Консультації для вихователів

«Форми і методи роботи у вихованні в дітей понять і цінностей здорового способу життя»

Автор: Журавльова Валентина Борисівна, Муніципальне дошкільний бюджетне освітня установа дитячий садок N2 загальнорозвиваючого виду Моск. обл. р. Шатура.

В даний час і вихователі, і батьки стурбовані проблемою здоров'я дітей. Дуже важливим є формування у дитини правильного ставлення до свого здоров'я, навичок здорового способу життя. Ми знаємо, що в дошкільний період йде становлення найважливіших якостей людської особистості, зокрема, закладаються основні навички по формуванню здорового способу життя. Треба допомогти дітям свідомо ставитися до здоров'я і життя; засвоїти знання про здоров'я і набути вміння оберігати, підтримувати і зберігати його.
В змісті роботи з валеологічної виховання значне місце займає проведення з дітьми занять пізнавального характеру: де я знайомлю дітей з елементарними науковими знаннями про будову організму; з основами першої допомоги при травмах; безпеки поведінки.
Заняття планую і проводжу систематично у відповідності з програмою А .А.Вахрушева Е. Е. Кочемасовой «Здрастуй ,світ»
Зрозуміло, одних знань недостатньо для формування у дітей валеологічної культури, завдання валеологічного виховання вирішую у всіх видах дитячої діяльності. Враховуючи наочно-дієвого і наочно-образний характер мислення дошкільнят, основний матеріал я подаю з допомогою наочних і практичних методів, для цього широко використовую спостереження, обстеження, самообстеження, експеримент і власну продуктивну діяльність дітей.
Насамперед, важливо уточнити знання дітьми назв і місця розташування різних органів чуття і частин тіла взагалі. Цю роботу краще починати з дітьми молодшого дошкільного віку. У своїй роботі я використовувала різні ігри, такі як «Сховай вушка» (носик, очки і т. д.) «Умывалочка», тобто говорила: «Моєму ручки, вушка, вічка, ніжки», малюки імітували рухи, так само використовувала різні ілюстрації, пальчикову гімнастику і пальчикові ігри читала народні потешки, пісеньки. Важливість цього етапу полягає в тому, що у дітей фіксується увага на їх органах почуттів і частинах тіла, закріплюються знання про них.

Старші дошкільники більш активно долучаються до норм здорового способу життя. У захоплюючій наочно-практичної формі я збагачую уявлення дітей про здоров'я, про організмі, його потреби, способи загартовування, про попередження травматизму та різних захворювань. У цьому віці обсяг досліджуваного матеріалу значно збільшується, тематика дитячих досліджень стає більш обширної: «Як влаштована дихальна система?», «Зроби комп'ютер своїм другом», «Як органи людини допомагають один одному?», «Хто з загартуванням дружить, ніколи не тужить», «Літо червоне - для здоров'я час прекрасний», «Вітаміни, корисні продукти і здоровий організм».
Для дослідницької діяльності важливий метод самообстеження. Так
при вивченні зовнішнього вигляду і будови шкіри, діти з інтересом проводили досліди, розглядали шкіру в лупу, вивчали пальцеві малюнки. В процесі роботи хлопці зрозуміли важливість гігієнічних процедур для свого здоров'я У програму таких заходів я включаю завдання дослідницького характеру, які спонукають дітей до самостійної розумової і практичної діяльності, що активізують мислення, творче уяву: «Що робити, якщо забруднилися руки, а води немає?» «Як зробити воду із струмка придатною для пиття?» «Чим допомогти книзі, зіпсованої чорнилом?»
Проводячи «Уроки здоров'я»на теми:«Навіщо тобі очі, вуха і т. д.?»
я пропонувала дітям закрити очі і розповісти, що вони бачать навколо себе. Пропонувала дітям намалювати що-небудь закритими очима. Потім діти самостійно робили висновки, чому їм було важко виконати завдання. Принагідно тут зачіпаються завдання морального спрямування, наприклад, шанобливо ставитися до людей, у яких проблеми із зором, вміння співпереживати, прагне їм допомогти і т. д.

У педагогічному процесі я використовувала дидактичні ігри типу «Визнач по звуку» (який інструмент звучить, який предмет видає звук?); «Вгадай, хто покликав», «Чудесний мішечок», «Що ти їси», «Дізнайся по запаху», «Чий ніс?» та інші.
В результаті, діти самостійно приходили до висновку, що кожен орган почуттів і частину тіла життєво необхідні людині, всі вони допомагають більше дізнатися про навколишній світ.
Після того, як я переконувалася в умінні дитини називати, показувати свої органи чуття і частини тіла, пояснювати, навіщо вони людині, я переходила до наступного етапу.
Я допомагала дітям знайти відповідь на питання про те, як функціонують органи почуттів, як вони влаштовані, якими особливостями володіють. Наприклад: Коли йшлося про частинах тіла - руках, ногах, ми розмовляли про їх будову і функціонування, Задавала питання: « А що було б, якщо б рука не згиналася в лікті, а нога в коліні?»Проводили такі експерименти: «Встань на лавку, не згинаючи ніг у колінах».

Наступним етапом у моїй роботі є оволодіння способами дбайливого ставлення до своїх органів чуття і частин тіла.
Після того як діти на практиці, в житті, переконувалися у важливості органів чуття і частин тіла, я приступала до навчання їх, як треба берегти своє тіло, своїх помічників. Проводила з дітьми бесіди про те, що нам шкодить чи є вороги у мого організму? Серед таких «ворогів» можна виділити щонайменше чотири: бруд, небезпечні предмети, різницю температур, зовнішні подразники (сильний чи слабкий світло, сильний звук). У бесіді можна використовувати вірші К. Чуковського, А Барто, Маяковського та інших поетів.
Мета бесід - викликати у дітей бажання берегти свій організм, навчити їх способам дбайливого ставлення до себе. Щоб зберегти і зміцнити здоров'я, потрібно спробувати навчити дитину керувати своїм організмом.

Велике значення в розвитку пізнавальної активності дитини-дошкільника має сімейне виховання, тому я працюю у тісному співробітництві з батьками наших вихованців ,а щоб зробити
батьків своїми союзниками, я проводжу бесіди ,консультації ,де батьки не тільки здобувають теоретичний матеріал, але і набувають практичні навички щодо проведення з дітьми роботи щодо здорового способу життя (наприклад, гімнастика для очей, різновиди загартовування, оздоровлюючий масаж, сеанс точкового масажу, «подорож в країну цілющих звуків» та ін ). Такий союз сприяє наступності дитячого садка і сім'ї у фізичному вихованні дошкільнят.
Мій досвід дозволяє зробити висновок, що в процесі спільної дослідницької діяльності педагогів, дітей і батьків можна успішно вирішувати завдання формування у дошкільнят умінь і навичок самостійної пізнавальної та творчої роботи, появи і посилення інтересу у дітей до здорового способу життя, підвищення рівня знань з культури здоров'я, навичок взаємодії з дорослими і однолітками.
Методи і прийоми роботи з дітьми по вихованню здорового способу життя.

• розповіді та бесіди вихователя;
• заучування віршів;
• моделювання різних ситуацій;
• розглядання ілюстрацій, сюжетних, предметних малюнків, плакатів;
• сюжетно-рольові ігри;
• дидактичні ігри;
• ігри-тренінги;
• ігри-забави;
• рухливі ігри;
• психогімнастика;
• пальчикова і дихальна гімнастика;
• самомасаж;
• фізкультхвилинки.