Консультації для вихователів.

Виховання у молодших дошкільників любові до рідного міста і природі Марійського краю.

Автор: Козлова Галина Семенівна, вихователь, Муніципальне бюджетне дошкільна освітня установа «Дитячий сад загальнорозвиваючого виду N26 р. Йошкар-Оли «Теремок».

Мала Батьківщина...У кожної людини вона своя,

але для всіх є тією дороговказною зіркою,

яка впродовж усього життя визначає

дуже багато чого, якщо не сказати - все.

Якась притягальна сила полягає в тому, що оточує нас з дитинства. Чому навіть виїхавши з рідних місць на довгі роки, людина згадує їх з теплотою, а живучи в іншому місті, селі, він постійно з гордістю розповідає гостю про красу і багатство рідного краю. Ми точно знаємо: це вираз глибокої прихильності і любові до всього, що з ранніх років увійшло в серце як найдорожче.

Ми живемо в краю, у якій дивно красиве ім'я - Марі край, Марій Ел, Марій мланде. Багато чудових, красивих куточків на Землі, скрізь живуть люди. Але Марійський край - єдина незвичайна земля, бо вона - наша Батьківщина. Батьківщина - значить рідна, як мати і батько. Батьківщину не вибирають, вона дається людині від народження.

Природа дуже рано входить у життя малюка. Скільки відкриттів робить дитина, спілкуючись з нею! Занурюючись у світ природи, вбираючи його звуки, фарби, насолоджуючись його гармонією, дитина вдосконалюється як особистість. Тому у всі часи і у всіх народів спілкування з природою, прагнення зрозуміти, пізнати її закони завжди породжувало бажання зробити свій край ще прекрасніше.

До даної проблеми у свій час зверталися педагоги та вчені: К. Д. Ушинський, Л. Н. Толстой, Я. А. Коменський, Р. Н. Волков А. С. Макаренко, В. А. Сухомлинський.

У чому ж актуальність даної теми? В даний час серед найбільш гострих проблем виступає проблема становлення у дошкільників ціннісного ставлення до рідної країни, до своєї малої батьківщини.

Дошкільний вік має свої можливості для розвитку вищих моральних почуттів, у тому числі відносини до малої і великої Батьківщини, виховання основ громадянськості. Основою у вихованні дошкільнят громадянських почуттів є накопичені дітьми соціального досвіду життя у своїй Вітчизні, засвоєння прийнятих у суспільстві норм поведінки, розвитку інтересу до її історії і культури, формування позитивного ставлення до минулого і теперішнього рідної країни, рідного краю.

Метою моєї роботи над даною темою є прищеплення любові дошкільнят до свого дому, дитячого садка, міста, де він народився, почуття замилування рідним краєм, знайомство з визначними пам'ятками і громадськими будівлями міста. Для досягнення цієї мети я поставила перед собою такі завдання:

1. Дати дітям цілісне уявлення про природу Марійського краю.
2. Виховати шанобливе ставлення до тварин і рослин.
3. Сформувати розуміння того, що у природі все взаємопов'язано і порушення однієї зі зв'язків веде за собою інші зміни.
4. Формувати у дітей грамотна поведінка у побуті і природі.
5. Ознайомлення з пам'ятками рідного міста.
6. Сприяти розвитку у дітей мислення, уяви, пам'яті.

Аналіз науково-методичної, краєзнавчої літератури дозволив виявити умови, при яких виховання любові до своєї малої батьківщини відбуватиметься найуспішніше. Роботу з виховання любові до малої батьківщини молодших школярів веду за трьома напрямками:
- робота з дітьми
- робота з педагогами
- робота з батьками

Перш ніж почати роботу по цих напрямках, ми провели роботу з оновлення предметно-розвивального середовища в групі та на ділянці дитячого саду. У цьому брали участь, як вихователі, так і діти і батьки.

