Консультації для вихователів.

Робоча програма з освітньої галузі «Пізнання»

Пізнавально-дослідницька і продуктивна діяльність. (середня група від 4 до 5 років)

Автор: Глаголєва Маргарита Володимирівна, вихователь: вищої кваліфікаційної категорії, р. Єфремов.

Пояснювальна записка

Дана робоча програма є нормативно - управлінським документом навчального закладу, характеризує систему організації освітньої діяльності вихователя.
Робоча програма показує як з урахуванням конкретних умов, освітніх потреб і особливостей розвитку дітей дошкільного віку вихователь створює індивідуальну педагогічну модель освіти відповідно до вимог федеральних державних освітніх стандартів дошкільної освіти.
В умовах дошкільної освіти та з урахуванням його специфіки дана система (модель) являє собою оптимальні психолого-педагогічні умови, що забезпечують становлення загальнолюдських цінностей, базису особистісної культури, соціальну успішність дитини дошкільного віку. Складовими цих умов є:

• змістовні умови;
• організаційні умови;
• технологічні умови (принципи, методи, прийоми);
• матеріально-технічні умови (розвиваюче середовище);
• соціо-культурні умови (взаємодія з батьками, соціальними партнерами різних соціо-культурних інститутів);
• контрольно-діагностичні умови.

Основою для розробки робочої програми з художньої творчості постали:

• Основна загальноосвітня програма дошкільної освіти «Від народження до школи» (під редакцією Н.Е. Веракси, Т. З. Комарової, М. А. Васильєвої). М.: Мозаїка - Синтез, 2010р,
• Федеральні державні вимоги до структури основної загальноосвітньої програми дошкільної освіти Наказ від 23 листопада 2009 р. N 655,
• Конструювання і художня праця у дитячому садку. Л. В. Куцакова 2009р.;
• Конструювання. З. В. Лиштван 2009р.;
• Типове положення про дошкільному освітньому установі від 12 вересня 2008 року N 666,
• Санпін 2.4.1.2660 - 10.
•  

В робочій програмі представлені заняття, розроблені на основі наступних положень:
1. Продуктивна діяльність є частиною всієї виховно-освітньої роботи в МОУ та взаємопов'язана з усіма її напрямками. Особливо, важливе, значення для виховання і розвитку дитини має зв'язок занять з конструювання з грою. Така різнобічна зв'язок підвищує інтерес дітей до пізнавально-дослідницької та продуктивної діяльності до гри.
2. Для розвитку дитячої творчості необхідно створювати естетичну розвиваюче середовище, поступово залучаючи у цей процес дітей, викликаючи у них радість, задоволення, від затишною, красивою обстановки групи, ігрових куточків; включаючи оформлення групи, створені дітьми індивідуальні та колективні малюнки, аплікації. Велике значення має естетичне оформлення освітньої галузі; вдалий підбір матеріалів для занять, зручне і раціональне розміщення, доброзичливе ставлення педагога до кожної дитини; емоційно - позитивна атмосфера занять; шанобливе ставлення дорослого до дитячих малюнків, ліплення, аплікацій.
3. Для того, щоб виробити у дітей свободу творчого рішення, необхідно навчити їх формотворчим руху, рухам рук, важливим для створення конструкцій предметів різноманітних форм, - спочатку простих, а потім більш складним. Це дозволить дітям зображати різні предмети і явища навколишнього світу. Чим краще дитина опанує формотворчими рухами в середній групі, тим легше і вільніше він буде створювати зображення будь-яких предметів, проявляючи творчість.
4. На всіх заняттях необхідно розвивати активність, самостійність і творчість дітей, слід спонукати їх згадувати, що вони бачили цікавого навколо, що їм сподобалося; вчити порівнювати предмети; запитувати, активізуючи досвід хлопців, схоже, вони вже робили, як вони це робили; викликати дитини для показу іншим, як можна сконструювати той чи інший предмет з природного матеріалу, паперу.
6. Кожне заняття у робочій програмі закінчується колективним переглядом всіх створених хлопцями конструкцій. Дуже важливо, щоб діти бачили загальний результат заняття, чули оцінку педагогом їх робіт, активно включалися в доступний ним розмову, оцінку кінцевого результату; щоб кожна дитина бачив свою роботу серед робіт інших дітей.

