Консультації для вихователів.

Розвиток допитливості та пізнавального інтересу у дошкільнят.

Автор: Попова Раїса Олександрівна, вихователь, першої кваліф. категорії, Муніципальне бюджетне дошкільний навчальний заклад - дитячий садок № 10 «Світлячок» р. Старий Оскол.

Особливе місце у формуванні у дитини почуття любові і дбайливого ставлення до природи займає розвиток допитливості, яка характеризується прагненням проникнути за межі побаченого дізнатися невідоме. Процес цей супроводжується здивуванням, радістю, відчуттям задоволеності. Але в більшості випадків дитина не може самостійно пояснити їх цікавлять явища природи, а тому, якщо дорослі не допоможуть їм у цьому, то інтерес до природи може згаснути.
Для чого ж потрібно ростити дітей допитливими?
Це потрібно для того, щоб сформувати пізнавальний інтерес, який теж проявляється у прагненні пізнавати нове, У свою чергу пізнавальний інтерес є союзником вольового зусилля в досягненні мети, подолання труднощів. На його основі розвивається творча ініціатива, самостійність у вирішенні розумових завдань, активне ставлення до навколишнього. Показником прояви допитливості є дитячі запитання.
Як же розвивати допитливість і пізнавальний інтерес?
Розвивати допитливість дитини, це якщо багато розповідати дітям про побачене, спонукати дітей спостерігати, виділяти, обговорювати, обстежити і визначати властивості, якості і призначення предметів.
Працюючи з дітьми по формуванню екологічних знань, намагаюся створювати сприятливі умови для розвитку допитливості дитини, яка потім переростає в пізнавальну активність.
У групі створено екологічний центр живої і неживої природи.
Розвиваючи дитячу допитливість, тут я знайомлю дітей з розмаїттям компонентів навколишнього світу, з поняттям «Жива природа» і «Нежива природа» - як спільний дім для всіх живих істот.
Всі елементи еколого-розвивального середовища дають дітям можливість експериментувати з природним матеріалом, сприяють розвитку дитячої допитливості.
У старшому дошкільному віці помітно зростають можливості ініціативної перетворюючої активності дитини. Цей віковий період важливий для розвитку пізнавальної потреби дитини, яка знаходить вираз у формі пошукової, дослідницької діяльності, спрямованої на «відкриття» нового, яка розвиває дитячу допитливість.
Щоб знання дітей були усвідомленими, я використовувала у своїй роботі елементарні досліди, метою яких було спонукати і підтримувати допитливість і природну допитливість дитини, розуміння причин відбуваються явищ.
Дошкільнят особливо приваблюють різні способи вирощування рослин, тому я створила «Город на вікні», для ознайомлення дітей з основними овочевими культурами. Тут ми з дітьми садимо і вирощуємо цибулю, овес, конюшина, кріп, горох, огірки, та ін. рослини. Діти не тільки працюють, але й спостерігають за рослинами (за зростанням цибулі на підвіконні, за цвітінням огірків, появою першого розточування гороху і т. д.)
Діти виявляють великий інтерес до кімнатним рослинам, дуже люблять спостерігати за ними. Їх форма у всі сезони не змінюється. Тому я провела серію занять з ознайомлення дітей з кімнатними рослинами. Я пропонувала не тільки розглянути рослина, але і обстежити його помацати, відчути гладкість листя фікуса і бархатистість герані. Порівнюючи рослини, діти відзначали їх відмінність. У фіалок стебло тонкий, прозорий, соковитий, а листя невеликі, ніжні, світло-зелені, а у фікуса листя великі, яркоокрашенные, стовбур товстий, листя герані дуже сильний запах і бархатисті, круглі листя.
Для розвитку мовленнєвої та пізнавальної активності дітей використовувала завдання типу: «Дізнайся за описом», «З чого можна виростити рослину?», «Опиши рослина». При описі рослин, діти точно і правильно підбирали слова, відзначаючи суттєві ознаки зовнішнього вигляду окремих частин рослин. Що сприяло розвитку мовлення дітей.
Наприклад, щоб довести необхідність тепла і світла для росту рослин і уточнити ці знання. Ми поміщали два однакових рослини в різні умови. Одне - в темне місце, а інше - в прохолодне. Протягом декількох днів спостерігали з дітьми за зміною в їх розвитку.
У дослідах з рослинами, діти знайомилися з умовами, необхідними для життя рослин. Наприклад, як підготувати землю для посадки. Чи потрібно її копати? Потрібно прополювати грядки і рихлити землю?
Проводила з дітьми такі досліди, як «Вирощування рослини з морквяних верхівок»: для цього ми наповнювали ємність піском, рясно полили водою і посадили верхівки моркви в пісок зрізами вниз, поставили на світло. Поливали протягом тижня, діти почали помічати зміни. У підсумку на верхівках проросли зелені стебла, листя. Чому ж так сталося? Та тому що в морквяної верхівці є підстава стебла і частина кореня - всі частини, необхідні рослині. Є також запас харчування для рослини. Рослина забезпечується водою, і незабаром починають рости стебла і листя.
Також проводили з дітьми такі досліди: «Визначення того, з якого боку аркуша рослина проникає повітря?», (листя, на які вазелін було завдано знизу, зів'яли відразу, тоді як інші не постраждали)

Також проводилися досліди з предметами неживої природи. Разом з дітьми виявили якості снігу, криги, піску, глини і води.
Досліди завершувалися малюванням, ліпленням, оповіданнями і казками, складеними дітьми.
У процесі експериментування дошкільнята отримували можливість задовольнити притаманну йому допитливість, знайти відповідь на безліч питань, що цікавлять: Чому? Навіщо? Як? Що буде якщо? Кожна дитина відчула себе вченим, дослідником, першовідкривачем. При цьому дорослий - не вчитель - наставник, а рівноправний партнер, співучасник діяльності, що дозволило дітям проявляти власну дослідницьку активність.
Задовольнити дитячу допитливість, залучити дитину в активне освоєння навколишнього світу, допомогти йому оволодіти способами пізнання зв'язків між предметами і явищами дозволяє гра.
Нескінченно різноманітний світ природи спонукає дітей до гри, художньо - мовленнєвої діяльності. Тому в своїй роботі я використовую гру, яка є важливим методом екологічного освіти. Знання, отримані в результаті практичної діяльності, легко запам'ятовуються і засвоюються дітьми. Навчання відбувається в ігровій формі і діти, захоплені її задумом, вирішували приховані навчальні завдання. В іграх закріплювала навички зв'язного мовлення, намагалася стимулювати власні висловлювання дітей - питання, відповіді, репліки, які є основою пізнавального спілкування. У своїй роботі використала безліч різноманітних дидактичних ігор з екології: «Дари природи». «Як звати тебе деревце?». «Від якоїсь гілки дітки». «Хто, де живе?». «Природа - не природа». «Коли це буває?». «Знайди сховався звук у назві дерев» та інші. Діти дуже люблять грати в ігри, в яких потрібно відшукати сховався звук, визначити його місце в слові, придумати слова на заданий звук. Все це сприяє розвитку інтересу до звучної стороні мови.
В кожну пору року здійснюємо неодноразово екскурсії, цільові прогулянки в парк, з метою спостереження сезонних змін у природі, які дають збагачений грунт для роздумів, пробуджують в дітях допитливість і допитливість. У дітей виникають незліченні «Чому?» і «Навіщо?». Проводила спостереження з дітьми за ялиною, нічним небом, за зимуючими птахами на ділянці, гілками дерев у вазі, за пробудженням мати-мачухи та кульбаб на ділянці, за сонечком (у весняно-літній час) і т. д.
Дуже радує око квітучі рослини на клумбі. І вони підібрані так, що протягом сезону одні квіти змінюються іншими. Еталоном для вивчення кольору, форми і величини я використовувала живі садові квіти на ділянці. Наприклад, розглядаючи з дітьми квіти (золотий кулю, жоржини, нігтики, космею), я звертала увагу хлопців на їх колір (жовтий золотий кулю, червоний жоржин, жовтогарячі нагідки і т. д.), на величину і форму листя і стебла (у золотого кулі стебло довге, листя великі, а в нагідок стебло короткий, а листочки маленькі).
Діти під час спостережень сезонних явищ у природі, їх змін, навчилися порівнювати, зіставляти різні природні явища, встановлювати їх причину і тимчасову взаємозв'язок. У дітей розширився коло уявлень, вони почали розуміти, що зміни у живій природі призводять до змін у житті рослин і тварин. Діти фіксували це у щоденнику спостережень у вигляді малюнків.
Дошкільне дитинство - це унікальний період людського життя. Тому я, піклуючись про кожного малюка, підтримуючи в ньому допитливість, виховуючи в ньому доброту і щирість, ціную його право на самостійні відкриття, особистісний прояв і щасливе дитинство.

Література

1.Миколаєва С. Н. Як долучити дитину до природі. Методичний матеріал для роботи з батьками в дошкільному закладі./ С. Н. Миколаєва. - М. Нова школа, 1993. 64стебла селери

2. Маневцова, Л. М. Світ природи й дитина. Методика екологічного виховання./ Л. М. Маневцова. - Ст. - П. Акцидент, 2000. - 319с.

3. Воронкевич О. А. Ласкаво просимо в екологію 2006р.