Методичні розробки

Навчання математиці у другій молодшій групі дитячого саду

1. Організація роботи. Методи і прийоми навчання

1.1. ВВЕДЕННЯ

У другій молодшій групі починають проводити спеціальну роботу по формуванню елементарних математичних уявлень. Від того, наскільки успішно буде організовано перше сприйняття кількісних відносин і просторових форм реальних предметів, залежить подальший математичний розвиток дітей.

Сучасна математика при обґрунтуванні таких найважливіших понять, як "число", "геометрична фігура" і т. д., спирається на теорію множин. Тому формування понять в шкільному курсі математики відбувається на теоретико-множинній основі.

Виконання дітьми дошкільного віку різних операцій з предметними множинами дозволяє надалі розвинути у малюків розуміння кількісних відносин і сформувати поняття про натуральне числі. Уміння виділяти якісні ознаки предметів і об'єднувати предмети в групу на основі одного загального для всіх їх ознаки - важлива умова переходу від якісних спостережень до кількісних.

Роботу з малюками починають із завдань на підбір і об'єднання предметів в групи за спільною ознакою ("Відбери всі сині кубики" і т п.) Користуючись прийомами накладення або додатку, діти встановлюють наявність або відсутність взаємно-однозначної відповідності між елементами груп предметів (множин).

Поняття взаємно-однозначної відповідності для двох груп полягає в тому, що кожному елементу першої групи відповідає тільки один елемент другої і, навпаки, кожному елементу другої групи відповідає тільки один елемент першої (чашок стільки, скільки блюдець; пензликів стільки, скільки дітей, тощо). У сучасному навчанні математиці в основі формування поняття про натуральне числі лежить встановлення взаємно-однозначної відповідності між елементами порівнюваних груп предметів.

Малюків не вчать вважати, але, організовуючи різноманітні дії з предметами, підводять до засвоєння рахунки, створюють можливості для формування поняття про натуральне числі.

Дочисловой період навчання є пропедевтическим не тільки для навчання рахунку. Велику увагу в молодшій групі приділяється вправам в порівнянні предметів по довжині, ширині, висоті, обсягом. Малюки одержують початкове уявлення про величини та їх властивості, їх починають знайомити з геометричними фігурами, вчать розрізняти і називати коло, квадрат, трикутник, дізнаватися моделі цих фігур, незважаючи на відмінності в їх забарвленні або розмірах. Дітей вчить орієнтуватися в просторових напрямках (попереду, ззаду, зліва, справа), а також у часі, правильно вживати слова ранок, день, вечір, ніч.

1.2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ

Основна форма роботи - навчання дітей на заняттях. Заняття з математики проводять з початку навчального року, тобто з 1 вересня. У вересні заняття доцільно проводити з підгрупами (по 6-8 чоловік), але при цьому охопити всіх дітей даної вікової групи. З жовтня в певний день тижня займаються відразу з усіма дітьми.

Для того щоб заняття дали очікуваний ефект, їх треба правильно організувати. Нові знання даються дітям поступово, з урахуванням того, що вони вже знають і вміють робити. Визначаючи обсяг роботи, важливо не допустити недооцінки або переоцінки можливостей дітей, так як і те і інше неминуче призвело б до бездіяльності їх на занятті.

Міцне засвоєння знань забезпечується неодноразовим повторенням однотипних вправ, при цьому змінюється наочний матеріал, варіюються прийоми роботи, так як одноманітні дії швидко стомлюють дітей.

Підтримувати активність і попереджати стомлення дітей дозволяє зміна характеру їх діяльності: діти слухають педагога, стежачи за його діями, самі здійснюють які-небудь дії, беруть участь в загальній грі. Їм пропонують не більше 2 - 3 однорідних завдань. На одному занятті дають від 2 до 4 різних завдань. Кожне повторюється не більше 2-3 разів.

Коли діти знайомляться з новим матеріалом, тривалість заняття може бути 10-12 хвилин, так як засвоєння нового вимагає від малюка значного напруження; заняття, присвячені повторним вправам, можна продовжити до 15 хв. Педагог стежить за поведінкою дітей на занятті і при появі у них ознак втоми (часте відволікання, помилки у відповідях на запитання, підвищена збудливість тощо) припиняє заняття. Стежити за станом дітей під час занять дуже важливо, так як стомлення може призвести до втрати інтересу дітей до занять.

Далі