Справжня програма включає три напрямки роботи з дітьми:

• Конструювання з будівельного матеріалу;
• Конструювання з паперу;
• Вільне конструювання.

  
Приблизний розподіл занять з дітьми середнього дошкільного віку

• Конструювання з будівельного матеріалу-13 (з них за зразком і перетворення зразка за умов-8, за умовами -3, за власним задумом-2;

• Конструювання з паперу-5.

У середній групі щотижня проводиться одне заняття з конструювання 1 раз в два тижні. Всього в місяць проводиться 2 заняття.

Структура організації освітньої галузі «Пізнання»

Зміст освітньої галузі «Пізнання»
Зміст освітньої галузі «Пізнання» спрямоване на досягнення цілей розвитку у дітей пізнавальних інтересів, інтелектуального розвитку дітей через рішення наступних завдань:

• сенсорний розвиток;
• розвиток пізнавально-дослідницької і продуктивної (конструктивної) діяльності;
• формування елементарних математичних уявлень;
• формування цілісної картини світу, розширення кругозору дітей»

У середині року (січень) у робочій програмі заплановані для вихованців дитячого садка тижневі канікули (Санпін 2.4.1.2660 - 10), під час яких проводяться заняття тільки естетично-оздоровчого циклу (музичні, спортивні, образотворчого мистецтва).
У зв'язку з святковими днями з 01 січня по 10 січня і з тижневими канікулами з 10 січня по 14 січня, випадають з безпосередньої освітньої діяльності 2 заняття по формуванню пізнавально-дослідницької і продуктивної (конструктивної) діяльності. У підсумку 18 занять у рік.
Робоча програма передбачає формування у дошкільників середнього віку загальних умінь, навичок і універсальних способів дій. У зв'язку з цим програма забезпечує розвиток у дітей уміння чітко і послідовно висловлювати свої думки, спілкуватися один з одним, включатися в різноманітну ігрову і предметно-практичну діяльність, для вирішення різних пізнавально-дослідних проблем, розвиває спостережливість і допитливість, продовжуючи знайомити дітей з предметами та явищами суспільного життя, формує узагальнені уявлення про навколишній світ через встановлення найпростіших зв'язків між явищами і предметами.

Принципи формування пізнавально-дослідницької та продуктивної діяльності.

• відповідність принципу розвиваючого освіти, метою якого є розвиток дитини;
• поєднання принципів наукової обґрунтованості і практичної застосовності;
• відповідність критеріям повноти, необхідності й достатності;
• забезпечення єдності виховних, розвиваючих і навчальних цілей і завдань процесу навчання дітей дошкільного віку;

• побудова освітнього процесу на адекватних віком формах роботи з дітьми;
• рішення програмних освітніх завдань у спільній діяльності дорослого і дітей і самостійної діяльності дітей не тільки в рамках безпосередньо освітньої діяльності, але і при проведенні режимних моментів у відповідності зі специфікою дошкільної освіти.

• облік принципу інтеграції освітніх галузей, у відповідності з віковими можливостями та особливостями вихованців, специфікою і можливостями освітніх галузей
• відповідність комплексно-тематичним принципом побудови освітнього процесу.

Форми організації освітньої області
«Пізнання»
Формування пізнавально-дослідницької та продуктивної діяльності.

• Основна форма роботи - навчання дітей на заняттях,
• Фронтальна (групова) форма,
• По підгрупах,
• Ігрова форма,
• Індивідуально - творча діяльність,
• Ігри - креслення,
• Розвиваючі ігри
• Інтегрована форма навчання.

