Консультації для вихователів.

«Люби і знай свій край»

«Розвиток пізнавально - дослідницької активності дитини через організацію міні-музеїв в ДНЗ»

Управлінський проект.

Автор: Єрченко Надія Степанівна, заступник завідуючої з ВМР, МДОУ «Дитячий сад N6», р. Лисьва, Пермський край.

Короткий опис проекту.
Даний проект спрямований на створення міні-музеїв в ДНЗ та організацію пізнавально-дослідницької діяльності з дітьми в просторі міні-музею; передбачає виховання у дітей любові до малої Батьківщини і краю.
Проект реалізується через здійснення трьох проектних ліній:

• створення та організація роботи творчої групи педагогів,
• організація роботи з дітьми,
• взаємодія з батьками.

Проект буде реалізований у три етапи: підготовчий, практичний і заключний. На першому етапі реалізації проекту фахівці ДНЗ та вихователі дошкільних груп створюють міні-музеї на краєзнавчі теми. Активними учасниками створення міні-музею, співавторами і творцями експозицій є діти і батьки. У музеї будуть представлені будь-які предмети, в тому числі виконані дітьми, що відображають минуле, сьогодення і майбутнє. Основний критерій відбору: експонати повинні викликати у дітей інтерес, дивувати, провокувати бажання ставити запитання і шукати відповіді. За підсумками першого етапу буде організовано огляд-конкурс на кращий створений міні-музей.
Важливо не тільки створити міні-музей, але цікаво і змістовно організувати в ньому роботу. Для цього під час практичного етапу педагогами будуть розроблені методичні матеріали, в тому числі система планування діяльності в рамках міні-музею та педагогічні проекти, які можуть бути затребувані дитячими садками міста, які працюють по громадянському вихованню дітей.
Організація пізнавально-дослідницької діяльності в рамках міні-музею буде здійснюватися через:

• формування та організація колекцій, створення експозицій через використання ТРИЗа, зокрема методу «системного оператора»,
• спільна дослідницька та творча діяльність, метод чуттєвого сприйняття (сенсорний досвід);
• використання методу проектів в освітній роботі з дітьми;
• організація інтерактивних виставок, екскурсій, занять, тематичних вечорів та музейних свят,
• взаємодія з предметної середовищем музею і один з одним;
• організація зустрічей з цікавими людьми.

Завдяки ефективним формам і методам Міні-музей стане місцем пізнання, дослідження, спілкування і спільної творчості педагогів, дітей і батьків.
На заключному етапі будуть проведено аналіз реалізації проекту через анкетування педагогів та батьків, діагностика знань, умінь і навичок дітей. Результати реалізації проекту будуть представлені через показ відкритих заходів в рамках проекту на міському рівні та розміщення методичних матеріалів на сайті ДНЗ N 6.

Актуальність, новизна.
Сьогодні одним з пріоритетних напрямів дошкільної освіти є громадянське виховання дітей.
У зарубіжних і вітчизняних дослідженнях (Рижова Н., Пантелєєва Ст. Л., Столярів Б. А., Платонова О. В.) доводиться, що інтерес до музеїв, прищеплений дитині з дошкільного віку і підтриманий в сім'ї та школі, є запорука того, що діти будуть відвідувати музеї надалі.
У багатьох ДНЗ міста створені музеї, в нашому дитячому садку функціонує етнографічний музей-хата. Але проблема в тому, що музеї часто не затребувані, відіграють другорядну і пасивну роль в освітньому процесі. Педагоги організовують діяльність дітей в основному у формі фронтальних занять, не надаючи великої ролі спільної і самостійної діяльності, що не дає дітям можливість виявляти власну активність у пізнанні.
Ми вважаємо, що необхідно внести зміни в практику діяльності педагога, переосмислити цілі і завдання, форми організації навчального процесу по роботі з міні-музеями.
Становленню дитини як самостійного і ініціативного суб'єкта діяльності сприяє організація занять у формі партнерської діяльності дорослого з дітьми, що передбачає дослідження речей і явищ навколишнього світу, доступне і привабливе для дітей, де діти отримують можливість проявити власну пізнавальну активність.
Функції пізнавально-дослідницької діяльності розкриває у своїх книгах Короткова Н.А. У лекціях «Дитяче дослідження як метод навчання старших дошкільників» Савенков А. В. зазначає, що «від сучасної освіти потрібно вже не просте фрагментарне включення дослідницького методів навчання в практику, а цілеспрямована робота з розвитку дослідницьких здібностей, спеціально організоване навчання дітей умінням і навичкам дослідницького пошуку. Це важливо ще й тому, що самі цінні папери та міцні знання здобуваються самостійно, в ході власних творчих вишукувань». Задовольняючи свою допитливість в процесі активної пізнавально-дослідницької діяльності, дитина розширює своє уявлення про рідному місті та краї, про природному і соціальному світі, у нього розвивається інтелект, сприйняття і мова.
При створенні і розробці міні-музею ми спираємося на основні компоненти освітнього середовища дитячого музею:

• матеріальний компонент: оформлення музею, дизайн, фондові колекції музею, обладнання.
• проектно-процесуальний компонент: інформаційний елемент (першоджерела), технологічний (освітні технології), результативний елемент (діагностика рівня розвитку, оцінка, аналіз).
• особистісний компонент: музей дозволяє дітям бути активними, дбайливо ставлячись до предмета, дає можливість дізнатися, не заучуючи що-то, розкриваючи свої потенційні творчі здібності. Дитина оволодіває світом через спілкування з іншими, спільну творчу діяльність і самостійний пошук відповідей.

