Консультації для вихователів.

Рухова активність як стимулюючий фактор розвитку мовлення та інтелекту дітей дошкільного віку.

Автор: Гергерт Світлана Миколаївна, завідувач, Муніципальне Дошкільний Освітній Заклад д/сад N22 «Джерельце» комбінованого виду р. Искитима Новосибірської області.

В даний час відзначається зростання числа дітей з особливостями в розвитку: різноманітними мовними порушеннями, розладами емоційно-вольової сфери, із синдромом гіперактивності та дефіциту уваги. У таких дітей запізнюються процеси дозрівання вищих психічних функцій і тому виникають специфічні труднощі у вихованні та навчанні.
Велика частина відхилень у мовному розвитку пов'язана з проблемами психомоторного розвитку.
При обстеженні у дітей виявляється загальна моторна незручність, незграбність, дискоординація рухів, їх уповільненість або розгальмування. У них спостерігається зниження моторної активності, недостатня ритмічність, порушення динамічної і статичної рівноваги. Особливо утруднена дрібна моторика пальців рук. У деяких дітей спостерігається уповільнений розвиток багатьох вищих психічних функцій, особливо на рівні довільності та усвідомленості.
Відхилення в мовленнєвому розвитку обумовлені генетичними механізмами, органічним ураженням головного мозку і психосоциальными факторами.
Саме тому перед колективом дитячого садка постало завдання вдосконалювати систему корекційно-розвивального впливу.
Переді мною, як керівником, постало питання забезпечення умов якісного виконання поставлених цілей. Була поповнена матеріально-технічна база, що забезпечує виховно-освітній процес, обладнані та укомплектовані всім необхідним кабінети учителя-логопеда, педагога-психолога і кімната розвиваючих ігор.
Учителем-логопедом Пихтиной Іриною Миколаївною спільно з педагогом-психологом Нестерової Світланою Олександрівною проведена поглиблена робота в цьому напрямку. Спираючись на сучасні уявлення про розвиток та корекції мовленнєвих порушень, розроблена «система ігор та вправ з психомоторною корекції для дітей логопедичної групи».
Система ігор забезпечує перевагу рухових методів, які активізують, відновлюють і налаштовують взаємодії між різними рівнями і аспектами психічної діяльності. Таким чином, відбувається стимуляція розвитку мовлення, у більш сохранных випадках - самокорекція наявних у дитини проблем, «спонтанне» подолання наявних особливостей.
Основна ідея методики полягає в тому, що перш ніж починати працювати безпосередньо над мовними проблемами, необхідно простимулювати розвиток мовлення, сформувати сенсомоторный рівень.
Оскільки мова являє собою складний фізіологічний, психічний, розумовий, мовної, сенсомоторный процес, то для її розвитку необхідна сформованість багатьох функцій - зорових, слухових, рухових, оптико - постранственных, просторово - часових і так далі і перш ніж розвинуться мовленнєві функції, мають бути розвинені немовні, так як сенсомоторный рівень є базальним (основним) для розвитку мовлення, як вищої психічної функції.
І так, ми поставили перед собою мету - підвищити ефективність корекційно-розвиваючої роботи з допомогою активного включення у виховно-освітній процес наступних елементів психомоторного розвитку:

• Розвиток діафрагмального дихання.
• Розвиток сполучення дихання з рухом.
• Розвиток дрібної моторики.
• Оптимізація м'язового тонусу, навчання прийомам релаксації.
• Розвиток почуття рівноваги, опори.
• Розвиток цілісного образу тіла, виразності рухів.
• Розвиток уваги до виникаючих почуттям і відчуттям.
• Розвиток почуття ритму, поєднання ритму дихання з ритмом руху, орієнтації на зовнішній ритм.
• Розвиток чутливості - зорової, слухової, тактильної, нюхової;
• Розвиток просторових уявлень, зорово - моторних координацій.
• Формування одночасних і реципрокних (перехресного) сенсомоторних взаємодій.
• Розвиток спритності.
• Розвиток довільності поведінки.
• Розвиток комунікативних навичок.

Робота ведеться у відповідності з перспективним календарно - тематичним планом. Підібрано методи і прийоми роботи, діагностичні матеріали. Рішення поставлених завдань досягається взаємодією всіх педагогів дитячого садка.
Кожен педагог, який працює з дітьми логопедичної групи, включає в свої плани ігри і вправи по психомоторної корекції.

Особлива роль у цьому процесі відводиться вихователям групи. Відповідно до режиму дня і розкладом, вони не менше чотирьох разів на день проводять логопедичні «п'ятихвилинки», під час яких займаються з дітьми розучуванням нових вправ і ігор і закріплення отриманих навичок. Крім того, у другу половину дня вихователями проводиться корекційний годину за завданням логопеда, який також включає в себе елементи психомоторного розвитку.
Великий внесок у корекційно-розвиваючий процес вносить інструктор з фізкультури, який включає в свої заняття вправи на оптимізацію тонусу, на розвиток дихання, розвиток загальної та дрібної моторики. Використовують вправи на розвиток реципрокних взаємодій, вправи на розвиток опори, рівноваги, ігри з правилами і т. д. Інструктор з фізичної культури, розвиваючи загальну моторику, відпрацьовує на своїх заняттях основні рухи з м'ячем, використовуючи методику «Школа м'яча».
Музичний керівник включає у свої заняття вправи на розвиток почуття темпу, ритму, фонационные вправи, мова з рухом.
Педагог-психолог проводить діагностику, виявляє труднощі у розвитку інтелектуально - пізнавальної діяльності дітей, виявляє компенсаторні можливості.
Медичний персонал здійснює ЛФК, фізіотерапію.
Робота в цьому напрямку ведеться не тільки з корекційно-розвиваючої, але і з профілактичною метою.
Починаючи з 1 молодшої групи, педагоги використовують такі елементи психомоторного розвитку як дихальні та артикуляційні вправи, пальчикові ігри та вправи, самомасаж, ігри на координацію мови з рухом, дидактичні вправи на розвиток дрібної моторики.
Таким чином - в саду створено єдине корекційно-розвивальна - освітній простір.
Але без участі в цьому процесі батьків робота не може привести до очікуваного результату. Наскільки зацікавлені та активні батьки, настільки краще йде розвиток дитини. Ми вдячні батькам наших вихованців за співпрацю, забезпечує позитивні результати роботи.
Створена система роботи дозволяє успішно реалізувати поставлені завдання, розвивати і навчати дитину, зважаючи на вікові етапи розвитку мозку і психофізіологічні особливості когнітивної сфери дитини, а також нівелювати порушення психомоторної і мовній сфері.
Досвідом роботи у цьому напрямку фахівці дитячого садка неодноразово ділилися на міському та обласному рівні.
У результаті використання в педагогічній практиці з дітьми дошкільного віку елементів психомоторного розвитку простежується позитивна динаміка в розвитку усіх розділів мови. Особливості в мовному розвитку корригируются значно швидше і ефективніше, що дозволяє в подальшому дитині успішно засвоювати шкільну програму.