Консультації для вихователів

Проблемне навчання в математичному розвитку дітей.

Автор: Данішевська Марина Геннадіївна, вихователь, МДОУ № 54 "Вогник" р. Мурманськ.

Сучасні діти живуть і розвиваються в епоху інформаційної цивілізації, нових комп'ютерних технологій. В цих умовах математика по праву займає дуже велике місце в системі дошкільної освіти. Особливу цінність сьогодні набуває розвиток здатності самостійно і творчо мислити. Математика відточує розум, розвиває гнучкість мислення, вчить логіці. Всі ці якості допоможуть дітям, і не тільки при навчанні математики.
На заняттях з дітьми ми використовуємо найрізноманітніші засоби навчання, але головним з них все-таки вважаємо гру, як основний вид діяльності дітей. З допомогою гри навчання для хлопців стає радісним, захоплюючим і життєво важливою справою, бо гра є частиною їх життя. Гра сприяє розвитку мислення дитини. Вона розвиває уяву і фантазію, творчі здібності дітей.
В молодшому віці ми починали знайомити їх з блоками Дьєнеша, намагалися створити малюкові всі умови для його успішного розумового розвитку. З допомогою логічних блоків Дьєнеша дитина пізнавала властивості предметів - колір, форму, розмір. Використовували в роботі альбом «Блоки Дьєнеша», де дитина відчуває радість творця, спостерігаючи, як під його руками площинні зображення перетворюється на об'ємні предмети.
Познайомили дітей з блоком геометричного матеріалу А. В. Белошистой. Геометричний матеріал стимулює процес розвитку мислення й уяви, необхідні для вирішення будь-яких пізнавальних завдань. Ефективність розвитку математичного мислення на геометричному матеріалі пов'язана з формуванням і розвитком пізнавальних (сенсорних і інтелектуальних) здібностей. Це завдання з лічильними паличками, геометричні рамки, робота по альбому А. В. Белошистой «Після трьох ще не пізно!» і т. д.
Велику увагу в старшому віці приділяємо саме правильного навчання за програмою Л. Р. Петерсон. Навчити маленьку дитину думати можна лише в ситуації, що вимагає осмислення. Це і є проблемна ситуація - ситуація, з якої починається процес роздуми. Усвідомлення труднощів, неможливість вирішити їх звичним шляхом спонукають дитину до активного пошуку нових засобів і способів розв'язання задачі та відкриття світу математики.
Процес постановки і розв'язання проблемної ситуації складається з наступних етапів:
- постановки формулювання проблеми;
- висунення припущень і гіпотез;
- вибору, перевірки, обґрунтування гіпотез;
- підбиття підсумків, висновок.
Для того, щоб правильно поставити і посилено вирішити проблему, необхідно розділяти діяльність педагога і діяльність дитини. Діяльність педагога передбачає створення проблемної ситуації, формулювання проблеми, керування пошуковою діяльністю дітей, підведення підсумків. Діяльність дитини включає в себе «прийняття» проблемної ситуації, формулювання проблеми, самостійний пошук, підведення підсумків.
Організувати пошукову діяльність допомагають різні прийоми вирішення проблемних ситуацій, що враховують ступінь самостійності дітей і міру допомоги дорослого.
Це можуть бути:
- система запитань, переформулювання умов завдання;
- навідні завдання або завдання-підказки;
- ланцюжок навідних завдань:
- готовий варіант рішення.
Вирішуючи проблемну ситуацію, дитина порівнює і зіставляє, встановлює схожість і відмінність. Так він відкриває світ чисел і фігур. Аналізуючи маленькі математичні проблеми, дитина вчиться орієнтуватися в навколишньому світі, проявляти ініціативу, висловлювати власну позицію і приймати чужу. Розвиваються його творчі здібності.

