Консультації для вихователів.

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ УЯВЛЕНЬ.

Автор: Загайнова Тетяна Геннадіївна, вихователь вищої кваліфікаційної категорії МБДОУ «Дитячий садок N65 р. Йошкар-Оли «Незабудка».

«Я буду так вводити малюків у навколишній світ,
щоб вони кожен день відкривали в ньому щось нове,
щоб кожен наш крок був подорожжю до витоків
мислення і мови - до чудової краси природи. Буду
піклуватися про те, щоб кожен мій вихованець ріс
мудрим мислителем і дослідником...»
В. А. Сухомлинський.

Дитина пізнає світ у процесі своєї діяльності. Але саме в пізнавально-дослідницької, дошкільник отримує можливість прямо задовольнити притаманну йому допитливість (чому? навіщо? як влаштований світ?). Ознайомлення дітей з широким колом знань, уявлення цілісної картини світу - найважливіше завдання для досягнення мети загального розвитку дітей. Багатющими можливостями для вирішення цього завдання має наука «Географія», яка інтегрує практично всі науки разом.
Географія супроводжує кожну людину з моменту його народження. Адже людина народжується в певній країні, в якомусь місті, живе на певній вулиці і будинку. Ось тут, біля порога свого будинку, і починається географія. Перші запитання дитини відносяться до світу, в якому він живе, до Землі. Дитина розрізняє близьких і чужих людей, предмети і об'єкти, які оточують його будинку, в групі дитячого саду, на вулиці. Дитина в молодшому віці пізнає світ за принципом: що бачу, з чим дію, то і пізнаю. У більш старшому віці дитина як і раніше дивиться на світ широко відкритими очима. Все частіше і сміливіше він кидає погляд на відкриту перспективу пізнання великого світу. Дітям все цікаво, їх все манить і приваблює. Їх пізнавальні потреби можна висловити девізом: «Хочу все знати!».
Завдання педагога - на окремих темах сформувати у дітей допитливість розуму, пізнавальну ініціативу, вміння порівнювати (розрізняти і об'єднувати) речі і явища, встановлювати найпростіші зв'язки і відносини між ними, розширювати кругозір дітей, формувати географічні уявлення та створити для цього умови, щоб діти могли «виходити» за межі вже засвоєного оточення і почати цікавитися всім на світі».
Для цього заняття необхідно будувати не у формі «уроку», а формою партнерської діяльності дорослого з дітьми, де останні отримують можливість проявити власну дослідницьку активність.
Відібравши доступне зміст і методи, враховуючи загальні завдання розвитку, я склала перспективні плани по ознайомленню дошкільнят з простором світу «Подорож по карті», по ознайомленню з тимчасовими відносинами (уявлення про історичному часі) «Подорож по «річці часу» і організувала гурток «Юний дослідник» - опанування причинно-наслідкових зв'язків і відносин. Розробляючи плани я не ставила за мету забезпечити дітей детальними географічними та історичними відомостями. Головне тут - створити в уяві дитини цілісні живі образи різних куточків Землі через яскраві «мітки» - символи (типові природні ландшафти і їх мешканці, люди і їхні заняття), а також цілісні образи історії через «мітки» - символи матеріальної цивілізації.
Починати роботу з дошкільниками необхідно з формування у них просторових уявлень, розвитку уміння моделювати, читати схеми. Така робота можлива вже з II молодшої групи, де вихідної програмної завданням є навчити малюка орієнтуватися «на себе» і «від себе». Вміння орієнтуватися «на собі» - передумова, необхідна для переходу до наступної програмної завдання - вчити дітей орієнтуватися на іншу людину, на предметах. Однак орієнтування на людину, на предметах можлива тільки на основі знання схеми власного тіла. Провівши діагностику на початку року і отримавши низький рівень розвитку, я прийшла до висновку, що з дітьми необхідно провести велику роботу по засвоєнню просторових уявлень. Під час вмивання або одягання я, розмовляючи з дітьми, називала частини тіла і обличчя: «Вимий ніс, підборіддя, протри рушником лоб, щічки», «Одягни на голову хустку», «Зав'яжи на шию шалик» і т. д. Важливо в такі моменти самих малюків спонукати до називання частин тіла і особи. З цією метою організовувала дидактичні ігри «Купання ляльки», «Одягнемо ляльку на прогулянку». Розглядаючи з дітьми іграшки, активно діючи з ними, я фіксували їх увагу на характерних деталях предмета (у машини спереду - кабіна, кузов - позаду, внизу - колеса, передні і задні). Складаючи зображення з кубиків і розрізних картинок, діти вчилися самостійно відтворювати ціле з частин, тобто засвоювали просторові параметри об'єкта (вгорі - внизу, спереду - ззаду, з одного боку - збоку і з іншого). Відрізнити праву і ліву сторону об'єкта діти ІІ молодшої групи ще не можуть. Це процес складний і тривалий. У молодшому дошкільному віці лише частково засвоюється розуміння просторової характеристики предмета (вперед-назад, вгору-вниз, праворуч - ліворуч). У цьому допоможуть ігрові вправи, такі як: «Куди показує прапорець?», «Куди покотився Колобок?», «Як пройти до зайчику?» і т. д.
Виконуючи такі ігрові завдання з допомогою прапорців, м'ячів, кульок у дітей формується початковий досвід орієнтування в просторі з урахуванням напрямів, перебудовується сприйняття самого простору.
В середній групі діти повинні орієнтуватися в просторі від себе, елементарно представляти просторову размещенность предметів «по відношенню до себе». Цю задачу я реалізовувала на заняттях з ФЕМП з допомогою дидактичних ігор «Що змінилося?», «Де стоїть матрьошка?», «Що знаходиться праворуч від ведмедика?», «Хто стоїть зліва від зайця?» і т. д.
