Консультації для вихователів.

Розвиток креативності дошкільників за допомогою театралізації

Автор: Кривоногова Надія Сергіївна, музичний керівник муніципального дошкільного навчального закладу дитячий сад комбінованого виду N14 «Сонечко» міста Старий Оскол Бєлгородській області.

Креативність - складний процес, пов'язаний з характером, інтересами, здібностями особистості. Це індивідуальні особливості, які визначають успішність виконання творчої діяльності різного роду. Розвиток креативності допомогою театралізації у свою чергу, збагачує уяву, розширює знання, досвід і інтереси дитини.
Діти дошкільного віку люблять брати участь в інсценізаціях, сценках, в театралізованих постановках. Вони з захопленням співають, танцюють, пишуть казки і т. д. Творчість робить життя дитини багатшим, повнішим, радісніше. На жаль, ці можливості з часом безповоротно втрачаються, тому необхідно, як можна ефективніше використовувати їх в дошкільному віці.
Дитяче музичне творчість, як і дитяче виконавство, зазвичай не має художньої цінності для оточуючих людей. Воно важливо для самої дитини. Критеріями його успішності є не художня цінність музичного образу, створеного дитиною, а наявністю емоційного змісту, виразності самого образу і його втілення, варіативності, оригінальності. Щоб дитина міг вигадати і заспівати мелодію, у нього необхідно розвинути основні музичні здібності. Крім того, для прояву креативності потрібна уява, фантазія, вільне орієнтування в незвичних ситуаціях. Програмна музика займає провідне місце в творчих завданнях, так як поетичний текст, образне слово допомагають дитині краще зрозуміти її зміст. Тому потрібно використовувати музично-дидактичні ігри, ТРИЗ, які забезпечують оволодіння умінням спостерігати, аналізувати, порівнювати і т. п.
Емоції впливають на всі складові процеси пізнання: відчуття, сприйняття, уява, пам'ять і мислення. Від емоційного ставлення дитини до дорослого, до творчого завдання, яке він пропонує, і від того, як дитина переживає свої успіхи та невдачі, залежать можливість і якість впливу театральної діяльності на розумове виховання дитини. Діти краще запам'ятовують, мислять, фантазують, у них формується зацікавлене ставлення до занять.
З метою вивчення особливості сприйняття музичних творів дітьми дошкільного віку дітям пропонуються такі завдання та ігри:
Прослухати музику Р. Свиридова «Заметіль».
Подумки намалювати картину і програти на музичних інструментах.
Вміти розповісти про музику (характер музики, виразність музики).
Вміти розповісти про картину, яку подумки намалював.
Пластикою показати, про що ця музика.
Або, наприклад, з метою навчити імпровізувати мелодії на заданий текст, складати поспівки певного настрою, жанру.
Дитина повинен проспівати своє ім'я з точною емоційним забарвленням, щоб діти могли її розрізнити: задерикувате, боязку, перелякану або веселу інтонацію. Створити ігрову ситуацію, яка будила уяву дітей. Наприклад: «Вовк співає свою пісню на у. Він голодний і злий. (Дитина імпровізує). А тепер він хитає своїх вовченят і співає їм спокійну і ласкаву пісеньку».
Гра-фантазія «Політ джмеля».
Мета: Розвиток творчої уяви дітей.
Ігри на розвиток мислення - ТРИЗ.
Мета: Формувати сприйняття, увагу, спостережливість, елементи інтуїції.
Хід. Вивчити з дитиною представлені маски. Дитина, сам повинен розібратися, які почуття виражені на цих особах. Запропонувати самостійно зробити висновок про настрій якого-небудь людини.
«Прочитай» маму.
- Подивися на мене уважно і скажи: «Яке в мене зараз настрій? Яке було вчора? Який настрій буде ввечері? Чому ти так думаєш?»
Гра «Добре-Погано».
