Конспекти занять з дітьми
Заняття з грамоти. З. К. Р. (звук «і»)
Автор: Бондаренко Наталія Анатоліївна, вихователь, Муніципальне бюджетне дошкільний навчальний заклад Дитячий садок № 7 «Журавлик» Сахалінська область р. Оха.
Заняття: Грамота
Тема: Звукова культура мовлення, звук «і».
Форма проведення: Ігрова діяльність.
Програмні завдання:
- Збагачувати і активувати словниковий запас дітей.
- Відпрацьовувати виразне вимова голосного звуку «і» в окремих словах і фразах.
- Вправляти у виразності інтонацій при відтворенні звукоподражаний і віршованих рядків.
- Виховувати інтерес і любов до тварин.
Матеріали та обладнання до заняття: Картина « Кінь з лошам», іграшка лоша, іграшка кошеня, клубочок ниток, дзвіночок, дитяча іграшка-гойдалка коник.
Словникова робота: Кінь, лоша, іржання, кінську, витончений дзвіночок, грива.
Хід заняття:
- Хлопці, хто це до нас у гості поспішати. Хто це?
- ЛОША !
- Подивіться який він маленький, красива грива, пухнастий хвостик, очі як намистинки.
- А як він кричить? Як маму кличе лоша?
- І-І-І-І !
- Лоша шукав-шукав маму і знайшов. (Показую дітям картину «Кінь з лошам»).
- Подивіться, яка кінь?
- ВЕЛИКА!
- А лоша?
- МАЛЕНЬКИЙ!
- У конячки великий, пухнастий хвіст, довга грива, а у лошати маленький хвостик і коротка грива, тонкі ніжки. Він притиснувся до своєї мами, а мама-кінь дбайливо і лагідно спостерігає за ним.
Читаю вірш «лоша», автор Саша Чорний.
Хвіст кіскою,
Ніжки - сірники,
Оттопырил вниз губу...
Весь пухнастий,
Золотистий,
З білою зірочкою на лобі.
Спідницю, палицю,
Жмут мочалки -
Що ні бачить, все смокче.
Ходить ззаду
Тітки Наді,
Жучку дражнить біля воріт.
Вийде в поле -
Ось роздолля!
Довго дивиться вдалину - і раптом
Вискне свинкою,
Вскинет спинкою
І галопом до мами в луг.
- Як же кричить лоша, якщо його іржання схоже на веселий вереск свинки?
- І-І-І-І!
- А коли лоша поруч з мамою йому радісно й весело пісенька його теж весела.
- ТА-ТА, ТА-ТА, ТА-ТА! (звертаю увагу на те, що б діти правильно ставили положення губ).
Гра «Відгукнись малюк».
- Давайте з вами пограємо в гру «Відгукнись малюк».
- Тепер я ваша мама, а ви мої малята - лошата. Ось чорненький лоша, ось біленький, а ще руденький лоша. Бігайте, стрибайте, грайтеся, але не лягайтесь і не кусайтесь. Якщо ж почуєте, що я вас кличу, відразу вушка «сокиркою» і - відгукуватися! Діти розбігаються по групі, грають, зображуючи лошат, а коли чують: «І-І-І-І відгукуються, але їх звуконаслідування більш високу (в 2-3 рази).
- А лошата ще люблять грати в наїзників. Вони, як великі конячки, одягають вуздечки і возять наїзників. Як наїзники підганяють конячок?
- АЛЕ!
- А конячки як кричать?
- І-І-І-І!
- Хлопці ви чуєте як дзвенять дзвіночки на уздечках?
- Конячки люблять слухати, як дзвенять дзвіночки. Пісенька дзвіночків трохи схожа на кінську пісеньку. Послухайте: лілі-лілі-лілі-лілі. Так співають намагаються маленькі дзвіночки
- Як співають маленькі дзвіночки?
- ЛІЛІ-ЛІЛІ-ЛІЛІ-ЛІЛІ!
- А дзвіночки побільше вибалакують іншу пісеньку: дінь-дінь-дінь-дінь.
- Як співають дзвіночки побільше?
- ДІНЬ-ДІНЬ-ДІНЬ-ДІНЬ!
- Зараз я перевірю, хто з вас маленький витончений дзвіночок, а хто - дзвіночок побільше, поголосистее? (Дидактичний вправа «який ти дзвіночок»). Я доторкаюся до дитини, а потім жестом показую, що привів дзвіночок в рух, а дитина за своїм вибором вимовляє або лілі-лілі-лілі, або дінь-дінь-дінь (7-8 відповідей).
- До речі, коні не бояться води, добре плавають, люблять коли їх миють і чистять. А от деякі люди і тварини... Втім послухайте ось такий вірш:
- Порося верещить: «ВРЯТУЙТЕ!»
Купають його в кориті.
А в кухні купають Олю
Води їй нагріли досхочу.
Але Оля кричить: «ВІДІЙДІТЬ!
Мочалкою мене не тріть!»
(З. Александрова «Купання»)
Я читаю 3-4 рази, а діти повторюють за мною вереск порося й Оліне мова.
- Малюки - забавні істоти. Уявіть собі клубок ниток, який потрапив в лапки кошеняті.
- Послухайте, хтось мяучит за дверима. А ось і кошеня зі своїм клубочком ниток. Він грав один, але йому стало нудно і кошеня хоче пограти з нами. Ми будемо маленькими кошенятами і будемо грати з клубочком.
- Ой, що це з нашим клубочком стало? (Клубок закотився під стіл), (вислуховую припущення хлопців).
Потім читаю: Котився, крутився,
Крутився, котився,
Котився і зник клубок.
Але я здогадався,
Куди він подівся,
А кіт здогадатися не міг!
(Д. Хармс, Н. Радлов. «Розповіді в картинках»).
Читаю з допомогою дітей 2-3 рази вірш. Діти відповідають на питання, куди ж подівся клубок?
- Хлопці, лоша і кошеняті дуже сподобалося з вами грати і тому лоша попросив свою маму конячку вас покатати. («Заводжу» велику іграшкову конячку і діти по черзі на ній катаються).
|