Методи і прийоми організації освітньої галузі «Пізнання»
Формування пізнавально-дослідницької та продуктивної діяльності у дітей 4 - 5 років
У дітей 4-5 років продовжує зростати інтерес до пізнавально-дослідницької та продуктивної діяльності. У них вже є уявлення про працю, про деяких професіях. Триває виховання поваги до тих, хто трудитися, дбайливе ставлення до предметів і речей. Діти ближче знайомляться з предметами оточення, вчаться милуватися їх красою, оригінальністю форми. По можливості здійснювати сенсорний аналіз, виділяючи особливості їх будови, властивостей, якості, пов'язуючи їх з призначенням предметів, з матеріалами, з яких вони зроблені. Діти знайомляться з сучасними і старовинними будівлями, мостами, транспортом. Вчаться розглядати їх, виділяти функціональне призначення, оформлення.
В цьому віці у них удосконалюються конструктивні навички, розвивається вміння комбінувати деталі, поєднуючи їх за формою, величиною, кольором.
    Навчання дітей середньої групи носить наочно-дієвий характер. Нові знання дитина засвоює на основі безпосереднього сприйняття, коли стежить за дією педагога, слухає його пояснення і вказівки і сам діє з будівельним і природним матеріалом.
Спільна діяльність педагога і дітей часто починають з елементів гри, сюрпризных моментів - несподіваної появи іграшок, речей, приходу «гостей» та ін. Це зацікавлює і активізує дітей. Проте, коли вперше виділяють якусь властивість (форма, величина, стійкість) і важливо зосередити на ньому увагу дітей, ігрові моменти можуть бути відсутні. З'ясування конструктивних властивостей проводять на основі порівняння предметів, що характеризуються або подібними, або протилежними властивостями (довгий - короткий, великий-маленький, широкий - вузький тощо). Удосконалюються елементарні навички просторової орієнтації (попереду, позаду, посередині, всередині). Діти вчаться перетворювати споруди за різними параметрами, споруджувати їх за словесною інструкцією. Педагог вчить створювати споруди за індивідуальним та спільним задумом. Практика показує, що взаємини дітей у конструктивній діяльності самі по собі не завжди будуються на правильній основі. Тому роль вихователя набуває тут важливе значення. Він повинен навчати своїх вихованців колективно працювати, попередньо разом обговорювати задум, чітко розподіляти обов'язки в процесі виконання будівель, іграшок, узгоджувати свою роботу з діями товаришів.
При цьому слід виховувати у дітей здатності мотивувати свої пропозиції, осмислювати пропозиції товаришів і уміння вибрати найкращий варіант, відмовившись від свого, якщо він виявиться не зовсім вдалим.
У процесі спільного виконання конструкції хлопці повинні надавати допомогу один одному, доброзичливо відгукуватися на прохання товаришів, бути чуйними та уважними до їх роботи. При цьому розвивається не тільки творчість, винахідливість, але й естетичний смак. Спонукає обігравати споруди, об'єднуватися в іграх. Діти 4 - 5 років вже здатні виконувати досить складні дії в певній послідовності. Педагог у спільній діяльності і в повсякденній діяльності пропонує дітям нескладні конструктори для експериментування з деталями. Однак, якщо дитина не справляється із завданням, працює непродуктивно, він швидко втрачає до нього інтерес, стомлюється і відволікається від роботи. Враховуючи це, педагог дає дітям зразок кожного нового способу дії. Прагнучи попередити можливі помилки, він показує всі прийоми роботи і детально роз'яснює послідовність дій: показує способи кріплення деталей, монтажу нескладних конструкцій, розглядає креслення конструкцій. При цьому пояснення повинні бути гранично чіткими, ясними, конкретними, даватися в темпі, доступному сприйняттю маленької дитини. Якщо педагог говорить квапливо, то діти перестають його розуміти і відволікаються. Найбільш складні способи дії педагог демонструє 2--3 рази, звертаючи увагу дітей кожного разу на нові деталі. Тільки багаторазовий показ і називання одних і тих же способів дій в різних ситуаціях при зміні наочного матеріалу дозволяють дітям їх засвоїти. В ході роботи педагог не тільки указує дітям на помилки, але і з'ясовує їх причини. Всі помилки виправляються безпосередньо в дії з дидактичним матеріалом. Пояснення не повинні бути настирливими, багатослівними.
Починаючи з січня, діти вправляються у виготовленні плоских і об'ємних виробів (з паперових циліндрів, конусів, коробок тощо). Вчаться вирізати різні елементи з кольорового паперу і оформляти іграшки, надаючи їм певні образи. Оживляти вироби, промальовуючи фломастером дрібні деталі. Діти знайомляться з орігамі. Вправляються у виготовлення нескладних іграшок за принципом орігамі. Педагог спонукає дітей обігравати свої вироби, об'єднуючись в іграх. При цьому дуже важливо, щоб педагог спілкувався з усією групою і з кожною дитиною окремо, щоб перевірити, чи він засвоїв новий матеріал.
Діти 4 - 5 річного віку значно краще засвоюють емоційно сприйнятий матеріал. Запам'ятовування у них характеризується непреднамеренностью. Тому в спільній діяльності педагога та дітей широко використовуються ігрові прийоми і дидактичні ігри. Вони організовуються так, щоб по можливості у дії одночасно брали участь всі діти, і їм не доводилося чекати своєї черги. Проводяться ігри, пов'язані з активними рухами: ходьбою і бігом. Однак, використовуючи ігрові прийоми, педагог не допускає, щоб вони відволікали дітей від головного (нехай ще й елементарної, але пізнавально-дослідницької та продуктивної діяльності).
В середній групі дошкільного віку починається залучення до роботи з природним матеріалом: гілок, кори, листя, каштанів, шишок сосни, ялини, горіхової шкаралупи, соломи, жолудів, насіння клена і т. д. під час вільної діяльності Особливості виробів з цього матеріалу в тому, що використовується його природна форма. Якість і виразність досягається вмінням помітити в природному матеріалі схожість з предметами дійсності, посилити це подібність і виразність додатковою обробкою за допомогою різних додаткових матеріалів. Діти навчаються способам склеювання деталей. Педагог спонукає проявляти акуратність в процесі діяльності, не смітити, не розкидати, не порушувати красу і затишок в приміщенні. Порядок на робочому місці - необхідна умова для успішного виконання будь-якого завдання, виховання у дітей навичок організованого праці, естетичних почуттів. Можна давати комбіновані завдання, що дозволяють дітям засвоювати нові знання, і тренувати їх у тому, що засвоєно раніше. Використовуючи в своїх іграх природний матеріал, діти ознайомлюються з його властивостями, вчаться заповнювати вільний час цікавою діяльністю. Особливо велике значення ця діяльність має для розвитку фантазії дитини.
Перелік різних видів конструювання в дитячому садку показує, що кожен з них має свої особливості. Проте основи діяльності єдині: у кожній дитина відображає предмети навколишнього світу, створює матеріальний продукт, результат діяльності призначається в основному для практичного застосування.
Пізнавально-дослідницька і продуктивна діяльність більше, ніж інші види діяльності, готує ґрунт для розвитку технічних здібностей дітей, що дуже важливо для всебічного розвитку особистості.

