Консультації для вихователів

«Настільний театр як засіб формування зв'язного мовлення у дошкільників із загальним недорозвиненням мови III рівня»

Автор: Забродіна Ольга Іванівна, Муніципальне бюджетне дошкільний навчальний заклад Дитячий садок «Зірочка», ЯНАО, місто Ноябрьск.

Мета: Познайомити педагогів з формою роботи з формування зв'язного мовлення у дошкільників із загальним недорозвиненням мови III рівня - театралізована діяльність.
Недостатня сформованість зв'язного мовлення проявляється як в діалогах, так і в монологах. Характерними особливостями зв'язного мовлення є порушення зв'язності і послідовності розповіді, смислові пропуски істотних елементів сюжетної лінії. Зазначені особливості обумовлені низькою самостійної мовної активністю дитини. Одночасно з цими помилками відзначається бідність і одноманітність мовних засобів. Діти із ЗНМ часто нетовариські, скуті, погано адаптуються до навколишнього середовища. В грі діти виявляють нерішучість, млявість, скутість рухів, або неврівноваженість. З метою розвитку зв'язного мовлення дошкільників із ЗНМ можна використовувати театралізовану гру, яка дозволяла зацікавити вихованців на заняттях, утримати їх увагу, розкріпачити, розвивати творчу уяву, мислення, пам'ять і головне сформувати внутрішню мотивацію мовленнєвого висловлювання. Театралізована гра являє собою інсценування, програвання казок в настільному театрі. А казка є найбільш універсальним , комплексним методом корекційної роботи. Казка - це образність мови, метафоричність, психологічна захищеність. Тексти казок розширюють словниковий запас, допомагають вірно будувати діалоги, а отже впливають на розвиток зв'язного мовлення.
В нашій роботі театралізація казок використовується в цілях формування зв'язного мовлення, розвиток образного і елементів логічного мислення, уваги, пам'яті, уяви, тонкої ручної моторики дошкільнят з ОНР. Театралізацію казок добре проводити з дітьми середнього і старшого дошкільного віку на подгрупповых (за 30 хвилин) та індивідуальних (по 20 хвилин) заняттях.
Корекційна робота будувалася за принципом ускладнення і включала три етапи:
1 - етап. На заняттях розігрувалися знайомі дітям казки, короткі, з простим сюжетом. Це російські народні казки «Колобок», «Рукавичка», «Солом'яний бичок» т. д.
Завдання першого етапу:
- формування інтересу до театралізованої діяльності та вміння розігрувати знайомі казки за допомогою настільного театру;
- розвиток фразового та діалогічного мовлення;
- прищеплення навичок граматично правильного оформлення висловлювань;
- розвиток уміння з допомогою виразних засобів мови, невербальних засобів спілкування передавати характерні особливості героїв казки;
- формування позитивної самооцінки, образу «Я успішний».
2 - етап. Для цього етапу були обрані невеликі за обсягом казки, з нескладними, але головне незнайомими або недостатньо знайомими дітям сюжетом. Нами були обрані авторські казки: Ст. Степанов «Дорога на млин», Ст. Сутеев «Під грибом» т. д.
Завдання другого етапу:
- збагачення лексики новими словами і словосполученнями;
- формування навичок граматично правильного оформлення висловлювань;
- розвиток вербальної пам'яті, образного мислення, тонкої ручної моторики;
- розвиток вміння використовувати вербальні засоби спілкування для передачі характеру і образу героя;
- спонукати дітей до активної участі в інсценуванні казок;
- виховання бажання створювати декорації, казкові атрибути своїми руками.
3 - етап. На цьому етапі навчання проводилися індивідуальні заняття, де кожен дитина самостійно інсценував казку, озвучуючи всіх її героїв, при необхідності отримуючи допомогу. Для роботи брали казки таких авторів: Ст. Степанов «Кіт-рукодельник», Ст. Сутеев «Паличка-виручалочка» т. д.
Завдання третього етапу:
- розвиток уяви, творчості, навичок імпровізації;
- вдосконалення діалогічної і монологічною промови;
- збагачення лексичного запасу;
- розвиток виразності мовлення та невербальних засобів спілкування;
- розвиток тонкої ручної моторики;
- формування бажання створювати декорації, казкові атрибути своїми руками.