Консультації для вихователів.

Формування культури спілкування в дошкільному віці.

Автор: Капралова Наталія Василівна, вихователь МДОУ N 65 «Колосок».

Мова соціальна дитини з моменту її виникнення, вона більш ніж будь-яка інша функція, залежить від конкретної соціальної ситуації розвитку. Між мовним розвитком дитини і характером його спілкування з дорослим існує двосторонній зв'язок: з одного боку, спілкування з дорослим є джерелом нормального розвитку мовлення, з іншого боку, засвоєння мови відкриває можливості для різноманітних форм спілкування. Саме тому дорослі повинні стати еталоном, грамотним прикладом для наслідування своїй дитині в прищепленні культури спілкування.
Дитяча мова заснована на наслідуванні, яке слугує важливим чинником розвитку дитини, зокрема її мовних здібностей. Завдання вихователя - спираючись на схильність дітей до наслідування, прищеплювати їм мовленнєві навички і вміння, без яких неможлива творча діяльність, виховувати в них самостійність, активність у застосуванні цих знань і вмінь, формувати критичне мислення, цілеспрямованість. В дошкільному віці закладаються основи мовленнєвої діяльності дитини, які проявляються в розвитку здатності до задуму і його реалізації, в умінні комбінувати свої знання та уявлення, в щирій передачі своїх почуттів.
Існує багато різних методик формування культури спілкування у дошкільників. У своїй практиці я окреме місце відводжу театралізованим іграм. Наприклад, ми з дітьми готуємо постановку казки «Ріпка». В ході її розбору я звертаю увагу на культуру поведінки в сім'ї. Вся сім'я та домашні тварини, і навіть маленька мишка піднялися на одну спільну справу допомогти дідові - годувальнику витягнути ріпку. У сім'ї кожен має значення, кожен грає свою роль. І сама постановка казки, і виступ з нею перед дітьми і батьками внесуть усвідомлення багатьох правил поведінки в громадських місцях. Порушуються правила поведінки глядачів у театрі. Пригадуються правила етикету: в гості прийшли батьки, їх треба прийняти і розважити.
Традиційні народні ігри доречні не тільки тим, що дитина сприймає споконвічно російську мову, отримує відомості з історії нашого народу. Він також усвідомлює, що вся народна культура базується на народних звичаях і традиціях. Наприклад, гра «Бояри, а ми до вас прийшли». Красивий російський текст дає дітям відомості, що в минулому були бояри; за всіх часів люди ходили в гості, приймали їх з радістю; на Русі існував звичай вибору нареченої. Грають разом і дружно, прагнуть до перемоги своєї команди, але не ображають і представників іншої. Замість нареченої можна вибирати друга; тоді вихователь звертає увагу на дружні відносини між хлопцями.
У вільний час проводжу сюжетно-рольові ігри. Вибравши, наприклад, професію лікаря, обговорюємо з дітьми правила поведінки в поліклініці, в кабінеті лікаря, в аптеці і т. п.
Під час занять, в інших режимних моментах організую дидактичні ігри, головна мета яких - розвиток дитини. Вони гарні при відпрацюванні правил і норм культури поведінки. Завдання можуть бути найрізноманітніші: підбери з карток колірну гаму свого костюма; склади по картинках костюм прогулянки, відвідування театру, зустрічі гостей; розклади на полотно картки з посудом і столовими приладами для сервіровки чайного, обідньої, святкового столу; вибери на картці подарунок мамі, другу, бабусі.
На сьогоднішній день вибір методів досить різноманітний і у виборі конкретної методики, дидактичної гри слід керуватися розв'язуваної завданням, щоб досягти єдиної мети - навчити і прищепити дітям уміння культурно спілкуватися.