Здоров'езберігаючи технології, що використовуються в програмі:

• Технології забезпечення соціально-психологічного благополуччя дитини;
• Фізкультурно-оздоровчі технології;
• Здоров'язбереження і здоровьеобогащения педагогів дошкільної освіти;

До них відносяться:

• Враховуються вікові і індивідуальні особливості стану здоров'я і розвитку дитини;
• Полегшена одяг дітей в групі;

• Організація санітарно-епідеміологічного режиму та створення гігієнічних умов життєдіяльності дітей на заняттях;
• Забезпечення психологічної безпеки дітей під час їх перебування на занятті;
• Дихальна гімнастика;
• Пальчикова гімнастика;
• Гімнастика для очей;
• Дотримання заходів щодо попередження травматизму;
• Фізкультхвилинки.

Форми організації освітньої галузі «Пізнання»

• Заняття з пізнавально-дослідницької та продуктивної діяльності

(по підгрупах, фронтально, індивідуально);

• Індивідуальна робота з дитиною;
• Колективні роботи;
• Спільні роботи 2 - 3 дітей;
• Тематичні заняття;
• Пальчикова гімнастика;
• Дидактичні ігри;
• Фізкультурні хвилинки;
• Інтегрована діяльність;
• Сюрпризні моменти.

Матеріально - технічні (просторові) умови організації пізнавально-дослідницької та продуктивної діяльності дітей молодшого дошкільного віку

1. Куточок дитячої творчості в групі;
2. Виставка дитячих виробів в батьківському куточку, в холі дошкільної установи;
3. Експериментальний куточок в групі. (У цьому куточку повинен знаходитися різний матеріал, у тому числі й природний, з яким дитина може самостійно займатися).
4. Різні види настільного і підлогового конструктора

Технічні засоби навчання

1. Магнітофон
2. CD та аудіо матеріал
3. Мультимедійна установка
4. Персональний комп'ютер

У робочій програмі передбачено використання різних видів дидактичних ігор:

• На сприйняття форми;
• На цілеспрямований розвиток сприйняття кольору;
• На сприйняття якостей величини;
• На кількість предметів;
• На розвиток мови, мислення;
• На розвиток первісних уявлень про природу;

