Консультації для вихователів

«ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З НАВЧАННЯ ОСНОВАМ ЖУРНАЛІСТИКИ»

Автор: Шульц Світлана Іванівна, Муніципальне казенне дошкільний навчальний заклад «дитячий садок «Вогник» р. Надима, ЯНАО.

В даний час педагоги і фахівці дошкільних установ дуже часто стикаються з проблемою невміння дітьми вести діалог один з одним і з дорослими, не багатим словниковим запасом дітей, монотонністю і невиразністю дитячої мови. Діти старшого дошкільного віку мають потребу в спілкуванні, в реалізації своїх творчих задумів, ми повинні навчити їх цьому, так як спілкування є необхідною умовою формування особистості, її свідомості і самосвідомості: це найголовніший чинник психічного та мовленнєвого розвитку дитини. Як результат становлення особистості діти освоюють соціальні позиції «Я і суспільство», «Я в суспільстві».
В останні роки багато уваги приділяється додаткової освіти дітей, і ми, вивчивши потреби наших вихованців і батьків, можливості педагогів і матеріально-технічну базу нашого дошкільного закладу розробили і впроваджуємо соціально-педагогічний проект «Ми - творці, дослідники, журналісти!». Назва проекту не випадково, так як при роботі з дітьми за даним проектом ми охоплюємо такі області, як «Комунікація», «Соціалізація». Мета даного проекту: формування культурної, творчої, соціально-активної особистості, орієнтованої на соціально-значиму діяльність. В результаті реалізації проекту вихованці повинні навчитися орієнтуватися і продуктивно взаємодіяти з інформаційним середовищем і навколишнім соціумом. Ми повинні сприяти формуванню у старших дошкільників основ наукового мислення, діяльності, спрямованої на самостійне творче пізнання, дослідницьких навичок, підвищення рівня мовленнєвого розвитку, соціальної впевненості. Соціальна впевненість, як якість особистості проявляється в сфері взаємодії дитини з іншими людьми. В основі соціальної взаємодії два напрями: соціальні здібності (здатність до сприймання іншої людини) і соціальні навички (вміння встановлювати контакти і діяти в різних комунікативних ситуаціях).
Діалог, творчість, пізнання, саморозвиток - ось ті фундаментальні складові, які виявляються залученими в сферу уваги педагога, коли він працює по впровадженню проекту.
Основними принципами реалізації проекту є систематичність роботи по вихованню позитивного ставлення до засобів масової інформації, журналістики, взаємозв'язок з діяльністю дітей по ознайомленню з навколишнім світом, розвитком мовлення, логікою, вільної ігровою діяльністю, співпраця дорослих і дітей, вихователів та батьків.
Проект реалізується в чергуванні теоретичних і практичних занять. Однак журналістика першого і другого років навчання майже не передбачає теорії в «чистому» вигляді. Закладена в змісті проекту, вона дається найчастіше в процесі практичних занять або у формі діалогів і розвиваючих бесід, які передбачають живе, активну участь дітей. Враховуючи вікові особливості вихованців, їх емоційну збудливість, довірливість, чуйність, проект рекомендує при рольових іграх на заняттях з самого початку вибудовувати реальні співвідношення між вимислом і дійсністю. Один з найважливіших принципів її реалізації - поступовість, логічність і безболісність переходу вихованців від емоційно-образного мислення до первинних абстрактним поняттям. Форми роботи з дітьми, які використовуються для досягнення поставлених завдань, змінюються в міру їх ускладнення. Уся дитяча діяльність відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - дитячому прес-центрі.
На відміну від інших дошкільних освітніх закладів, де діти вивчають ази журналістики, ми починаємо знайомство із засобами масової інформації в нашому міні-музеї журналістики, який створений і працює на базі нашого прес-центру. В даний час накопичений унікальний матеріал. В нашому міні-музеї є експонати, яких немає навіть у міському музеї: газета «Новий час», видана в місті Санкт-Петербурзі 04.02.1882 року. Газета надрукована старослов'янським шрифтом, який діти, вміють читати, звичайно ж, не можуть прочитати і відразу виникають питання і починається дослідницька діяльність. Також в нашому міні-музеї є газета «Комсомольская правда» від 13.04.1961 року, вийшла на другий день після польоту в космос Ю. А. Гагаріна і повністю присвячена цій знаменній події і дитячі журнали: «Веселі картинки», «Мурзилка», «Веселі уроки» (1970-1990-х років видання).
Коли ми говоримо про професії фоторепортера, знайомство дітей починається зі знайомства з фотоапаратами і фотокамерами 70-80-90 років. У нашій колекції є фотоапарати: «Зміна». «Зоркий», «ФЕД», «Зеніт», «Полароїд», і діти на практиці мають можливість побачити і уявити роботу фоторепортерів. Перше ж питання, яке у них виникає: «А де ж фотографію можна відразу подивитися, тут же екрану немає?». Діти бачать наочно і старі фотографії (найстаріша фотографія в нашому музеї датована 1915 роком), і фотографії, зроблені «Полароидом». Все це підвищує пізнавальний інтерес у юних журналістів та дослідницька діяльність триває вже з участю батьків за стінами дитячого садка.
Верстати готовий номер газети наші вихованці можуть спробувати також в міні-музеї, де є друкарські машинки різних моделей і є можливість порівняти з сучасними технічними засобами: персональними комп'ютерами і ноутбуками. Впровадження музейної педагогіки в освітню діяльність дає вихованцям можливість простежити весь ланцюжок розвитку засобів масової інформації: побачити минуле, познайомитися з справжнім і помріяти про майбутнє, залучити батьків до пошукової діяльності. Також музейна педагогіка допомагає вирішити завдання розвитку у дитини емпатії - здатності до співпереживання, як глибоко моральної межах людини, в тому числі через «проживання» дитиною різноманітних життєвих ситуацій, виконання ним соціальних, професійних «ролей», «вживання» в образи інших і вироблення правильного ставлення до себе, через зіставлення себе «іншим», в тому числі з тими, хто жив і працював до нас, через порівняння і осягнення їх поглядів.
Після ознайомлення із минулим, ми з вихованцями починаємо підготовку до журналістської діяльності, вивчаємо ази риторики, ведення діалогу, знайомимося з такими поняттями, як: мелодика мовлення (сукупність тональних засобів, характерних для даної мови, модуляція висоти тону при проголошенні фрази); темп мови (швидкість протікання мови у часі, її прискорення або уповільнення); ритм мови (упорядкованість звукового, словесного і синтаксичного складу мови, певна її смисловим завданням); тембр голосу (забарвлення, якість звука); логічне наголос (інтонаційний засіб; виділення якогось слова в мовленні інтонацією).

