Консультації для вихователів.

ФОРМУВАННЯ ДУХОВНО-МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЧЕРЕЗ ГРУ

Автор: І. В. Логінова, Муніципальне дошкільний освітній заклад загальнорозвиваючого виду «Дитячий садок № 1 «Дзвіночок», р. Новоалтайськ.

Все починається з дитинства: перші кроки, перші знання про світ. І від того, як цей світ зустріне маленької людини, можливо, залежить вся його подальша доля.
В даний час Росія переживає один з непростих історичних періодів. Зараз матеріальні цінності домінують над духовними, тому у дітей спотворені уявлення про доброту, милосердя, великодушність, справедливість, громадянськості. Сформоване положення вимагає формування основ моральних якостей вже в дошкільному дитинстві. Адже дошкільний вік - фундамент загального розвитку дитини, стартовий період всіх високих людських начал. Зберегти людське в наших дітях, закласти моральні основи, які зроблять їх більш стійкими до небажаним впливам, навчити їх правилам спілкування, уміння жити серед людей - головні ідеї виховання духовно-моральних якостей особистості.
Але як дати маленькій дитині азбуку людської культури, як допомогти дитині гармонізувати його картину світу, щоб протистояти злу в серці своєму і збудувати підстави добра? Ці і багато інші питання стоїть сьогодні переді мною і нашим педагогічним колективом.
Почавши роботу з дітьми у старшій групі, я звернула увагу, що у дітей в грі часто присутні такі якості як: злість, жорстокість, марнославство, тобто духовно-моральні якості у багатьох відсутні. Переді мною постало завдання, як навчити дітей жити дружно, бути добрими, чуйними, справедливими, милосердними.
Познайомившись з літературою про духовно-моральне виховання, я обрала шлях, який мені здався самим вірним - розвивати духовно-моральні якості особистості дитини за допомогою гри. Адже гра є не тільки провідною діяльністю дошкільнят, але і являє собою відображення дітьми навколишнього життя. А також, гра вчить дитину розмірковувати над моральною суттю кожного вчинку, розвиває душу і виховує хороші манери.
Для формування духовно-моральних якостей дітей, використовую ігри, які навчають вмінню спілкуватися, встановлювати контакт, отримувати задоволення від спілкування з партнером; виховують любов і шанобливе ставлення до близьких та оточуючих людей; допомагають дитині в накопиченні соціального досвіду.
Ні для кого не секрет, що російські народні ігри, маючи моральну основу, навчають розвивається особистість соціальної гармонізації. Тому російські народні ігри я використовую у всіх видах діяльності з дошкільниками. Вони дозволяють дітям не тільки відчути себе частиною російського народу, але й сприяють утвердженню добрих стосунків у дитячому колективі, дають дитині захист від негативного впливу агресивного середовища. Ігри, які ми розучуємо разом з дітьми допомагають нам у проведенні обрядових свят (Колядки, Масляна, Великдень, Трійця, День Івана Купала), які ми відзначаємо всім дитячим садом.
Широко застосовую ігри, метою яких є виховання моральних якостей особистості дитини. Вони сприяють адаптації дитини у соціальному світі, формують уміння оцінювати інших з позиції доброзичливості і є важливою частиною духовно-морального виховання.
«Поводир»
Мета: розвивати почуття відповідальності за іншу людину. Виховувати довірче ставлення.
Хід гри: В кімнаті розкладені предмети - «перешкоди» (стільці, кубики, обручі тощо). Діти розподіляються по парах: ведучий і ведений. Ведений одягає на очі пов'язку, ведучий веде його, розповідаючи, як рухатися, наприклад: «Тут стілець. Обійдемо його». Потім діти міняються ролями.

«Подарунок»
Мета: виховувати доброзичливе ставлення до друзів.
Хід гри: Діти утворюють коло. Вибирається «іменинник». Він встає в центр кола. Інші діти «дарувальники». Кожен з дарувальників придумує уявний подарунок і за допомогою міміки, жестів «підносить» його імениннику. Можна подарувати реальні предмети (цукерка, кулька), а можна подарувати дружбу, гарний настрій і т. д. Іменинник повинен здогадатися, що йому подарували, і подякувати. Потім вибирається новий «іменинник».

«Передай гарний настрій»
Мета: формувати доброзичливе ставлення до близьким людям.
Хід гри: Гравці, утворюючи коло, закривають очі. Ведучий «будить» свого сусіда і показує йому який-небудь настрій (сумне, веселе, сумне). Діти, передавши настрій ведучого по колу, обговорюють, що він загадав. Потім провідним стає будь-який бажаючий.

«Чарівні окуляри»
Мета: допомогти дитині побачити в кожній людині позитивні риси характеру.
Хід гри: вихователь говорить, що у нього є чарівні окуляри, дивлячись в які можна розгледіти те хороше, що є в кожній людині. Він пропонує «приміряти» окуляри: подивитися уважно на товаришів, постаратися побачити в кожному якомога більше хорошого і розповісти про це.

«Квітка - семицвітка»
Мета: спонукати дітей до обговорення своїх бажань і вибору якого-небудь одного, більш значущого. Заохочувати бажання піклуватися про інших.
Хід гри: діти розподіляються на пари. Кожна пара по черзі, тримаючись за руки, «зриває» один пелюстка квіточки-семицветика і каже:
Лети, лети, пелюстка,
Через захід на схід,
Через північ, через південь,
Повертайся, зробивши коло.
Лише торкнешся ти землі,
Бути по-моєму вели.
Обміркувавши, і погодивши один з одним спільне бажання, вони оголошують про нього іншим. Вихователь заохочує ті бажання, які пов'язані з турботою про товаришів, старих людей, про тих, хто слабший.
Ігрові прийоми, які вчать з-участі використовую і на заняттях. Наприклад, при роботі в парах на заняттях ми використовуємо такі завдання:
назви лагідно свого сусіда;
подивіться один одному в очі і привітайтеся, сказавши «Добрий ранок»;
домовтеся між собою, хто з вас буде загадувати, а хто вгадувати;
поділіться між собою порівну дидактичним матеріалом.
Разом з дітьми ми придумали правила спілкування один з одним, які дозволяють дітям виконувати і контролювати своє поведінка, а також поведінка друзів не тільки в грі, але і в повсякденному житті.
Ось наші прості правила дитячого спілкування:
Частіше кажи: давай дружити, давай грати.
Грай чесно.
Кличуть грати - йди, не кличуть - просися, це не соромно.
Не дражни, не выпрашивай нічого. Ніколи двічі ні про що не проси.
Почавши одна справа, доводь його до кінця.
Розмовляючи, умій слухати і розуміти.
Не перебивай в розмові.
Будь дбайливим, уважним, який вміє прийти на допомогу.
Сам ні до кого не чіпляйся, не ябедничай за спиною товаришів.
І останнє. Потрібно пам'ятати про ту особистої і професійної відповідальності, яка лягає на педагога, який займається духовно-моральним вихованням дошкільнят. Педагог, використовуючи ігри, буде розвивати дитячу душу, якщо і сам буде постійно вдосконалювати свій власний духовний світ.