Наочно - образний матеріал

1. Ілюстрації та репродукції;
2. Наочно - дидактичний матеріал;
3. Ігрові атрибути;
4. Демонстраційний матеріал;
5. Креслення і схеми;
6. Плакати.
7. «Живі іграшки» (вихователі або діти, одягнені у відповідні костюми);
8. Добірка віршів, загадок;
9. Листівки для розглядання

Вікові та індивідуальні особливості
дітей середньої групи (4 - 5 років)
Дошкільний вік можна назвати періодом найбільш інтенсивного освоєння смислів і цілей людської діяльності. Головним новоутворенням стає нова внутрішня позиція, новий рівень усвідомлення свого місця в системі суспільних відносин.
Сприйняття і предметно-ігрова діяльність:
До кінця середнього дошкільного віку сприйняття стає більш розвиненим. Діти здатні назвати форму, на яку схожий той чи інший предмет. Дитина 4-5 років розбирає і складає трискладового і четырехсоставную матрьошку шляхом примеривания або зорового співвіднесення. Збирає пірамідку з урахуванням величини кілець шляхом зорового співвіднесення. Складає розрізну картинку з 2 і 3 частин шляхом зорового співвіднесення.
Зростає обсяг пам'яті: дитина виконує доручення у вигляді 2-3 послідовних дій; на прохання дорослого запам'ятовує до 5 слів. У середньому дошкільному віці (між 4 і 5 роками) починає формуватися довільна пам'ять. Свідоме, цілеспрямоване запам'ятовування і пригадування з'являються лише епізодично.
Мова стає предметом активності дитини. Він використовує узагальнюючі слова; називає тварин та їх дитинчат, професії людей, частини предметів. Переказує знайомі казки з допомогою дорослих, читає напам'ять короткі вірші.
     Мислення нерозривно пов'язане з промовою дошкільника, воно стає наочно-образним. Дитина мислить образами предметів, фарбами. У середньому дошкільному дитинстві дитині приходиться дозволяти усе більш складні і різноманітні задачі, що вимагають виділення і використання зв'язків і відносин між предметами, явищами, діями. Розвивається мислення дає дітям можливість заздалегідь передбачати результати своїх дій, планувати їх. Дитина використовує у мовленні слова багато і один, називає коло, трикутник, квадрат, куля, куб Вміє бачити геометричні фігури в навколишніх предметах. Правильно називає пори року, частини доби. Розрізняє праву і ліву руку.
Продовжує розвиватися уява. Формуються такі його особливості як оригінальність і довільність. Діти можуть самостійно придумати невелику казку на задану тему.
Руховий розвиток, моторика рук, графічні навички - малює прямі горизонтальні і вертикальні лінії, розфарбовує прості форми. Копіює великі друковані літери. Малює простий будинок (квадрат і дах), людини (2-3 частини тіла). Складає папір більш ніж 1 раз. Нанизує намистини середньої величини на товсту волосінь або дріт. Визначає предмети в мішку на дотик.
Таким чином, основні досягнення віку пов'язані з розвитком ігрової діяльності; появою рольових і реальних взаємодій; з розвитком образотворчої діяльності; конструюванням за задумом, плануванням; удосконаленням сприйняття, розвитком образного мислення й уяви; розвитком пам'яті, уваги, мовлення, пізнавальної мотивації, вдосконалення сприйняття. Діти чотирьох років активно освоюють рахунок, користуються числами, здійснюють елементарні обчислення наочній основі і усно, освоюють найпростіші тимчасові і просторові відносини, перетворюють предмети різних форм і величин. Дитина, не усвідомлюючи того, практично включається в просту математичну діяльність, освоюючи при цьому властивості, відносини, зв'язки і залежності на предметах і числовим рівнем.
У середньому дошкільному віці зв'язок мислення і дій зберігається, але вже не є такою безпосередньою як раніше. У багатьох випадках не вимагається практичного маніпулювання з об'єктом, але у всіх випадках дитині необхідно чітко сприймати і наочно представляти цей об'єкт. Мислення дітей 4-5 років протікає у формі наочних образів, слідуючи за сприйняттям. Наприклад, діти можуть зрозуміти, що таке план кімнати. Якщо дитині запропонувати план частини групової кімнати, то він зрозуміє, що на ньому зображено. При цьому можлива невелика допомога дорослого, наприклад, пояснення того, як позначають вікна і двері на плані. За допомогою схематичного зображення групової кімнати діти можуть знайти заховану іграшку (по оцінці на плані).
Дитина на 5 році життя досить самостійний і ініціативний. У нього активно розвивається дрібна моторика, окомір. Рухи рук вже більш точні, спритні, що допомагає йому оволодіти вмінням майструвати. У дитини виникає інтерес до якості своєї праці. Він починає свідомо прагнути до дотримання певних вимог, що пред'являються вихователем (послідовність операцій, використання різних способів конструювання). Виявляє бажання оволодіти тими чи іншими навичками і охоче вправляється в конструюванні.
Дитина вже в змозі встановлювати зрозумілі йому причинно-наслідкові відносини. У нього швидко вдосконалюються всі психологічні процеси, і особливо пам'ять.
Зростає потреба малюка в діловому спілкуванні, розвивається пізнавально-дослідницька і продуктивна діяльність. Дитина вже може уявляти собі те, що відсутня перед його очима або ніколи не зустрічалося в його досвіді. Він активно фантазує, мислить, відтворює невидимі частини предметів, що представляє майбутні конструкції, вироби, створює задуми, шукає способи втілення.
До 5 років увага стає все більш стійким на відміну від трирічного малюка (якщо він пішов за м'ячем, то вже не буде відволікатися на інші цікаві предмети). Важливим показником розвитку уваги є те, що до 5 років у діяльності дитини з'являється дія за правилом - перший необхідний елемент довільного уваги. Саме в цьому віці діти починають активно грати в ігри з правилами: настільні (лото, дитяче доміно) і рухомі (хованки, салочки).
У дошкільному віці інтенсивно розвивається пам'ять дитини. У 5 років дитина може запам'ятати вже 5-6 предметів (10-15), зображених на пред'являються йому картинках.
У цьому віці відбувається розвиток ініціативності і самостійності дитини в спілкуванні з дорослими і однолітками. Діти продовжують співпрацювати з дорослими в практичних справах (спільні ігри, доручення), поряд з цим активно прагнуть до інтелектуального спілкування. Це проявляється в численних питаннях (чому? навіщо? для чого?), прагненні отримати від дорослого нову інформацію пізнавального характеру. Можливість встановлювати причинно-наслідкові зв'язки відображається в дитячих відповідях у формі складнопідрядних речень. У дітей спостерігається потреба в повазі дорослих, їх похвали, тому на зауваження дорослих дитина п'ятого року життя реагує підвищеною вразливістю. Спілкування з однолітками раніше тісно переплетено з іншими видами дитячої діяльності (грою, працею, продуктивною діяльністю), проте вже відзначаються і ситуації «чистого спілкування».