У групі є куток природи, в який входять різноманітні кімнатні рослини. Деякі рослини принесли батьки наших дітей. При доборі рослин для куточка природи враховували вимоги, що пред'являються «Програмою виховання в дитячому садку» під редакцією М. А. Васильєвої, В. о. Гербовою, Т. З. Комарової. Є засоби, необхідні для догляду за ними. Але за новими правилами і нормативами Санпіну 2.4.1. 2660-10 в групових кімнатах не дозволяється мати будь-яких тварин, птахів, акваріумів з рибами, а тільки в спеціально відведеному місці. Тому повне глибоке спостереження, вивчення тварин, птахів, риб, зараз неможливо в умовах дитячого саду.

У куточку природи у нас є різні альбоми: «Улюблені квіти», «Зелений куточок моєї групи», «Природа взимку», «Літо», «Весняні етюди», дидактичні ігри «З якого дерева листок?», «Чиї сліди?», «Допоможи Оле», «Знайди пару», панно з гербарієм, де засушены деякі рослини (квіти, листя), фотографії на тему «Природа», журнали і книги про рідну природу і всього світу в цілому.

На одному з батьківських зборів обговорили питання про прогулянковому ділянці. Хотілося перетворити його в самий гарний острівець нашого дитячого садка, адже правильно спланований і добре озеленена ділянка - це одне з найважливіших умов організації роботи з дітьми по ознайомленню їх з природою.

Батьки активно включилися в нашу роботу: спиляли старі дерева, які представляли якусь небезпеку для дітей, обрізали сухі гілки, обстригли чагарники, побудували паркан навколо ділянки, оновили споруди, пофарбували їх яскравими фарбами. І ось, разом з дітьми вздовж парканів розбили квіткові грядки і клумби. Батьки допомогли з насінням і розсадою, навезли землю. Через деякий час наш ділянку змінився. Діти тут могли спостерігати за квітами, кущами, маленькими деревами, яких ми тільки посадили, за комахами. Для квітника підібрали рослини, які можуть цвісти з ранньої весни до пізньої осені. Безперервне цвітіння приносить дітям радість, дозволяє милуватися і доглядати за рослинами тривалий час. У нашому квітнику є однорічні, дворічні та багаторічні рослини: чорнобривці, петунії, космея, лобелія, настурція, календула, тюльпани, нарциси, флокси, рудбекія, незабудки.

В роботі з дітьми я користувалася різними формами і методами. Це словесні методи ознайомлення з містом, розповідь вихователя, читання художніх творів, бесіда у поєднанні з наочністю, розглядання фотографій, листівок про своє місто, про його природу, картин та ілюстрацій в книгах, проведення міні-екскурсій («Мій ділянка», «До найстарішому дереву нашого садочка», «До найкрасивішої клумбі на ділянці дитячого садка»; оформлення альбому прислів'їв і приказок про любов до рідного краю). Найкращим способом накопичення у дітей первинних уявлень про рідне місто, його вулицях, площах, скверах і парках є екскурсії, цільові прогулянки, спостереження.

У молодшій групі дітям ще важко уявити собі місто, тому знайомство з ним починається з вулиць. На прогулянках в першій молодшій я проводила екскурсії по території дитячого саду з метою ознайомлення дітей з природою, з ділянками, що на них є.

У другій молодшій групі я показувала і пояснювала, що всі будинки розташовані на певних вулицях. Вулиці - довгі, а будинки стоять різні і високі, багатоповерхові і низькі одноповерхові. Дитячий садок знаходиться на одній вулиці, а будинки, в яких живуть діти, які можуть бути на іншій вулиці. У кожній вулиці є своя назва, а біля кожного будинку - свій номер. Щоб не заблукати, треба запам'ятати назву своєї вулиці, номер будинку та номер квартири. До цієї роботи підключала і батьків.

