Консультації для вихователів

«Сенсорний розвиток дітей раннього віку»

Виконала: Кузьміна Тетяна Олексіївна, вихователь МБДОУ «ЦРР-д\с «Сонечко», Ковылкино.

Сенсорний розвиток дитини - це розвиток його сприйняття і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх формі, кольорі, величині, становище у просторі і т. д.
Провідним видом діяльності і основою становлення дитини до 3 років є предметна гра. Вона надає особливий вплив на його пізнавальний розвиток. Дослідження дитячої психології показали, що ключем до розвитку пізнавальних здібностей дитини є її особистий досвід в перші три роки життя - все залежить від стимуляції у вирішальні роки життя. Головне - розширити для дитини світ пізнання, допомогти йому реалізувати всі його сьогоднішні можливості і створити умови для розвитку наступних.
З дітьми даного віку проводяться ігри-заняття, у яких засвоєння будь-якого матеріалу протікає непомітно для малюків, у практичній діяльності. Отже, головне в цьому віці - збагачення чуттєвого досвіду, необхідного для повноцінного сприйняття навколишнього світу, і в першу чергу - поповнення уявлень про властивості предметів: їх кольорі, формі, величині навколишніх предметів, положення в просторі і т. п.
У своїй роботі я ставлю і вирішую наступні завдання:

• Створити умови для збагачення і накопичення сенсорного досвіду дітей в ході предметно-ігрової діяльності через ігри з дидактичним матеріалом.
• Формувати вміння орієнтуватися в різних властивостях предметів (кольорі, формі, величині, кількості).
• Виховувати первинні вольові риси характеру в процесі оволодіння цілеспрямованими діями з предметами (уміння не відволікатися від поставленої задачі, доводити її до завершення, прагнути до отримання позитивного результату і т. д.)

Напрямки моєї роботи:

• Формування поглядів на сенсорних еталонах (властивості предметів)
• Навчання способів обстеження предметів
• Розвиток аналітичного сприйняття (виділення елементів: колір, форма, величина)

Основним завданням сенсорного розвитку є створення умов для формування сприйняття як початковій щаблі пізнання навколишньої дійсності. Із сприйняття предметів і явищ починається пізнання навколишнього світу. Такі форми пізнання як - запам'ятовування, мислення, уява - будуються на основі образів сприйняття, є результатами їх переробки. Тому нормальний розумовий розвиток неможливий без опори на повноцінне сприйняття.
У своїй роботі з дітьми дотримуюсь таких принципів:
Принцип диференційованого підходу
Я пам'ятаю про те, що дитина - унікальна особистість. Намагаюсь цінувати його індивідуальність, підтримувати і розвивати.
Після діагностування знань, умінь і навичок новоприбулого дитини, підбираю завдання відповідно до його вміннями і навичками. Так, Слава, прийшов до нас на початку листопада (2,4 р.), діагностичне дослідження показало, що дитина не знає і не називає кольору. Для нього я підбираю завдання легші, ніж ті, які я даю дітям, що відвідують дитячий сад з вересня. Якщо я даю дітям завдання на співвідношення кольорів, наприклад, «Підбери пару для рукавиці», то Славі даю завдання на їх розрізнення: «Знайди таку ж, як у мене». І прошу позначити результат словами «така», «не така». Це стосується і інших властивостей предметів - форми, розміру.
Принцип співробітництва
Даю зрозуміти дитині, що я завжди готова надати йому особисту підтримку і прийти на допомогу.
Якщо дитина не справляється з будь-яким завданням, я пропоную: «Давай, я тобі допоможу», «Давай спробуємо разом», «У нас з тобою все вийде», «Ти, звичайно, впораєшся». Владик, сам по собі дуже боязкий і сором'язливий хлопчик і невпевнено виконує завдання, які я пропоную. Наприклад, зібрати пірамідку за принципом зменшення кілець, тоді я пропоную: «Давай разом зі мною зберемо пірамідку. Спочатку я виберу саме велике кільце з усіх і одягну його на стрижень, тепер ти, подивися і вибери найбільш велике кільце з усіх решти....» і дитина з задоволенням вибирав обручки і виконав завдання.
Принцип психологічного комфорту кожного дитини
Проявляю розуміння, делікатність, терпимість і такт при вихованні дітей, захоплююся його ініціативою і найдрібнішої самостійністю - це сприяє формуванню в дитини впевненості в собі і в своїх можливостях.
У цьому віці дуже важливо створити ситуацію успіху, головне щоб пропоноване завдання було виконано усіма дітьми, незалежно від того, чи робив він самостійно або з моєю допомогою. Важливо підтримати не тільки дію, але і словами: «Який ти молодець!», «Здорово у тебе вийшло!», «Чудово!», «Я дуже пишаюся
тобою!», «Чудово!», «Я знаю, ти зможеш!», «Велике тобі спасибі!» та ін.
Принцип варіативності
Роботу поза «занять» або необхідної індивідуальної роботи або у самостійній діяльності дітей, а також для підтримки інтересу, намагаюся використовувати варіанти завдань близьким по цілям, але передбачають дії з різними предметами. Наприклад: по ознайомленню з кольором - «Будівництво вежі з кубиків», «Розклади в коробочки», «Підбери папузі колечка», «Збери квітку», «Грибочки по місцях», «Сховай мишку», «Знайди пару» та ін. В повсякденному житті я звертаю увагу на колір одягу, колір, розмір, форму і кількість предметів в груповій кімнаті, на прогулянці.