На заняттях і в повсякденному житті при вирішенні логічних завдань ми найчастіше ставимо запитання: «А як ти вважаєш?» «Чому ти зробив так, і не інакше?» «Обґрунтуй свою відповідь» і т. д. Зараз можна придбати багато яскравих барвистих математичних ігор, таких як «Геометрик», «Логічне коло», «Лабіринти», «Збери геометричні фігури», «Геометричний паровозик», «Відгадай» і «Розумне доміно». Вони цікаві для дітей, емоційно захоплюють їх. В ході цих ігор з цікавим математичним матеріалом діти оволодівають вмінням вести пошук рішення самостійно.
Як зробити, щоб пізнаючи математику, дитина досягла успіху? На успішність впливають не тільки зміст пропонованого матеріалу, але і форма подачі, яка здатна викликати зацікавленість і пізнавальну активність дітей. Знання, дані в цікавій формі, у формі розвиваючих ігор, засвоюються дітьми швидше, міцніше і легше, ніж ті, які пов'язані з довгими «бездумними» вправами. При цьому важливо використовувати ігри так, щоб зберігалися елементи пізнавального, навчального та ігрового спілкування. За програмою «Дитинство» використовується дуже багато розвиваючих математичних ігор. Вони представлені в програмі за віком. З їх допомогою уточнюються і закріплюються уявлення дітей про числа, про відносини між ними, про геометричні фігури, про тимчасових і просторових відносинах. Ігри також сприяють розвитку спостережливості, уваги, пам'яті, мислення, мовлення. Вони можуть видозмінюватися в міру ускладнення програмного змісту, а використання наочного матеріалу дозволяє не тільки урізноманітнити гру, але і зробити її привабливою для дітей. Оволодіння правилами гри відбувається поступово. Початкове ознайомлення дітей з новою грою відбувається згідно з «законами» дидактики. Пояснюються правила, розкривається ігрове завдання, визначає ігрові ролі, обговорюється «ігровий» результат. При навчанні математики використовуються не тільки настільні, але й словесні ігри: «Навпаки», «Літає - не літає», «Буває - не буває», «Назви числа більше (менше)», «Хто знає, хай знає, нехай далі вважає», «Поглянь навколо», «Що далеко, що близько». А ось гра «Так чи ні» дає можливість виконати дуже багато різноманітних завдань. У грі використовуються питання - пастки, наприклад: «П'ять груш більше, ніж п'ять яблук? Тиждень починається з вівторка? У квадрата п'ять кутів?» В результаті розвиваючих ігор дошкільнята не тільки вдосконалюють лічильну та вимірювальну діяльність, отримують елементарні математичні уявлення, але і стають кмітливішим, впевненіше у міркуваннях, у комбінуванні різних методів при вирішенні нестандартних завдань. Завдання на кмітливість, задачі - жарти, задачі - пастки використовуються не тільки для розваги, але і більшою мірою - для навчання. Цікаво проводити заняття з математики у формі гри, потрапили на острів помилок, математичних загадок, втрачених чисел і т. д. Це і цікаві завдання по казках, наприклад: Скільки ліжок у казці «Три ведмедя», «Курочка Ряба», яке за рахунком розбилося яйце і т. д. На острові втрачених чисел - ігри, змістом яких є знаходження числа, цифри або заданого кількості.
Ігри сприяють формуванню і вдосконаленню загальних розумових здібностей: логіки думки, гнучкість розумового процесу, кмітливості і кмітливості, просторових уявлень.
Велику увагу приділяємо роботі з батьками: це бесіди про те, як в ігровій формі займатися математикою будинку, це консультації: «Математика - це цікаво», «Дитина у світі чисел», «Готуємо дітей до школи» і т. д. Це і наступність дитячого садка і школи, ми часто з дітьми відвідуємо відкриті уроки з математики.
Діти можуть вже в дошкільному віці без перевантажень і напруги засвоїти багато чого з того, чого раніше вони починали вчитися тільки в школі. А чим більше підготовленим прийде дитина в школу - мається на увазі навіть не кількість накопичених знань, а саме готовність до розумової діяльності, зрілість розуму - тим успішніше, а отже, щасливішою буде для нього початок цього дуже важливого для кожної людини періоду шкільного дитинства. І ми, дорослі, повинні зробити подорож дитини в світ чисел і геометричних фігур захоплюючим і корисним.

Література
1. Белошиста Н.В. Математика і конструювання для дітей від 3 до 4 років. - Мурманськ: МОИКПРО, 2000.
2. Волкова С. В., Столярова Н.Н. Розвиток пізнавальних здібностей дітей на заняттях з математики. - Спб, 2000.
3. Єрофєєва Р. Е. Математика очима дітей, батьків і педагогів// Дошкільне виховання. - 2007. - N 5.
4. Матюшкін А. М. Проблемні ситуації в мисленні та навчанні. -СПб.: Дитинство-Прес, 2000.
5. Суворова О. В. Математика в проблемних ситуаціях для маленьких дітей. - СПб.: Дитинство-Прес, 2004.

Анотація
Стаття про проблемному навчанні математики, про користь розвиваючих ігор. Це підсумок моєї роботи з дітьми за програмою Л. Р. Петерсон і використанні методики А. В. Белошистой, доктора педагогічних наук, професора кафедри дошкільної та початкової освіти Мурманського Державного Гуманітарного Університету.