Консультації для вихователів.

Використання методів проектів при взаємодії ДНЗ і сім'ї

Автор: Фатхулліна Р. А. музичний керівник ДНЗ N 33 "Колобок" р. Набережні Челни, Республіка Татарстан.

Організація повноцінного співробітництва педагогів і батьків є сьогодні одним із найважливіших завдань, що стоять перед колективами дошкільних установ.
Зміст роботи з батьками реалізується через різноманітні форми.
Що ж значить форми співпраці педагогів з батьками? Для того щоб точно відповісти, звернемося до словника російської мови С. В. Ожегова:
Форма - пристрій, структура, форма організації.
Співробітництво - працювати, діяти разом, приймати участь у загальній справі.
Співробітництво - спілкування на «рівних», де нікому не належить привілей вказувати, контролювати, оцінювати, (слайдN2)
Співпраця педагогів і батьків дозволяє краще пізнати дитину, подивитися на неї з різних позицій, побачити її в різних ситуаціях, а, отже, допомогти в розумінні його індивідуальних особливостей, розвитку здібностей дитини, подолання його негативних вчинків і проявів у поведінці, формування цінних життєвих орієнтацій.
Існують традиційні і нетрадиційні форми співробітництва музичного керівника і батьків, суть яких в розширенні педагогічних знань батьків, щоб співпраця йшло паралельно, взаємопов'язане і взаимодополняя один одного (слайдN3)
Традиційні форми поділяють на колективні, індивідуальні та наочно-інформаційні.
До колективних форм належать: ранки, розваги, вечори - дозвілля, батьківські збори, відкриті музичні заняття, вечори запитань та відповідей та ін (сл.N4)
До індивідуальних - тематичні консультації, педагогічні бесіди, домашні завдання. (сл.N5)
До інформаційно-наочним форм відносяться: папки-пересування, музичні куточки, інформаційні стенди, тематичні виставки, виставки дитячих робіт (сл.N6)
В даний час практикою накопичено різноманіття нетрадиційних форм, але вони ще недостатньо вивчені і узагальнені. Схему класифікації нетрадиційних форм пропонує Т. В. Кротова. Автором виділяються наступні нетрадиційні форми: інформаційно-аналітичні (хоча вони, по суті, наближені до методів вивчення сім'ї), дозвіллєві, пізнавальні, наочно-інформаційні,(слN3)
Основним завданням інформаційно-аналітичних форм організації спілкування з батьками є збір, обробка і використання даних про загальнокультурному і музичному рівні батьків, наявність у них необхідних педагогічних знань, ставлення в сім'ї до дитини, запити, інтереси, потреби батьків у психолого-педагогічної інформації. Це - анкети, «Батьківська пошта», модулі музичних куточків для батьків (сл.N7)
Дозвіллєві форми організації спілкування покликані встановлювати теплі неформальні стосунки між педагогами і батьками, а також більш довірчі відносини між батьками і дітьми. До даної групи форм належать проведення спільних свят, досугов і конкурсів, навчальні практикуми для батьків, сімейні клуби, музичні вітальні, екскурсії, зустрічі з цікавими людьми і творчими колективами, круглі столи по музичному розвитку дітей дошкільного віку, спільні проекти.
Пізнавальні форми організації спілкування педагогів з родиною призначені для ознайомлення батьків з особливостями вікового і психологічного, музичного розвитку дітей, раціональними методами і прийомами виховання для формування у батьків практичних навичок.
Наочно-інформаційні форми умовно розділені на дві підгрупи. Завданнями однієї з них - інформаційно-ознайомчої - є ознайомлення батьків з самим дошкільною установою, особливостями його роботи, з педагогами, які займаються вихованням дітей, і подолання поверхневих думок про роботу дошкільного закладу. Завдання іншої групи - інформаційно-просвітницької близькі до завдань пізнавальних форм і спрямовані на збагачення знань батьків про особливості розвитку і виховання дітей дошкільного віку. Їх специфіка полягає в тому, що спілкування педагогів з батьками тут не пряме, а опосередковане - через газети, організацію виставок і т. д., тому вони були виділені в самостійну підгрупу, а не об'єднані з пізнавальними формами.