Організаційні умови життєдіяльності дітей

Організація життєдіяльності дітей з реалізації та освоєння змісту робочої програми здійснюється в двох основних моделях організації навчального процесу:
спільну діяльність дорослого і дітей
самостійної діяльності дітей.
Рішення освітніх завдань в рамках першої моделі спільної діяльності дорослого і дітей - здійснюється як у вигляді безпосередньо освітньої діяльності (не пов'язаної з одночасним виконанням педагогами функцій з нагляду і догляду за дітьми), так і у вигляді освітньої діяльності, здійснюваної в ході режимних моментів (рішення освітніх завдань пов'язане з одночасним виконанням функцій з нагляду і догляду за дітьми - ранковим прийомом дітей, прогулянкою, підготовкою до сну, організацією харчування та ін).
Безпосередньо освітня діяльність реалізується через організацію різних видів дитячої діяльності:

• ігровий,
• рухової,
• пізнавально-дослідницької,
• комунікативної,
• продуктивною,
• музично-художньої,
• трудовій,
• читання художньої літератури або їх інтеграцію з використанням різноманітних форм і методів роботи.

Обсяг самостійної діяльності як вільної діяльності вихованців в умовах створеної педагогами предметно-розвивального освітнього середовища з кожної освітньої галузі не визначається. Загальний обсяг самостійної діяльності дітей відповідає вимогам Санпін 2.4.1.2660 - 10 (3-4 години в день для всіх вікових груп).
При реалізації освітньої галузі «Пізнання» необхідно враховувати наступне:

Тематичне планування
освітньої галузі «Пізнання»
(Формування пізнавально-дослідницької та продуктивної діяльності)
в середній групі.

