logo1logo2
logo3
k1
k2
k3
k4
k5
k6
k7
k8></a></td>
        </tr>
      
      <tr>
        <td align=

stik logo4 logo5Головна | Заняття | Консультації logo6

Консультації для вихователів.

Розвиток пошуково-мовленнєвої активності дітей на заняттях з ізо діяльності.

Автор: Юминова Олена В'ячеславівна, вихователь, Муніципальне бюджетне освітня установа «дитячий сад загальнорозвиваючого виду з пріоритетним напрямком інтелектуального розвитку вихованців N 69 «Веселка». Р. Набережні Челни, Республіка Татарстан.

Дуже важлива взаємозв'язок занять малюванням з роботою з розвитку мовлення дітей. На заняттях з розвитку мовлення та у вільний час в дитячому садку дітям читають казки, оповідання, розучують з ними вірші. У процесі цієї роботи у дітей розвиваються художньо-образні уявлення, мова, розумові здібності. Ці ж процеси розвиваються у них і в процесі зображення подій, про які вони дізналися з прочитаного. Активізується і їх фантазія. Хлопці прагнуть по-своєму передати казкові і віршовані образи, висловити ставлення до того, що їх здивувало, порадувало, зацікавило. І заняття з образотворчої діяльності в свою чергу сприяють розвитку мовлення дітей, збагачуючи її образними виразами, епітетами, які використовувалися для характеристики, описи тієї чи іншої події, явища.
Коли ми запропонували дошкільнику переказати знайоме твір, казку без опори на наочність, то при виконанні такого завдання він відчував труднощі: переказ був безглуздим, з пропуском важних фактів.
Переказ цієї ж казки з опорою на наочність (ілюстрації) був більш успішним: логічним, докладним, з використанням образних слів і виразів. Це доводить, що засоби виразності книжкової графіки тісно взаємопов'язані з мовленнєвою діяльністю дітей.
Таким чином дуже важливо на заняттях з малювання створювати умови для розвитку пошуково-мовленнєвої активності дітей:

  • Зіставлення ілюстрацій (репродукцій) з літературним описом. Можна використовувати наступні завдання.
  • Дітям показують картинку В. Левітана «золота осінь» і зачитують два-три описи природи. Після прослуховування кожного тексту вони вирішують: чи підходить воно до зображення.
  • Одночасно показують кілька ілюстрацій, потім зачитують два-три описи природи. Після прослуховування кожного діти вибирають відповідне зображення і пояснюють свій вибір.

Якщо не для всіх описів знаходилася відповідна ілюстрація, дітям пропонують подумати, що можна зобразити і як втілити задум в малюнку. Вихователь надає допомогу у виборі сюжету і засобів виразності (колір, техніка, композиція тощо), звертає увагу на ті кошти, які використовували художники.
Якщо до ілюстрацій не підходить жоден з уривків літературних, педагог пропонує дошкільнятам придумати свій опис. Це досить важке заняття і, якщо вони не можуть, вихователь складає розповідь, а діти допомагають «відшукати» образні слова і вирази, що характеризують зображення.

  • Під час прогулянок треба звертати увагу дошкільників на красу природи, гармонію фарб і на особливості виховання різних предметів. Діти помічають, що об'єкти, розташовані далі від нас здаються набагато менше, ніж ті, які знаходяться поруч. Після таких прогулянок можна запропонувати намалювати спостереження в малюнках і скласти розповідь.
  • Також для розвитку пошуково-мовленнєвої активності дітей на заняттях можна використовувати прийом складання «кінострічок», книг по знайомих казок, оповідань. Кожна дитина вибирає один з епізодів і зображує його на окремому аркуші. Потім малюнки розкладають відповідно сюжетом і діти по черзі розповідають про зображеному ними епізоді, використовуючи слова і вирази з тексту. Потім всі малюнки оформлюються у вигляді стрічок або книжок.

 

Поступово треба переходити до індивідуалізації не тільки малюнків і розповідей. Наприклад, можна запропонувати таке завдання: «Придумай історію про сумного (веселого) хлопчика і намалюй її». Під час малювання дитина вирішує не тільки образотворчі завдання, але і придумує свій майбутній розповідь. Коли він його озвучує, малюнок слугує наочною опорою. Багато діти можуть зобразити і передати стан не тільки вигаданого героя, але і своє власне. Наприклад, на тему «Мій настрій» Артем намалював себе сидячим, з його очей капали сльози. Хлопчик прокоментував свій малюнок так: він дивився по телевізору оповідання (казку) про дівчинку, і йому було сумно. Влада передала свою радість, зобразивши квіти, і зафарбувала фон в яскраві, соковиті фарби. На малюнках із зображенням радості діти використовували теплі тони, а смутку і печалі - холодні.

  • Малюнки з особистого досвіду діти супроводжують власними творами («Свято в дитячому садку», «Мій вихідний день вдома», «Мій улюблений місто» тощо). У ході виконання таких завдань дошкільнятам представляється повна свобода творчості.
   
Матеріали, розміщені на сайті, надіслані користувачами, взяті з відкритих джерел і представлені на сайті для ознайомлення. Всі авторські права на матеріали належать їх законним авторам. Використання матеріалів дозволено тільки з письмового дозволу адміністрації сайту.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове