Консультації для вихователів.

Розвиток фонетичних навичок допомогою безперервного знайомства дітей з іншомовним фольклором.

Автор: Уланова Тетяна Миколаївна, педагог додаткової освіти дитячого садка 45 "Росинка" міста Старий Оскол Бєлгородській області.

Питання визначення ролі і місця фонетичних навичок у навчанні іноземної мови, та особливості їх формування на різних етапах навчання, а також підходів до формування слухо-произносительных навичок у дитячому садку та їх застосування на практиці необхідно приділяти належну увагу.
На початку своєї діяльності багато педагоги стикаються з проблемою постановки звуків у дітей. Незважаючи на те, що в даний час діти чують велику кількість текстів на англійській мові і можуть їх зімітувати, формування фонетичних навичок в рамках занять в дитячому садку має неоціненне значення.
Для формування навичок усного мовлення треба не тільки вміти вимовляти відповідні звуки, але і знати, як вони з'єднуються в словах, а потім і як ці слова з'єднуються в реченні. Саме тому произносительные навички поділяють на дві великі групи:

• Ритміко-інтонаційні навички
• Слухо-произносительные навички

Ритміко-інтонаційні навички передбачають знання наголосу і интонем, як логічних, так і експресивних. Саме ця група навичок, а радше їх відсутність видає нас як іноземців. Неправильний наголос та інтонація дозволяють розпізнати в нас іноземців. Крім того, за допомогою наголосу та інтонації можна змінити все значення сказаного. Дані знання становлять частину соціокультурної компетенції.
Слухо-произносительные навички діляться на аудитивные і власне произносительные. Аудитивные або слухові навички передбачають дії і операції по впізнавання і розрізнення окремих фонем, слів, смислових синтагм, пропозицій і т. д. Власне произносительные навички припускають уміння правильно артикулювати звуки та поєднувати їх у словах, словосполученнях, реченнях, що вимагає і правильного наголосу, паузации та інтонування.
Метою навчання дітей англійської мови в дитячому садку є формування елементарних навичок спілкування, а формування фонетичних навичок є одним з ключових факторів, які не варто ігнорувати у процесі навчання.
В методиці викладання іноземних мов існує два основних підходу до навчання цьому аспекту мови: артикуляційний і акустичний. Сучасні методи побудовані на еклектиці або різних варіантах поєднання основних положень цих двох підходів. Розглянемо переваги і недоліки кожного з них.
Артикулярный підхід
Основні теоретичні положення даного підходу були розроблені ще радянськими вченими-лінгвістами І. А. Грузинської і К. М. Колосовим. Згідно їх теорії виділяються три основні типологічні групи фонем:

• збігаються в обох мовах;
• неспівпадаючі;
• частково збігаються.

Найбільш важкими для засвоєння слід визнати неспівпадаючі і частково збігаються групи фонем, причому частково збігаються фонеми, такі як [m,n,l] та інші будуть представляти найбільшу складність, так як їм притаманні палатализация і аспірація, що не характерно для російської мови. Безумовною заслугою цього підходу можна вважати створення системи фонетичних вправ з урахуванням можливої інтерференції, а також те, що вперше формування фонетичних навичок стали приділяти заслужену увагу. Однак у цього підходу є і значні недоліки, так як, на думку деяких сучасних лінгвістів, подібні вступні фонетичні курси віднімають невиправдано багато часу, але не дають чистоти досвіду. Навчання вимови у відриві від слухових/ аудитивных навичок також не надто ефективно сьогодні, коли метою навчання є формування елементарних навичок спілкування англійською мовою. Тим не менш, цей підхід до цих пір актуальне.
Акустичний підхід
В даному випадку наголос робиться не на свідоме засвоєння особливостей артикуляції, а на слухове сприйняття мовлення та імітацію. Для сучасних умов навчання цей підхід у чистому вигляді навряд чи годиться. Занадто великий відсоток помилок.
Диференційований підхід
Цей підхід передбачає використання різних аналізаторів для формування всіх сторін фонетичного досвіду. Тут, як і в акустичному підході, велика увага приділяється аудіювання, але не тільки автентичної мови, але й мовлення вчителя і дикторів. Не виключається можливість пояснення способів артикуляції звуків, але перевага надається не спеціальним термінам, а більш доступним і зрозумілим поясненням. Оскільки саме даний підхід характерний для більшості шкіл і навчальних закладів, то його можна використовувати як основний і в процесі навчання дітей в дитячому садку.
Формування фонетичних навичок базується на багаторазовому проговорені зразків за педагогом або диктором, що швидко набридає дітям. В даний час існує безліч прийомів, які допомагають педагогу урізноманітнити цей вид діяльності: пісні, віршики, скоромовки, вірші та ін
Пісні, вірші та римування особливо сприятливі для тренування вимови. Це стосується окремих звуків і сполучень їх у зв'язної мови, але найбільш ефективні при відпрацюванні наголосу, ритму та інтонації.
Пісні та вірші дуже корисні, коли треба показати, що відбувається зі звуками в зв'язного мовлення, наприклад, як окремі звуки вимовляються разом/ разом «You're not it!».
Більш важливі складові вимови, такі як наголос і ритм, також можна відпрацьовувати природним чином, використовуючи іншомовний фольклор. Якщо діти будуть отхлопывать ритм в такт крокам або рифмовкам, їм легше буде виробити почуття ритму, характерне англійської мови.
На своїх заняттях я практикую використання іншомовного фольклору, з метою розвитку у дітей фонетичних навичок, включаючи його в різні етапи заняття:

• Проведення фонетичної розминки у віршованій формі:

All my food I shall eat
And my plate will be neat.
(середня група)
This is a dog,
This is a frog.
This is a fox,
This is a box.
(старша група)
Where are you going to my little cat?
I'm going to town to buy a hat:
What? A hat for a cat? A cat in a hat?
Who ever saw a cat in a hat?
(підготовча група)

• Закріплення нового матеріалу у віршованій формі:

Father, mother, sister, brother
Here is my father,
Here is my mother,
Here is my sister,
Here is my brother,
Father, mother,
Sister, brother,
Hand in hand
With one another.
(підготовча група)

• Проведення фізкультхвилинки у віршованій формі:

Two little feet go tap, tap, tap.
Two little hands go clap, clap, clap.
Two little feet go jump, jump, jump.
(старша і підготовча групи)

Hands up,
Hands down.
Clap, clap,
Tap, tap, sit down.
(середня група)
Для розвитку фонетичних навичок доцільно також використовувати на заняттях такі елементи іншомовного фольклору, як лічилки, скоромовки, заклики, вірші-небилиці, вірші-жарти, римування з прыгалками, римування з ударами, пісеньки тощо