Можливість побачити свою дитину в умовах, відмінних від домашніх,сприяє перегляду батьками своїх методів і прийомів виховання. «Занурення» в життя дошкільного закладу здатне більшою мірою продемонструвати батькам особливості виховання і навчання дітей у дитячому садку. Тривале спостереження дитини в новій обстановці дозволяє батькам інакше поглянути на нього та на виховання в домашніх умовах.
Переважна частина батьків не професійні вихователі. Вони не мають спеціальних знань в сфері виховання і освіти дітей, нерідко відчувають труднощі у встановленні контактів з дітьми та в організації культурного дозвілля, вміння висловлювати свої емоції, почуття. Та й чого вже гріха таїти, дитячі свята і розваги сприймаються батьками, як свого роду розвага для себе, устраиваемое вихователями та дітьми. І будь-яке свято доводиться починати з прохання вимкнути мобільні телефони і не шкодувати оплесків, посмішок для своїх дітей. На жаль, при проведенні анкетування виявилися і батьки, які жодного разу не були навіть в ляльковому театрі. І ми з педагогами вирішили спробувати змінити таку ситуацію, почавши із спільної культурно-дозвіллєвої діяльності, так як організація культурно-дозвіллєвої діяльності не займає в дошкільних освітніх установах належного становища, носить переважно, ситуативний характер-у вигляді розваг і свят. А батьки піклуючись, як вони вважають, про розвагу дитини у вихідні дні («дати можливість дитині відпочити від дитячого саду»), практично ніяк не організують вільний час дітей в будні.
А між тим, культурно-дозвіллєва діяльність дітей-це самостійний і специфічний компонент виховно-освітньої роботи дошкільного навчального закладу; важлива сфера життя дітей; яка створює умови для розвитку культури дитини в процесі вивчення і пізнання цінностей (духовних, моральних, естетичних) різних видів мистецтв. У підсумку це сприяє формуванню індивідуальних здібностей та інтересів, розкриття талантів і можливостей увійти дошкільнику в культуру через творчість. Культурно-дозвіллєва діяльність має наступні види в дошкільному освітньому закладі:
- розваги - концерти, народні ігри, пізнавальні вечори розваг, спортивні, театралізовані вистави, забави, розваги з використанням технічних засобів навчання;
- свята - міжнародні, державно-цивільні, народні та фольклорні, православні; побутові, сімейні та спеціально організовувані;
- творчість - у різних видах культурно-дозвіллєвої діяльності у дошкільних освітніх установах, сім'ї, гуртках і студіях при дитячих садках.
А між тим, дозвілля - складне соціальне явище, що включає відпочинок, розвага, свято, самоосвіта і творчість, найважливіший засіб соціалізації та індивідуалізації особистості людини, що дозволяє на власний розсуд використовувати свій вільний час для самозбагачення, розвитку наявних здібностей і схильностей. Культура дозвілля починає складатися під впливом сімейних традицій та виховання уже в період дошкільного дитинства. Дана обставина стала вирішальною для нас: педагогів і музичних керівників, при розробці колективного творчого проекту "Формування основ культури засобами організованого спільного культурного дозвілля» - «Розвиваємося разом».
" Якщо людина не знає, що йому робити в час дозвілля, то тоді у нього «псується голова, серце, і моральність»- ці слова К. Д. Ушинський, стали девізом нашої діяльності.
Ця проблема лягла в основу нашого проекту. Для її обґрунтування знадобилося провести анкетування дітей, педагогів, батьків за такими напрямами: організація дозвілля в сім'ї, сімейні свята і традиції; відвідування культурно - дозвіллєвих центрів нашого міста, уявлення про творчість музичних, театральних діячів нашого міста; знання музичних традицій різних народностей, що проживають в нашому місті, республіці; інформованості про музичних, театральних, хореографічних колективах нашого міста. З'ясувати: чи хочуть займатися діти у них, а дорослі водити туди дітей, і яке місце музика займає в сім'ї? Було порушено аспект, пов'язаний і з культурою поведінки.
