Конспекти занять з дітьми.

«Секрети тверських майстрів»

Автор: Плаксєєва Олена Олександрівна, вихователь, Муніципальне дошкільний навчальний заклад Дитячий садок N 108, р. Твер.

Програмне зміст і виховні завдання:

• Познайомити дітей з виробництвом глиняного посуду;
• Закріпити і уточнити знання дітей про народні промисли тверського краю: торжокской глиняної іграшки; тверській дерев'яній іграшці; конаковском фаянсі; торжокской золотошвейної вишивці; вишнєволоцькому склі;
• Закріплювати вміння складати описові розповіді за пропонованим планом;
• Вправляти в уміння вирішувати прості арифметичні приклади;
• Розвивати логічне мислення;

Виховувати повагу до праці народних майстрів, гордість за свою малу Батьківщину;

• Виховувати інтерес до усної народної творчості.

Збагачення словника: випал, гончарі, гончарний круг.
Обладнання:

• Листівки з зображенням давньої і сучасної Твері;
• Зразки народно-прикладного мистецтва: глиняні торжкские іграшки; конаковский фаянс; вироби з вышневолоцкого скла; дерев'яні тверські іграшки; тверська матрьошка волжанка; торжокская вишивка;
• План-схема для складання оповідання;
• Коврограф;
• Виставка виробів тверських промислів;
• «Магазин сувенірів»
• Годинник.

Попередня робота:

• « Подорож» по карті Тверській області;
• Д\і « Подорож по Твері»;
• Екскурсія в Музей тверського побуту;
• Відвідування організованої в дитячому саду виставки мережив і золотошвейної вишивки;
• Розглядання справжніх зразків народно-прикладного мистецтва: конаковського фаянсу, глиняних півників Торжка, тверських дерев'яних іграшок, скляних виробів Вишнього Волочка; зразків тверській вишивки;
• Виготовлення посуду способом пап'є-маше;
• Ліплення півників;
• Заучування тверських прислів'їв і приказок про працю;
• Навчання російській народній грі « Горщик»;
• Збагачення розвивального середовища:

- Оформлення альбому « В Музеї тверського побуту»;
- Виготовлення дидактичних ігор « Дізнайся елементи візерунка», « Знайди відмінності»

Хід заняття.
Вихователь. Дорогі діти, сьогодні нас чекає захоплююча подорож по рідному місту і рідній землі. А яке місце ми можемо назвати рідною, тобто своєю Батьківщиною?
/ Твер, Тверській край/.
Вихователь. Чому ми можемо назвати Твер своєю Батьківщиною?
/Ми тут народилися, ми живемо, тут/.
Вихователь. Місто Твер дуже красивий і сучасний. Ми його любимо. Знайдіть із запропонованих листівок ті, на яких зображена наша сьогоднішня Твер.
/Діти знаходять потрібні листівки, відбираючи їх із запропонованих, з видами сучасної і старої Твері. Пояснюють свій вибір/.
Вихователь. У сучасній Твері багато красивих кам'яних будівель. А колись давним-давно її називали дерев'яною. Як ви думаєте, чому?
/будинки будували з дерева/.
Вихователь. А з чого робили меблі, іграшки і навіть посуд?
/теж з дерева/.
Вихователь. Як ви думаєте, чому?
/навколо Твері було багато лісів, дерево було доступним матеріалом/
Вихователь. Так, майстри, які жили на тверській землі, були справжніми
умільцями. З чого вони вирізали посуд?
/З кореня, вона виходила більш міцної/.
Вихователь. Дерев'яна посуд тверських майстрів була дуже гарна, але в неї був недолік. Як ви думаєте який?
/Вона боялася вогню/
Вихователь. А чи знаєте ви, з якого матеріалу російські умільці здогадались робити предмети домашнього начиння? Щоб знайти відповідь, розв'яжіть приклади, розставте відповіді (цифри) за порядком і співвіднесіть букви і цифри.
7-2= ? -А
1+1=? -Л
2+2=? -Н
5-4= ? -М
6-3= ? -І

Вихователь. Які ви молодці! Давайте влаштуємося зручніше, і я вам розповім одну історію. Колись, багато-багато років тому на околиці села, яка стояла на березі невеликої річки, поруч з лісом, з'явилися гончарни. Це такі майстерні, де ліпили глиняний посуд умільці, які називалися гончарами. Як ви думаєте, чому вони влаштовували свої майстерні біля лісу, на березі річки?
/береги річки з глини, а в лісі можна взяти дрова для печей/
Вихователь. Жив у такій селі хлопчина, звали його Данилко. Часто він грав з дітьми в гру, яка називалася «Горщик», тому що у майстернях-гончарнях робилося багато горщиків з глини, т. к. вони були необхідні в кожному будинку - у них і кашу і борщ варили.

Давайте пограємо в цю гру.

Діти діляться на дві команди: « господарі» і « горщики»; вибирають ведучого.

«Господарі» утворюють коло, « горщики» сідають в центр.

Ведучий (підходить до одного з господарів) - Почім горщик?

Господар - По денежке.

Ведучий - Він не з тріщиною?

Господар - Спробуй!

Ведучий (стукає пальцем по «горщика») - Міцний, давай змова!

Господар і ведучий простягають один одному руки, знизують їх і всі співають:

-Чинари,чинари, збирайтеся, гончарі,

По кущу по насту, лебедю мастаки! Геть!