Для гри пропонується об'єкт або явища, що мають для дитини конкретну соціальну значимість або викликають у нього стійкі позитивні або негативні емоції. Наприклад: гучна музика.
- Добре, якщо вранці. Швидко прокидаєшся і бадьорим себе відчуваєш.
- Погано, якщо вночі - заважає спати.
Гра «Слівце за слівцем».
Мета: Активно розвивати пам'ять, мислення, впізнавати знайомі музичні інструменти.
Хід. Картки з музичними інструментами розкладаються в тій послідовності, в якій вони зображені. Протягом однієї хвилини діти дивляться на інструменти, запам'ятовують. Педагог складає картки і дитина повинна розкласти їх правильно і послідовно.
Креативність у дітей проявляється і розвивається на основі театралізованої діяльності. Ця діяльність розвиває особистість дитини, прищеплює стійкий інтерес до літератури, музики, театру, удосконалює навички втілювати в грі певні переживання, спонукає до створення нових образів, спонукає до мислення. Існує проблема, що хвилює багатьох педагогів, психологів, батьків: у одних виникають страхи, зриви, а в інших навпаки, розв'язність і метушливість. У дітей часто відсутні навички довільної поведінки, недостатньо розвинені пам'ять, увагу і мова. Самий короткий шлях емоційного розкріпачення дитини, зняття стислості, навчання чувствованию і художньому уяві - це шлях через творчу гру. Гра - найбільш доступний і цікавий для дитини спосіб вражень. Дитинство проходить в світі ігор. Ігри можна розглядати як імпровізацію, або коли сама дитина має свій реквізит, іграшки, меблі, одяг, можливість побувати в ролі актора, режисера, декоратора, тобто самовиразитися. Кожна дитина грає свою роль по-своєму. Тому в дитячому садку театралізована діяльність доля дитячого театру, що допоможе сформувати правильну модель поведінки, підвищити культуру дитини, познайомити правилами етикету, обрядами, традиціями. Театралізована гра близька до сюжетної гри. Сюжет має загальну структуру: задум, сюжет, зміст, ігрові правила. Креативність виявляється в тому, що дитина художньо передає задум, варіює свою поведінку. У грі дитина спонукає до неформального спілкування, творчого відтворення тексту, до використання засобів театральної виразності: міміки, жесту, пози, рухи, інтонації. Для цього використовуються етюди, тренінги, вправи, які сприяють розвитку навичок театральної ігрової діяльності.
Гра «Хто живе у будиночку?».
Методика проведення. Діти стоять в обручах-будиночках, які лежать на підлозі. Вони грають ролі звірів. В одному зайці, в іншому - вовки, в третьому - конячки. Під музику діти вибігають в загальне коло і танцюють, використовуючи характерні для свого образу руху. Як тільки музика закінчується, всі учасники повинні зайняти свої будиночки.
Після гри педагог пропонує дітям встати в загальний хоровод «З нами танцюють звірі!»
Діти. У коло, хлопці, ставайте
(Діти беруться за руки і йдуть по колу).
І один одному вклонися.
(Кланяються один одному).
Топні каблучками,
(Ставлять руки на пояс і тупотять каблучком).
Потанцюй-ка з нами.
(Виходять танцювати по черзі звірі).
Вовки в хороводі нашому.
Тільки немає ведмедя -
Він пішов обідати.
У коло, хлопці, ставай,
(Йдуть по колу).
І легко покружись.
Ось в хусточках, з примовкою
(Виходять зайчика в хусточках).
Затанцювали зайчика.
Вийшов кінь запопадливий,
(Виходить кінь б'є копитом).
В'ється його грива.
Приходь, чесної народ,
У наш веселий хоровод!
Творчість, формується тими ж засобами, що і уява (гра, творчі завдання, ігрові ситуації, спілкування та ін), тому уява становить основу креативності. Воно народжується і розвивається, насамперед, у грі. А так як гра дитини, спрямована на пізнання світу, то і уява дошкільника виступає у своїй пізнавальній функції: з одного боку, вона дозволяє перекидати «містки» між самими віддаленими предметами, відкривати в них схоже, з іншого - будувати ігрову ситуацію, в якій тільки і можливо освоєння цілком конкретних, реальних дій.