III. Зміст психолого-педагогічної роботи з освоєння освітньої галузі «Пізнання»
Формування пізнавально-дослідницької та продуктивної діяльності в середній групі (4 - 5 років)

• Звертати увагу дітей на різні будівлі і споруди навколо їхніх будинків, дитячого садка. На прогулянках в процесі ігор розглядати з дітьми машини, візки, автобуси та інші види транспорту, виділяючи їх частини, називати їх форму і розташування по відношенню до найбільшої частини.
• Продовжувати розвивати здатність розрізняти і називати будівельні алі (куб, пластина, цеглинка, брусок); вчити використовувати їх з урахуванням конструктивних властивостей (стійкість, форма, величина). Розвивати вміння встановлювати асоціативні зв'язки, пропонуючи згадати, які схожі споруди діти бачили.
• Розвивати вміння аналізувати зразок побудови: виділяти основні частини, розрізняти і співвідносити їх за величиною та формою, встановлювати просторове розташування цих частин щодо один одного (у будинках - стіни, вгорі - перекриття, дах; в автомобілі - кабіна, кузов і т. д.).
• Розвивати вміння самостійно вимірювати споруди (по висоті, д. не та ширині), дотримувати заданий вихователем принцип конструкт. («Побудуй такий же будиночок, але високий»).
• Пропонувати споруджувати будівлі з великого і дрібного будівельного матеріалу, використовувати деталі різних кольорів для створення і прикраса будівель. Розвивати уявлення про архітектурних формах.
• Навчати прийомів конструювання з паперу: згинати прямокутний аркуш паперу навпіл, поєднуючи сторони і кути (альбом, прапорці для прикраси ділянки, вітальна листівка), приклеювати до основної формі деталі (до будинку - вікна, двері, трубу; до автобуса - колеса; до стільця - спинку).
• Залучати дітей до виготовлення виробів з природного матеріалу: кори, гілок, листя, шишок, каштанів, горіхової шкаралупи, соломи (лов дочки, їжачки і т. д.). Вчити використовувати для закріплення частин клей, пластилін; застосовувати у виробах котушки, коробки різної величини й інші предмети.
• Розвивати дослідницьку діяльність дитини, надавати допомогу в оформленні її результатів та створювати умови для її презентації одноліткам.

Інтеграція змісту освітньої галузі

Система моніторингу досягнення дітьми планованих результатів програми
Моніторинг дитячого розвитку проводиться два рази на рік (у жовтні та квітень). У проведенні моніторингу беруть участь педагоги, психологи та медичні працівники. Основне завдання моніторингу полягає в тому, щоб визначити ступінь освоєння дитиною освітньої програми і вплив освітнього процесу, організовуваного в дошкільному закладі, на розвиток дитини.
При організації моніторингу враховується положення Л. с. Виготського про провідну роль навчання в дитячому розвитку, тому він включає в себе два компоненти:

• Моніторинг освітнього процесу;
• Моніторинг дитячого розвитку.

     Моніторинг освітнього процесу здійснюється через відстеження результатів освоєння освітньої програми, а моніторинг дитячого розвитку проводиться на основі оцінки розвитку інтегративних якостей дитини.
З допомогою засобів моніторингу освітнього процесу можна оцінити ступінь просування дошкільника в освітній програмі.
Форма проведення моніторингу переважно являє собою спостереження за активністю дитини в різні періоди перебування у дошкільному установі, аналіз продуктів дитячої діяльності та спеціальні педагогічні проби, організовані педагогом.
Моніторинг дитячого розвитку (моніторинг розвитку інтегративних якостей) здійснюється педагогами, психологом дошкільного закладу та медичним працівником. Основна задача цього виду моніторингу - виявити індивідуальні особливості розвитку кожної дитини й окреслити при необхідності індивідуальний маршрут освітньої роботи для максимального розкриття потенціалу особистості.
Моніторинг дитячого розвитку включає в себе оцінку пізнавального розвитку дитини, стан його здоров'я, а також розвитку загальних здібностей: розумових, комунікативних і регуляторних. Моніторинг дитячого розвитку здійснюється з використанням методу спостереження, критеріальних діагностичних методик і тестових методів.
МОНІТОРИНГ ОСВІТНЬО ПРОЦЕСУ
Група дитячого саду____________________________________
Дата проведення моніторингу____________________________

