Консультації для вихователів.

ПІЗНАВАЛЬНО - МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ В ДИТЯЧОМУ САДУ.

Автор: Свергуненко Оксана Володимирівна, вчитель - логопед у МДОУ "Дитячий сад комбінованого виду 168" р. Краснодара.

Розвитку зв'язного мовлення дітей необхідно приділяти велику увагу. Успішність роботи залежить від проведення занять з ознайомлення з навколишнім. Заняття з дітьми необхідно проводити у формі вільної невимушеної пізнавальної діяльності дорослого з дітьми, де дорослий-партнер враховує дитячі інтереси і підтримує ініціативу кожного, а дитина сприймається як повноправний суб'єкт взаємодії.
Мова супроводжує та вдосконалює пізнавальну діяльність дітей, робить більш цілеспрямованої та усвідомленої трудову активність, збагачує гри, сприяє прояву творчості і фантазії в образотворчої, музичної, літературної діяльності.
Вихователь допомагає дитині досягти комунікативної компетентності до кінця дошкільного віку за допомогою вирішення завдань щодо розвитку різних сторін мови у всіх вікових групах: «Розвиток зв'язного мовлення», «Розвиток словника», «Освоєння граматично правильної мови», «Освоєння звукової культури мовлення», «Підготовка до навчання грамоті»
Щоб правильно організувати пізнавально-мовленнєвий розвиток дошкільників необхідно враховувати наступні складові:

• мова педагога дошкільного закладу
• формування уявлень про навколишнє життя
• розвиток допитливості
• сенсорне виховання
• гра

Крім того, важливо навчити дітей уважно слухати. Розвитку слухового сприйняття і уваги сприяють ігри: «Вгадай по голосу: хто покликав?», «Доручення», «Луна», «Телефон» та ін.
Завдання педагога полягає в послідовному збільшенні у дітей запасу знань, їх упорядкування, систематизації. Дитина має отримати чіткі
уявлення про оточуючих предметах, їх призначення, деяких якостях (колір, величина, форма) і властивості (б'ється, ламається, рветься, ллється і ін), про матеріали, з яких вони зроблені. Він набуває також знання про деякі природні явища, їх взаємозв'язки і закономірності (характерні ознаки пір року і взаємозв'язку між цими ознаками, типових особливостях деяких тварин і їх зв'язку з способом життя цих тварин тощо).
Одним із засобів пізнавально - мовленнєвого розвитку дошкільнят є гра - специфічна дитяча діяльність, в якій дитина відображає навколишню дійсність, виявляє свої знання, ділиться ними з товаришами.
Окремі види ігор по - різному впливають на пізнавально - мовленнєвий розвиток дітей: сюжетно - рольові розширюють уявлення про навколишній і сприяють розвитку мовленнєвого спілкування; ігри - драматизації допомагають глибшому розумінню творів художньої літератури і активізують мова; будівельно - конструктивні розвивають конструктивні здібності і розширюють знання про геометричні фігури і просторових відносинах. Гра буде активно впливати на пізнавально - мовленнєвий розвиток дитини, якщо вихователь збагачує її зміст, правильно організовує.
Особливо важливе місце в пізнавально - мовному вихованні займають дидактичні ігри, обов'язковими елементами яких є пізнавальне зміст і розумова задача. Багаторазово беручи участь у грі, дитина міцно засвоює знання, якими він оперує (наприклад, назви та зовнішній вигляд рослин, предметів, необхідних для праці, зміст літературних творів тощо). Вирішуючи розумову задачу в грі, дитина вправляється в довільному запам'ятовуванні і відтворенні, класифікації предметів або явище за загальними ознаками, виділення властивостей і якостей предметів. У визначенні їх за окремими ознаками. Наприклад, в іграх «Що змінилося?», «Чого не стало?» дитина повинна запам'ятати ряд предметів або їх розташування, а потім відновити в пам'яті цю картину і визначити, які зміни відбулися. В іграх «Знайди предмет такої ж форми», «Підбери за кольором», «Кому що потрібно для роботи» необхідно групувати предмети за загальними ознаками. В іграх «Дізнайся за описом», «Чудесний мішечок», «Відгадай по голосу» діти визначають за предмет по одному з ознак.
У відповідності з вимогами СанПиНов, всі заняття, що вимагають підвищеної пізнавальної активності і розумового напруження (інтегровані пізнавальні заняття, заняття пізнавально-мовленнєвого блоку) проводяться в першу половину дня з вівторка по четвер дні найбільш високої працездатності дітей. Для профілактики стомлення ці заняття чергуються з музичними, фізкультурними заняттями. Задовольняючи свою допитливість у процесі активної пізнавальної і пізнавально-дослідницької діяльності, діти розширюють свої уявлення про світ, починають оволодівати основними формами пізнання про себе, предметах побуту, соціальному оточенні, про явища суспільного життя.
Таким чином, дидактичні ігри сприяють закріпленню і уточненню знань з пізнавально - мовного розвитку.