Особливість міні-музеїв в тому, що освіта дітей в рамках музею загальнодоступно, варіативно, діяльність з експонатом і в експозиції є основним способом отримання знань, яке відбувається у вільній формі, у спільній діяльності і самостійно. Основою організації роботи в міні-музеї є пізнавально-дослідницька діяльність, у вигляді дитячого експериментування з предметами і у вигляді вербального дослідження питань, що задаються дорослому (чому, навіщо, як?...).
Завдання, які вирішуються в процесі діяльності в рамках міні-музею, співзвучні з основними завданнями сучасних комплексних програм.
Аналіз ситуації в ДНЗ показав, що 55 % дітей мають уявлення про музеї, як місце збору різних цікавих речей і предметів; 47 % дітей вважають, що музей потрібен, щоб у нього приходити і дивитися, 50 % - дізнаватися щось нове, цікаве про експонати, про історію, про людей. Таким чином, можна зробити висновок про те, що діти проявляють інтерес до музеїв, хочуть знати про історію міста і краю, але не мають можливості взаємодіяти з музейними експонатами самостійно, досліджувати, спілкуватися з цікавими людьми. Аналіз анкетування показав, що 69 % педагогів готові створити міні-музей в своїй групі, але не мають чіткого уявлення про його роль у розвитку дітей.
Існують суперечності між:

• розумінням педагогами ролі міні-музею у розвитку пізнавальної активності дітей та недостатнім рівнем професіоналізму педагогів в організації пізнавально-дослідницької і проектної діяльності;
• необхідністю розвитку у дітей пізнавальної активності у пізнанні рідного краю, в тому числі через організацію міні-музею, і відсутністю методичних розробок і системи планування дослідницької діяльності;
• необхідністю використання сучасних педагогічних технологій і неготовністю окремих педагогів у підвищенні своєї компетентності.

Проблема. Відсутність системи роботи в ДНЗ з розвитку у дітей пізнавально-дослідницької діяльності через міні-музеї.
Гіпотеза. Залучення педагогів в активну творчу діяльність з організації міні-музею дозволить систематизувати роботу з пізнавально-дослідницької діяльності у вивченні рідного міста і краю.
Мета: створення системи роботи з розвитку у дітей пізнавально-дослідницької діяльності через організацію міні-музеїв.
Завдання.
З педагогами:
1) створити умови для підвищення професіоналізму педагогів до проектної діяльності по створенню і організації міні-музею;
2) розробити пакет методичних матеріалів, систему планування пізнавальної діяльності дітей у просторі міні-музею;
3) стимулювати самоосвіту педагогів, підвищення категорійності.
З дітьми:
1) створити умови для розвитку пізнавальної активності дітей через спільну пізнавально-дослідницьку діяльність,
2) сприяти формуванню інтересу до своєї «малої батьківщини», до історії рідного краю, культури і традицій, знань і уявлень дітей;
3) сприяти вихованню громадянськості.
З батьками:
1) зацікавити батьків у створенні міні-музею,
2) створити умови для активної участі батьків до спільної з дітьми пізнавальної і продуктивної діяльності.
Місія проекту:

Виховання любові до рідного міста та краю, розвиток пізнавального інтересу до історії, культури і традицій Лысьвы.

Учасники:
- керівники ДНЗ: завідувач, заступник з ВМР;
- вихователі дошкільних груп і фахівці,

• діти дошкільних груп,
• батьки,

- спонсори, зацікавлені представники громадськості.
Можливі ризики:
1) пасивність педагогів у використанні розвиваючих можливостей міні-музею;
Шляхи виходу:

• організація конкурсів конспектів занять, сценаріїв, творів, експозицій, колекцій, колажів і т. п.,
• взаимопросмотры занять, спільного з дітьми експериментування,
• розробка діагностичного матеріалу, системи планування.

2) небажання педагогів створювати проекти і методичні матеріали;
Шляхи виходу:

• створення ініціативної групи педагогів,
• стимулювання педагогів,
• захист проектів на педагогічній раді.

3) недоступність для самостійного використання експонатів міні-музею дітьми,
Шляхи виходу:

• спостереження за діяльністю дітей упродовж дня, аналіз затребуваності міні-музею,
• оформлення картотеки найпростіших дослідів, проблемних ситуацій,
• конкурс дитячих творчих робіт і організація виставки.

4) недостатня зацікавленість батьків до спільної діяльності щодо створення міні-музеїв.
Шляхи виходу:

• організація спільних конкурсів творчих робіт з дітьми, музейних свят,
• обговорення ролі міні-музею у розвитку дітей на зборах, диспутах,
• залучення батьків у пізнавальний процес збору інформації про експонати музею.

