Консультації для вихователів

«Естетичне виховання через декоративно-прикладне мистецтво».

Творчий звіт

Автор: Єрмолаєва Ніна Василівна - вихователь I кваліфікаційної категорії дошкільний навчальний заклад дитячий садок «Ластівка» п. Тайговий Радянського району ХМАО Тюменської області.

Необхідною умовою побудови сучасної системи естетичного виховання і розвитку естетичної культури особистості є використання народного мистецтва в педагогічній роботі з дітьми. Народне мистецтво сприяє глибокому впливу на світ дитини, має етичної, естетичної, пізнавальної цінністю, втілює в собі історичний досвід багатьох поколінь і розглядається як частина матеріальної культури. Народне мистецтво в силу своєї специфіки, що полягає в образно-емоційному відображенні світу, робить сильний вплив на дитину, який, за образним висловом К. Д. Ушинського, мислить формами, фарбами, звуками, відчуттями.
Важливу роль народного декоративно-прикладного мистецтва в естетичному вихованні відзначали багато вітчизняні мистецтвознавці, дослідники дитячого образотворчого творчості (А. П. Усова, Т. З. Комарова, Т. Я. Шпикалова, Н.Б. Халезова, Т. Н. Доронова, А. А. Грибовська і інші). Вони переконливо показують, що ознайомлення з творами народної творчості спонукає дітей перші яскраві уявлення про Батьківщину, її культуру, сприяє вихованню патріотичних почуттів, прилучає до світу прекрасного, і тому їх треба включати в педагогічний процес в дитячому садку.
Виховати любов до прекрасного... Це означає, ознайомити дітей з різними видами мистецтва, в першу чергу з творами народної творчості.
Декоративно - прикладне мистецтво є одним із чинників гармонійного розвитку особистості. За допомогою спілкування з народним мистецтвом відбувається збагачення душі дитини, прищеплюється любов до свого краю. Народне мистецтво зберігає й передає новим поколінням національні традиції і вироблені народом форми естетичного ставлення до світу. Мистецтво народних майстрів допомагає розкрити дітям світ прекрасного, розвивати в них художній смак.
Покохавши те, що його оточує, дитина краще зрозуміє і оцінить те, що властиве всьому народного мистецтва, що об'єднує всі види, побачить те, що відрізняє їх один від одного в залежності від природних умов, занять місцевих жителів, їх смаків.
Зіткнення з народним декоративно-прикладним мистецтвом збагачує дитину, виховує гордість за свій народ, підтримує інтерес до його історії і культури.
Пізнаючи красу народної творчості, дитина відчуває позитивні емоції, на основі яких виникають більш глибокі почуття: радості, захоплення, захвату. Утворюються образні уявлення, мислення, уяви. Все це викликає у дітей прагнення передати сприйняту красу, зафіксувати ті предмети народно - прикладного мистецтва, які їм сподобалися, у них пробуджується і розвивається творча активність, формуються естетичні почуття і художній смак, естетична оцінка предметів російського декоративно - прикладного мистецтва. У дітей формуються різноманітні здібності - як художні, так і інтелектуальні.
Знайомство дитини з російським народним декоративно - прикладним мистецтвом спирається на принцип загальної дидактики - зв'язку з життям, систематичності і послідовності, індивідуального підходу у навчанні і художньому розвитку дітей, наочності.
В нашому дитячому садку «Ластівка» велика увага приділяється залученню дітей до витоків російської народної культури. Ми живемо там, де немає можливості побачити безпосередній технологічний процес виготовлення художньої посуду, предметів побуту та іграшок. І у хлопців немає можливості стикнутися з декоративно-прикладним мистецтвом - потримати в руках вироби з городоцької розпису, дымковскую іграшку, предмети з гжельской розписом і т. д.. Тому я перед собою поставила за мету подарувати дітям радість творчості, ознайомлення з історією народної творчості, показати прими ліплення і роботи з пензлем, ознайомити з подібною стилізацією рослинного і геометричного орнаменту. Сучасна діяльність пред'являє нові вимоги до виховання: не пригнічуючи авторитарно дитини, його волю, виховувати самостійну особистість, враховуючи і розумно направляти потреба та інтереси дитини, прагнути розуміти його внутрішній світ. Саме тому і бачачи, що дітям цікаво і подобається працювати з народною творчістю, я вибрала гурткову роботу, куди діти ходять за бажанням.
Для цього я розробила програму роботи гуртка «Художники-умільці».
При розробці програми враховувала принципи побудови: актуальність, реалістичність, систематичність, активність, який виховує характер навчання, доступність, побудова програмного матеріалу від простого до складного, повторність матеріалу, спільна діяльність, контрольованість.
Метою даної програми є: Формування і розвиток основ художньої культури дитини через народне декоративно-прикладне мистецтво.
Програма побудована на естетичному вихованні дошкільнят, що поєднує опору на культурну традицію та інноваційну спрямованість.
Ретельно вивчила матеріали, що стосуються історії розвитку різних народних промислів; уточнила методи і прийоми, використовувані при розпису. Почала з організації розвивального середовища. Виготовила практичний матеріал: розробила дидактичні і розвиваючі ігри, папки з силуетним моделюванням, таблиці з елементами народних розписів, створила умови для самостійної діяльності дітей (доступний матеріал для творчості, наявність його різних видів, глина, фарби, олівці, папір різних кольорів, силуети виробів з паперу), різний ілюстративний матеріал, були придбані оригінальні вироби декоративно-прикладного мистецтва, моделі-плакати для формування вміння планувати роботу по реалізації задуму. Для ігрових і сюрпризных ситуацій, для мотивації дитячої діяльності і створення творчої активності виготовила ляльок - королева Пензлик, Олівець, Пачкуля, дівчинка-неумелочка, Незнайко та ін).
Поставила перед собою завдання:

• Залучення дітей до художньо-творчу діяльність;
• Прилучення до естетичної культури;
• Формування духовних якостей, естетичного смаку у дітей;
• Розвиток художньо-творчих здібностей у дітей, звички вносити елементи прекрасного в життя;
• Пробуджувати фантазію дітей, налаштувати їх на створення нових незвичайних композицій розпису;
• Розвиток дрібної моторики рук дітей;
• Збагачувати словниковий запас дітей.

Вибрала такі напрямки в роботі:

1. Розширене знайомство дітей з виробами народних художніх промислів.
2. Знайомство з символікою російського декоративного мистецтва та її значенням.
3. Самостійне створення дітьми декоративних виробів.

У роботі використовуються різні методи і прийоми: одномоментності, метод обстеження, наочності, словесний, практичний, евристичний, частково-пошуковий, проблемно-мотиваційний, метод «підмайстра», співтворчість; мотиваційний, жест руки.
Всю свою роботу я намагаюся будувати так, щоб розвиток дитини був дійсно гармонійним. Форми проведення занять вибирала різні: подорожі (виготовила карту подорожі по містах Росії) за старовинним російським містам, знаменитим на весь світ своїми художніми промислами, екскурсії в казку, перетворення в майстрів-художників. На заняттях вирішувала пізнавальні, навчальні та творчі завдання. Намагалася використовувати різну техніку малювання. Знайомлячи дітей з виробами народних промислів, намагалася залучати дітей до рідної культури, допомогти їм увійти в світ прекрасного, вчити бачити і відчувати неповторні поєднання фарб природи, пробуджувати потребу любити і радіти життю. Намагаюся навчити дітей бачити естетичні властивості предметів, різноманітність і красу форми, поєднання кольорів і відтінків, адже вдивляючись, придивляючись, розмірковуючи, діти вчаться розуміти, відчувати, любити. Творчі здібності дітей при застосуванні декоративно-прикладного мистецтва розвиваються в різних напрямках: у попередньому створенні ескізів на папері; в продумуванні елементів візерунка; в розташуванні їх на обсягах; у створенні предметів декоративного характеру; вміння знайти спосіб зображення і оформлення предмета; в перенесенні задуманого декоративного візерунка на виріб. Мною розроблений одноденний проект «Російська іграшка». Дітей знайомила з образами, характерними для російської іграшки. В цілях емоційного виховання розглядання предметів так само супроводжувала художнім словом, примовками, потешками, образними словами, які використовують народні майстри, звучанням народної музики, частівок, пісень. Короткі образні характеристики допомагали дітям запам'ятати того чи іншого персонажа, формували доброзичливе ставлення до нього. Вчила розглядати предмет, обводячи рукою по контуру, тобто використовувала «жест руки». Показуючи елемент візерунка, дитина доторкався до нього пальцем, знаходив такої ж або однакової форми, але іншого кольору, з іншими елементами. Поступово від більш великих елементів візерунка переходила до більш дрібним. У геометричному орнаменті вчила дітей виділяти знайомі елементи і їх прикраси, чергування елементів, ритмічності. Показувала геометричні елементи, які входять до зображення рослинних елементів - ягід, квітів, листя (Городоцька, хохломская розпису). Намагалася показати, що складний візерунок складається з найпростіших, знайомих частин - точки, гуртка, кільця, прямих і хвилястих ліній. Пояснювала як намалювати нескладний візерунок, а потім пропонувала дітям самим його виконати. Тим, у кого не виходило, пропонувала подивитися таблиці з елементами і компонування їх у візерунку. Намагалася підбадьорити їх прислів'ями, приказками: «Терпіння і труд - усе перетруть», «Умілець та рукоделец і собі і людям приносить славу». На заняттях ліпили окремі предмети і створювали цілі композиції. Разом з дітьми милувалася іграшкою.
