дитині картинки. Назвіть картинку, зображену зліва, і попросіть дитину підібрати до неї пару з правого стовпчика. Продовжите гру.
Лексичний матеріал
Чашка-стакан. Цукерниця - цукорниця. Чайник-кавник. Каструля-сковорода. Ніж-виделка.
Називаючи два слова в початковій формі, запропонуйте дитині скласти речення з цими словами: чай-ложка, тарілка - вилка, цукерниця - цукерки, ніж - хліб. Наприклад: чай заварний чайник насипають ложкою. До тарілці покладається вилка. Цукерки насипають у цукерницю. Хліб ріжуть ножем. Називайте слова і просите відповісти на питання чий? (чия?, чиє?, чиї?), правильно узгоджуючи займенників з іменниками: чайник чий?-мій; чашка чия? - моя; ложки чиї?-мої, чиє блюдо? - моє.
6. Гра «Загадай загадку»
Чому навчається дитина: підбирати прикметники до іменника. Обладнання: предметні картинки (див. вклейку, рис. 21).
Хід гри: запропонуйте дитині вибрати картинку з зображенням якого-небудь предмета і загадати загадку, описавши цей предмет.
Лексичний матеріал
Гострий, кухонний, залізний... (ніж).
Скляний прозорий, б'ється... (склянку).
Чавунна, кругла, кухонні... (сковорода).
7. Гра «Скажи навпаки»
Чому навчається дитина: підбирати антоніми. Оснащення: не вимагається.
Хід гри: скажіть словосполучення і запропонуйте дитині замінити в ньому одне слово іншим, протилежним за змістом.
Лексичний матеріал
Чистий посуд -... (брудна) посуд.
Великий чайник -... (маленький) чайник.
Гарячий суп-... (холодний) суп.
Глибока тарілка -... (дрібна) тарілка.
Солодкий напій -... (гіркий) напій.
Гострий ніж - ... (тупий) ніж.
Чорний чайник -... (білий) чайник.
Повна цукорниця -... (порожня) цукорниця.
8. Гра «Бажання»
Чому дитина вчиться правильно вживати в мові іменники в родовому відмінку; змінювати дієслова теперішнього часу за числами.
Обладнання: предметні картинки (див. вклейку, рис. 22).
Хід гри: запропонуйте дитині, дивлячись на картинки, закінчити розпочаті вами пропозиції.
Лексичний матеріал
Я хочу випити склянку ... (води).
Я хочу випити чашку ... (чаю).
Я хочу тарілку налити ... (супу).
Я хочу відкусити шматочок ... (цукру).
Я хочу відрізати шматок ... (хліба).
Я хочу зварити два ... (яйця).
Вимовляєте пропозиції і запропонуйте дитині замінити їх одним.
Хліб лежить на дошці. Ніж лежить на дошці. - Хліб і ніж лежать на дошці.
Тарілка лежить в мийці. Вилка лежить в мийці. - Тарілка і вилка лежать в мийці.
Гуртка стоїть на столі. Чашка стоїть на столі. - Кружка і чашка стоять на столі.
9. Гра «Порахуй і назви»
Чому навчається дитина: уважно розглядати картинки із зображенням посудом; правильно узгоджувати порядкові та кількісні числівники у межах 10 з іменниками, що позначають предмети посуду.
Оснащення: підберіть предметні картинки із зображеннями посуду.
Хід гри: скажіть дитині, що ви будете показувати йому картинки з зображенням посуду і «викидати» пальці. Попросіть дитину порахувати кількість пальців і сказати, скільки, наприклад, чашок поставили на стіл.
Гру проводите з усіма предметами посуду, картинки із зображеннями яких зуміли підібрати.
10. Гра «Скажімо лагідно»
Чому навчається дитина: вживати в мові іменники і прикметники із зменшувально-пестливими суфіксами; вживати порівняльну ступінь прикметників.
Оснащення: не вимагається.
Хід гри: попросіть дитину доповнити речення потрібним за змістом словом. Починайте фразу, а дитина буде договорювати.
Тарілка чиста, а тарілочка -... (чистенька).
Чайник красивий, а чайничок -... (гарненький).
Сковорода кругла, а сковорідка-... (кругленька).
Ніж гострий, а ножичок... (гострий).
Суп смачний, а супчик -... (смачненький).
Салат рибний смачний, а картопляний -... (смачніше).
Суп томатний гострий, а підлива - ...(гостріше).
Тарілка красива, а страва -... (гарніше).