Продукт проекту.

• Розробка педагогічних проектів по створенню та організації Міні-музею.
• Створення міні-музеїв на теми: «Наш улюблений дитячий садок», Музей емальованому гуртки, «Будинки і будівлі Лысьвы», «Чарівний клубок», «Повітря - невидимка», «Чарівниця вода», «Російська берізка», «Книжчин дім», «Скульптура», Музей ударних інструментів, Музей м'яча.
• Розробка системи планування пізнавально-дослідницької діяльності для пізнання рідного міста і краю.

Передбачуваний результат.
З педагогами:
1. Створення міні-музеїв в групах та в кабінетах фахівців.
2. Оволодіння педагогів практичними навичками в організації пізнавально-дослідницької діяльності, в розробці і реалізації педагогічних проектів.
3. Методичний матеріал, у тому числі педагогічні проекти, по створенню та організації міні-музею, розвитку пізнавальної активності дітей.
4. Підвищення кваліфікаційної категорії за рахунок узагальнення та поширення досвіду роботи 20 - 30 % педагогів.
З дітьми:
1. Підвищення рівня знань дітей про музеї, про рідному місті і краї на 5-10 %.
2. Підвищення пізнавальної активності дітей у пізнанні рідного міста і краю, в експериментуванні.
3. Розвиток креативності дітей через створення творчих робіт (проекти, твори, виставки, колажі, панно...).
З батьками:
1. Активну участь батьків у створенні та оформленні міні-музею в групі, у спільній з дитиною пізнавальної діяльності.
2. Спільні творчі роботи з дітьми (твори, альбоми, макети, фотоколажі...).
Планування ресурсного забезпечення проекту.
1) Кадрові:

• створення творчої групи педагогів, у складі якої будуть 8 вихователів дошкільних груп та 3 спеціаліста, заступник з ВМР. З них: 3 педагоги з вищою категорією, 7 - з першої, 2 - з другою категорією. Стаж роботи у 80 % педагогів більше 20 років. Рівень професіоналізму досить високий.
• залучення наукового консультанта

2) Науково-методичні:

• підбір друкованихтеоретичних матеріалів з музейної педагогіки та пізнавально-дослідницької діяльності;
• методичний супровід проектної діяльності;
• розробка системи планування, методичних матеріалів (конспекти, сценарії, картотека досліджень і дослідів, тощо);
• самоосвіта педагогів, курсова підготовка 20 % педагогів.

3) Організаційні:

• організація роботи творчої групи з реалізації етапів проекту;
• створення міні-музеїв педагогами спільно з дітьми та батьками;
• розробка Положення про огляд-конкурс міні-музеїв;
• визначення критеріїв ефективності реалізації проекту підвищення професіоналізму педагогів в організації пізнавально-дослідницької діяльності;
• створення сайту ДНЗ.

4) Інформаційні:

• використання можливостей Інтернету в пошуку інформації, адрес досвіду;
• консультації та семінари з педагогічного проектування;
• знайомство батьків з проблемою на загальних зборах;
• створення банку методичних матеріалів.

5) Мотиваційні:

• розробка системи матеріального стимулювання педагогів-учасників проекту;
• організація огляду-конкурсу міні-музеїв,
• накопичення та узагальнення педагогічного досвіду;
• підвищення категорійності педагогів.

6) Матеріально-технічні:

• підключення Інтернету в ДНЗ, створення сайту ДНЗ;
• розміщення інформації та методичних матеріалів на сайті ДНЗ та ЦНМО;
• оформлення фотоколажу, презентацій за результатами реалізації проекту.

7) Фінансові:

• матеріальне заохочення педагогів за результатами огляду-конкурсу,
• фінансування курсової підготовки;
• оплата послуг Інтернету;
• придбання відеоматеріалів за темами міні-музеїв;
• залучення спонсорських коштів батьків та інших зацікавлених осіб.

Етапи реалізації проекту

• Підготовчий етап

Мета: створення міні-музеїв і формування компетентності педагогів з музейної педагогіки

• Практичний етап.

Мета: розробка методичних матеріалів.

3. Заключний етап.
Мета: оцінка та подання результатів реалізації проекту.

Управління проектом:

Керівник проекту - заступник завідуючої з ВМР
Координатор проекту - завідувач МДОУ «Дитячий садок N 6»
Науковий консультант - старший методист кафедри МДВ ПКИПКРО
Виконавці проекту - вихователі та спеціалісти ДНЗ

Фінансове забезпечення реалізації проекту

Перспективи поширення результатів проекту.

• Презентація міні-музеїв на міському рівні
• Показ відкритих заходів в рамках проектної діяльності для педагогів дитячих садків міста
• Розміщення методичних матеріалів на сайті ДНЗ N 6, клопотання про розміщення матеріалів на сайті ЦНМО
• Опис досвіду роботи та виступ на міському та крайовому рівні (конференції, педагогічні читання тощо)
• Друковані матеріали в збірнику по громадянському вихованню