Консультації для вихователів.

ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДОШКІЛЬНИКІВ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ.

Автор: Глазунова Ганна Олександрівна, вихователь, перша кваліфікаційна категорія, МДОУ «Дитячий сад № 222» компенсуючого виду з пріоритетним здійсненням кваліфікованої корекції відхилень у фізичному і психічному розвитку вихованців, Кемеровська область, р. Новокузнецьк.

Особливий інтерес представляє дослідження розвитку творчих здібностей у дітей з порушеним слухом, так як втрата слуху і вдруге виникає своєрідність у розвитку мовлення створюють певні труднощі у розвитку творчих здібностей.
Дослідження Р. М. Боскис, А. П. Гозовой, А. В. Дьячкова, Т. А. Григор'євої, С. А. Зикова, Т. В. Розанової, В. М. Соловйова, Е. Р. Речицький та інших показали, що втрата слуху, затримка і своєрідність формування мови створюють труднощі у набутті життєвого досвіду, у розвитку пізнавальних процесів. Діти з порушеним слухом відчувають великі труднощі в уявному оперуванні образами, в їх перетворенні.
Найважливішими умовами творчих здібностей є по - перше, минулий досвід, який виражається у вже наявних знаннях, уявленнях про предметному світі, природних та життєвих явищах, і, по - друге, вміння подумки оперувати уявленнями, перетворювати їх. Рівень розвитку творчих здібностей залежить від рівня розвитку сприйняття, пам'яті, мислення і мови.
Втрата слуху, затримка і своєрідність формування мови створюють утруднення в набутті життєвого досвіду. Подання дітей з порушеннями слуху виявляються менш повними і точними, ніж у що слухають однолітків.
Повноцінне сприйняття світу дитиною з порушеннями слуху має свої особливості. Уміння правильно бачити, сприймати навколишній світ приходить до дитини не відразу; стихійне його формування не завжди виявляється повноцінним навіть у нормально розвивається, чує дитини. Там, де мова йде про глухих дітей, завдання формування сприйняття, тобто сенсорного виховання, і тісно пов'язана з нею завдання формування уявлень набувають ще більшого значення. Психологічні дослідження (А.с А. Венгер, А. П. Розова, Т. В. Розанова, В. М. Соловйов, Ж. В. Шиф, Н. Ст. Яшкова та ін) показують, що відсутність слуху призводить до відставання глухих чують від своїх однолітків в області зоровоготактильно - рухового сприйняття, зорових рухових уявлень. Відставання в області розвитку сприйняття, багато в чому обумовлене затримкою формування словесної мови, в свою чергу гальмує мовленнєвий розвиток глухих дітей. Слово, яке не отримало достатньої опори в наочних образах, дитиною не запам'ятовується. Поряд з цим існує і зворотне явище: слово, яке глухий дитина запам'ятав і може повторити, не викликає у нього уявлення про те предметі, який це слово позначає, або тієї конкретної ситуації, яку воно відображає. Слово виявляється «порожнім».
З цього випливає, що вже на ранніх етапах онтогенезу глухі діти починають відставати від слухають однолітків у розвитку творчих здібностей. І хоча образи пам'яті у них відрізняються достатньою яскравістю і жвавістю, відставання в розвитку понятійного мислення заважає відволікання від конкретного значення слова. Це ускладнює як відтворення образів по словесному опису, так і формування нових образів. Відзначаються труднощі осмислення ними одного і того ж об'єкта з різних позицій і включення його в різні системи зв'язків, що свідчить про недостатню динамічності їх розумової діяльності.
Особливості пізнавального розвитку дітей з порушеннями слуху, більш пізніше, ніж у тих, що чують, становлення предметної та ігрової діяльності, мовленнєвий недорозвинення і труднощі спілкування обумовлюють деякі особливості розвитку образотворчої діяльності глухих і слабочуючих дітей. У дошкільників з порушеннями слух відзначається більш пізнє становлення предметної ліплення, збіднення її змісту, велика кількість стереотипних зображень. При цьому наголошується тяжіння до зразків, зробленим дорослим, які можуть повторюватися багаторазово без внесення істотних змін. Сюжетна ліплення з'являється пізно і розвивається в обмежених межах. Сюжети дуже спрощені, ліплення за задумом - примітивна.
Отже, негативний вплив порушеної слухової функції на розвиток творчих здібностей дітей проявляється в зниженні у дошкільників з порушеннями слуху у порівнянні з нормою всіх основних показників, що характеризують творчу діяльність.
Відставання дошкільнят з порушеним слухом у розвитку творчих здібностей пояснюється бідністю словника, недостатністю сенсорного досвіду, його малою різноманітністю, а головне - несформованістю комбінаторних механізмів уяви, що призводить до труднощів у переструктурировании минулого досвіду, що зумовлено тяжкістю слухового дефекту і вторинних мовним недорозвиненням. Подібне відставання дозволяє говорити про більшу стереотипності, шаблонності виконаних робіт не чують учнів у порівнянні з нормою, про більшої прихильності їх до заданих моделей, зразків дій, про труднощі трансформації наявних уявлень. Особливості пізнавального розвитку дітей з порушеннями слуху, більш пізніше, ніж у тих, що чують, становлення предметної та ігрової діяльності, мовленнєвий недорозвинення і труднощі спілкування обумовлюють деякі особливості розвитку образотворчої діяльності глухих і слабочуючих дітей. У дошкільників з порушеннями слух відзначається більш пізнє становлення предметної ліплення, збіднення її змісту, велика кількість стереотипних зображень. При цьому наголошується тяжіння до зразків, зробленим дорослим, які можуть повторюватися багаторазово без внесення істотних змін. Сюжетна ліплення з'являється пізно і розвивається в обмежених межах. Сюжети дуже спрощені, ліплення за задумом - примітивна.
У старших дошкільнят переважає предметна ліплення і предметне малювання (72%). До кінця навчання в ДНЗ у 15% дітей з'являються елементи сюжетного малювання і ліплення; і лише у 2% дітей сюжетні зображення. У більшості дитячих робіт осіб статичний, його рухи дитина передає лише в жестах і коментарях, які діти дають до своїх малюнках. Глухі та слабочуючі дошкільники не зображують себе, що свідчить про те, що дитина не бачить себе в зображуваної соціальної ситуації, не відчуває своєї причетності до явища навколишньої дійсності.
За матеріалами Е. С. Маслової /Дефектологія N6 2008р./

Причини вибору ліплення, як основного виду діяльності у гуртку:

• Тісний зв'язок з грою.