Оцінка рівня розвитку:
1 бал - більшість компонентів недостатньо розвинені;
2 бали - окремі компоненти не розвинені;
3 бали - відповідає віку;
4 бали - високий

Моніторинг дитячого розвитку в середній групі
Освітня область «Пізнання»
Формування пізнавально-дослідницької та продуктивної діяльності
Дата проведення моніторингу________________________________________________

Моніторинг освітнього процесу
Освітня область «Пізнання»
Формування пізнавально-дослідницької та продуктивної
діяльності в середній групі (4 - 5 років)

Очікувані результату по конструюванню до кінця п'ятого року
• У дітей розширюються знання та уявлення про конструйованих об'єктах.
• Розширюються уявлення про діяльність людей, пов'язаних з будівництвом, створенням техніки, предметів, речей.
• Діти вчаться аналізувати споруди, конструкції, малюнки.
• У дітей формуються уявлення про будівельні деталі, їх назви і властивості (форма, величина, стійкість, способи з'єднання, кріплення).
• Діти вчаться перетворювати споруди за різними параметрами, споруджувати по словесної інструкції.
• Вдосконалюються конструктивні навики (комбінують деталі, що поєднують по-різному з'єднують, накладаючи, приставляючи, експериментуючи з ними).
• Розвиваються навички просторової орієнтації (спереду, ззаду, усередині тощо).
• Діти створюють споруди за індивідуальним та спільним задумом і грають з
• Розвивається творчість, винахідництво.
• Формується естетичний смак у гармонійному поєднанні елементів при оформленні будівництв, виробів.
• Діти вправляються у виготовленні простих плоских іграшок з паперових смуг спи! бом складання їх навпіл і оформлення вирізаними паперовими елементами.
• Вчаться майструвати елементарні іграшки орігамі.
• Вправляються у виготовленні виробів з непридатного (коробки) і природного матеріалу.
• Навчаються користуватися ножицями, клеєм.
• Розвивається ділове та ігрове спілкування дітей.

До кінця року діти повинні вміти:
• використовувати будівельні деталі з урахуванням їх конструктивних властивостей
• перетворювати споруди у відповідності з завданням вихователя;
• згинати прямокутний аркуш паперу навпіл.

Формування пізнавально-дослідницької та продуктивної
діяльності в середній групі

Діагностичні завдання

ДІАГНОСТИЧНА КАРТА
ДОУ ____________________________________________
Вихователі: _____________________________________
Дата проведення діагностики: початок року _____________
кінець року _____________

                        
Результати діагностики рівня розвитку дітей

Початок року:
Високий рівень ____________ дітей ___________%
Середній рівень ____________ детей____________%
Низький рівень ____________ детей_____________%

Кінець року:
Високий рівень ____________ дітей ___________%
Середній рівень ____________ детей____________%
Низький рівень ____________ детей_____________%

Аналіз діагностичної карты___________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Перелік необхідних для здійснення виховно-освітнього процесу
програм, технологій, методичних посібників

1. Закон «Про освіту» Російської Федерації.
2. Федеральні державні вимоги до структури основної загальноосвітньої програми дошкільної освіти Наказ від 23 листопада 2009 р. N 655.
3. Типове положення про дошкільному освітньому установі від 12 вересня 2008 року N 666.
4. Санпін 2.4.1.2660 - 10.
5. Основна загальноосвітня програма дошкільної освіти «Від народження до школи» (під редакцією Н.Е. Веракси, Т. З. Комарової, М. А. Васильєвої. М.: Мозаїка - Синтез, 2010р.
6. Л. В. Куцакова. Заняття з конструювання з будівельного матеріалу в середній групі дитячого саду. - Москва, Мозаїка-Синтез, 2008-2010р.
7. З. В. Лиштван. Конструювання. - Москва, 2009р.;
8. Конвенція ООН про права дитини, 1989
9.Н.Е. Веракса, А. Н. Вераскса, Проектна діяльність дошкільників.- Москва: Мозаїка - Синтез, 2008-2010;
10. С. Толкачова, Конструювання та дитячий дизайн.- Мінськ - Нове знання, 2010р.