Консультації для вихователів.

Вплив творів усної народної творчості на мовленнєвий розвиток дітей молодшого дошкільного віку.

Автор: Заворохина Лариса Миколаївна, вихователь, Муніципальне бюджетне дошкільна освітнє установа дитсадок нагляду і оздоровлення «Журавушка», Сургутський район, р. Лянтор.

Поряд з пошуком сучасних моделей виховання і розвитку дітей, необхідно відродити кращі зразки народної педагогіки.
Фольклор - одне з дієвих яскравих засобів її, що таїть величезні дидактичні можливості.
Застосування усної народної творчості можливо лише при широкому включенні в життя дітей молодшого дошкільного віку творів словесного фольклорного творчості російського народу різних жанрів і різнобічному використанні їх у педагогічному процесі.
Виходячи з цього, знайомство дітей з фольклорними творами сприяє розвитку їх мовлення, поповненню і збагачення їх словникового запасу.
Звернення до добре знайомим, коханим дітьми жанрами фольклору (наприклад, колискова пісня) забезпечує ефективність формування самостійної промови дошкільнят.
Використання всіх доступних дітям жанрів російського фольклору у розвитку, вихованні та навчанні молодших дошкільнят дозволяє дітям здобувати необхідні вміння та навички для використання в мовленнєвому спілкуванні, театралізованих, сюжетних іграх.
У своїй роботі, спочатку, абсолютно інтуїтивно, а згодом усвідомлено, я стала активно використовувати плоди народної творчості. Називаю ці твори плодами не випадково, адже це те, що зародилося, складалося і перевірялося часом, проросло й визріло, ввібравши знання і мудрість багатьох поколінь.
Через усну народну творчість дитина не тільки опановує рідною мовою, але і, освоюючи його красу, лаконічність залучається до культури свого народу, отримує перші враження про неї.
         Твори російського народного мистецтва через особливу форму відношення до сприйнятої дійсності, через багату тематику, зміст різносторонньо впливають на дитину, учать образно мислити, в звичайному предметі або явищі бачити незвичайне, закладають основи естетичної культури, формують пошану до результатів діяльності багатьох поколінь і уміння творчо застосовувати отриманий досвід в нестандартних ситуаціях.
На цьому віковому етапі дослідники відзначають великий інтерес дітей до творів усної народної творчості. Визначено вплив творів словесної творчості народу на образність і виразність мові дітей. Виявлені можливості формування творчих умінь в процесі освоєння художніх мовних образів творів фольклору, шляхи розвитку рідної мови за допомогою словесної творчості народу.
          Народ - неперевершений вчитель мови дітей. Ні в яких інших творах, крім народних, ми не знайдемо такого ідеального розташування труднопроизносимых звуків, такого дивно продуманого відомості поруч слів, мало відрізняються один від одного за звучанням.
Наприклад: «Був бик тупогуб,
тупогубенький бичок,
у бика білого губа
була тупа»;

«Зшитий ковпак
не по - колпаковски,
треба його переколпаковать,
хто його переколпакует,
тому полколпака гороху».

Доброзичливе жартування, тонкий гумор потішок, дражнилок, лічилок - ефективний засіб педагогічного впливу, хороше «ліки» проти ліні, боягузтва, упертість, примхи, егоїзму.
Я вважаю, що для розвитку мовлення дитини слід ширше використовувати фольклор у всіх його формах. Для молодших дошкільнят - це, насамперед, казки, заклички, потішки, загадки.
В усній народній творчості, як ніде більше збереглися особливі риси російського характеру, притаманні йому моральні цінності, уявлення про добро, краси, правди, хоробрості, працьовитості, вірності. Все це ми можемо побачити в російських народних казках. Саме вони є прекрасним матеріалом для навчання дітей молодшого дошкільного віку розвитку мовлення.
Персонажі казок добре знайомі дітям, їх риси характеру яскраво виражені мотиви вчинків зрозумілі. Мова казок дуже виразний, багатий образними порівняннями, має нескладні форми прямої мови. Все це дозволяє залучити дитини в активну мовленнєву роботу.
У своїй роботі я використовую театралізовані ігри, ігри-драматизації, сюжетні ігри на теми знайомих дітям фольклорних творів. Вони проходять по відомому дітям сюжетом, але залишають малюкам простір для творчості, імпровізації.
       
         Ігри - імпровізації виховують позитивні риси характеру дітей, урізноманітнюють дитяче дозвілля, формують фантазію, розширюють словник, допомагають зробити мовлення дітей більш виразною, вчать їх користуватися прямої і непрямої монологічної і діалогічної промовою.
Знайомство дитини з художньою літературою починається з мініатюр народної творчості - потішок, пісень, хороводів. Потім діти захоплено слухають народні казки. Глибока людяність, гранично точна моральна спрямованість, живий гумор, образність мови - особливість цих фольклорних творів-мініатюр.
Ось що писав про силу слова К. Д. Ушинський: «Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п'є духовне життя й силу з рідної груді рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити її жоден природознавець, воно знайомить її з характером людей, що його оточують, з суспільством, серед якого вона живе, з його історією та прагненнями, як не міг би ознайомити жоден історик; воно вводить її в народні вірування, в народну поезію, як не міг би ввести жоден естетик; воно, нарешті, дає такі логічні поняття й філософські погляди, яких, звичайно, не міг би повідомити дитині жоден філософ».
У цих словах великого педагога вказано не тільки очікуваний результат засвоєння рідної мови, але і метод його вивчення: довіра «мови-вчитель», який «не тільки навчає багато чого, а й навчає напрочуд легко, за якимось недосяжно облегчающему методом».
         
         Таким чином, допомагаючи дітям опанувати мовою творів усної народної творчості, педагог виконує і завдання виховання, та завдання розвитку і завдання освіти кожної дитини.