Консультації для вихователів.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ по темі
«Самоосвіта як один із шляхів підвищення професійної майстерності педагогів».

Автор: Юлія Сергіївна Біляївських, заступник завідувача з НВР МАДОУ «Дитячий садок N 6» р. Пермі.

Мета консультація: Вдосконалення навичок самостійної роботи із самоосвіти педагогів.
Завдання:

• Розкрити сутність процесу самоосвіти, гостру необхідність самоосвіти в сучасних умовах.
• надання методичної допомоги педагогам в умінні працювати з навчальною, довідковою, науково-методичною літературою, виділяти головні, ключові поняття у будь-якому інформаційному матеріалі, складати опорні схеми, плани.

Планований результат:
Усвідомлення педагогами необхідності в постійній самоосвіті, формування певних умінь.
План консультації:
1. Самоосвіта як один із шляхів підвищення професійної майстерності педагогів.
2. Організація роботи із самоосвіти.
3. Результати самоосвіти.
4. Рефлексія.
Література:
Біла К. Ю. Самоосвіта педагогів ДНЗ. / Довідник старшого вихователя. N 2, 2007. с .37.
Дошкільне виховання № 2, 2008 с. 97
Короткина О. Як організувати роботу з самоосвіти. /Дошкільне виховання. N 8, 2004, с. 36
Матеріали интернт-сайтів по проблемі самоосвіти

КОНСУЛЬТАЦІЯ
Я відчуваю себе в праві сказати:
хай живе самоосвіта у всіх областях!..
Тільки ті знання міцні і цінні, які ви здобували самі,
спонукувані власною пристрастю.
Всяке знання має бути відкриттям, яке ви зробили самі...
К. І. Чуковський

1. Самоосвіта як один із шляхів підвищення професійної майстерності педагогів.
Якість дошкільної освіти визначається безліччю факторів, одним з яких є безперервне підвищення рівня теоретичної підготовки та професійної майстерності педагогів. Важливу роль при цьому має систематичне, самостійне ознайомлення вихователів та інших фахівців ДНЗ з новітніми досягненнями педагогіки, з передовою практикою роботи інших навчальних закладів, в також вивчення програмно-методичних матеріалів і нормативно-правових документів. Як ви розуміння, що таке самоосвіта?
Різні джерело дають наступні визначення:
Самоосвіта - це цілеспрямована пізнавальна діяльність, керована самою особистістю для придбання системних знань у якій-небудь області науки, культури і т. п. Ожигова дає таке визначення: самоосвіта - це придбання знань шляхом самостійних занять без допомоги викладача.
Самоосвіта - це цілеспрямована робота педагога з розширення і поглиблення своїх теоретичних знань, удосконалення наявних та набуття нових професійних навичок та умінь у світлі сучасних вимог педагогічної та психологічної наук.
Педагог повинен протягом навчального року або іншого періоду часу поглиблено займатися проблемою, вирішення якої викликає певні труднощі або яка є предметом його особливого інтересу.
Самоосвіта педагога є необхідна умова професійної діяльності. Суспільство завжди пред'являло, і буде пред'являти до вчителя найвищі вимоги. Для того, щоб вчити інших, потрібно знати більше, ніж всі інші. Педагог повинен знати не тільки свій предмет, володіти методикою його викладання, але і мати знання в довколишніх наукових галузях, різних сферах суспільного життя. Педагог повинен вчитися всьому постійно, тому що в особах його вихованців перед ним кожен рік змінюються тимчасові етапи, поглиблюються і навіть змінюються уявлення про навколишній світ. Здатність до самоосвіти не формується у педагога разом з дипломом педагогічного Вузу. Ця здатність визначається психологічними та інтелектуальними показниками кожного окремого вчителя, але не меншою мірою ця здатність виробляється в процесі роботи з джерелами інформації, аналізу і самоаналізу, моніторингу своєї діяльності та діяльності колег.

Однак, як би не були високі здібності педагога до самоосвіти, не завжди цей процес реалізується на практиці. Причини, які найчастіше називають педагоги - це відсутність часу, брак джерел інформації, відсутність стимулів та ін. Але це всього лише прояв інертності мислення і промисловості розуму, так як самовдосконалення повинно бути невід'ємною потребою кожного педагога. Визначимо складові цієї потреби, мотиви, які спонукають педагога до самоосвіти:
• Щоденна робота з інформацією. Готуючись до заняття, виступу, батьківським зборам ін. у педагога виникає необхідність пошуку й аналізу нової інформації
• Бажання творчості. Педагог - професія творча. Творча людина не зможе з року в рік працювати по одному і тому ж пожелтевшему поурочним планом або сценарієм, читати одні і ті ж доповіді. Повинно з'явитися бажання більшого. Робота повинна бути цікавою і доставляти задоволення.
• Стрімке зростання сучасної науки. Особливо психології і педагогіки. В епоху автомобілів негоже користуватися возом.
• Зміни, що відбуваються в житті суспільства. формують образ педагога як «несучасної людини»
• Конкуренція. Не секрет, що багато батьків, приводячи дитину в дитячий сад стурбовані тим, що за вихователь буде працювати з їх дитиною.
• Громадська думка. Педагогу не байдуже, вважають його «хорошим» або «поганим». Поганим педагогом бути образливо.
• Матеріальне стимулювання. Категорія педагога, думка атестаційної комісії, премії, надбавки, а може бути навіть звання та урядові нагороди - все це залежить від кваліфікації та майстерності вчителя. Без постійного засвоєння нових знань цього не домогтися.
• Інтерес. Вчитися просто цікаво. Кажуть: «Лікаря - зцілися сам!» Як людина, яка щодня вчить, не буде постійно вчитися. Чи має право він тоді взагалі бути педагогом?
Джерела самоосвіти.
В чому полягає суть процесу самоосвіти?
Педагог самостійно здобуває знання з різноманітних джерел, використовує ці знання в професійній діяльності, розвитку особистості та власній життєдіяльності. Які ж ці джерела знань, і де їх шукати?
• Телебачення
• Газети, журнали
• Література (методична, науково-популярна, публіцистична, художня та ін)
• Інтернет
• Відео, аудіо інформація на різних носіях
• Платні курси
• Семінари та конференції
• Майстер-класи
• Заходи з обміну досвідом
• Екскурсії, театри, виставки, музеї, концерти
• Курси підвищення кваліфікації
                       2. Організація роботи із самоосвіти.
Важливою умовою самоосвіти є правильно організована і проведена робота по самоосвіті. На жаль, не завжди і не всі педагоги володіють навичками самостійної роботи, найбільш часто виникають такі проблеми:
- не можуть визначитися з темою самоосвіти, виділити її актуальність
-не можуть правильно сформулювати тему самоосвіти
- при підборі літератури губляться в її достатку. Важко правильному виборі
- при роботі з методичною літературою не можуть глибоко осмислити прочитаний матеріал
- не можуть сформулювати мету і завдання роботи
(педагоги пропонують свої рішення позначених проблем)

3. Результати самоосвіти.
Що дає самоосвіта? (думка учасників семінару)
Самостійна робота по самоосвіті дозволяє поповнити і конкретизувати свої знання, здійснювати глибокий і детальний аналіз виникають у роботі з дітьми ситуацій. Педагог зі стажем має можливість не тільки поповнити скарбничку своїх знань, але й знайти ефективні, пріоритетні для себе прийоми розвиваючої роботи з дітьми та батьками, оволодіти елементарної діагностичної та дослідницькою діяльністю. Крім того, у педагогів розвивається потреба в постійному поповненні педагогічних знань, формується гнучкість мислення, вміння моделювати і прогнозувати виховно-освітній процес, розкривається творчий потенціал.
Результат
Кожна діяльність безглузда, якщо в її результаті не створюється певний продукт, чи немає яких-небудь досягнень. Якими можуть бути результати самоосвіти?

• Підвищення якості проведеної роботи з дітьми;
• Розробка конспектів. Програм, сценаріїв, посібників
• Доповіді, виступи
• Розробка дидактичних матеріалів, наочності
• Розробка та проведення відкритих занять за власними технологіями
• Проведення семінарів, консультацій, майстер-класів
• Узагальнення досвіду роботи з досліджуваної проблеми (теми) і ін

Також результатами самоосвіти є професійна компетентність, високий загальнокультурний рівень педагога.