Конспекти занять з дітьми

«Докучная казка, або Казка без кінця...»

Сценарій конкурсу читців для вихованців старшої і підготовчої до школи групи дитячого саду.

Автор: Некрасова Олена Борисівна, вчитель-логопед МАДОУ д/з N 55 р. Калінінград.

Тема тижня: «Я розповім вам казку»

Мета: 1.Знайомство з особливостями докучных казок. 2.Приобщенние дітей до усної народної творчості.

Обладнання: хатинка, лавочка, посадські хустки; атрибути для обігравання казок.

Учасники конкурсу під музичний супровід входять в зал. Їх зустрічають бабусі Степанівна і Матвіївна.
Степанівна: Здрастуйте, детушки! Здрастуйте, голубчики!
Матвіївна: Давненько не зустрічалися! Скучили мабуть?
- Сідайте зручніше, та готуйтеся слухати.
- А збираємося ми сьогодні вас розважити та потішити докучными казками.
- Ой, а як це? Та що це?
- Так ось як: казка-коротенька...
- А-а-а! Знаю таку:

Жив-був старий, у старого була криниця, а в криниці-то єлець; тут і казці кінець.

- А «про павича» знаєш? Так слухай!
Жили-були два павичі,
- Ось і казки половина.
Жили-були два гуся,
- Ось і казка уся.
- А я ще знаю!
Жив був цар Тофута - і вся казка тута.
- Так, чуєш Степанівна, казки-то короткі, та кінець у них є. А у надокучливих казок кінця немає! Так здавна розважали діток на Русі.
Степанівна: А-а-а! Це про мочало, чи що?

Казка про царя.
Жив-був цар, у царя був двір, на дворі був кількість, на колу мочало; не сказати спочатку?
(звертається до дітей) - почати!
Матвіївна: А хлопці теж підготували свої казки. Давай послухаємо! Наприклад,
«Казку про білого бичка» (Діти групи N1)
народна
-Сказати тобі казку про білого бичка?
-Скажи.
-Ти скажи, що так я скажи, так сказати тобі казку про білого бичка?
-Скажи.
-Ти скажи, що так я скажи, да чого у нас буде, та докуль це буде! Сказати тобі казку про білого бичка?
...І так без кінця.
-Сказати тобі казку про білого бичка?
-Скажи.
-Ти скажи, що так я скажи, так сказати тобі казку про білого бичка?
-Скажи.
(Діти групи N8) Стоїть над річкою дуб.
На тому дубі сидить сорока -
в річку дивиться.
А рак виліз з води і повзе.
Ось він лізе та лізе, лізе та лізе, а сорока дивиться.
Ось вона дивиться, а рак лізе та лізе
Ось він лізе та лізе, лізе да повзе. А сорока дивиться
Ось вона дивиться, так дивиться, так дивиться. А рак лізе та лізе...

Степанівна: А чи не засиділись ми? Може пісню заспіваємо?

Виконується пісня «Березень» (Діти групи N12)

Матвіївна: Розповісти тобі докучную казочку?
- Розкажи.
- Ти кажеш: розкажи, я кажу: розкажи; розповісти тобі докучную казочку?
- Не треба.
- Ти кажеш: не треба, я кажу: не треба; розповісти тобі докучную казочку?.. і т. д.

(Діти групи N12)

В одному болоті жила-була жаба,
по імені, по батькові скрекотушка;
Надумалася жаба вспрыгнуть на міст,
Присіла, так і завязила в тіну хвіст!
Смикала, торсала, смикала, торсала-
Висмикнула хвіст, та завязила ніс;
Смикала, торсала, смикала, торсала-
Висмикнула ніс, так завязила хвіст;
Смикала, торсала, смикала, торсала-
Висмикнула хвіст, та завязила ніс...
і так без кінця.

(Діти групи N10)

Став ведмідь на колоду -
Шубовсть у воду!
Вже він у воді мок, мок,
Вже він у воді киць, киць,
Вимок, выкис,
Виліз, висох.
Став ведмідь на колоду...

