Консультації для вихователів

Роль методичної роботи викладача коледжу у формуванні професійної культури майбутнього вихователя

Автор: О. В. Дмитрієва, викладач-методист вищої категорії Астраханського соціально-педагогічного коледжу.

Ефективність професійної освіти майбутнього вихователя залежить від цілеспрямованого формування професійних компетенцій на практиці в дошкільному освітньому закладі. На педагогічній практиці в ДНЗ студенти педагогічного коледжу вперше отримують досвід роботи в ролі вихователя, вперше повною мірою стикаються з усіма вимогами, що висуваються до педагога, отримують оцінку своєї педагогічної діяльності, що активно впливає на формування професійної свідомості. Якість підготовки майбутніх вихователів залежить від правильно організованої методичної роботи в дошкільному закладі. Методична робота викладача заснована на досягненнях науки і передового педагогічного досвіду передбачає систему взаємозв'язаних заходів, спрямованих на оволодіння технологіями виховання та навчання дошкільнят, розвиток педагогічної техніки у студентів, формування професійної самосвідомості.
Успішності методичної роботи викладача сприяють педагогічна діагностика, тобто система методичних заходів, без яких не можна оптимально керувати педагогічними процесами, визначати сутність явищ у сфері педагогічної діяльності. Призначення педагогічної діагностики - дати педагогові оперативну і надійну інформацію про те, як переплітаються у взаємодії зі студентами багато причин, які з них в цей момент досягають критичних значень. Діагностика дозволяє викладачеві-методисту:
•об'єктивно оцінити проміжні і кінцеві результати педагогічної практики;
•визначити перспективи створення найбільш сприятливих умов для розвитку студентів на практиці в ДНЗ;
•врахувати при організації методичної роботи не тільки проблему взаємодопомоги в оволодінні професійними компетенціями студентами, але й аспекти психологічної сумісності підгрупи студентів, що проходять практику в ДНЗ;
•забезпечити тісний взаємозв'язок практичної роботи з теоретичними знаннями студентів;
•забезпечити оптимальне планування методичної роботи викладача-керівника практики в ДНЗ.
Правильно підібрані форми методичних заходів дозволяють глибоко вивчити особистості студентів у професійній обстановці, педагогічну діяльність педагогів та студентів всередині конкретного дошкільного закладу, педагогічне спілкування студентів з дітьми дошкільного віку, з педагогами-вихователями.
Особистість кожної людини є складним психологічним і соціальним утворенням. Розглядати її потрібно з різних сторін, у всьому різноманітті проявів, станів і особливостей. Одне із завдань викладача-методиста допомогти студенту визначити перспективи, шляхи і способи його професійного розвитку. Діагностичні тести проводяться як при знайомстві зі студентами, так і на певних етапах навчального процесу, щоб простежити динаміку розвитку особистості студента-практиканта (зазвичай в кінці навчального року). Обробку даних проводить сам викладач, після чого організовується бесіда зі студентами, де вони знайомляться тільки з тими результатами, які впливають на саморозвиток особистості.
Згідно сучасним теоретичним уявленням в структуру педагогічної діяльності входять три основних компоненти: педагогічні завдання; педагогічні засоби і способи вирішення поставлених завдань; аналіз і оцінка власних педагогічних дій. Вивчається досвід роботи вихователів груп ДНЗ, в яких організується педагогічна практика. Оцінюється якість роботи педагогів, їх здатності до передачі досвіду студентам. Дана робота дозволяє визначити зміст консультацій, визначити матеріал методичних рекомендацій.
Коли студенти проводять пробні заняття з дошкільнятами, перед спільним аналізом заняття пропонується зробити попередній самоаналіз, що сприяє розвитку рефлексії, допомагає студентові впоратися з початковими труднощами. Під час аналізу діяльності студента також враховуються організаційний, змістовий, методичний та психологічний аспекти. Компоненти кожного аспекту виділяються з урахуванням особливостей студентів і їх підопічних дітей, цілями дослідної роботи студента. Аналіз даної роботи проводиться на консультаціях у дошкільному закладі, відразу після виконання завдання практики. Він дозволяє виявити позитивні і негативні сторони діяльності практиканта. Перфокарта оперативного контролю допомагає побачити роботу викладача і студентів при вирішенні комплексу завдань, порівняти педагогічну діяльність кожного студента, заздалегідь попередити труднощі в практичній діяльності студента.