Об'ємність виконаної фігурки стимулює дітей до ігрових дій з нею. Діти починають грати зі своїми виробами вже в процесі заняття. Організація занять у вигляді гри поглиблює інтерес до ліплення, розширює можливість спілкування з дорослими і з однолітками.

• У ліпленні легше створити образ, так як у ліпленні дитина має справу з реальним обсягом
• У ліпленні швидше розвивається сюжет - дитина, наприклад, зображує дівчинку і курчати в статичному стані, але він тут же починає грати з ними. Пересування фігур по столу, супровід дій промовою або жестами наповнює ліплення реальною динамікою, робить фігурки учасниками уявного епізоду.
• Ліплення дає можливість виправити, переробити внести доповнення і зміни на будь-якому етапі виконання роботи.
• Ліплення надає великі можливості для комбінування різних матеріалів (використання природного матеріалу, непридатного матеріалу...).

Відмінною рисою занять у гуртку є можливість експериментувати, синтезувати отримані знання, розвивати творчі здібності та комунікативні навички.
На кожному занятті дитині пропонується крім основного матеріалу - пластиліну, солоного тіста - додаткові - природний, непридатний, декоративний матеріал, використовуючи який дитина створює свою, відмінну від інших роботу.

ЗАГАЛЬНІ ПЕДАГОГІЧНІ ЗАВДАННЯ

ОСОБЛИВОСТІ І ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАНЯТЬ.

Всі заняття всіх видів образотворчої діяльності об'єднані в цикли на основі єдиної тематики, спільності персонажів, подібності способів зображення або одне й того ж виду народно - прикладного мистецтва. Крім того, єдина мовна тема об'єднує заняття з образотворчої діяльності в циклі і заняття з розвитку мовлення, проводяться сурдопедагогом і заняття з ознайомлення з навколишнім, що проводяться вихователями.
Всі цикли занять вибудовані в певній системі. Перші заняття кожного циклу є навчальними. Через пряме навчання дітей знайомлять з предметами і явищами, які їм належить зображати, і навчають способам зображення. На наступних заняттях вміння і навички формують і закріплюють. Від заняття до заняття зростає самостійність дітей.
Саме тоді, коли у дитини вже є необхідний запас знань, сформовані необхідні вміння та навички зображення, має сенс проводити заняття в гуртку.

Мета занять - створення колективної творчої роботи.
Основною формою роботи є заняття підгрупами один раз в
тиждень.
Вибір даної форми обумовлений психологічними особливостями дитини з порушеннями слуху, таких як недолік мовного взаємодії з оточуючими, емоційна незрілість. Діти у своєму спілкуванні часто не можуть вибудувати продуктивне спілкування з однолітками, в результаті чого відбуваються часті конфлікти і сварки.
У процесі колективної творчої роботи ведеться цілеспрямована робота по формуванню повноцінного ділового спілкування та робота з формування безконфліктного взаємодії і вироблення у глухих дітей адекватних форм поведінки.

МАТЕРІАЛИ І ІНСТРУМЕНТИ

• Пластилін
• Солоне тісто
• Маса для ліплення (на основі глини)

• Папір писальний, кольорова, цигарковий, гофрована, самоклеюча, обгортковий, шпалери).
• Картон (одношаровий і багатошаровий).
• Природний матеріал (шишки, жолуді, черепашки, листя, солома).
• Шкаралупа від: волоських, кедрових горіхів, фісташок.
• Насіння. Крупа.
• Пух. Пір'я.
• Вата.
• Дерев'яні палички, дощечки.
• Фломастери, маркери, олівці, гуаш.
• Нитки (прості, вовняні, капронові).
• Ґудзики.
• Тканина.
• Кольоровий бісер.
• Мотузки різної товщини.
• Пробки від пляшок.
• Дріт.
• Обгортки від цукерок і шоколаду.
• Кольорові ілюстрації.
• Клей.

• Ножиці.
• Лінійка.
• Шило, голка.
• Стека
• Маркер.
• Діркопробивач.

Правила техніки безпеки при роботі
з різними матеріалу та інструментами

• Працюй за своїм робочим місцем.
• Перш ніж почати роботу, приготуй робоче місце правильно.
• Під час роботи тримай своє робоче місце в порядку: звідки взяв інструмент, туди й поклади його після виконаних дій.
• Не можна брати в рот дрібні деталі.
• При роботі з клеєм будь акуратний, при попаданні клею на руки й обличчя промий їх водою.
• При роботі з ножицями (стеком), тримай їх паралельно столу.
• Передавай ножиці тільки в закритому вигляді кільцями вперед.
• Коли ріжеш, тримай ножиці кінцями від себе.
• При роботі не тримай ножиці (стеку) кінцями вгору.
• Не залишай ножиці в розкритому вигляді.
• Не працюй ножицями з ослабленим кріпленням.
• Бережи інструменти, заощаджуй матеріали.
• Закінчив роботу - прибери робоче місце швидко і акуратно.

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН