Консультації для вихователів.

«Виховання екологічного мислення дітей дошкільного віку методом спостережень у природу»

Автор: Мельникова Клавдія Аркадіївна, вихователь, Муніципальне Дошкільний навчальний Заклад Дитячий садок N 296, р. Уфи.

Бережіть ці води, ці землі.
Навіть малу билинку люблячи,
Бережіть всіх звірів всередині природи.
Вбивайте лише звірів всередині себе...

Екологічне виховання - це виховання моральності, духовності, інтелекту. Людина і природа: філософи, поети, художники всіх часів і народів віддали данину цій вічній і завжди актуальної теми. Але, мабуть, ніколи вона не стояла так гостро, як у наші дні, коли загроза екологічної кризи, а може бути, і катастрофи, що нависла над людством і проблема екологізації матеріальної і духовної діяльності людини стала життєвою необхідністю.
Природа своєрідно реагує на насильницьке вторгнення людини в її територію: на планеті стрімко зникають різні види тварин і рослин, а звільнені місця заповнюються шкідливими і небезпечними організмами.
Століттями людина був споживачем по відношенню до природи: жив і користувався її дарами, не замислюючись про наслідки. І у нас виникло бажання охороняти природу від її невиправдано варварського знищення та забруднення, виховувати в людях дбайливе ставлення до неї. І починати потрібно з самих маленьких. Саме в дошкільному віці засвоєння основ екологічних знань найбільш продуктивно, так як малюк сприймає природу дуже емоційно. Як щось живе. Вплив природи на дитину величезна: вона зустрічає малюка морем звуків і запахів, таємницями і загадками, змушує зупинитися, придивитися, задуматися. Краса навколишнього світу породжує почуття прихильності до того місця, де народився і живеш, і, в кінцевому рахунку, любов до Батьківщини. « Рибі - вода, пташці - повітря, звірові - ліс, степ, гори. А людині потрібна Батьківщина. І охороняти природу - значить охороняти батьківщину». Так писав російський письменник Михайло Пришвін.
Розкрити перед дитиною красу природи і навчити побачити її - справа складна. Для цього педагог сам повинен уміти жити в гармонії з природою, а діти повинні бути готові наслідувати кожен його рух. Діти дуже спостережливі і уважні до слів педагога, добре відрізняють позитивне і негативне в діях дорослих. Екологічна вихованість, щира любов до природи означає не лише певний душевний стан, сприйняття її краси, але і її розуміння і пізнання.
Природа - великий учитель. Вона подає нам уроки мудрості, вчить справедливості, праці, терпіння, скромність, чистоті.
І в наші дні, коли світ знаходиться на межі екологічної катастрофи, екологічне виховання, як ніколи, є однією з найактуальніших проблем сучасності.
Щоб зберегти природу на планеті, потрібні освічені люди. Від них залежатиме її доля. І перші основи екологічного виховання повинні закладатися нами - дошкільними працівниками. З прийняттям законів Російської Федерації «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про освіту» створені передумови правової бази для формування системи екологічної освіти населення. Зазначені документи передбачають створення в регіонах країни системи безперервного екологічного освіти, першою ланкою якої є дошкільна.
Екологічне виховання не може здійснюватися однаково по всій Росії. Його зміст значною мірою залежить від природних умов території, на якій ми живемо, на якій розташовано дошкільний заклад.
Республіка - це край привільних степів і лісів, повноводних річок і світлих озер, родючих рівнин і гірських масивів, багатих різноманітними корисними копалинами. Сформовані століттями традиції, звичаї та побут башкирів сприяли збереженню унікального природного багатства Башкортостану. Культ природи простежується в стародавньому башкирському епосі «Урал-батир», де герой, мріючи про щастя свого народу, бився зі злими силами за живу воду, яка повинна була принести землі башкир безсмертя. Все це дуже символічно. Природа Башкортостану - колиска башкирської нації, природна основа життя людей.
Але сучасна цивілізація здійснює небачений тиск на природу. Гостро постають проблеми щодо збереження землі і повітря, лісів та водойм, тваринного світу. Природні умови нашого регіону впливають на зміст екологічного виховання дітей. Як виховати в дитині співчуття, співчуття до природи? Як навчити його охороняти природу? Пошук відповідей на це питання привели нас до поглибленого вивчення цієї проблеми. Ми, педагоги, повинні допомогти дитині усвідомити те, що людина, тварина, рослина - всі ми частина природи і складаємо з нею єдине ціле, незважаючи на наші розбіжності. Те, що людина завдає шкоди природі - завдає шкоди і самому собі.
Важливим аспектом екологічного виховання є спостереження. Пізнання природи можна лише при безпосередньому спілкуванні з нею, яке відбувається як правило під час прогулянок. Необхідно навчити дітей бачити красиве, неповторне, загадкове в самій маленькій частці природи. З цією метою нами розроблена картотека спостережень за живою і неживою природою. До кожного спостереження підібрано художнє слово. Це дозволяє краще засвоїти побачене. За допомогою спостережень дитина пізнає не тільки зовнішні параметри об'єктів природи, але й зв'язок із середовищем. У процесі спостереження за можливості активізуються різноманітні аналізатори: зорові, слухові, нюхові. Сприйняття супроводжуються роботою мислення дитини.
Нами розроблено план-проект спостереження за берізкою протягом усього року. Діти мають можливість спостерігати за сезонними змінами в житті дерева. Вони сприймають дерево як жива істота, рівне людині. Таке ставлення допомагає закладати основи екологічно грамотного, дбайливого ставлення до природи і деревам як її частини.
Малюк, в житті якого було б своє, «особисте», дерево і який хоча б якось сказав: «Здрастуй, деревце!», буде відноситься до природи дбайливо і уважно. Він зможе насолоджуватися красою крапельки роси на листку, першим распустившимся квіткою, запахом дощу і листя, зрозуміє як крихкий світ природи і як він залежить від дій людини.
Численні, цікаві спостереження в природі допомагають нам формувати у дітей ставлення співчуття до представників рослинного і тваринного світу. Завдяки заняттям з екології діти вчаться аналізувати, правильно ставити запитання, доводити свою точку зору, виявляти найважливіше. Основним завданням наших занять з екологічного виховання є розкриття екологічних зв'язків. Якщо розкриваються різноманітні і досить складні зв'язки, що існують у природі, теоретичний рівень матеріалу підвищується, пізнавальні завдання ускладнюються і це сприяє розвитку інтересу у дітей. Без розкриття зв'язків про взаємодію людини і природи неможливе повноцінне екологічне виховання. Систематизуються знання про об'єкт (будова, особливості, що допомагає жити? Як захищається, чим харчується). У старшій групі ми стали показувати на 1-2 об'єктах, що без них не може обійтися природа. Об'єкти природи розглядаються з різних сторін: комарі - добре, комарі - погано; кропива - добре, кропива - погано і т. д. природні фактори також розглядаються з двох позицій: добрі в одному випадку і злі в іншому (сонце, вода). В ході цих занять розповідаємо дітям про біди атмосфери і що цим бідам сприяє.
Для дослідницької роботи в нашій групі створена лабораторія «Юний еколог». «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути», - говорить народна мудрість. Дитина - природний дослідник навколишнього світу. Світ відкриває дитині через досвід особистих відчуттів, дій, переживань. Чим більше дитина бачила, чув і пережив, чим більше він знає і засвоїв, чим більшою кількістю елементів дійсності він має у своєму досвіді, то більша і продуктивніше за інших умов буде його творча діяльність. Як показала практика, дослідницька робота викликає величезний інтерес у дітей. У нашій лабораторії є багато для задоволення дитячої допитливості. Самими цікавими предметами є мікроскоп, лупа, пісочний годинник. Для проведення дослідів з водою, повітрям, з грунтом є різні колби, пробірки, трубочки, дзеркала, термометри, вертушки. А також інші предмети і матеріали (сипучі і не розчиняються). У кожному досвіді ми розкриваємо причину спостережуваного явища, підводимо дітей до суджень, умовиводів. Уточнюємо їх знання про властивості і якостях об'єктів природи (про властивості снігу, води, рослин, про їх зміни). Досліди сприяють формуванню у дітей пізнавального інтересу до природи, розвиває спостережливість, розумову діяльність.
«День, проведений дитиною серед гаїв і полів. Замінює багато тижнів на навчальній лаві», - писав Ушинський К.. екскурсія - найважливіша форма екологічного виховання дітей дошкільного віку. Перевага екскурсій в тому, що вони дозволяють в природній обстановці познайомити дітей з об'єктами і явищами природи. Вони бачать красу навколишньої природи, що викликає глибокі переживання. На екскурсіях ми знайомимо дітей з рослинами, що сприяє утворенню первинних уявлень про взаємозв'язки в природі.