На заняттях гуртка у дітей пробуджується віра у своїх творчих здібностях, індивідуальності, неповторності, віра в те, що він прийшов у цей світ творити добро і красу, приносити людям радість. Різна організація занять, використання наочного матеріалу, художнього слова, музики - все це допомагало мені допомогти потрапити дітям в незвичайний світ мистецтва, залучення до художньої культури. Це робило заняття живими і цікавими.
Паралельно велася робота з педагогами. Знайомила педагогічний колектив з історією розвитку народних промислів, а так само закріплення умінь і навичок педагогів у ліпленні і декоративному малюванні. Є керівником семінарів-практикумів для педагогів, де педагоги отримують практичні та теоретичні знання про народні промисли, із задоволенням самі ліплять іграшки, розписують їх, створюють свої вироби. Для педагогів розробила листки-пам'ятки щодо керівництва самостійною образотворчою діяльністю дітей Провела консультацію-діалог на тему: «Усна народна творчість у становленні традиційних видів художньої праці». Підготувала і провела консультацію: «Місце народного мистецтва в педагогічному процесі дитячого садка і її виховне значення». Для педагогів району провела «Майстер - клас» на тему: «Декоративно-прикладне мистецтво як засіб розвитку творчих здібностей дітей».
Велику увагу приділяю роботі з батьками. Батьки отримують інформацію на зборах, в індивідуальних бесідах і консультаціях. На батьківських зборах «Розвиток творчих здібностей дітей» я познайомила батьків з тим, чого збираюся вчити дітей, пояснила, з якою метою це роблю. Організувала проведення «круглого столу» з метою поширення сімейного досвіду художньо-естетичного виховання дошкільників. Провела ряд індивідуальних і групових консультацій за темами: «Вчити розуміти прекрасне», «Святковий батік», «Знайомство з різними техніками малювання» та ін. Проведено практикум з нетрадиційного малювання. Для педагогів району провела «Майстер - клас»:Декоративно-прикладне мистецтво як засіб розвитку творчих здібностей дітей. Регулярно проводиться випуск папок-розкладок: «Мініатюри на яйці», «Ханти-Мансийские орнаменти», «золота Хохлома», «Російські художні лаки», «Плат візерунковий», «Російський святковий костюм», «Каргопільські легенди» та ін. Разом з батьками випустила стін-газета «Русские глиняні іграшки» і вкладиші «Зробимо разом» в газету «Ластівчині вести». Плідно проводяться Дні відкритих дверей: «Дитина - скульптор», «дитина - художник» і «Тижня Краси», де батьки працюють разом з дітьми. Результатом таких днів стають виставки спільної творчості, де всі можуть помилуватися на творіння своїх рук. Для неорганізованих дітей селища проводжу заняття з образотворчої діяльності в клубі вихідного дня «БІС». Спільна робота ведеться у співпраці з бібліотекою, будинком культури та школою, куди ми з дітьми ходимо на екскурсії, де проводяться виставки дитячих робіт для пенсіонерів, ветеранів, школярів, жителів селища.
Досвід моєї роботи схвалений і поширений в районі. Використовується педагогами дитячих садків району. За участь у районному фестивалі методичних ідей була нагороджена грамотою лауреата в номінації «Світ творчості» та грамотою лауреата конкурсу «Педагогічні інновації». У 2007 році стала переможцем конкурсу «Кращий педагог року Радянського району». Програма увійшла в пакет документів на всеросійський конкурс «Імідж дошкільного навчального закладу».
Підсумком дитячої діяльності можуть служити виставки дитячої творчості в дитячому саду, в селищі; створення декоративних книг; участь у Кввах з народних промислів; розвагах, досугах, святах.
Народна творчість - джерело чисте і вічне. Він благотворно впливає на дітей, розвиває їх творчість, озброює знаннями, «несе дітям красу». Це йде від душі, а душа народна добра і красива. Знайомлячи дітей з виробами народних промислів, я залучаю дітей до рідної культури, допомагаю їм увійти в світ прекрасного, вчу бачити і відчувати неповторні поєднання фарб природи, викликаю потреба любити і радіти життю.