Консультації для вихователів.

«Використання театралізованої діяльності в роботі логопеда».

Автор: Кириченко Тетяна Володимирівна, вчитель-логопед, МДОУ дитячий сад комбінованого виду N2 р. Олексіївки.

Театр - найдоступніший вид мистецтва для дітей-дошкільнят. В ході театральної гри формується особистість дитини, реалізуються її потенційні можливості, проявляються перші творчі знахідки. У театрально-ігровій діяльності відбувається інтенсивний розвиток пізнавальних процесів, емоційно-особистісної сфери дітей. Гра може змінити ставлення дитини до себе, його самопочуття, навчити мистецьким способам спілкування з однолітками.
 
Театралізована діяльність сприяє розвитку багатьох сторін особистості дошкільника. Це психофізичні здатності (міміка, пантоміміка), психічні процеси (сприймання, уява, мислення, увага, пам'ять), мовлення (монолог, діалог), творчі здібності (уміння перевтілюватися, імпровізувати, брати на себе роль). Театралізована діяльність допомагає формуванню таких умінь і навичок дітей: розігрування віршів, казок, оповідань, міні-сценок; володіння лялькою, іграшкою і всіма доступними видами театру (бі-ба-бо, площинний, тіньовий, пальчиковий та ін); збагачення театрального досвіду (знання про театр, театральних професіях, костюми, атрибути, термінологія); виготовлення і підбір атрибутів, ляльок та іграшок, елементів костюмів.
 
Театральна гра в дитячому саду може включатися практично у всі заняття - у спільну діяльність дітей і дорослих, у вільний час, в самостійну діяльність, роботу гуртків, проведення свят і розваг. Я працюю вихователем логопедичної групи і у своїх заняттях нерідко звертаюся до різних видах театралізованих ігор, я використовую ігри з ляльками та іншими іграшками.
 
Мета корекційної роботи логопеда - навчити дітей говорити чітко, грамотно, виразно. Для досягнення даної мети, на заняттях з розвитку мовлення я широко використовую мовні ігри та вправи, спрямовані на розвиток дихання і свободи мовного апарату, вміння володіти правильною артикуляцією, чіткою дикцією, різноманітною інтонацією, логікою. Сюди також включаються ігри зі словом, що розвивають зв'язне мовлення, творчу фантазію, вміння складати невеликі розповіді і казки, добирати прості рими. В корекційній роботі з дітьми з порушеннями мовлення завжди необхідно спиратися на їх емоційний світ, пізнавальний інтерес. Саме тому така велика роль віршів у дитячих театральних іграх і вправах.
 
Віршований текст, як ритмічно організована мова, активізує весь організм дитини, сприяє розвитку його голосового апарату. Вірші носять не тільки тренувальний характер для формування чіткої, грамотної мови, але і знаходять емоційний відгук у душі дитини, роблять захоплюючими різні ігри та завдання. Особливо подобаються дітям діалогічні вірші. Говорячи від імені певної дійової особи, дитина легше розкріпачується, спілкується з партнером. На наступному етапі з вірша можна створити цілий міні спектакль. Крім того, розучування віршів розвиває пам'ять та інтелект. Розігрувати на заняттях з розвитку мовлення міні-вистави мені допомагають різноманітні костюмні атрибути - маски звірів, шапочки, фартушки і т. д.
 
Створювати ж образи діти повинні самі з допомогою інтонації, міміки, жестів, рухів.
 
В індивідуальній роботі з дітьми за звукопроизношению я стала використовувати ігри над приголосними звуками М. А. Давидової «Приголосні звуки в образах». Дітям дуже сподобалися такі заняття. Ці вправи виконують із задоволенням, з особливим інтересом.
 
Театралізована гра також допомагає мені виконати програму по ознайомленню дітей з навколишнім світом і соціальною дійсністю. На своїх заняттях я використовую різні види театру - фланелеграф, настільний театр картинок і іграшок та ін. В цих іграх діти створюють сценки, ведуть роль іграшкового персонажа, об'ємного чи плоского. Вони діють за нього, зображують його інтонацією і мімікою. У другій половині дня я проводжу з дітьми театралізовані дозвілля. Спільна творча діяльність втягує в процес постановки вистави або драматизації навіть недостатньо активних дітей і допомагає їм подолати труднощі в спілкуванні. Як правило, матеріалом для сценічного втілення служать казки. Російські народні казки надають активізуючий вплив як на мовну діяльність, так і на емоційну сферу дитини.
 
У нас часто в різних казках («Теремок», «Колобок» та ін) з'являються додаткові персонажі: сонечко, квітка, білочка, хмарка, їжачок. Довелося придумати таких героїв, так як всі діти хочуть брати участь у виставі. Кожна дитина має щось програти, кожному потрібно дати слово. Всі ми - і дорослі, і діти - знаємо чи напам'ять казку «Колобок», але вона від цього аж ніяк не набридає. Більш того, продовжує хвилювати читача. Я лише створюю нову тему цієї казки, близьку дітям, наприклад, «Чарівні слова», «День народження» та ін
 
Наведу приклад драматургічної розробки театралізованого дозвілля «Нові пригоди Колобка» за мотивами російської народної казки.
 
Дійові особи: ведуча (педагог), старий, стара, вовк, заєць, ведмідь, лисиця, дівчинка Настуся, Колобок.
 
Попередня робота: діти знайомляться з текстом ролей, готуються елементи костюмів для показу інсценування, розучуються музичні епізоди.
 
