Консультації для вихователів.

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗІ СТВОРЕННЯ «МІНІ-МУЗЕЮ «КВІТИ».

Автор: Ботова Світлана Анатоліївна, вихователь, 1 кваліфікаційна категорія, МДОУ ЦРР-дитячий садок N141 р. Твер.

Педагогічні дослідження останнього часу показують, що головна проблема освіти - втрата жвавості, привабливості процесу пізнання. В останні роки збільшилася кількість дошкільнят, які не бажають йти в школу; успішність дітей падає; знизилася позитивна мотивація до занять.
Педагогічна наука включає в систему пізнання оволодіння способами мислення та засвоєння системи знань, вирішальною інтелектуальні завдання. Традиційно в педагогічній практиці для успішної реалізації мети пізнавального розвитку необхідно особливо інтенсивно працювати в цьому напрямку. Дана ситуація неминуче виникає, коли під загальним розвитком дітей розуміється досягнення конкретних умінь, оволодіння сумою навичок або тренування окремих психічних процесів - уваги, пам'яті, мислення, уяви. Часто пізнавальний розвиток плутають із загальною обізнаністю, отриманням дітьми дані з різних доступних їм галузей знань.
Механістичний підхід до дитячого розвитку посилює порушення дошкільних форм організацій житті дітей і практика поширення в дитячому саду шкільного стилю роботи. Підміна самостійності, сенсу життя і різноманітності інтересів дітей інтересами і змістом роботи вихователів не має нічого спільного з визнанням самоцінності дитинства, збереження їх фізичного і психічного здоров'я? Що ж розуміється під збереженням потенціалу здоров'я? Насамперед, включення кожної дитини в коло життя його однолітків, щоб не було втрачено зв'язок з майбутніми ровесниками. Дитина перестає бути тільки членом сім'ї і знаходить своє найближче оточення. Дружні взаємини, що складаються у дитячому колективі, розширюють можливості дитини, збагачують його почуття і переживання, створюють грунт для внутрішньої самодисципліни і саморозвитку. Для кожного дошкільника від 5 до 7 років важливий момент - прийняття, підтримка та визнання його успіхів дитячим співтовариством, можливість спокійно і доброзичливо висловити оцінку щодо дій іншої і прийняти оцінку своїх дій. Саме це розглядається як механізм збереження потенціалу здоров'я дітей, самозбереження як базової потреби дитини і можливості вираження ним своєї неповторності. Завдання педагога відновлювати культуру стосунків дітей між собою, створюючи умови для діалогічного спілкування, в яких кожен дошкільник відчуває себе вмілим і знаючим, має простір для вираження своїх інтересів, отримує визнання однолітків.
Розвиваюча педагогіка ненасильства істотно змінила ставлення дорослих до дітей. Повага до дитини, прийняття її цілей, інтересів, створення умов для розвитку - неодмінна умова гуманістичного підходу.
Які форми взаємодії з дитиною вибрати? Сьогодні в науці і практиці інтенсивно відстоюється погляд на дитину, як на «саморазвивающуюся систему», при цьому зусилля дорослих повинні бути спрямовані на створення умов для саморозвитку дітей. Унікальним засобом забезпечення співпраці, співтворчості дітей і дорослих, способом реалізації особистісно-орієнтованого підходу до освіти є технологія проектування:
Проектування - це комплексна діяльність, учасники якої автоматично (без спеціального проголошення дидактичного завдання з боку організаторів) освоюють нові поняття і уявлення про різних сферах життя.
Участь у проектуванні ставить дітей і дорослих в позицію, коли людина сама розробляє для себе та інших нові умови, змінює обставини, зраджує самого себе.
Проектування вимагає індивідуальних оригінальних рішень і в той же час колективної творчості. За рахунок роботи в режимі групового творчості інтенсивно розвиваються здібності до рефлексії, вибору адекватних рішень вміння вибудовувати з частин ціле.
Дитяча субкультура - величезний світ, який живе за своїми законами, не завжди зрозумілий дорослим. Дошкільник прагнути до активних дій, узагальнення, самовираження, яскравим враженням. Відомо, що повага до особистості дитини, прийняття її цілей, запитів, створення умов для самовизначення, самореалізації активно розвиває творчість.
Реалізувати принцип оптимального співвідношення між розвитком, стимулюється діями дорослого, і саморозвитком, визначаються власною активністю дитини, дозволяє технологія проектування, коли співвідношення «дитина-дорослий» будується на співучасті.
