Методичні розробки

Заняття з розвитку зв'язного мовлення дітей середнього дошкільного віку.

Введення.

До початку дошкільного віку у дітей намічається перехід від діалогічного мовлення до різних форм монологічної. Це дуже тривалий і трудомісткий процес, що вимагає спеціального мовного виховання.

Діалогічна мова мимовільна; вона мало організована. Величезну роль тут грають звичні репліки і звичні сполучення слів.

Монологічне мовлення - це організований і розгорнутий вигляд промови. Цей вид промови більш довільний: мовець повинен обміркувати зміст висловлювання і вибрати відповідну мовну форму (опис, розповідь, міркування).

Для навчання монологічною промови дітей середнього дошкільного віку звичайно використовуються наступні види занять: розповідання по картині, переказ літературних творів, складання описових розповідей про іграшки, складання оповідних розповідей (творче розповідання) , складання розповідей з особистого досвіду, розповідання по серії сюжетних картинок.

В даній роботі детально представлені чотири перші виду занять. Останні два, на мій погляд, не дуже продуктивні. Не у всіх сім'ях утримуються тварини. Не всі сім'ї, особливо на периферії, мають можливість проводити вихідні, відпустка, свята таким чином, щоб дитина-дошкільник цього віку цікаво і змістовно міг згодом розповісти про них своїм товаришам. І якщо це так, то недоцільно вирішувати завдання по навчанню складання розповідей з особистого досвіду на спеціально організованих заняттях. Розмови, розмови про вихованців, події життя, сімейних святах розумніше виносити в блок спільної діяльності вихователя з дітьми.

В навчальний план спеціальних занять з навчання дітей рассказыванию по серії сюжетних картинок також не вношу. Якщо здійснювати педагогічну діяльність цілеспрямовано і систематично, даний вид розповідання зазвичай не викликає у вихованців особливих труднощів. Роботу по серії сюжетних картинок планую як частина інших занять з розвитку зв'язного мовлення чи виношу у спільну діяльність або у індивідуальний блок. Такі дидактичні ігри та вправи, як "Що спочатку, що потім", "Виправ помилку", "Розкажіть по ланцюжку", "Розклади правильно", "Додай слово" та інших, формують у дітей практичні навички, як уміння виділяти початок і кінець дії, правильно називати їх; закріплюють уявлення про структуру зв'язного висловлювання (початок - середина - кінець) і розвивають вміння вибудовувати сюжет.

Створення конспектів передувала велика робота по вивченню посібники для педагогів дошкільних установ "Методика розвитку мовлення дітей дошкільного віку" під редакцією О. С. Ушакової, Е. М. Струниной; М., "Владос", 2003.

Пропоновані мною заняття містять основні вимоги методики розвитку мовлення, які пред'являються авторами посібника до роботи з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку.

По ходу деяких конспектів є витримки ( виділені жирним курсивом ) з посібника "Методика розвитку мовлення дітей дошкільного віку", пояснюють вибір і застосування того або іншого методичного прийому з розвитку зв'язного мовлення.

Кожне заняття має конкретні цілі навчального, розвивального і виховного характеру.

Дидактичні завдання представлені у формі ігрових завдань, в яких виразно виступають спонукальні мотиви до мовленнєвої діяльності.
Заняття динамічні, оскільки дітям пропонуються цікаві, доступні дітей віком ігри, вправи, завдання.

Коротко зупинюся на загальних питаннях методики розвитку мовлення, які лягли в основу цих занять.

Розповідання про іграшки, картини (а також переказ) проводиться спочатку з питань вихователя, потім спільно з дорослим, а після цього і самостійно (якщо у дітей сформовані відповідні навички).

Основним прийомом навчання монологічної мови на початковому етапі є прийом сумісної розповіді : вихователь починає пропозицію, дитина закінчує. В сумісній розповіді вихователя і дитини функцію планування бере на себе педагог. Він задає схему вислову, а дитина заповнює цю схему різним змістом: "На картині зображена ... (кішка з кошенятами). Кішка велика, а ... (маленькі кошенята)" або: "Вранці випав ... (сніг). Андрійко взяв санки і ... (вийшов на вулицю)".

Зразок розповіді не пропонується, оскільки цей прийом не сприяє прояву самостійності і ініціативи.

Ближче до другої половини року провідним прийомом навчання стає план, який дається в природно-розмовній формі.