Більш складна робота - навчати дітей моделювати дійсність. Але і це доступно старшим дошкільнятам. Під час прогулянок та екскурсій я звертала увагу на те, що предмети, віддалені від нас на велику відстань, здаються нам маленькими. Наприклад, літак, що летить високо в небі, здається майже іграшковим. Маленькими здаються птахи, що ширяють у небі, і будь-який предмет, який знаходиться далеко. В процесі дослідів і експериментів, діти переконувалися в існуванні такого явища. На заняттях з малювання з натури діти малювали предмети, які бачили перед собою. Вони розуміли, що ці предмети крупніше тих, які вони зображують. На заняттях з конструювання ми робили з паперу будинку, меблі, але теж не в натуральну величину. Я звертала увагу хлопців на це явище і казала, що ми зробили модель будинку, предмета і т. д. Паралельно виготовила разом з дітьми гру «Лялька Катя купила меблі», «У мишка новосілля».
Наступний напрямок в роботі - вміння «читати» і складати схеми. На першому етапі я запропонувала дітям намалювати на папері нашу групу. Вийшов малюнок: стіл схожий на стіл, шафа - на шафу. Після знайомства з грою «Лялька Катя купила меблі» діти зрозуміли, що меблі можна не креслити, а позначати її умовно: прямокутник - це шафа, ліжко; квадрат - стіл, стілець. Важливо тут дотримати пропорції і розташування предметів відносно один одного. Для полегшення роботи я склала план групи і ділянки дитячого садка. З допомогою планів добре проводити ігри в пошуках скарбу «Знайди відерце», «Секрети», «Куди сховався Ведмедик?». Такі ігри розвивають у дітей просторове уявлення, образне мислення, уяву.
Більш високий рівень розвитку дітей 5-6 років дозволяє приділити більше часу розвиваючих занять. На яких вирішуються такі ж завдання, що і в молодшій групі: розвиток уявлень про навколишній світ і про себе, освоєння різних форм придбання досвіду, розвиток пізнавальної активності та творчих здібностей.
Для занять з ознайомлення з навколишнім у якості постійного матеріалу є глобус, фізична карта світу. У групі обладнаний «Куточок мандрівника», де розміщена інформація про різних країнах, іграшки, відео-чи аудіокасети, альбоми, макети природних ландшафтів: «Пустеля», «Північ», «Ліс», «Озеро», «Луг», «Болото» і т. д. По ознайомленню дітей з відмінностями і схожістю людей які живуть на Землі, допомагають ляльки різної расової приналежності. При роботі з ними важливо зрозуміти, навіщо ми говоримо дітям про відмінності між людьми, та потім, щоб сформувати у них інтерес і повагу до всіх людей, вміння цінувати іншого за його самобутність і неповторність. Відмінності між людьми збагачують нас, дають можливість дізнатися про іншу, не менш цікаву, ніж своя, культуру, особливості побуту, звичаї. Неоціненну допомогу в цьому надає альбом «Всі ми різні...», де вміщено фотографії людей різних приладдя (культура, побут, зовнішні ознаки). При розгляданні альбому завдання можуть бути різні, але завдання переслідується одна - звернути увагу дітей на головні відмінності між людьми (колір шкіри, волосся, розріз очей). Після такої попередньої роботи можна приступати до узагальнюючих бесід про те, що на Землі живуть люди різних рас, є раса чорна, біла, жовта. При роботі з картою необхідно акцентувати увагу на те що, людей чорної раси більше в спекотній Африці, а білої - у більш холодних країнах, де сонечко не так сильно гріє. Важливо формувати у дітей уявлення про те, що люди погані і хороші, розумні і не дуже, працьовиті і ледарі можуть бути представниками будь-якої раси. Підвищують інтерес дітей до географічних уявлень ігрові моменти, дидактичні ігри «Географічне лото», «Вгадай, де я живу», «Розсели тварин», «Небо. Земля. Вода» і т. д., наочний матеріал, вірші, загадки, знайомство з топографічними знаками.
Необхідно постійно оновлювати книжковий куточок пізнавальної літературою (енциклопедії, журнали, буклети). Можна скласти картотеку рухливих ігор народів різних країн. Граючи в такі ігри, діти знайомляться не тільки з звичаями і культурою іншого народу, але і поповнюють словниковий запас географічними термінами.
Прагнення дітей познайомитися з навколишнім світом безмежно. У дитячому саду воно постійно підтримується нами, педагогами. У сім'ї ж батьки іноді не хочуть займатися своїми малюками або просто не знають, як це робити. Щоб компенсувати цей недолік, необхідно залучати батьків в освітній процес. Проводити з ними консультації на теми: «Географія для малюків», «Не сходити в зоопарк?», «Географія в каструлі» і т. д. Пізнавальну літературу, буклети, розвиваючі журнали, дитячі роботи по даній темі можна розмістити на інформаційному стенді «Географія для малюків - це міф чи реальність?». На батьківських зборах познайомити з обсягом знань у галузі географії. Таким чином, залучення батьків у навчальний процес, має колосальний успіх, так як батьки бачать зрослий рівень пізнання навколишнього світу дітьми, тобто конкретний результат.
Працюючи в даному напрямку, мені вдалося реалізувати поставлені освітні завдання. Діти стали виявляти пізнавальний інтерес, допитливість, все охочіше звертаючись за допомогою до дитячих енциклопедій, пізнавальної літератури. Діти придбали досвід дослідницької діяльності, включаючи уміння її планувати.