Співучасть у діяльності - це спілкування «на рівних», де ніхто не вказує, не контролює, не оцінює.
Вирішуючи різні пізнавально-практичні завдання разом з дорослими і однолітками, діти набувають здатність сумніватися, критично мислити. Пережиті при цьому позитивні емоції-здивування, радість від успіху, гордість від схвалення дорослих - породжує в дитини впевненість у своїх силах, спонукає до нового пошуку знань.
Колективні переживання зближують дітей один з одним і з дорослими, сприяють поліпшенню мікроклімату в групі. У проектній діяльності дитина виявляє свою «самість»,
Характер участі дитини в проектуванні постійно змінюється, в старшому дошкільному віці - переходить до співпраці. Співучасть у діяльності - це спілкування на рівних, де дорослому не належить привілей вказувати, контролювати, оцінювати.
Педагогічна технологія проектування дозволяє розвивати творчі здібності дошкільника. В її основі лежить ідея довіри природі дитини, опора на його пошукове поведінка. Пошукове поведінка-це напруга думки, фантазія, творчість в умовах невизначеності.
Ідея створити в групі міні-музею квітів виникла 1 вересня 2009 року. В цей день в групі з'явилися різні квіткові композиції та букети. Діти з цікавістю розглядали їх, порівнювали квіти, згадували, які ще квіти вони бачили на клумбах у дитячому садку, місті, різних місцях під час виїзду з батьками на відпочинок, які гарні букети дарували їх мамам. Діти вирішили, що якщо хочеш принести людині радість, то подаруй їй квіти. Квіти дарують людям радість, гарний настрій, будять фантазію і прикрашають наш будинок. Квіти одне з найпрекрасніших творінь природи. Саме квіти є знаком любові, особливої прихильності, поваги, вдячності та дружби. У більшості культур квіти є символами різних явищ: чистоти, досконалості, божественної благодаті. У свідомості людей красиве завжди було виразом морального: доброти, благородства, милосердя, а квіти і особливо тому
вимагали до себе дбайливого ставлення.
На ранкових традиціях було вирішено створити в групі музей квітів. Діти загорілися цією ідеєю, ми розмовляли про музеї, їх призначення, їх організації та в групі з'явилася експозиція матеріалів, яка постійно оновлюється та поповнюється: добірки книг і проспектів про квіти; настінні календарі, розмальовки, вироби і малюнки, виконані руками дітей і батьків, багато матеріалу дизайнерського змісту. Спочатку наш міні-музей був схожий на виставку поробок. Діти із задоволенням виконували різні композиції квітів з різноманітних матеріалів. Багато вироби були виконані вдома з батьками. Потім виник інтерес до самим рослинам, їх різноманітності, особливостей будови, умов вирощування, догляду за квітами.
Проект розроблений з метою збагачення уявлень дітей у віці 5-7 років про кольорах (садових, лугових, кімнатних). В ході роботи над проектом у дітей виникає безліч питань. Відповіді на ці питання дошкільнята отримують у процесі роботи над проектом. Спочатку проводилися бесіди про квітучих рослинах, які дозволяють дати дітям знання про будову квітучих трав'янистих рослин, про умови, необхідні для їх росту і розвитку, про залежність їх зовнішнього вигляду від місць зростання.
Щоб відповісти на всі питання дітей і дати їм об'єктивні знання в групі з'явилася література: науково-популярна література; дитяча пізнавальна
література, художня, навчальна (виготовлення виробів).
На першому етапі дітей більше приваблювало використання квітів для оформлення листівок, виготовлення та малювання їх у різних техніках. Наші перші альбоми - це збірки вітальних листівок, добірка паперових серветок з квітковим малюнком, картинки з квітковими композиціями, тобто використання зображень кольорів в дизайні.
Цього і просвічений наша композиція в музеї: квіти-іграшки, квіти з паперу - орігамі, аплікація, квіти з тканини, квіткові композиції,
Проаналізувавши інтереси дітей, зрозуміла, що їх можна використовувати не тільки в образотворчій діяльності, а також для пожвавлення роботи в інших видах діяльностей. Почала з планування змісту роботи, а це вимагало оновлення та поповнення обладнання всіх куточків і зон в групі.
Планування роботи в зонах і куточках групи.

