Консультації для вихователів.

«Формування колірних сприйнять молодших дошкільнят»

Консультація для вихователів.

Автор: вихователь МДОУ д/с N1 міста Бєлгорода Мещерякова Галина Михайлівна.

Враховуючи особливості сприйняття дітьми кольору, використовувала спочатку хроматичні кольори: червоний, жовтий, синій, зелений, а потім ахроматичні: чорний, білий. Хлопці навчилися найпростішим розумовим операціям, а саме: порівнювати, зіставляти кольору. Але все ж частина дітей залишалася байдужою до абстрактного матеріалу. Тому довелося використовувати гру сюжетного змісту «Сховай мишку в нірку». Мета гри: навчити хлопців узагальнювати предмети за сюжетом і кольором. Гра являла собою набір будиночків з картону червоного, синього, зеленого, білого кольорів. На будиночках намальована норка з мишкою. Перед дітьми ставиться завдання: закрити норку дверцятами тотожного кольору. Гра сподобалася малюкам, вони правильно підбирали дверцята за колірною ознакою, поспішали закрити нею норку мишки від кішки.
Спостерігаючи за сюжетно-рольовими іграми дітей, я помітила особливий інтерес дівчаток до іграшкам - лялькам. Цю особливість вирішила використовувати для закріплення знань про колір дидактичної гри «Одягни ляльку». Велику допомогу надали батьки у виготовленні атрибутів гри - ошатною барвистою одягу для ляльок.
Хлопчики люблять гратися машинками. Оформила куточок руху. Для закріплення кольору з дітьми вивчила назва сигналів світлофора. ( червоний - жовтий - зелений).
Роботу по цветовосприятию продовжувала в грі «Магазин».
Наприклад, діти купували для ляльки в зеленому платті, предмети зеленого кольору: сумочку, стрічку, кулька. Аналогічні завдання хлопці виконували для ляльок у сукнях іншого кольору.
Знання дітей, отримані в дидактичних іграх, закріплювали при проведенні розвиваючих ігор. Вивчивши книгу Ст. Н. Нікітіна «Розвиваючі ігри» виготовила гри. Ці ігри представляли собою набір - логічних завдань зростаючої складності. Малюкам надавалася самостійність при виконанні завдання.
На перших парах знайомила дітей з іграми, підтримувала їх емоційними репліками: «Молодець! Добре побудував. Дуже гарний візерунок вийшов». Це окриляло дітей, вселяла в їхні сподівання у свої можливості.
Діти старанно складали візерунки - доріжки по графічному зображенню з кубиків, які забарвлені в червоний, синій, жовтий і т. д. Дітям впоралися із завданням я давала машину того ж кольору, що і доріжка для обігравання. Гра викликала великий інтерес у дітей. Вони з задоволенням робили доріжки червоного, синього, жовтого, білого кольорів.
Для дітей третього року життя характерна конкретність мислення, тому давала візерункам назви і обов'язково обігравала їх. По доріжці жовтого кольору їхала жовта машина. За червоними сходами гуляла матрьошка в червоному сарафані. Коли діти втратили інтерес до гри, запропонувала нову гру «Складемо квадрат» (коло). Ця гра розвивала уяву хлопців, логічне мислення, цветоразличие. Малюкам було нелегко відібрати частини одного квадрата певного кольору з багатьох плоских частин. Вони швидко втомлювалися, втрачали інтерес до гри.
Щоб зацікавити дітей грою, зробила з 2 складених квадратів будиночки, використовувала для дахів трикутні форми. Розповіла про те, що в цих будиночках жили зайчики. Одного разу зайчики пішли на прогулянку. Прийшов Ведмедик і поламав будиночки. Повернулися зайчики, заплакали: «Де ми будемо жити?»
Ігрова ситуація зацікавила дітей. Їм захотілося допомогти зайчикам. Діти уважно розглядали частини квадрата, зіставляючи їх, діяли спільно, спільно обговорювали свої дії. «А цей цеглинка підійде? Склавши квадрат за зразком, приставили дах.
За аналогією гри «Склади квадрат» зробила гру «Склади сонечко». Малюки збирали коло з плоских частин - трикутників. Вчила дітей впізнавати колір по словесному поясненню. Візьми червоні грибочки. Принеси зелене відро і т. д.
Поряд з дидактичними іграшками використовувала і настільно-друковані ігри «Лото», «Парні картинки».
У них діти підбирали маленькі картки із зображеними предметами до великих карт за смисловим змістом. Маленькі картки і великі карти, пов'язані між собою мали один кольоровий фон.
У грі «Парні картинки» завдання полягало в тому, що колір - це ознака предмета, який треба зауважити, відрізнити.
Для закріплення знань про назві кольору зробила гру - саморобку «Маша-растеряша».
Дітям давала завдання підібрати до великих карт на яких зображена Маша-растеряша в одному черевику, з одним бантом, в одній рукавичці, маленькі картки із зображенням відсутніх предметів того ж кольору:
«Хлопці, у чиїй Маші-растеряші загубився червоний бант, зелена рукавиця і т. д.»
Діти вчилися швидко орієнтуватися в кольорах і знаходити потрібний колір на прохання вихователя, робили певні висновки, самостійно називали колір, хоча цей процес протікав у більшості дітей повільно зі значними труднощами.
Роботу по сприйняттю кольору проводила з урахуванням індивідуальних особливостей малюків. Хлопцям, які засвоюють добре колір, завдання в дидактичних іграх ускладнювала, а малюкам, важко які засвоюють матеріал, пропонувала в полегшеному варіанті.
Проводилася робота з батьками. Була організована консультація. Докладно розповіла батькам про зміст роботи по ознайомленню дітей з кольором, про важливість своєчасного виховання колірного відмінності, а також про те, яка робота повинна проводитися з дітьми в сім'ї.
Оформила виставку дидактичних ігор та іграшок, що сприяють закріпленню знань про колір. Показала батькам, як грати з дітьми в ці ігри.
Розповіла, які іграшки і дидактичні ігри можна придбати для малюків. Як оформити ігровий куточок. Зробила папки-пересування: «Розумове виховання дітей», «Розвиваючі ігри», де помістила практичні поради.
Спільна робота з батьками справила позитивний вплив на розумовий розвиток дітей 2-3 річного віку.