Культура спілкування студента, майбутнього педагога, є показником того, як, яким чином, за допомогою яких найбільш відповідають вирішенню конкретних педагогічних завдань і способів, вдається реалізовувати спільні соціально значущі принципи навчання та виховання. Чим ширше діапазон застосовуваних прийомів і засобів спілкування, тим більш високий рівень культури майбутнього педагога. Спілкування є важливим засобом здійснення педагогічного процесу в ДНЗ. Підсумком навчальної та практичної діяльності виступає контроль зроблених студентом навчальних досягненні, оцінка того, чого його вдалося навчити. В області контролю також можна відзначити резерви його вдосконалення в творчому плані.
Результатом навчальної діяльності є не окремі, фрагментарні знання, дії, оцінки, а цілісні можливості особистості до продуктивної праці, до вирішення професійних завдань. Цьому сприяють творчі звіти студентів з вирішення професійних проблем з захистом власної позиції, відстоюванням власної думки у вигляді рефератів, аналітичних довідок.
Широке поширення в методичній роботі викладача отримала рейтингова система контролю практичних досягнень. Вся суть рейтингової системи в педагогічному сенсі полягає в тому, що в ній принципово відсутній примус до роботи і жорстка конкуренція між студентами. Кожен вибирає для себе підходящу йому, свою «дистанцію», але в її рамках домагається високих результатів, ніж студенту допомагає викладач. Рейтингова таблиця дозволяє виділити всі види діяльності, що проводяться студентами на практиці в ДНЗ, оцінити роботу практиканта протягом всього дня практики, семестру, навчального року.
Важлива увага приділяється питанням планування студентами професійної діяльності на практиці. Готовність до планування визначає готовність до свідомої роботи. Якщо студент не зможе навчитися планувати, то він здатний діяти тільки за шаблоном, поданим ззовні, в той час, як цілі вжитих дій, їх послідовність, норми оцінки залишаться для нього малозрозумілими.
У творчому плануванні зростає роль викладача, тонко направляючого уяву студента в певне технологічне русло. Студенти під керівництвом викладача-методиста створюють «педагогічну скарбничку» діагностичних методик дошкільників за всіма розділами програми виховання і навчання в дитячому саду, підбирають конспекти занять, ігор, трудової діяльності. Таким, чином, дидактичний матеріал на практиці розглядається як зростаюче ускладнення знань, отриманих на теоретичних уроках в коледжі. Студент набуває нові необхідні знання в процесі практичної роботи з дітьми, вчиться правильно поставити мету дій у відповідності з об'єктивними законами і готівкою обставинами; у відповідності з ситуацією, метою і умовами визначити конкретні способи і засоби дій у процесі діяльності; обробити результати, удосконалити завдання і, нарешті, досягти мети. Від студентів вимагається самостійно визначати місце і мету власної професійної діяльності у відповідності з цілями і завданнями дипломної роботи.
Оцінка результативності роботи студента на педагогічній практиці в дошкільному закладі передбачає:
- вивчення студентами технологій навчання дітей дошкільного віку, введення їх в наступну практику.
- різноманітність форм взаємодії студентів і викладачів, серед яких провідними стають різноманітні форми спільної науково-дослідної роботи, консультування;
- побудови служби супроводу викладача і студента.

По мірі реалізації плану практики повністю комплектується навчально-методичний комплекс викладача-методиста: план завдань, діагностичні матеріали, методичні рекомендації з написання випускний кваліфікаційної роботи, навчальні посібники для студентів, навчально-методичні матеріали для проведення роботи з дошкільниками, опис відповідних освітніх технологій; контрольні завдання, призначені для відстеження і корекції освітнього процесу.
Основними критеріями оцінки результатів роботи викладача-методиста в ДНЗ є наступні:
-ступінь сформованості професійно-педагогічних компетенцій студентів-практикантів;
-рівень теоретичного осмислення студентами своєї практичної діяльності (її завдань, змісту, методів, результатів, труднощів);
-рівень професійної і громадської спрямованості майбутніх педагогів (інтерес до педагогічної професії, любов до дітей, активність, відповідальне та творче ставлення до роботи).