Перед тим, як виконати основне завдання (скласти описову або розповідний розповідь і т. д.), дітям пропонуються ігри і вправи на розвиток і збагачення словника, на формування граматичної будови мови. Вихователь повинен пам'ятати, що методика навчанню зв'язної мови знаходиться у взаємозв'язку з роботою над іншими сторонами мовного розвитку.

Велика увага при спільному розповіді приділяється інтонації, жестах, міміці, оскільки ці засоби виразності мови допомагають дітям зрозуміти запропоновану схему висловлювання, зміст речення.

При навчанні повествовательному (творчому) рассказыванию особлива увага звертається на формування вміння бачити структуру розповіді (початок, середина, кінець) і вживання дієслівної лексики, оскільки дієслово є основним засобом розвитку сюжету (посадив - повіз, не втримався - впав, зупинився - підняв).

При складанні оповідних розповідей пропоную до використання такий прийом, як схематична замальовка подій по ходу розповіді. Даний прийом сприяє підвищенню інтересу до мовленнєвої діяльності і взагалі до заняття. По закінченні заняття у дітей є продукт їхньої мовленнєвої діяльності - малюнок, який можна розглянути, показати ввечері мамі, прокоментувати події, що відбуваються (тобто проявити мовленнєву активність). Даний прийом авторами посібника не висвітлюється. Він є продуктом моєї практичної діяльності з дітьми середнього віку.

На заняттях з навчання переказу у дітей обов'язково ставиться завдання формування у дітей уявлень про літературних жанрах (російська народна казка, авторська казка, оповідання).

Часто по ходу занять у ролі спонукального мотиву мовленнєвої діяльності виступає мама дитини. Це робиться свідомо, оскільки очевидно, що для дитини мама - це найкращий і самий бажаний співрозмовник, слухач. Цей прийом буде по-справжньому дієвим, якщо вихователь буде щирим у своєму бажанні допомогти дітям "розговоритися". Увечері, під час догляду дитину додому можна нагадати: "Леночка, пам'ятаєш, якою ми сьогодні розповідь придумали і замалювали? Покажи мамі картинку і розкажи, що на ній намальовано, їй буде дуже цікаво". Таким нехитрим чином вирішуються відразу як мінімум дві проблеми - розвивається мова дитини і підвищується роль батьків у вихованні та розвитку дітей.

І ще кілька слів.

Працюючи в дитячому саду не один рік (спочатку вихователем, а згодом - старшим вихователем), не раз стикалася з такою проблемою, як нестача практичних посібників з розвитку зв'язного мовлення, орієнтованих на сучасні вимоги виховання і розвитку дитини. Не буду заперечувати, що на моєму шляху зустрічалися збірники окремих ігор і вправ відповідного змісту. Були також посібники, де представлені конспекти занять. Однак, на мій погляд, вони не завжди максимально враховують особистісні та індивідуальні особливості дітей і не завжди відповідають вимогам сучасної методики розвитку мовлення. По досвіду роботи знаю, що практичні працівники цінують конкретний практичний матеріал, представлений в системі на весь навчальний рік.

Наш дитячий садок працює за програмою "Дитинство" і автори програми у всіх своїх працях підкреслюють, що розраховують на підтримку творчих та ініціативних педагогів. Але, на жаль, дитячі садки відчувають нестачу в таких фахівцях. Їх одиниці. А з дітьми працюють десятки, сотні, тисячі вихователів. Є серед них початківці, є і більш досвідчені. Але вони теж не можуть осягнути неосяжне: придумувати, творити за всіма розділами програми і працювати з дітьми, батьками, брати участь у педрадах, готуватися до приходу комісій, перевірок. Де взяти час на все?

Я зробила скромну спробу допомогти тим педагогам, хто хоче працювати продуктивно, системно, але в кого просто не вистачає часу і фізичних сил.

В даній роботі не зачіпаються заняття з виховання звукової культури мовлення, розвитку образного мовлення; може бути недостатньо уваги приділено формуванню граматичного ладу мовлення, оскільки головним завданням автора роботи була спроба створити систему занять, спрямованих на навчання дітей 4-5 років зв'язковою монологічною промови . З власного досвіду роботи знаю, навчання зв'язного мовлення є важким, але все-таки розв'язуваної завданням.

Якщо комусь цікавий і необхідний для роботи представлений практичний матеріал, буду дуже рада!

Далі