logo1logo2
logo3
k1
k2
k3
k4
k5
k6
k7
k8></a></td>
        </tr>
      
      <tr>
        <td align=

stik logo4 logo5Головна | Заняття | Консультації logo6

Консультації для вихователів.

«Трудове виховання дітей раннього віку»

Автор: Бабенкова Ж. В., вихователь МДОУ N 32, Білгородська область, р. Старий Оскол.

 

Трудове виховання повинно входити в життя дитини з самого раннього віку і здійснюватися послідовно і систематично.
У відповідності з «Програмою виховання і навчання в дитячому саду» трудове виховання включаючи основні його види: самообслуговування, господарсько-побутової працю, працю у природі систематично починає здійснюватися з двох років (I мол. група). Праця, спрямований на задоволення особистих потреб (самообслуговування), у маленьких дітей пов'язане з процесами одягання, роздягання, прийому їжі і дотриманням елементарних правил особистої гігієни (миття рук, користування носовою хусткою і т. д.). Формування тих чи інших навичок самообслуговування починається з прямого показу дії, що супроводжується поясненням. Потім вихователь виконує дії разом з дітьми. Наприклад, навчаючи дітей мити руки, він загортає рукава одягу, намилюємо руки, тре їх, змиває мило, витирає руки і тільки після цього спонукає дітей повторити всі операції в тій же послідовності. При цьому необхідно створити в дітей гарний настрій, використовуючи різні забавлянки:
Біжи чиста водичка,
Ми прийшли вмитися.
***
Чиста водичка
Миє Вові личко,
Настусі долоньки,
А пальчики - Илюшке.
Навчаючи дітей знімати одяг, вихователь роздягає ляльку Машу, яка гуляла разом з ними. Він супроводжує свої дії словами, що позначають послідовності (розстібати спершу гудзики, блискавки, застібки на взуття), акуратно складати речі. Привчати дітей до охайності слід вже з раннього віку, нагадувати їм про необхідність користуватися носовою хусткою. Розповідати їм про те, як засмучуються: туфельки, якщо у них зім'яті задники, не застебнуті ремінці. Якщо діти збираючись на прогулянку починають відволікатися: розмовляти, грати і т. д. в цьому випадку допомагає ігровий прийом з «ридаючим зайчиком», який не вміє сам одягатися. А допомогти йому зайчик вибирає дитини, який не хотів одягатися. Дитина починає сам одягатися, і показувати зайчику як треба робити. Зайчик вихваляє свого помічника.
Навчаючи дітей трьох років навичкам самообслуговування, важливо зберегти їх прагнення до самостійності, яке є великим досягненням дитини цього віку, найважливішим фактором його працьовитості. Як і в першій молодшій групі, вирішальне значення в спілкуванні з дітьми грають трудові прийоми. Саме вони дозволяють вихователю більш активно впливати на малюка. Знову використовуються прийоми з лялькою Машею.
Позитивна оцінка навіть невеликих успіхів дитини викликає у нього задоволення, породжує впевненість у своїх силах. Особливо це важливо в спілкуванні з сором'язливими та сором'язливими дітьми. Ефективним прийомом є залучення позитивного прикладу («Подивіться, як Іра швидко і правильно чобітки одягла»).
Зацікавити дітей діяльністю по самообслуговуванню можна викликавши у них інтерес до предмета. Дієвим прийомом є показ інсценівок з допомогою іграшок настільного театру, театру бібабо і т. д. Сюжети вихователь може придумати сам: «Як Хрюша умивається», «Зайчик вчить Ведмедика є красиво і правильно». Вихователь повинен стежити за якістю виконання дітьми вже освоєних навичок (як завернув рукави, сухо витер руки і т. д.). Для цього він використовує різноманітні методичні прийоми, в тому числі розповіді про важких для деяких дітей життєвих ситуаціях. Необхідно заохочувати спроби дітей допомагати один одному. Під час роздягання та одягання на прогулянку ефективно використовувати алгоритм процесу одягання і роздягання з картинками, послідовності одягання у вигляді тризовского телевізора. Одночасно діти повторюють і запам'ятовують назва частин одягу, разом зі слуховим аналізатором тут включається ще й зоровий аналізатор. Дітям цей прийом дуже подобається. Самообслуговування характеризується тим, що дії дитини не мають суспільного мотиву (зробити що-небудь для іншого), вони спрямовані на самого себе. Розвиток цього виду праці полягає в тому, що складаються системи дій, ускладнюється їх зміст. На його основі у трирічному віці епізодично починається з'являтися елементарна господарсько-побутова діяльність: малюк залив пів водою, коли мив руки і витер його; після їжі поставив свою тарілку в раковину і вимив.
Для найбільш успішної виховної роботи з привчання до праці та вихованню навичок з самообслуговування дітей можуть бути тільки при тісній взаємодії з сім'єю дитини. Терпляче день у день дорослі члени сім'ї показують дитині, як і що треба робити, як чисто вимити руки, як одягнутися, куди класти речі, як розкладати іграшки. Показуючи дітям різні прийоми батьки вчать їх домагатися кращих результатів при найменшій витраті сил; розповідають, для чого потрібно, тобто яка мета праці.
Показ прийомів роботи обов'язково треба супроводжувати допомогою, нагадуючи дітям про те, як і коли потрібно робити. Результати праці перевіряються, робиться оцінка: добре чи ні, і чому. При цьому дітям до 3-4 років не повинні пред'являтися надмірні вимоги. Переконання, заохочення навіть невеликих досягнень є дієвими методами у привчанні до праці по самообслуговуванню. У дітей першої молодшої групи слід формувати передумови для спільної діяльності. Спонукаючи малюків до короткочасного взаємодії один з одним, вчити працювати дружно, при одяганні і роздяганні допомагати один одному. Засвоєння дітьми навичок з самообслуговування і сприяють дидактичні ігри типу: «Одягнемо ляльку Настю», «Викупаємо зайчика», «Почастуємо ляльок», «Укладемо Мішу спати», ігри з ляльками: «Лялька Наташа прийшла в дитячий садок», «Лялька Маша замерзла». Необхідно враховувати, що якщо не звертати увагу на те, як дитина виконує дію (як завернув рукави, одягнув сорочку, взуття і т. д.) по самообслуговуванню, то у нього не тільки не розвиваються необхідні навички, але і формуються негативні звички (недбалість, неохайність тощо).
У нашій групі створені всі необхідні умови для розвитку самостійності дитини в самообслуговуванні. В одяганні: вішалки для верхнього одягу, відповідні зросту дитини. Індивідуальна полиця для зберігання предметів туалету. Вся меблі відповідає зростанню дітей. На доступному від дітей відстані хлібниці з хлібом, серветниці.
Навички самообслуговування мають величезне значення у вихованні дітей.