6-7 РОКІВ (ПІДГОТОВЧА ГРУПА)
11. Гра «Наше - Ваше»
Чому навчається дитина: погоджувати займенників з іменниками.
Обладнання: іграшки (ляльки, ведмедики, зайчики і т. п. у двох примірниках), посуд.
Хід гри: поділіть іграшки між собою і дитиною приблизно так: «Мій ведмедик - твій ведмедик, моя лялька - твоя лялька». Іграшки дитини посадіть поруч з ним, інші іграшки посадіть поруч з собою. Називайте дитині слова - предмети посуду. Попросіть відповісти на питання чий? (чия?, чиє?, чиї?), правильно узгоджуючи займенника з іменником.
Сковорода чия? - наше (ваше).
Чайник чий? - наш (ваш).
Розподіливши всю наявну в наявності посуд, задавайте питання інакше: «У кого сковорода? (У нас.) У кого чайник? (У вас.) Чий чайник? (Ваш.) Чия сковорода? (Наша.)
Лексичний матеріал: тарілка, каструля, ложка, казанок, вилка, маслянка, солонка, стакан, ніж, піднос, самовар, кавник, виделки, ножі, тарілки, блюдця, чашки, стакани, миски, страву.
12. Гра «Я, ми, він, вона - разом дружна сім'я»
Чому навчається дитина: змінювати дієслова за особами. Оснащення: не вимагається.
Хід гри: вимовляєте пропозицію. Потім назвіть займенник і попросіть дитину закінчити пропозицію, змінивши при цьому дієслово. Лексичний матеріал
Я п'ю чай.- Ти... (п'єш) чай. Він... (п'є) чай. Вона... (п'є) чай. Ми... (п'ємо) чай. Ви... (п'єте) чай. Вони... (п'ють) чай.
Я мию посуд.- Ти... (миєш) посуд. Він... (миє) посуд. Вона... (миє) посуд. Ми... (моєму) посуд. Ви... (миєте) посуд. Вони... (миють) посуд.
Я точу ніж.- Ти... (точишь) ніж. Він... (точить) ніж. Вона... (точить) ніж. Ми... (точим) ніж. Ви... (точите) ніж. Вони... (точать) ніж.
Я варю суп.- Ти... (вариш) суп. Він... (варить) суп. Вона... (варить) суп. Ми... (варимо) суп. Ви... (варіть) суп. Вони... (варять) суп.
Я накриваю на стіл.- Ти... (накриваєш на стіл. Він... (накриває на стіл. Вона... (накриває на стіл. Ми... (накриваємо на стіл. Ви... (накриваєте на стіл. Вони... (накривають на стіл.
Я розбив чашку.- Ти... (розбив) чашку. Він... (розбив) чашку. Вона... (розбила) чашку. Ми... (розбили) чашку. Ви... (розбили) чашку. Вони... (розбили) чашку.
13. Гра «Ланцюжок»
Чому навчається дитина: утворювати іменники за допомогою суфіксів-іщ-, -ик-, -к-, -ечк-, -чик-.
Оснащення: не вимагається.
Хід гри: запропонуйте дитині продовжити ланцюжок слів, утворюючи нові слова за зразком.
Лексичний матеріал
Пательня - сковорідка - сковородище.
Самовар-... (самоварчик - самоварище).
Стакан -... (стаканчик - стаканище).
Блюдце -... (блюдечко - блюдище).
Ніж-... (ножик-ножище).
14. Гра «Чекаємо гостей»
Чому навчається дитина: утворювати іменники за допомогою суфіксів; вживати в мові іменники в родовому відмінку множини з прислівником «мало»; орієнтуватися на аркуші паперу (з вживанням прислівників «ліворуч», «праворуч», «угорі», «унизу»); утворювати нові слова (прикметник + прикметник).
Обладнання: предметні картинки (див. вклейку, рис. 23).
Хід гри: запропонуйте дитині накрити стіл до приходу гостей. Покажіть йому картинки з зображенням посуду і попросіть відповісти, як ця посуд називається.
Лексичний матеріал
Посуд для супу -... (супниця).
Посуд для хліба -... (хлібниця).
Посуд для соусу-... (соусник).
Посуд для вершків -... (сливочник).
Посуд для масла -... (маслянка).
Посуд для цукерок-... (цукерниця).
Посуд для молока -... (молочник).
Посуд для оселедця -... (селедочница).
Запропонуйте дитині розповісти, багато чи мало намальовано цих предметів посуду: хлібниць, соусниц, сливочников, маслюк, конфетниц, молочників, селедочниц.