Список літератури

1. Меліхова Р. В. Географія і ти: Твої перші подорожі та відкриття: Для ст. дошк. і мол. шк. віку. - М: Просвітництво, 1998. - 80 с.
2. Ревенко М. В. Малюкам про географічні відкриття. - 2-е видання. - М: Педагогіка - Прес, 1992. - 128 с.
3. Семаго Н. Я. Методика формування просторових уявлень у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку: практичне посібник. - М.: Айріс - прес, 2007. - 112 с.
4. Селищев Е. Н. Географія для допитливих, або Про що не дізнаєшся на уроці. - Ярославль: Академія розвитку: Академія Холдинг, 2002. - 240 с.
5. Годовікова Д. Формування пізнавальної активності // Дошкільне виховання. - 1986 - N 1
6. Альошина Н. Ст. Ознайомлення дошкільників з навколишнім і соціальною дійсністю. Старша і підготовча групи. - М., ЦГЛ, 2005. - 128 с.
7. Гризик Т. В. Пізнаю світ: Методичні рекомендації для вихователів, що працюють за програмою «Веселка». - М: Просвітництво, 2000. - 160 с.
8. Голуб В. Т. Графічні диктанти: Посібник для занять з дітьми 5-7 років. - М.: ВАКО, 2004. - 144 с.