Для того, щоб всі діти були залучені в роботу, можна використовувати різноманітні прийоми: вибір дітьми ролі за бажанням; призначення на головні ролі найбільш боязких, соромливих дітей; розподіл за картками (діти беруть з рук педагога будь-яку картку, на якій схематично зображений персонаж); програвання ролей в парах.
Найбільший ефект дають такі методи розвитку креативності, як: творчі завдання; постановка проблеми або створення проблемної ситуації; створення креативного поля; перехід ігри на інший, більш складний творчий рівень; етюди, вправи.
Для розкриття креативних здібностей дітей у театралізованій діяльності, також використовуються колективно які розігрували етюди, музично-танцювальні імпровізації. Широко застосовуються і гри-драматизації, головним об'єктом обігравання в яких стає сама дитина. Всі ці забави не тільки сприяють розвитку креативності дітей, але і тренують пам'ять, розвивають емоції і прагнення до пізнання світу.
Етюд «Ласка».
Дитина гладить і притуляє до себе собачку. Собачка стрибає від щастя, лащиться.
Етюд «Така різна музика».
Діти слухають музику, різну за характером: сумну, веселу, схвильовану, похмуру. Дивлячись у дзеркало, згідно з настроєм музики, діти яскраво, перебільшено виражають свої емоції в міміці.
Ігри-Драматизації.
Мета: Спонукати дітей складати свій відповідь, імпровізуючи мелодію.
Музичний діалог.
Два курчати під мотузкою
Махають крилами ніяково:
Ах, який великий черв'як!
(Передбачуваний відповідь: «Це не черв'як»).
Музична імпровізація.
У руки палички візьми,
Ведмедикам заспівати ти допоможи,
І мелодію лісову
Ти ритмічно простучи.
(Повтори ритм на металлофоне).
Розвиток пісенної творчості.
Проспівати діалог: «Оля, де ти?» - «Я тут».
(З веселим і ласкавими інтонаціями).
Пантоміми.
Мета: Навчити майбутніх артистів виразності, оживляти фантазію і уяву.
У нас під дахом
Білий цвях висить (руки підняті вгору).
Сонце зійде -
Цвях впаде (розслаблені руки падають вниз, присісти).
«Ми у лісі».
Звучить «Солодка греза» П. В. Чайковського. Всі діти вибирають собі образ на задану тему, придумують сюжет і втілюють його в рухах. Музика зупинилася, і діти зупинилися, дорослий задає питання дітям.
- Ти хто? - Жучок. - Що робиш? - Сплю. І т. д.
Розвиток креативності допомогою театралізації - це варіативна система, що дозволяє формувати здібності до аналізу, синтезу, емоційним переживанням, розвитку творчої активності дітей. Така діяльність дозволяє комплексно впливати на дітей у вербальному і невербальному плані, ефективно вирішує завдання морального і естетичного виховання, збагачує емоційну сферу, активізує мовленнєву діяльність та коригує в різних сферах психічної діяльності.
Сучасна педагогічна наука, спрямована на освіту як на відтворення духовного потенціалу людини, має різноманітними сферами освітнього впливу на дитину. Сфера мистецтва розглядається як простір, що сприяє формуванню соціально-естетичної активності особистості. Виховання дитини допомогою театралізації дозволяє звернутися не тільки як до самостійного розділу художнього виховання дітей, але і як до потужного синтетичного засобу розвитку креативності. Адже театралізація являє собою органічний синтез музики, танцю, живопису, риторики, акторської майстерності, зосереджує в єдине ціле засоби виразності, наявні в арсеналі окремих мистецтв, і, тим самим, створює умови для виховання цілісної творчої особистості, що сприяє здійсненню мети сучасної освіти.