Консультації для вихователів.

ПАМ'ЯТКА «ТАКТИКА СПІЛКУВАННЯ»

Що робити в складній ситуації?

Автор: Світлана Малюганова, завуч д/саду Колобок (KAKUKE), Нарва, Естонія.

1.Навчіться не надавати вчинку надмірного значення, зберігайте спокій (не плутайте з показним спокоєм, коли дорослий всім своїм виглядом дає зрозуміти: «Давай, давай, мені це байдуже, це твої проблеми»). Це не означає, що потрібно завжди йти на поводу у дитини, не помічати його проступків, потурати йому, не контролювати його дії і не пред'являти до нього ніяких вимог. Навпаки, необхідні чіткі вимоги (в межах можливостей дитини), не змінюються в залежності від ситуації і настрою. Потрібні вимогливість плюс спокій і доброзичливість.

2.Ніколи не карайте, якщо проступок вчинено вперше, випадково або з-за помилки дорослих.

3.Не ототожнюйте вчинок і дитини. Тактика «Ти погано поводишся - ти поганий» порочна - закриває вихід з ситуації, знижує самооцінку, породжує страх.

4.Обов'язково пояснюйте, в чому проступок і чому так себе вести не можна. Однак, якщо сам дорослий мало що зривається на крик, більш того, готовий шльопнути, навряд чи дитина зрозуміє, що кричати і битися недобре.

5.Не варто злословити з приводу проступку, нагадувати про нього (для профілактики), соромити перед іншими дорослими і однолітками. Це принижує, породжує образу й біль. Дитина може, не усвідомлюючи, відповісти тим же. Не варто дивуватися в цих випадках дитячому «ненавиджу».

6.Не ставте в приклад «неслухняного» дитині хороших братів і сестер, однолітків по групі, докоряючи тим, що є нормальні діти, які нікого не переводять. Дорослі - батьки і педагоги, які не вміють тримати себе в руках, а значить і не вміють себе вести, - не дуже хороший приклад.