Попросіть розповісти, що намальовано ліворуч, а праворуч; що намальовано вгорі, а внизу.
Запропонуйте дитині назвати, яка посуд за кольором, наприклад: супниця жовто-зелена, хлібник жовто-коричнева, молочник біло-рожевий і т. д.
15. Гра «Майстер-умілець»
Чому навчається дитина: утворювати прикметники від іменників; добирати синоніми до прикметників. Оснащення: не вимагається.
Хід гри: запропонуйте дитині побути майстром-умільцем і виготовити посуд з різного матеріалу. Називайте матеріал, з якого зроблена посуд, а дитина повинна сказати, яка посуд у нього вийшла.
Лексичний матеріал
Ваза з порцеляни -... (порцеляновий) ваза.
Сковорода з чавуну -... (чавунна) сковорода.
Келих з кришталю -... (кришталевий) келих.
Страва з дерева -... (дерев'яне) блюдо.
Ложки з мельхіору -... (мельхіорові) ложки.
Ложечка зі срібла -... (срібна) ложечка.
Виделки з металу -... (металеві) вилки.
Кружка з пластмаси -...(пластмасова) гуртка.
Склянка із скла -... (скляний) склянка.
Самовар з міді -... (мідний) самовар.
Запропонуйте дитині в ряду слів знайти те, яке не є синонімом. Високий, смачний, величезний, великий. Маленька, тепла, дрібна, невелика. Синій, голубий, блакитний, балакучий.
16. Гра «Як сказати інакше!»
Чому навчається дитина: утворювати і вживати в мовленні причастя. Оснащення: не вимагається.
Хід гри: поясніть дитині, що з допомогою питання можна утворити нове слово.
Приведіть приклад: «Стакан розбився.- Який стакан?- Б'ється стакан».
Лексичний матеріал
Ніж упав.- Будь ніж?- Впав ножа.
Чашка забруднилася.- Яка чашка?- Испачкавшаяся чашка.
Чайник згорів.- Який чайник?- Згорів чайник.
Самовар зіпсувався.- Який самовар?- Зіпсувався самовар.
Ложка погнулися.- Яка ложка?- Погнувшаяся ложка.
17. Гра «Вгадай, хто власник»
Чому навчається дитина: утворювати присвійні прикметники від імен іменників.
Оснащення: не вимагається.
Хід гри: вимовте фразу і попросіть дитину відповісти на питання чий? (чия?). Прочитайте римування:
Я почну, а ти скажи. Мені підкажи слівце.
Чашка мами.- Чия чашка? -... (мамина) чашка.
Самовар дідуся.- Чий самовар? -... (дідусів) самовар.
Сковорода бабусі.- Чия сковорода? -... (бабушкіна) сковорода.
Стакан папи.- Чий склянку? -... (татів) склянка.
Ніж дядька.- Чий ніж? -... (дядьків) ніж.
Серветка тітки.- Чия серветка? -... (тетина) серветка.
18. Гра «Підбери слова»
Чому навчається дитина: підбирати однокореневі слова. Оснащення: не вимагається.
Хід гри: запропонуйте дитині знайти в кожному рядку зайве слово і пояснити свій вибір.
Чай - чайник - чайничок - начальник. Посуд - посудний (шафа) - посудомийка-суд. Кава-кавник - кавовий - кофта. Сіль-солонка - сонце - солоний.
19. Гра «Що буває гострим»
Чому навчається дитина: знайомиться з багатозначним словом «гострий». Обладнання: сюжетні картинки (див. вклейку, рис. 24).
Хід гри: запропонуйте дитині договорити фразу, скориставшись картинками.
На столі лежить гострий ... (ніж). У кішки нашої гострий ... (слух). Тато їсть гострий ... (суп). У стрілка гострий ... (очей).
20. Гра «Один - багато»
Чому навчається дитина: утворювати множину імен іменників.
Оснащення: підберіть відповідні картинки з попередніх ігор.
Хід гри: скажіть дитині, що ви будете показувати йому різні картинки з зображенням посуду, а йому запропонуєте називати їх так, як якщо б цих предметів було багато. Наприклад: соусник-соусниці.
Лексичний матеріал
Вилка -... (вилки), ложка -... (ложки), ніж -... (ножі). Чашка -... (чашки), блюдце -... (блюдця), чайник-... (чайники). Тарілка -... (тарілки), солонка -... (сільнички), супниця -... (супниці). Каструля -... (каструлі), сковорідка -... (сковорідки), ківш -... (ковші).