Консультації для вихователів.

«Пальчиковий игротренинг, як одна з форм роботи при формуванні дрібної моторики у дітей дошкільного віку»

Автор: вчитель - логопед Циганок В. Ю., МДОУ «Дитячий сад компенсуючого виду N 156» р. Краснодара.

Переважна більшість публікацій (М. М. Кольцової, М. С. Рузиной, А. В. Цвынтарного та ін. авторів) присвячено формуванню і вдосконаленню дрібної моторики дитини звичайними вправами, тоді як питання використання нетрадиційних матеріалів в розвитку дрібної моторики не знайшли належного вивчення.
Однак, пальчиковий игротренинг з використанням підручного матеріалу є ефективним засобом розвитку таких функцій :
- корекції мовлення дітей (справа в тому, що в головному мозку людини центри, відповідальні за мову і рухи пальців рук, розташовані дуже близько. Стимулюючи тонку моторику і активізуючи тим самим відповідні відділи мозку, ми активізуємо і сусідні зони, що відповідають за мову);
- тактильної чутливості і сложнокоординированных рухів пальців і кистей рук (цього допомагають домогтися вправи з перекочуванням олівця, викладання візерунка з намистин);
- просторово-образне мислення і творчі здібності (оскільки мова і мислення тісно пов'язані між собою, то, словесно-логічне мислення дітей з мовним недорозвиненням трохи нижче вікової норми. Відповідно на ряду з розвиваємо моторних та мовних навичок, у дітей розвиваються і психічні процеси. Цьому сприяють ігри з дрібними предметами.)
Звичайно ж, основною метою використання нетрадиційних матеріалів в пальчикових игротренинге є розвиток дрібної моторики рук дітей, але якщо подивитися глибше, то предмети, які застосовують діти, можуть бути й інструментом для навчання дітей екологічним і пізнавальним завданням. Діти знайомляться з властивостями предметів, з їх походженням, із зовнішніми особливостями, дізнаються про користь природного матеріалу для людей, встановлювати причинно - наслідкові зв'язки. Деякі матеріали подаються дітям у іншому світлі, дозволяють виконувати певні вправи з оздоровлення власного організму (СУ - Джок, вправи з крупами, насінням). Тим самим використання даного методу дозволяє педагогу закласти міцні підвалини доброго здоров'я, гармонійного розвитку.
Крім цього, такі ігри створюють сприятливий емоційний фон, розвивають уміння наслідувати дорослому, навчають слухати і розуміти зміст промови, підвищують мовну активність дитини.
Провівши аналітичний збір інформації в нашому дитячому садку було поставлено завдання розвивати моторні навички з допомогою пальчикового игротренинга, при цьому використовуючи в ньому різноманітні нетрадиційні матеріали.
Це обгрунтовано тим, що в цьому віці (4 - 5 років) у дітей відбувається ознайомлення з навколишнім світом, вони вчаться використовувати набуті навички дрібної моторики у повсякденних діях (наприклад, під час їжі і одягання), то тактильне знайомство з предметами буде дуже їм корисно. Крім того, настає черга навчання тих видів діяльності, які вимагають більш координованої роботи дрібних м'язів і суглобів кистей рук, пальців (особливо великого) і зап'ясть, зокрема, малювання і письма. У цьому віці діти вчаться повертати зап'ясті, відкриваючи гвинтові кришки, крани у ванній кімнаті, тримати трьома пальцями олівець (пучкою), тому предмети для роботи можуть бути найрізноманітнішими. Основний їхній принцип - допомагати в розвитку дрібної моторики рук.
Методика проведення игротренинга: на початку тижня логопедом з дітьми розучується пальчикова гімнастика з використанням нетрадиційних матеріалів. Оптимальний варіант використання - середина заняття. Саме в цій частині заняття пальчиковий игротренинг пропонується дітям для перемикання на інший вид діяльності, підвищення працездатності, зняття навантаження. Поєднання маніпуляції з предметами та мовним супроводом у віршованій формі, дозволяє досягти найбільшого навчального ефекту. Включення вправ на розвиток пальцевої моторики в заняття, відіграє позитивну роль у корекційному навчанні дітей з порушенням мовлення. Це дозволяє:
*Регулярно опосередковано стимулювати дії мовних зон кори головного мозку, що позитивно позначається на виправлення мови дітей.
*Удосконалювати увагу і пам'ять, психічні процеси тісно пов'язані з промовою.
*Полегшити майбутнім школярам засвоєння навичок письма.
Після того, як діти на занятті логопеда відпрацювали пальчиковий комплекс (промовили слова, виконали правильно руху з предметом), починається наступний етап роботи з комплексом. Діти з вихователем на вечірніх заняттях повторюють цю вправу (розучують текст, автоматизують руху). При цьому вихователь, по рекомендації логопеда, контролює правильність виконання (чітке вимовляння слів, точність виконуваних рухів з предметами).
Так само елементи пальчикового игротренинга реалізуються дітьми в процесі самостійної діяльності, протягом дня. Такий підхід забезпечує можливість саморозвитку дитини, який вільно вибирає діяльність, що відповідає його здібностям і інтересам. Дорослий при цьому перебуває за колом дитячої діяльності, забезпечуючи предметне середовище для вільної діяльності дітей, змінюючи і доповнюючи її у відповідності з дитячими інтересами.
Визначивши основний напрямок в роботі, у групі була створена така просторово - предметне середовище, яка розширювала світ дітей, стимулювали їх різноманітну творчу діяльність і в свою чергу сприяли розвитку дрібної моторики і координації рухів пальців, готувала руку дитини до письма. В групі створені умови для розвитку дрібної моторики.
Приблизний перелік наповнення корекційного куточка в групі:
*сухі басейни зі змінними наповнювачами;
*пластикові контейнери з природними матеріалами, крупами, ґудзиками;
*індивідуальні контейнери з набором для загального комплексу пальчикової гімнастики;
*зубні щітки;
*м'ячики-їжачки;
*прищіпки;
*дихальні тренажери;
*шнурки з вузликами;
*шкільна форма;
*решітки для раковин;
*рукавички і кулі з нашитими на них ґудзиками;
*різні за величиною намистини;
*матеріал для нанизування;
*повітряні кулі, наповнені сіллю, крупою, дрібними камінчиками;
*намисто, чотки;
* пробки від пластикових пляшок, тюбиків зубної пасти, гудзики з поглибленням;
*волоські горіхи і каштани;
*круглі олівці.
Саме систематичне використання на заняттях і у вільній діяльності, закріплення вихователями, а також освіта і навчання батьків дошкільнят допомогли дітям в оволодінні необхідними навичками мелкомоторной координації та чутливості.
До кінця навчального року у дітей зросла пізнавальна активність, бажання пізнавати нове, розвинувся інтерес до предметів навколишнього світу,
підвищилася працездатність дітей на заняттях, що в свою чергу позитивно позначалася на засвоєнні навичок, вдосконалення зорового і слухового сприйняття, розвитку наочно-образного і логічного мислення, довільної уваги, творчої уяви, мовлення, дрібної моторики та координації рухів руки.