Результати виявили, що традиційно дозвілля дошкільнят використовується досить вузько, тільки як розвага і відпочинок. В дозвіллі переважають непродуктивні види діяльності, хоча дозвілля дошкільника може включати і різноманітні продуктивні види дитячої діяльності (активне сприйняття музики, музику, спів, інсценування художніх творів та казок, малювання, конструювання, ручна праця та ін).
Також були виділені три групи батьків:
- Батьки - лідери, які вміють і з задоволенням беруть участь у виховно-освітньому процесі, бачать цінність будь-якої роботи дитячого закладу.
- Батьки - виконавці, які приймають участь за умови значущої мотивації.
- Батьки - критичні спостерігачі.
Мета нашого проекту: Підвищити рівень компетентності батьків в організації культурно-дозвіллєвої діяльності дітей. Залучити дітей і батьків у творчий процес.
Були поставлені наступні завдання:
- Сприяти активному включенню батьків у спільну культурно-досугову діяльність.
- Розвивати творчі здібності і естетичний смак дітей та їх батьків.
- Познайомити батьків з методами і прийомами організації дозвіллєвої діяльності в сім'ї.
- Формувати позитивні, дбайливі взаємини між дітьми і батьками.
- Забезпечити атмосферу доброзичливості, комфортності в спілкуванні: батьки - батьки; батьки - педагог; батьки - дитина.
- Сприяти відвідуванню різних студій та центрів творчості в залежності від інтересів дитини.
Учасники проекту: вихователі, музичні керівники, діти, батьки та інші члени сім'ї.
Реалізація даного проекту розрахована на 2,5 місяці .
Етапи реалізації проекту:
1. Анкетування батьків, педагогів, дітей.
2. Засідання круглого столу по музичному розвитку дітей.
3. Навчальний практикум «Робимо свято самі»
4. Придбання театральних костюмів.
5. Сімейне дозвілля « Нерозлучні друзі: дорослі і діти»
6. Поповнення театральній зони: театром смішариків, конусним театром, театральними ширмами.
7. Розучування пісень, віршів, танців, інсценувань.
8. Поштова скринька «Дідові Морозу».
9. Психологічне тестування в малюнках «Побажання Діду Морозу»
10. «Новорічна казка» за мотивами російської народної казки «Морозко» і татарської казки Р. Тукая «Су анасы».
11. Відвідування новорічної вистави та вистави у ляльковому театрі.
12. Випуск фотогазети.
Результати проекту:
Підсумком роботи за темою творчого проекту стало спільне відвідування лялькового театру, перегляд новорічної казки і активну участь в ігровій програмі, а так само оформлення фотогазети. Поповнення театральній зони: театром смішариків, конусним театром, театральними ширмами. Придбання театральних костюмів. Проведення свят, сімейних досугов.
В результаті чого, батьки стали проявляти щирий інтерес до культурно-дозвіллєвої життя дитячого саду і міста, навчилися висловлювати захоплення результатами і продуктами спільної діяльності, так як за словами
К. С. Станіславського: « Вміння захоплюватися - це ознака талановитості натури», емоційно підтримувати свою дитину. Ми змогли донести до батьків просту істину: "Слова вчать, а приклад змушує наслідувати".
Організація свят, розваг, дитячих творчих справ сприяє підвищенню ефективності виховно - освітнього процесу, створює комфортні умови для формування особистості кожної дитини.
Творча діяльність дитини (вид дозвілля) не обов'язково призводить до творчого результату, але участь в ній не проходить безслідно, т. к. вдосконалюються його якості як творчої особистості.
Організація продуктивної культурно-дозвіллєвої діяльності, використання вільного часу тісно пов'язані з загальною культурою, освітою і майстерністю педагога, естетичними нахилами батьків; можливістю відвідувати музеї, театр, концерти, бібліотеки; гуляти парками і площами. Проникнення культури в дошкільна освіта передбачає таку організацію навчально-освітнього процесу, який спрямований на створення умов емоційного комфорту і задоволення культурних потреб дітей і батьків; розвиток їх духовного потенціалу, сутнісних сил і художньо-творчих здібностей, що в результаті призводить до формування основ культури дитини і батьків.