При ознайомленні дітей з вище перерахованими поняттями використовуються різні прийоми і методи, такі як: моделювання ситуацій, спостереження, розвиваючі ігри, тренінгові вправи, імпровізації, описові розповіді дітей з досвіду, наочний матеріал, ігри-вправи. Так для залучення уваги до мелодики використовується прийом образного порівняння: «голос піднімається і спускається з гірки» і супроводжується плавними рухами рук. Вивчення дітьми логічного наголосу починається з пояснення звукових засобів його вираження. Діти повинні зрозуміти і використовувати надалі при інтерв'юванні, що слова, які особливо важливі в реченні, вимовляються голосніше або повільніше інших. У зв'язку з цим потрібна велика робота по роз'ясненню змісту фраз, аналізу тексту та його оцінці.
Закріплення набутих навичок сприяє спільна діяльність педагогів, батьків і дітей з вивчення діалогів, розігрування сюжетів за ролями.
Розроблені види діяльності дозволяють розвивати діалогічне, виразну мову, але і дозволяють одночасно працювати над рівнем орієнтування в навколишньому світі.
Основним видом діяльності дошкільнят є гра. Отже, ігрове спілкування є той необхідний базис, в рамках якого відбувається формування й удосконалення мовленнєвої активності дитини - якості, яке необхідно юного журналіста. Для опанування такою професією дітям необхідно розвивати на високому рівні такі психічні процеси, як сприйняття, пам'ять, мислення, тому ми велику увагу приділяємо цьому при організації діяльності з вихованцями. Дітям пропонуються різні ігри: «Дізнайся за описом», «Що зайве?», «Веселий художник», «Фотокореспондент знімає», «Звукооператор», «Журналіст - професія творча».
Наступний етап роботи над проектом - практичний. Хлопці відвідують дитячу бібліотеку міста, бібліотеку сімейного читання, де фахівці знайомлять їх з сучасною дитячою періодичною пресою. Діти, разом з бібліотекарем працюють над визначенням літературного жанру. Діти знайомляться з такими поняттями, як розповідь, казка, байка, вірш, потешка, грають в літературні ігри. Далі робота триває в прес-центрі, де діти вже з моєю допомогою пробують писати свої перші «шедеври». Хтось наспівує текст на задану тему, хтось просто промовляє, а я вже намагаюся записати і обробити текст.
Робота над проектом передбачає тісну співпрацю з соціальними партнерами, працівниками засобів масової інформації.
Наші соціальні партнери в цьому напрямку - редакції газет «Надим-ТБ-Інформ», «Робочий Надима», ВКС-Експрес» і Надымская студія телебачення. Під час екскурсій в редакції газет і телебачення, діти ознайомлюються з видами і жанрами журналістики, з професіями та особливостями їх творчої праці (журналіст, спеціальний кореспондент, фоторепортер, звукооператор, художник, дизайнер, оглядач, коментатор, актор, диктор). Юні журналісти вчаться виокремлювати поняття «інтерв'ю», «репортаж», «кореспонденція», «диктор», самостійно, активно і цілеспрямовано брати інтерв'ю, послідовно розглядати газетні жанри, співвіднести побачене з особистим досвідом, почуттями і уявленнями про добро, справедливе, прекрасне.