Степанівна:
народна
Жив Кутырь та Мутырь, жив посеред степца, накосив собі стіжок сінця; прийшли до нього баран та вівця, подъели стіжок сінця. Не сказати чи знов з кінця?
Жив Кутырь та Мутырь, жив посеред степца, накосив собі стіжок сінця; прийшли до нього баран та вівця, подъели стіжок сінця. Не сказати чи знов з кінця?
- Хлопці підготували нам танець
Виконується «Вальс квітів»
Степанівна: Розповісти тобі казочку про білого гусака?
- Розкажи.
- Ось вона і вся.

Діти групи № 12. «Ми з тобою»
«Ми з тобою йшли?» - «Йшли». - «Кожух знайшли?» - «Знайшли». - «Я тобі його дав?» - «Дав». - «Ти його взяв?» - «Узяв». - «Так, де ж він?» - «Що?» - «Так
кожух!» - «Який?» - «Ми з тобою йшли?..» - і так без кінця.

Степанівна: чи Не час нам пограти?
Матвіївна: Свої ніжки розім'яти?

Гра «Тетера» (діти 8, 9, 11 групи)

Степанівна: Летів гусак, сів на дорогу - впав у воду. Мок-мок, кіс-кіс - вимок, выкис, виліз - сів на дорогу і знову впав у воду. Мок-мок, киць-киць, выкис, виліз і т. д.

Діти групи N 9. - Розповісти тобі казочку про сову?

- Розкажи!
- Добре! Слухай, та не перебивай!
Летіла сова -
Весела голова.
Ось вона летіла,
На берізку села,
Хвостиком покрутила,
Подивилася По сторонах,
Пісеньку заспівала
І знову полетіла.
Ось вона летіла,
На берізку села
Хвостиком покрутила,
Подивилася По сторонах,
Пісеньку заспівала
І знову полетіла...
Розповідати далі?..

Діти групи № 11. ЙШОВ Я ЯКОСЬ ЧЕРЕЗ МІСТ

Йшов я якось через міст,
Глядь - ворона МОКНЕ.
Взяв ворону я за хвіст,
Поклав її на міст -
Нехай ворона СОХНЕ!
ЙШОВ Я ЗНОВУ через міст,
Глядь - ворона СОХНЕ.
Взяв ворону я за хвіст,
Поклав її під міст -
Нехай ворона МОКНЕ!
ЗНОВУ Я ЙШОВ через міст,
Глядь - ворона МОКНЕ.
Взяв ворону я за хвіст,
Поклав її на міст -
Нехай ворона СОХНЕ!
Я ЗНОВУ ПРИЙШОВ на міст,
Глядь - ворона СОХНЕ.
Взяв ворону я за хвіст,
Поклав її під міст -
Нехай ворона МОКНЕ!
Я ПРИЙШОВ НА ТОЙ самий міст,
Глядь - ворона мокне...

Степанівна: Жили-були два братики, два братики - кулик та журавель. Накосили вони стіжок сінця, поставили серед польца. Не сказати чи казку знов з кінця?
Матвіївна: Жив-був дідок. Поїхав на млин намолоти борошна...
- Ну, ось поманила, а не розповідаєш!
- Якби доїхав, розповіла б, а він, може, тиждень проїде!
Степанівна: Ну, от, хлопці, тепер ви знаєте, що це за надокучливі казки

Матвіївна: Та що розповідати їх можна без кінця!
- А тепер давайте всі разом пограємо!

Гра з глядачами
(учасники кожної групи по черзі встають і показують)

Ми походили по казках
І про них поговорили
Ми тупотіли ногами,
Ми в долоні плескали
Будуть в казках пам'ятати нас
Нахилялися ми на «раз»,
На «два» поднималися,
І всім улыбалися...
Тепер знову потопали,
І ручками поплескали.
Ось які молодці,
Ось які молодці!

Бабусі: На цьому казочці кінець, а хто слухав - молодець!
- До нової зустрічі, дітвора. Прощатись нам пора.....
Давайте запросимо до нас ще раз хлопців-расказчиков.
(Дітям вручаються дипломи і пам'ятні сувеніри)
Бабусі під музичний супровід проводжають дітей із залу.