Наші діти виявляють великий інтерес до ознайомлення з рідним Башкортостаном. Різноманітна і багата природа Башкортостану: гори і степи, багато річок і озер. Це край найрізноманітніших лісів, які таять в собі багато запитань. Республіка багата не тільки природними ресурсами. У ньому багато скверів і парків, пам'ятників і музеїв. Знайомлячи дітей з красою Башкортостану, ми часто відвідуємо з дітьми Ботанічний сад, Лимонарий, «Музей лісу», «Центр екології» і т. д.
Екскурсії в ліс, парк, на галявину привертають увагу дітей. На екскурсії у дітей розвивається спостережливість, інтерес до вивчення природи. Краса природи викликає у дітей глибокі переживання. Незабутні враження, сприяє розвитку естетичних почуттів. На цій основі формується любов до рідної природи, бережливе ставлення до неї, любов до рідного Башкортостану.
Важливе місце в системі накопичення кожним дитиною особистого досвіду екологічно правильного взаємодії з природою найближчого оточення, безпечного як для дитини, так і для самої природи, у відповідності зі своїми інтересами, схильностями, рівнем пізнавального розвитку відводиться створенню на території дитячого садка екологічної стежки і організації на ній роботи з дітьми. Екологічна стежка дозволяє виховувати дитину через природу, формувати високу екологічну культуру поведінки у природному середовищі, виховувати гуманне ставлення до природи, формує систему екологічних знань та уявлень, розвивати естетичні почуття, брати участь у посильній діяльності по догляду за рослинами і тваринами, з охорони і захисту природи.
Однією з умов успішного виховання, основ екологічної культури, є робота не тільки з дітьми, але і з їх батьками. З цією метою, крім загальноприйнятих форм роботи з батьками ми залучаємо батьків до різних видів спільної діяльності з дітьми: виготовлення виробів з природного матеріалу для виставок , збирання матеріалу для колекцій, спільних свят. Пропаганда екологічних занять - це формування екологічного світогляду, практичних навичок природокористування, екологічної культури батьків, які є для дітей найбільшими авторитетами.
Під час подорожі по екологічній стежці: діти грають, експериментують, спостерігають, вчаться не просто дивитися, а й бачити те, що їх оточує. Розповідати про свої враження, орієнтуватися в часі і просторі, роблять замальовки і міні-скульптори об'єктів. У дітей розвивається мислення, мовлення, пам'ять. А найголовніше - виявляється почуття прекрасного. Виховується любов до природи, бажання берегти її і зберігати.
Дуже зацікавили дітей народні прикмети. Ми пояснювали дітям, що народ здавна помічав. Що тварини і рослини певним чином ведуть себе перед зміною погоди. Скільки було радості. Коли ці прикмети підтверджувалися власними спостереженнями. Ми у свій роботі приділили величезну увагу ознайомленню дітей з сезонними явищами природи та ведення календаря погоди. Фіксація спостережень у календарі здійснюється дітьми під нашим контролем. В ньому ми відзначаємо стан погоди, явища. Для дітей дошкільного віку це дуже важливо тому, що причинно-наслідкові зв'язки вони пізнають на рівні наочно-образного мислення. Ведення календарів розвиває спостережливість дітей, удосконалює їх здатність до аналізу, виділення головного і другорядного.
Особливе значення для екологічного виховання дітей дошкільного віку мають календарі-ширми. В них ми фіксуємо об'єкти, за якими спостерігаємо протягом року. Наприклад, за горобиною, ми з дітьми спостерігали протягом цілого року і бачили що змінювалося, що залишалося незмінним і робили замальовки. Спостереження за горобиною складається з 9-ти етапів спостережень: стан горобини взимку, появу бруньок, поява перших листочків, цвітіння, поява ягід, почервоніння ягід, перші пожовкле листя, оголення дерева. У цьому випадку ведення такого календаря дозволяє наочно побачити й узагальнити етапи росту і розвитку рослини.
Так поступово в процесі роботи, ми намагаємося виховувати у дітей доброту, чуйність, розвиваємо дитячу допитливість. Допитливість, інтерес, любов до рідної природи, бажання піклуватися про неї. Вже видно результат роботи. Багато дітей не ламають гілок, не зривають квіти, обурюються, коли не тільки їх ровесники але і дорослі ведуть себе в цьому сенсі не належно.
А головне - земля стала ближче.