Робота над проектом вимагає підтримки інтересу у дітей до об'єкту вивчення. Помітила, що у дітей групи дуже різні уподобання в кольорах: одні малюють, ліплять, апплицируют тільки польові квіти, інші віддають перевагу садовим, багатьом подобаються троянди. Дізнатися про уподобання дітей допомогли таблиці «Якою квітка подобається?».
Таблиця уподобань: «Який квітка подобається?»

За результатами таблиці переваг діти робили аналіз про інтерес до різних квітів, підбирали учасників оформлення альбомів про кольорах.
Батьки теж проявляли інтерес до пошукової роботи дітей, допомагали знайти матеріал в Інтернеті, брали участь у виготовленні квіткових композицій.
Отримані знання і результати спостережень відображаються у продуктивній діяльності: діти записують назви рослин, створюють про них книжки-малятка, квіткові абетки; словник кольорів, придумують імена рослинам і т. д.
Кожному новому рослині особливу увагу: зображення, назва, особливості будови, де його Батьківщина, особливості догляду, символічні позначення умов, необхідних для росту і розвитку, літературний і дидактичний матеріал.
Щоб зрадити роботи за проектом системний характер і постійно підтримувати у дітей інтерес до пошукової діяльності спробувала скласти перспективний план роботи по темі проекту, постаралася врахувати інтереси дітей та сезонність роботи. Особливо ретельно планувала збагачення розвивального середовища зон і куточків, адже це результативність діяльності всіх по реалізації проекту. Перспективний план поповнювався, уточнювався, розширювалося зміст, збагачувалися форми взаємодії.
ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН РОБОТИ

Презентацією проекту стали екскурсії в наш музей дітей інших груп. Діти-екскурсоводи розповідали і показували експонати виконані самостійно або з батьками, розповідали про своїх улюблених кольорах, читали вірші та грали в свої улюблені ігри.

      УМОВИ УСПІХУ.
1. Важливо, щоб вибору проекту передувала «спалах інтересу» як спонукує подія.
2. Починати здійснювати проект відразу після вибору теми, поки не згас інтерес мотивація до роботи, т. к. інтереси дошкільнят ситуативны, у них не сформована здатність працювати довго і цілеспрямовано в одному напрямку.
3. Проектні завдання повинні передбачати використання дітьми добре знайомих їм знань (умінь) в поєднанні з новими (тими, що належить придбати).
4. Створення максимально можливого дидактичного, інформаційного, технічного та матеріального забезпечення конкретного проекту (ілюстрації, довідкова література, схеми, прилади, іграшки, допоміжні матеріали).
5. Чітко спланувати хід проекту і визначити, яким видам діяльності (знань) дошкільники повинні навчитися на кожному етапі проекту.
6. Всіляко вітати різні варіанти вирішення однієї проблеми, уникаючи оцінок «правильно-неправильно».
7. Дослідження повинно йти одночасно з навчанням.
8. Дитині важливо побачити значущість проекту, оцінку дорослих, відчути гордість за свою роботу.
9. Чітко вибудовувати стратегію керівництва проектом:
• відсутність авторитаризму;
• співтворчість з дітьми;
• педагогічна підтримка - підказка;
• постійна демонстрація зацікавленості в проекті, в успіхах кожного.