Х і д д о з у р а:
 
В е д у щ а я. Придумана кимось просто і мудро вітатися При зустрічі: «Доброго ранку!» «Доброго ранку!» - сонця і птахам. «Доброго ранку!» - усміхненим особам. І кожен стає добрим, довірливим. Нехай добрий ранок триває до вечора. - Доброго ранку, дорогі діти і дорослі! Побажайте один одному доброго ранку і посміхніться! (Виконується пісня «Усмішка» композитора В. Я. Шаїнського). Спасибі вам за пісню. А казки ви любите? (Проводиться гра «Впізнай і назви казку» за типовими схемами). Сьогодні ми подивимося казку «Нові пригоди Колобка». (Починає читати казку). На лісовій галявині в маленькій хатинці жили-були старий зі старою. І була в них внучка Настя. Дівчинка в місті жила у великому будинку, на третьому поверсі.
 
С т а р і к. Спекла б ти, баба, Колобок.
 
Б а б к а. Та як же я испеку Колобок, борошна-то у нас немає.
 
С т а р і к. А ти піди в комору, по коробу пошкреби, по засіках помети і набереш борошна.
 
В е д у щ а я. Баба так і зробила. Пішла в комору, по коробу пошкребла, по засіках помела і набрала борошна. Спекла баба Колобок. Рум'яний, масляний та хрусткою скоринкою. Як раз Настусі на день народження.
 
К о л о б о к. (співає свою пісеньку). Я - Колобок, Колобок, Колобок - рум'яний бік. На сметані мешен, На віконці стужен.
 
В е д у щ а я. Стара загорнула Колобок в хустинку і до онуки в місто відправила.
 
С т а р у х а. Іди, Колобок, у місто, до Настусі. Так у дорозі не позіхай: хто в біді - тим допомагай. Так чарівні, ввічливі слова не забувай!
 
К о л о б о к. А які це слова?
 
В е д у щ а я. А давай у хлопців запитаємо. (Проводиться гра «Ввічливі слова». Діти встають у коло, в центрі якого - В е д у щ а я з м'ячем у руках. Той, кому В е д у щ а я кидає м'яч, повинен назвати ввічливе слово).
 
К о л о б о к. Спасибі, хлопці. Тепер пора в дорогу!
 
С т а р у х а й С т а р і к (разом). Ну, що ж, щасливої дороги!
 
В е д у щ а я. Відправився Колобок до Настусі. Біг-біг Колобок, раптом бачить - назустріч заєць.
 
З а я ц. Стій, Колобок, куди йдеш?
 
К о л о б о к. Так ось, онучці Настусі на день народження я поспішаю.
 
З а я ц. От здорово! Візьми мене з собою.
 
К о л о б о к. Та як же я тебе візьму, якщо ти забув, ти забув...
 
З а я ц. Що я забув?
 
В е д у щ а я. Хлопці, що забув зробити заєць при зустрічі? (Діти: «Привітатися». Проводиться читання вірша «Добрий день»). Які це все-таки гарні слова: «здрастуйте», «добрий день», «добрий ранок».
 
З а я ц. Я зрозумів! Добрий день!
 
К о л о б о к. Заєць, ти ще щось забув.
 
В е д у щ а я. Хлопці, що беруть з собою, коли йдуть у гості? (Діти відповідають: «Подарунок». Проводиться гра «Збери букет»). Пішли друзі до Настусі, і раптом назустріч їм вовк.
 
В о л к. Ось яка краса! Сніданок сам до мене в лапи йде. Буде у мене рагу із зайця з Колобком на закуску.
 
К о л о б о к. не Можна нас є. Я не свій, а внучкин, іменинний. А заєць зі мною йде, Настусю привітати.
 
В о л к. А я вас з'їм! У-У-у-у-у-у! Зуб болить.
 
З а я ц. Вовк, а ти що-забув.
 
В о л к. А що я забув?
 
В е д у щ а я. Хлопці, підкажіть вовкові, що потрібно зробити при зустрічі. (Проводиться читання вірша «Здрастуйте» А. Кондратьєва).
 
В о л к. Я зрозумів! Доброго дня! А у мене зуб перестав боліти!
 
В е д у щ а я. Правильно! Адже ти побажав здоров'я всім, і тобі побажали здоров'я. Ось таке чарівне слово - «привіт». Пішли друзі далі. Раптом бачать - бачить ведмідь, є мед. Лапу в бочку з медом засуне і з шумом облизує, чавкає.
 
М е д в е д ь. Гей, малеча, куди йдете?
 
З а я ц. Здрастуй, Михайло Потапович!
 
В о л к. Пропусти нас, дядя Міша, ми в гості йдемо.
 
М е д в е д ь. Ух, ти, а мене з собою візьмете?
 
К о л о б о к. Як же ми тебе візьмемо, якщо ти за столом сидіти не вмієш.
 
М е д в е д ь. А хто ж мене навчить? Я ж неграмотний.
 
В е д у щ а я. Не хвилюйся, Міша, хлопці тобі допоможуть. (Діти розповідають ведмедю правила поведінки в гостях, за столом).
 
М е д в е д ь. Спасибі, хлопці! А тепер мені з вами йти?
 
К о л о б о к. Так.
 
В е д у щ а я. Ідуть вони далі, вийшли на галявину, а там лисичка сидить і плаче. У пастку потрапила, бідна. Л і с а. Допоможіть мені, будь ласка.
 
М е д в е д ь. Я вмить капкан відкрию.
 
Л і с а. Це капкан непростий. Його баба Яга зачарувала. Спочатку треба відгадати загадки. (Проводиться гра «Відгадай загадки», капкан «відкривається»).
 
В е д у щ а я. Молодці, хлопці, ви справжні друзі. Сонце до полудня, а наші друзі в місто прийшли.
 
Н а с т е н ь к а. Привіт, друзі! Ласкаво просимо! (В кінці дозвілля діти читають вірш А. Яшина «Доброго ранку»).