Після цих слів розтискають руки й біжать вздовж кола в різні сторони. Перший, підбіг до купленого «горщика», стає ведучим.

Вихователь. Погравши з хлопцями, Данилко часто заглядав у гончарну майстерню. Як там було цікаво! Посередині головне знаряддя майстра - гончарний круг, в кутку піч для випалу, а поруч полиці для просушування посуду. Примітив майстер тямущого хлопця і одного разу каже йому: « Хочеш зробити кружку?». Як не хотіти! Сів Данилко за гончарний круг, а майстер йому на коло грудку глини штанці, і каже: «Давай ногами коло крути, а руками глину направляй». Не встиг Данилко озирнутися, як глиняний колобок став схожий на кружку. Загладив Данилко мокрою ганчіркою всі нерівності, ниткою зрізав кухоль з кола і поставив на полицю. Каже йому гончар: « Приходь через тиждень, висохне посуд, будемо її смалити». Як ви думаєте, чому відразу не можна було взяти кружку?

/мокра глина, може зламатися/.

Вихователь. Прийшов Данилко через тиждень, розтопили вони з майстром піч, чашки, миски, горщики в неї поставили. І почалося найцікавіше. Була посуд сіро-коричневою, а у вогні почервоніла. Цілий день Данилко працював, дрова в піч підкидав. А ввечері майстер подарував йому кухоль. До того часу вона охолола і стала білою. Прийшов хлопчик додому, стала матінка його лаяти, а він її кухоль подає: « Сам зробив!». Зраділа мати: «Давай, - каже, я в твою кухоль молока наллю». З тих пір Данилко кожен день в цех ходив, вчився, і незабаром справжнім майстром гончаром став.

А посуд, зроблений справжнім майстром, не тільки міцна і зручна в застосуванні, вона повинна радувати око і серце.
У нас в Тверській області є особлива глина, з якої майстри роблять посуд.
/ діти підходять до виставки виробів тверських промислів/.

Вихователь. Ви згадали, з якого міста тверській області ці майстри?
/з Конакова, вони випускають, конаковский фаянс. Цей посуд має свій фірмовий знак/.
Вихователь. Посуд з Конакова міцна, з товстими стінками, нею можна користуватися кожен день, що ми і робимо з вами в нашому дитячому садку.
Вихователь. Якими візерунками її розписують?
/Відповіді дітей/
Вихователь. Фарби якого кольору використовують?
/Відповіді дітей/
Вихователь. Як виходять незвичайні відтінки на поливальних виробах?
/Сушать, загартовують і після розтікання знову в піч/
Вихователь. Посуд конаковских гончаров займала призові місця і доручала нагороди на багатьох виставках.
А які ще майстра, чиїми виробами ми по праву можемо пишатися, жили і живуть на тверській землі? Давайте гарненько розглянемо експонати виставки, вони допоможуть вам згадати тверські промисли та їх особливості.
Розповіді дітей.

• /Торжок. Глиняні свищики у вигляді птахів, півників. Особливості - білі крапельки-перлинки на коричневому тлі.
• Вишній Волочек. Вироби зі скла, т. к. поруч, є пісок: придатний для виготовлення скла. Особлива гордість - зірки на баштах московського Кремля.
• Торжок. Славляться золотошвеи. Головні прапори країни, оздоблення храмів, костюми для історичних кінофільмів вишиті торжокскими майстринями. Ніде у світі такого немає.
• Твер. Дерев'яна іграшка, дерев'яні візерунки на будинках, друковані пряники/

Вихователь. Щоб грудку глини або дерев'яне поліно перетворилося на витвір мистецтва, треба багато працювати. У тверитян багато прислів'їв та приказок про працю. А ви їх знаєте?
- Всяке вміння працею дістається.

• Глину не м'яти - горщиків не бачити.
• Справа майстра боїться.

-Що робиш охоче, то виходить добротно.
-За всяке діло берись сміливо. Веселися, грай, та діло знай.

• Справа роби так, щоб і людям і тобі добре було.
• Хто любить трудитися, тому без діла не сидиться.
• Людина від ліні хворіє, а від праці здоровеет.
• Добра робота два століття, живе.
• По роботі і майстра видно.
• Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Вихователь. Майстер має бути терплячим і старанний. Таких людей у всі часи цінували і поважали. А молодих навчали майстерності і примовляли: « Всяка робота майстра хвалить».
Ви довели, що багато знаєте про тверських майстрів, а коли так, то я можу запросити вас в магазин « Тверські сувеніри» У російських людей давно існує традиція - радувати подарунками рідних і близьких. У цьому магазині ви можете вибрати сувеніри на будь-який смак. Ось тільки магазин працює не за гроші, а за опис іграшки, яку хочете придбати. Ви повинні описати продавцю іграшку так, щоб він здогадався, про що йдеться. У цьому вам допоможе карта-схема. При відвідуванні магазину пам'ятайте, що в 10 годин він закривається на перерву.
/Годинники розташовані так, щоб дітям було добре видно/
/Продавець рекламує товар, діти складають описові розповіді. Після 3-4 оповідань магазин закривається, діти визначають це по годинах/.
 Вихователь. На жаль, не всі встигли придбати сувеніри. Коли перерва закінчиться, ми повернемося сюди знову, щоб ніхто не залишився без подарунка. Можливо, сюди завезуть новий товар, адже тверські майстри не сидять без діла і радують нас новими гарними виробами.
По закінченню заняття діти грають тверскими дерев'яними іграшками.