У дітей закріплюється уявлення про те, що журналіст - професія творча. Через ознайомлення з журналістикою діти підводяться до розуміння того, що журналістика - це ціла наука!
Особливо тісно співпрацюємо з журналістами газети «Надим-ТБ-Інформ», так як в цій газеті один раз в два тижні виходить рубрика «Дитяча сторінка», де публікуються роботи наших вихованців. За останній рік опубліковані вірші Сергія Маєвського, стаття про літній відпочинок Шкільної Діани, малюнки Маргарити Нядонги. Також збираємо і записуємо цікаві висловлювання дітей дошкільного віку, які потім друкуються в рубриці «Говорять діти». Публікація робіт літературних творів дітей в міських засобах масової інформації мотивує батьків на тісну співпрацю з нами, так як наше містечко невелике і кожному приємно побачити в газеті матеріал з прізвищем сина чи доньки.
Діти, роботи яких не потрапляють на сторінки міських і районних друкованих видань, можуть реалізувати свої можливості в детсадовской дитячій газеті «Клякса» та в газеті для батьків, педагогів - «Вогник». «Клякса» і «Вогник» виходять один раз на три місяці, крім цього до святкових дат ми випускаємо спеціальні вітальні листівки, де юні журналісти малюнками, віршами вітають усіх зі святами.
Після докладного знайомства з професіями працівників засобів масової інформації, кожна дитина для себе вже визначає, ким він буде «працювати» в нашому прес-центрі. Діти, які добре малюють, звичайно ж - «художники», «дизайнери»; ті, хто навчився розумно і красиво висловлювати свої думки стають кореспондентами», «журналістами», «коментаторами»; а кому по душі технічні засоби - «фото-відео-оператори».
Аналіз підсумків реалізації даного проекту дозволяє зробити висновок, що вже в дошкільному віці журналістика викликає у дітей великий інтерес і може бути використана як засіб підвищення рівня мовленнєвої та комунікативної компетентності вихованців. А практичним результатом роботи над проектом є друковані матеріали дітей в ЗМІ міста та району, а також створення рукописної книги «Мій улюблений дитячий садок!». За допомогою даної книги, кожна дитина разом з батьками, вихователями групи може проявити себе і як журналіст, і як фотокореспондент, і як художник-оформлювач для створення своєї сторінки і реалізувати всі свої фантазії.