Консультації для вихователів

Трудове виховання дошкільнят: взаємозв'язок гри та праці.

Автор: Шевкунова Марина Володимирівна, вихователь, Муніципальне дошкільний навчальний заклад дитячий сад комбінованого виду N 12, р. Олексіївки Бєлгородської області.

Трудове виховання підростаючого покоління завжди залишалося однією з найактуальніших проблем вітчизняної педагогіки. В останні роки в теорії дошкільної педагогіки розроблені зміст, методи та засоби трудового виховання дітей, і тому можна говорити про створення системи трудового виховання.
Основи особистості дитини закладаються вже в дошкільному віці, і тому необхідно з'ясувати витоки зародження трудової діяльності, щоб не упустити оптимальні строки формування елементарних трудових дій, які стають засобом розвитку самостійності, бажання працювати.
Праця дітей своєрідний. Продукти його об'єктивно мало значущі, але необхідно звертати увагу на його суб'єктивну значимість, на витрачені дитиною трудові зусилля, на прояв їм волі, наполегливості, бажання трудитися, щоб доставити радість оточуючим або зробити щось корисне своїми руками.
У праці дошкільника яскраво виявляється його зв'язок з грою. Своєрідні маніпулятивні дії (за своїм малюнком нагадують трудові) здійснюються в процесі гри. Так, у словах « як ніби» присутні уявні трудові операції ( помили посуд, довезли пасажирів до станції і т. д.) Процес гри спонукає дитину здійснювати реальні трудові дії: він купає ляльку, намилюючи її губкою, складає кубики на місці майбутньої споруди та ін.
Гра пронизує і трудові дії. Так, будучи черговим, дитина розставляє розетки з гуашшю. Закінчивши роботу, перетворює подносик, яким користувався, в кермо, себе - в шофера і «їде» за розетками. Таке поєднання дій не заважає йому виконати свої обов'язки, і засуджувати дошкільника за це не слід.
Гра може стати мотивом, що спонукає до праці: щоб грати в «метро», треба змайструвати вагончики, як оформити платформи, приготувати квитки і т. д. В середній групі мотивом, що спонукає включитися в працю, може стати бажання оволодіти новими навичками, допомогти дорослим, а в старшій - усвідомлення своїх обов'язків, значущості праці, тобто мотив суспільної користі.
Протягом дошкільного дитинства можуть бути реалізовані наступні завдання трудового виховання:
- формування всіх компонентів трудової діяльності: практичних умінь і навичок, навичок організації і планування своєї роботи, контроль і самооцінка;
- виховання поваги до праці людей, результатами праці, до трудівника;
- виховання моральних якостей: працьовитості, самостійності, відповідальності, наполегливості;
- виховання позитивних взаємин між дітьми.
У роботі з дітьми молодшого дошкільного віку трудове виховання здійснюється своєрідно. Основним змістом праці є самообслуговування в повсякденному житті. Опановуючи навички самообслуговування, дитина відчуває велику самостійність, меншу залежність від дорослого. Але самообслуговування для маленьких представляє значну складність, так як воно вимагає від дітей відомих зусиль, зосередженості. У процесі навчання навичкам самообслуговування рідко звертаються до ігрової ситуації. Іноді використовується яка - небудь іграшка: ведмедик або лялька, «які дивляться, як чисто вмивається діти, акуратно вішають одяг на спинку стільця».
Простежимо, яка зв'язок встановлюється між працею і грою дітей цього віку. На початку їх зацікавлює не сам процес самообслуговування, а ігровий образ. Через нього діти освоюють навички, набувають впевненості рухів. По мірі формування навичок складається діяльність самообслуговування. Дитина самостійно вмивається, одягається, їсть.
Зв'язок гри і праці дітей молодшої групи можна простежити в процесі виконання ними справ, необхідних для гри: провести, наприклад, прибирання в ляльковому господарстві, помити іграшковий посуд, побудувати житло для іграшкових тварин, перевести будівельний матеріал до місця будівництва і т. п.
У середньому дошкільному віці також ще не настільки чітко виступає лінія самостійної трудової діяльності дітей, хоча в окремих випадках зміст праці приводить їх до ігрової діяльності. Особливо часто це можна спостерігати в іграх побутового характеру. Готуючись до свята, діти приводять в порядок лялькове господарство, перуть і прасують сукні для ляльок, пришивають відірвані ґудзики до пальто або плаття ляльки. Трудові процеси у грі дітей цього віку носять епізодичний характер, виникають з їх власної ініціативи і отримують підтримку вихователя.
У тих випадках, коли у дітей ще не сформовані навички роботи з інструментами, коли сам характер трудового процесу ще незнайомий дітям, а ясного вказівки до використання інструменту не дано, переважаючою є ігрова, а не трудова діяльність.
Нерідко ігрові моменти спостерігаються у праці дітей не лише молодшого, середнього, але і старшого дошкільного віку.
У процесі розвитку активної трудової діяльності в грі у дітей старшої групи вихователь спирається на притаманну дітям цього віку активність і самостійність, на їх прагнення майструвати щось своїми руками, обнаруживающуюся більш яскраво, ніж на попередній віковій ступені, здатність довгостроково утримувати єдину лінію ігрового задуму.
Якщо в середній групі перехід від гри до трудового процесу відволікає дітей від гри і вони за своїм бажанням найчастіше до неї вже не повертаються (повернення до гри відбувається в результаті спеціального педагогічного впливу, який спрямовує увагу дітей на первинний ігровий задум), то в старшому віці ігровий задум для дітей зберігає свою актуальність. Наприклад, діти майструють іграшку з ясним бажанням зробити її для подальшої гри.
Зв'язок ігрової і трудової діяльності зберігається у них при пануючому положенні гри, яка пронизує трудовий процес. Діти поспішають виконати роботу, щоб поновити гру.
В останні роки праця дітей став розглядатися і як засіб всебічного виховання: у процесі праці діти спостерігають за ростом і розвитком рослин і тварин; здійснюють трудові зусилля, готуючи грядки до посіву та згрібаючи сніг; відчувають естетичне почуття при виготовленні іграшки-саморобки з природного матеріалу. Все це впливає і на розширення кругозору дошкільнят, збагачує словник, спонукає творити прекрасне своїми руками, викликає фізичне напруження м'язів.