Під час спостережень за ділянками дитячого саду, за вулицею звертала увагу дітей на благоустрій міста, на те, що навесні підрізають дерева, садять кущі та квіти. Городяни хочуть, щоб їхнє рідне місто було красивим. Можна залучити і дітей до цієї роботи. Намагалася їм пояснювати, що фантики від цукерок, обгортки від морозива кидати на землю не можна. Для цього існують урни. Якщо всі будуть стежити за чистотою, то наше місто буде гарним і чистим.

У середній групі почала знайомство з вулицями міста через цільові екскурсії, закріпили назву цих вулиць. Наш дитячий сад розташований на вулиці Якова Ешпая. Діти знають, що Яків Ешпай - марійський письменник. На цій вулиці розташована фабрика «Трудівниця». Тут шиють одяг. А на вулиці Чехова знаходиться інша, схожа трикотажна фабрика «Берізка». На вулиці Осипенко знаходиться ботанічний розплідник, де ми купуємо насіння квітів, розсаду для нашої ділянки. Вздовж дороги на цій вулиці помічаємо, як багато тут беріз. У них гілки звисають, як вуаль на капелюхах - це плакучі берези. На цій же вулиці стоїть школа N2.

На перехресті вулиць Червоноармійська та Осипенко стоїть будівля університету, де навчаються студенти. Тут ми були з екскурсією в зоомузее і бачили багато цікавого. По вулиці розташована мережа магазинів, є аптека, пошта, бібліотека. У деяких з них працюють батьки наших дітей. Діти спостерігали за рухом транспорту по вулиці, відзначали і те, що багато будинків побудовані дуже давно; за деревами, чагарниками, клумбами з квітами; вивчали правила дорожнього руху; виконували правила поведінки на вулиці і в громадських місцях.

Результати екскурсії відобразили на наших стендах «Наш ділянку восени», «Наш ділянку взимку», «Наш мікрорайон», «Пам'ятки міста». В цьому велику допомогу нам надали батьки.

Але, крім того, що батьки активно працювали в благоустрої ділянки, для них з 21 по 25 жовтня 2011 року провели день відкритих дверей. Вони відвідали заняття, брали участь у підготовці театралізованої вистави «Що у осені у кошику», спостерігали за іграми дітей під час прогулянок. Надали велику допомогу у виготовленні барвистих стендів про ділянку в різний час року. Весь текстовий матеріал до фотографій і картин цих стендів складено батьками і дітьми. Наші пересувні виставки, стенди побували в інших групах. За участь у конкурсі поробок «Чарівна осінь» (листопад 2011) і у фотоконкурсі «Граючи, пізнаю світ» (грудень 2011), діти нашої групи отримали призові місця. Щомісяця проводимо усні консультації під рубрикою «Поради для батьків».

Для педагогів нашого дитячого садка організували фотовиставку «Прогулянки по нашому місту»; брали участь у проведенні розваг, свят, відкритих заходів, семінарів. Наші пересувні виставки «Наш ділянку взимку», «Наш ділянку восени» побували в інших групах.
Перед педагогами також виступила з доповіддю «Формування почуттів патріотизму, любові до рідного міста».

Ознайомлення дітей з рідною природою - досить складна тема. З одного боку, це пов'язано з тим, що вона не вкладається в жорсткі рамки формальної логіки. Освоєння і розуміння її законів вимагають не тільки раціональних підходів і знань. Необхідний чуттєвий досвід дітей, так і самих дорослих. З іншого боку наша робота ускладнюється тим, що дитина може бачити, як дорослі порушують елементарні норми і правила поведінки по відношенню до природних об'єктів: ламають гілки дерев, залишають сміття в місцях відпочинку, включають гучну музику. У таких випадках, якщо дитина звернув на це увагу, можна не соромлячись говорити йому про те, що дорослі роблять це не правильно. Людині потрібно розумно і обережно користуватися багатствами рідної природи, і тоді вона щедро винагородить його. Я впевнена, що наші зусилля по вихованню у молодших дошкільників любові до рідного краю не пройдуть безслідно.