  1. Діти, вільні від опіки дорослих, більш самостійні і впевнені у своїх силах. Через такий вид праці, як самообслуговування, дитина вперше встановлює відносини з оточуючими людьми, усвідомлює свої обов'язки по відношенню до них. Обслуговуючи себе, він починає розуміти ціну турбот дорослих і, поступово проявляє турботу про своїх близьких.
  2. Привчання дітей одягатися, їсти, вмиватися, прибирати за собою іграшки виховує у них самостійність, бажання і вміння докладати зусилля, досягати позитивного результату.
  3. Повторність режимних процесів, постійність вимог до дітей забезпечують міцність навичок, створюють передумови для формування потреби в чистоті та охайності, звички до самообслуговування.
  4. Праця по самообслуговуванню підвищує працездатність і витривалість організму, розвиває спритність, координацію рухів, приносить естетичне задоволення.

В нашій групі була проведена велика робота по формуванню у дітей навичок з самообслуговування в першій молодшій групі і в другій молодшій групі ця робота триває. В результаті цієї роботи у дітей сформувались основні навички з самообслуговування: діти нашої групи вміють самі одягати і знімати одяг, розстібати блискавку на куртці і взуття, прибирати в шафку одяг, ставити взуття, вішати на стільчик одяг після роздягання. Діти вміють тримати ложку, є суп з тарілки, пити з чашки, витирати рот серветкою, мити руки і витирати рушником. У другій молодшій групі ми продовжуємо роботу по вдосконаленню цих навичок у дітей, використовуємо індивідуальний підхід до кожної дитини, діючи в тісному зв'язку з батьками.
Для формування самостійності в самообслуговуванні у дітей ми використовували таку художню літературу:
Оповідання Л. Воронкової «Маша-растеряша», Ст. Осеева «Ліки», вірші К. Чуковського «Мойдодир», А. Барто «Дівчинка замурзана», З. Александрова «Що взяла, поклади на місце», «Топотушка», Ю. Тувім «Лист до всіх дітей по одній дуже важливій справі», В. Муравійка «Я сама», С. Капутікян «Хто швидше допьет», потішки: «Водичка, водичка, вмий моє личко», «Травка-муравка», «Ніч прийшла, темряву привела».
Для формування у дітей навичок самообслуговування нами були виготовлені і застосовуються в роботі з дітьми ігрові методичні посібники: 1) «Трудові годинник» (які допомагають дітям виділяти трудові дії по самообслуговуванню протягом дня: що роблять вранці, в обід, після сну і т. д.; 2) алгоритм послідовності одягання (роздягання); 3) стрічка-схема для «телевізора» (методика ТРВЗ) послідовності процесу вмивання (обов'язково покажіть ці допомоги вихователям).

  1. Д/г «Що спочатку, що потім».
  2. Д/г «що роблять діти».
  3. Д/і «Добре-погано».
   
Матеріали, розміщені на сайті, надіслані користувачами, взяті з відкритих джерел і представлені на сайті для ознайомлення. Всі авторські права на матеріали належать їх законним авторам. Використання матеріалів дозволено тільки з письмового дозволу адміністрації сайту.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове